Висновки по сп-с-2

Стратегічний потенціал підприємства будівельного комплексу характеризується максимально можливим обсягом матеріальних благ і послуг, що можна досягти при оптимальному використанні наявних стратегічних і звичайних ресурсів.

Елементи стратегічного потенціалу - це здібності чи можливості конкретного ресурсу, що можуть використовуватися організацією для досягнення певної мети.

Стратегічний потенціал підприємства будівельного комплексу - це сукупні можливості підприємства визначати, формувати і максимально задовольняти запити замовників (споживачів) на продукцію (товари, послуги) будівельного призначення в процесі оптимальної взаємодії із зовнішнім середовищем, раціонального використання ресурсів.

Рівень освоєння потенційних можливостей підприємства визначає конкурентний статус підприємства. Конкурентний статус підприємства - це положення організації будівельного комплексу на ринку, в її СЗГ, серед інших таких підприємств.

Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства будівельного комплексу використовуються наступні методи: індикаторний метод; матричний метод, експертний метод, бальний метод, метод з використанням рейтингового порівняльного аналізу, метод факторного аналізу, метод економіко-математичного моделювання, метод імітаційного моделювання тощо.

Контрольні питання по сп-с-2

1. Що розуміють під терміном «потенціал»?

2. Сутність стратегічного потенціалу підприємства будівельного комплексу.

3. Які методи використовуються для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства будівельного комплексу?

4. Який зміст індикаторного методу оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства будівельного комплексу?

5. В чому сутність матричного методу оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства будівельного комплексу?

Зм-3. Види стратегій організацій будівельного комплексу Тема сп-в-1. Стратегії бізнесу План

6.1 П'ять загальних стратегій конкуренції.

6.2 Стратегія низьких витрат.

6.3 Стратегія диференціації.

6.4 Стратегія оптимальних витрат.

6.5 Сформульовані стратегії низьких витрат і диференціації.

6.1 П'ять загальних стратегій конкуренції

Стратегія конкуренції компанії містить у собі підходи до бізнесу й ініціативи, що вона використовує для залучення клієнтів, ведення конкурентної боротьби і зміцнення своєї позиції на ринку.

Конкурентна стратегія компанії звичайно передбачає як наступальні, так і оборонні дії, що починаються в залежності від зміни ситуації на ринку.

Конкурентна стратегія зв'язана винятково з планами посібника з ведення конкурентної боротьби і наданню додаткових цінностей для покупців.

П'ять варіантів підходів до стратегії конкуренції компанії приведені нижче:

1. Стратегія лідерства по витратах передбачає зниження повних витрат виробництва товару або послуги, що залучає більшу кількість покупців.

2. Стратегія широкої диференціації спрямована на додання товарам компанії специфічних рис, що відрізняються від товарів фірм-конкурентів, що залучає більшу кількість покупців.

3. Стратегія оптимальних витрат дає можливість покупцям одержати за свої гроші велику цінність за рахунок сполучення низьких витрат і широкої диференціації продукції. Завдання полягає в тім, щоб забезпечити оптимальні (найнижчі) витрати і ціни щодо виробників продукції з аналогічними рисами і якістю.

4. Сформульована стратегія, або стратегія ринкової ніші, заснована на низьких витратах, орієнтована на вузький сегмент покупців, де фірма випереджає своїх конкурентів за рахунок більш низьких витрат виробництва.

5. Сформульована стратегія, або стратегія ринкової ніші, заснована на диференціації продукції, ставить своєю метою забезпечення представників обраного сегмента товарами або послугами, що найбільше повно відповідають їх смакам і вимогам.