- •Заняття 18
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студента
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Заняття 19 Тема. Лейкоцитози, лейкопенії. Пухлини крові (лейкози).
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи. Питання для повторення.
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студента.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студента
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Заняття 21 Практичні навички за розділом «Патофізіологія системи крові»
- •Заняття 22 Тема: Аритмії серця. Недостатність кровообігу. Навчальні цілі:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи. Питання для повторення.
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студента.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Самостійна аудиторна робота студента:
- •Питання для самоконтролю знань:
- •Література:
- •Самостійна аудиторна робота студента:
- •Питання для самоконтролю знань:
- •Література:
- •Заняття 25. Патофізіологія зовнішнього дихання Навчальні цілі:
- •Завдання для самостійної позааудиторноі роботи Питання для повторення
- •Контрольні питання теми:
- •Самостійна аудиторна робота студента
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Заняття 26 Гіпоксії
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Питання для самоконтролю знань
- •Література
- •Заняття 27 Практичні навички за розділом «Патофізіологія серцево-судинної та дихальної системи»
- •Заняття 28.
- •Самостійна аудиторна робота студента.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Самостійна аудиторна робота студента.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Самостійна аудиторна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Заняття 33.
- •Заняття 34 Тема. Розлади функції гіпофізу і надниркових залоз.
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи. Питання для повторення.
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студента.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Заняття 35. Тема: Порушення функції щитоподібної та при щитоподібних залоз. Навчальні цілі:
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи. Питання для повторення.
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студента.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Заняття 36. Тема. Патофізіологія нервової системи Навчальні цілі.
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи. Питання для повторення.
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студента.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Література.
- •Заняття 37. Тема: Патофізіологія екстремальних станів: шок, колапс, кома.
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи. Питання для повторення.
- •Контрольні питання теми.
- •Самостійна аудиторна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю знань.
- •Таблиця 1. Порівняльна характеристика шокових і колаптоїдних станів
- •Література.
- •Заняття 38. Практичні навички за розділом «Патофізіологія ендокринної , нервової системи та екстремальних станів». Контрольні питання
- •Заняття 39-40 модуль 2 Перелік практичних робіт і завдань до підсумкового модульного контролю
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю патофізіологія органів і систем
Заняття 18
Тема. Патофізіологія системи крові. Якісні і кількісні зміни еритроцитів. Анемії.
Навчальні цілі:
Знати:
визначення анемії та різні її види відповідно до основних класифікацій;
основні причини виникнення, патогенез постгеморагічних, гемолітичних і мегалобластичних анемій, картину крові при цих анеміях;
компенсаторно-пристосувальні реакції при анеміях, їх механізми і значення;
загальні принципи фармакокорекції різних анемій.
Вміти:
- визначити вміст гемоглобіну, підрахувати кількість еритроцитів, розрахувати колірний показник крові у тварин з експериментальною анемією;
- під час мікроскопії визначити клітини фізіологічної та патологічної регенерації, дегенеративні зміни еритроцитів.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи.
Питання для повторення.
1. Морфологічна характеристика клітин еритроцитарного ряду (розмір клітин, забарвлення цитоплазми).
2. Нормальні показники червоної крові: вміст еритроцитів, гемоглобіну в 1л, колірний показник.
3. Обмін заліза та вітаміну В12 в організмі, їх роль у кровотворенні.
Задача 1. Людина тривалий час проживала в умовах високогір’я. Які зміни в крові будуть у неї?
А. Збільшення кількості лейкоцитів.
В. Збільшення кількості гемоглобіну.
С. Зменшення кількості еритроцитів.
D. Збільшення кількоcті тромбоцитів.
Е. Зменшення кількості лейкоцитів.
Задача 2. В експерименті на кролику через 2 тижні після звуження ниркової артерії виявлено збільшення кількоcті гемоглобіну та еритроцитів внаслідок стимуляції еритропоезу еритропоетинами. Що посилює утворення еритроцитів?
А. Гіперосмія.
В. Гіперволемія.
С. Гіперкапнія.
D. Гіпооcмія.
Е. Гіпоксія.
Контрольні питання теми.
1. Анемія: визначення поняття; принципи класифікації.
2. Гостра постгеморагічна анемія:
2.1. Причини, фаза компенсації, клінічні прояви.
2.1.1. Рефлекторна.
2.1.2. Гідремічна.
2.1.3. Кістково-мозкова.
