1.3 Нестабільність зовнішнього середовища і види стратегічного управління

Фактори зовнішнього середовища, що впливають на діяльність підприємства:

- параметри товарних ринків;

- фактори географічного положення;

- зовнішні суспільно-політичні умови;

- фактори внутрішнього (для підприємства) характеру [10, С.134].

Сукупна дія перерахованих факторів формує той або інший рівень нестабільності зовнішнього середовища У_НСТ. Оцінку рівня нестабільності доцільно робити на основі шкали І. Ансоффа (див. рис.1.2). У залежності від ступеня нестабільності застосовують одну з відомих систем керування підприємством [1, С. 60-76; 10, С. 135].

У системі довгострокового планування (оцінка Унст = 2,5; 3) передбачається, що майбутнє може бути передбачене шляхом екстраполяції історично сформованих тенденцій росту [2, С.136].

Система стратегічного планування (Унст = 3) являє собою набір дій і рішень, що починаються керівництвом підприємства, що ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для того, щоб допомогти підприємству досягти своїх цілей [2, С.136-138].

Управління шляхом вибору стратегічних позицій (Унст = 3,5) – система, що доповнює планування потенціалу підприємства плануванням його стратегії [2, С.138-140].

Управління шляхом ранжирування стратегічних задач (Унст > 3,5) – сукупність дій персоналу підприємства, що починаються для своєчасного реагування на події зовнішнього середовища, що розвиваються занадто швидко, щоб можна було заздалегідь підготувати і вчасно прийняти необхідні рішення [2, С.140-141].

Система управління «по слабких сигналах» (Унст = 4) представляє порядок дій фірми в міру наростання рівня сигналів із зовнішнього середовища про небезпеки або нові можливості для підприємства [2, С.141-143].

Управління в умовах стратегічних несподіванок припускає (Унст  4,5; 5) підготовку на підприємстві системи надзвичайних заходів (див. рис. 1.3), що починаються персоналом у випадку, коли рівень нестабільності зовнішнього середовища наближається до максимального значення [2, С.143-144].

Характеристики середовища

Звичність подій

Передбачуваність подій

1

2

3

4

5

Типиреакцій менеджерів на зміни

внешней среде предприятия

Реакція на зміни

Стабільність

Передбачення

Дослідження

Творчість

Звичні

В межах екстраполяції досвіду

Неочікувані, не маючи аналогії

прошлом

Зовсім нові

Темп

изменений

Повільніші, чим реакція фірмы

Порівняний з реакцією фірмы

Швидше, чим реакція

фирмы

По аналогії з минулим

Шляхом екстраполяции

Передбачені серйозні проблеми, нові можливості

Часткова передбаченість по слабким сигналам

Непередбачувані зміни

Шкала нестабільності

Рис. 1.2 Оцінка рівня нестабільності середовища підприємства

Висновки по темі сп-з-1

Для вироблення стратегії підприємства взагалі й економічної, зокрема, треба установити: що й у якій кількості робити, як і якими засобами робити, для кого і коли робити. Крім того, менеджери фірми повинні застосовувати спеціальні правила і приклади, щоб розробити і прийняти такий варіант стратегії, що привів би до досягнення поставленої мети (цілей) найбільш ефективним (оптимальним) шляхом. Стратегія має складові частини, реалізовані в зовнішній і внутрішній сферах підприємства. До початку вироблення стратегічних рішень необхідно виконати стратегічний аналіз положення підприємства, у ході якого варто визначити (спрогнозувати) рівень нестабільності зовнішнього середовища на період розробки стратегії, а потім використовувати один з перерахованих у 1.3 видів стратегічного керування.

ПРОБЛЕМА	СИСТЕМА РІШЕНЬ У НЕПЕРЕДБАЧУВАНІЙ СИТУАЦІЇ
1. Усвідомлена всією організацією 	 1. Мережа надзвичайних станів
2. Небезпека виникнення паніки 	 2. Центр оцінки і розподілу інформації
3. Інформаційне навантаження 
4. Руйнування ієрархії пріоритетів 	 3. Поділ функцій вищого керівництва:
5. Одночасна необхідність у тому, щоб: 	- контроль і підтримка здорового морального клімату
заспокоїти організацію продовжувати звичайну роботу подготовить стратегічні контрзаходи	-прийняття надзвичайних заходів
	- продовження звичной роботи
	 4. Мережа оперативних груп для вживання стратегічних заходів
6. Плани підготовлені для надзвичайної ситуації, непридатні 	вибір і підготовка керівника складання системи зв'язку («зірка») стратегія, координируемая з центра децентралізоване керування
7. Діюча стратегія не применима 
8. Структура и прийоми роботи несприятливі 
9. Передача права рішення до низових ланок веде до хаосу
10. Гостра недостача часу 	 5. Новий порядок рішення проблем:
11. Колишній досвід не можна використовувати 	творчий підхід вмення аналізувати ситуацію уміння працювати колективно
	 6. Система іспитів у некризових ситуаціях

Рис. 1.3 Система надзвичайних заходів при виникненні нової

проблеми чи стратегічної можливості