1. Легеневі об’єми і ємкості:

ЖЄЛ-3500 мл

ДО - 500 мл

РО вдиху-1500мл

РО видиху -1500 мл

ЗО-1500 мл

Об’єм „мертвого простору" - 150 -180 мл

ЗЄЛ - 5000 мл

2. Динамічні показники вентиляції:

ЧД-12-16/хв

Загальна вентиляція (хвилинний об’єм)-6000-8000 мл/хв

Альвеолярна вентиляція - 4000 мл/хв

Максимальна швидкість видиху - 70% від ЖЄЛ за 1 с (індекс Тиффно)

3. Структура альвеолярного повітря:

РО₂ - 100 мм рт.ст. чи 13,3 кПа

РСО₂ - 40 мм рт.ст. чи 5,3 кПа

4. Легенева перфузія:

легеневий кровообіг - 5000 мл/хв.

тиск у легеневій артерії- 15-20 мм рт.ст.

тиск у легеневих капілярах - 6-12 мм рт.ст.

5. Обмін газів у альвеолі:

товщина альвеоло-капілярної мембрани - 0,5 мкм

вентиляційно - перфузійний коефіцієнт - 0,8-1

6. Газовий склад крові:

рО₂ арт. крові -100 мм рт.ст.

рО₂ вен. крові - 40 мм рт.ст.

рСО₂ арт. крові - 40 мм рт.ст.

рСО₂ вен.крові - 50 мм рт.ст. кислотність крові -рН 7,4

Контрольні питання

1. Причини та механізми виникнення дихальної недостатності.

2. Розлади дихання (брадипное, тахіпное, гіперпное, апное).

3. Причини порушення легеневої вентиляції.

4. Періодичне дихання. Етіологія, патогенез.

5. Гостра дихальна недостатність.Етіологія, патогенез.

Глава 20. ПАТОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ

20.1. Недостатність травлення

Недостатність травлення – це патологічний процес, при якому травна система не забезпечує засвоєння харчових інгредієнтів, що надходять в організм. Як наслідок недостатності травлення розвиваються явища неповного голодування з наступним порушенням резистентності і реактивності організму.

Існує ряд класифікацій недостатності травлення (НТ):

За клінічним перебігом – гостра та хронічна НТ.

За анатомічним принципом – НТ в ротовій прожнині, в шлунку, в кишках.

За етіологією – НТ спадкова і набута. Остання, в свою чергу, може бути: інфекційного походження, під дією фізичних факторів (радіації), хімічних факторів, аліментарного і дисрегуляторного походження.

За патофізіологічним принципом – НТ зумовлена порушенням моторної функції системи травлення, секреторної функції, процесів всмоктування.

Недостатність травлення може бути: загальною (тотальною), коли порушується засвоєння всіх харчових інгредієнтів, і селективною, коли порушується засвоєння окремих інгредієнтів (лактози, вітаміну В₁₂ тощо).

Основні причини недостатності травлення :

1. Аліментарні фактори – недоброякісна, груба їжа, сухом’ятка, нерегулярний прийом їжі, не збалансоване харчування, вживання надмірно гарячої чи холодної їжі тощо.

2. Біологічні фактори – збудники деяких інфекцій: харчових токсикоінфекцій, холери, дизентерії, тифу, гельмінти, сальмонели, віруси (аденовіруси)тощо.

3. Отруєння – попадання в шлунково-кишковий тракт отрут рослинного чи тваринного походження, хімічних отрут (в першу чергу солей важких металів ) та інші отруєння.

4. Органічні ураження органів травлення – це вроджені аномалії органів травлення, післяопераційні стани, пухлини різних відділів системи травлення.

5. Психоемоційні стреси, психічні захворювання, захворювання ЦНС і вегетативної нервової системи.

6. Порушення гуморальної регуляції травлення та АПУД-системи.

7. Фактори стимуляції – алкоголізм, куріння, наркотики.

8. Іонізуюче випромінювання (особливо у дітей, пошкоджує епітеліальні клітини травної системи).