2.2. Картина крові при постгеморагічній анемії.
3. Гемолітичні анемії:
3.1. Етіологія, патогенез, картина крові набутих гемолітичних анемій.
3.2. Спадкові гемолітичні анемії: види, причини, патогенез.
4. Залізодефіцитна анемія: етіологія, патогенез, картина крові; принципи фармакокорекції.
5. Мегалобластичні анемії: види, загальна характеристика.
6. Анемія Аддісона-Бірмера:
Етіологія та патогенез.
Клінічні прояви, картина крові.
Основні патогенетичні принципи лікування, критерії одужання.
7. Експериментальне моделювання анемій.
ПРОТОКОЛ № 18 Дата____________________
Самостійна аудиторна робота студента
Завдання 1. Вивчити основні гематологічні прояви гострої постгеморагічної анемії у кролика.
Моделювання гострої постгеморагічної анемії.
У кролика за 4 доби до заняття випускають 30% від загального об’єму крові. Загальний об’єм складає 6-8% від маси тіла.
Методика забору крові: спочатку треба добре розмасажувати шкіру вуха кролика, видалити шерсть, обробити оголену ділянку етиловим спиртом, потім за допомогою ін’екційної голки проколоти крайову вену вуха. Першу краплю крові слід стерти ватою, наступну зібрати для дослідження в капілярну піпетку.
Дослід 1. Підрахувати кількість еритроцитів.
У пробірку налити 4 мл 3% розчину натрію хлориду; за допомогою капілярної піпетки від гемометра Салі набрати 20 мкл (позначка 0,02мл) крові і видути на дно пробірки; вміст пробірки змішати. Відібрати скляною паличкою краплю розведеної /в200 разів/ крові і заповнити нею лічильну камеру Горяєва.
Під малим збільшенням мікроскопа знайти сітку камери Горяєва. Через 1 хв. після заповнення камери /час потрібний для осідання еритроцитів на дно камери/ підрахувати еритроцити у 5 великих квадратах сітки /кожний великий квадрат поділений на 16 малих/, що розміщені по діагоналі сітки камери. У кожному з 16 малих квадратів підрахувати ті еритроцити, що містяться всередині, на верхній та лівій гранях квадрата.
Спрощена формула розрахунку: сумарну кількість еритроцитів у 5 великих квадратах поділити на 100 і помножити на 1012.
/л
Дослід 2. Визначити кількість гемоглобіну за методом Салі.
У середню градуйовану пробірку гемометра Салі /шкала з цифрами, що вказують кількість гемоглобіну в грам-відсотках - г%/ налити до нижньої позначки 0,1 N розчин хлористоводневої кислоти - НСL.
За допомогою капіляра набрати 20 мкл крові /позначка 0,02мл/, видути її в пробірку, змішати з хлористоводневою кислотою. Капіляр треба опустити до дна пробірки гемометра, промити 2-3 рази розчином кислоти. Під впливом кислоти виникав гемоліз еритроцитів, гемоглобін через зруйновану мембрану потрапляє у розчин, де перетворюється на хлористоводневий гематин коричньового кольору. Через 5 хвилин додати по краплях дистильовану воду, перемішуючи розчин скляною паличкою до зрівняння розчину у середній пробірці з кольором хлористоводневого гематину в стандартних пробірках.
Формула розрахунку;
а) в г/л – г% х 10
б) в ммоль/л - Нb, у г% х 0,6206, де 0,6206 /0,62/ коефіцієнт для перерахунку в одиниці СІ.
Наприклад, за шкалою гемометра Нb=10г%, тоді 10x10 = 100г/л, або 10x0,62 =6,2 ммоль/л.
Дослід 3. Визначити колірний показник.
Спрощена формула розрахунку:
,
де цифра кількості еритроцитів записується без значення 1012
Наприклад, Нb досліду 6,2 ммоль/л , еритроцити 3,1х1012/л, тоді .
Роблять заключення і висновки, відповідаючи на наступні питання:
1) які кількісні зміни гемоглобіну та еритроцитів знайдені при дослідженні периферичної крові?
2) який колірний показник периферичної крові у даному досліді і як можна класифікувати анемію за цим показником?
Дослід 4. Вивчити мазки крові експериментальних тварин та хворих різними видами анемій.
Вивчити під мікроскопом мазки крові, замалювати картину крові при гемолітичній, мегалобластичній анемії.
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Підпис викладача ____________________________