Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Патологічна фізіологія, Модуль 2-Методичка.doc
Скачиваний:
112
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
522.24 Кб
Скачать

Заняття 18

Тема. Патофізіологія системи крові. Якісні і кількісні зміни еритроцитів. Анемії.

Навчальні цілі:

Знати:

  • визначення анемії та різні її види відповідно до основних класифікацій;

  • основні причини виникнення, патогенез постгеморагічних, гемолітичних і мегалобластичних анемій, картину крові при цих анеміях;

  • компенсаторно-пристосувальні реакції при анеміях, їх механізми і значення;

  • загальні принципи фармакокорекції різних анемій.

Вміти:

- визначити вміст гемоглобіну, підрахувати кількість еритроцитів, розрахувати колірний показник крові у тварин з експериментальною анемією;

- під час мікроскопії визначити клітини фізіологічної та патологічної регенерації, дегенеративні зміни еритроцитів.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи.

Питання для повторення.

1. Морфологічна характеристика клітин еритроцитарного ряду (розмір клітин, забарвлення цитоплазми).

2. Нормальні показники червоної крові: вміст еритроцитів, гемоглобіну в 1л, колірний показник.

3. Обмін заліза та вітаміну В12 в організмі, їх роль у кровотворенні.

Задача 1. Людина тривалий час проживала в умовах високогір’я. Які зміни в крові будуть у неї?

А. Збільшення кількості лейкоцитів.

В. Збільшення кількості гемоглобіну.

С. Зменшення кількості еритроцитів.

D. Збільшення кількоcті тромбоцитів.

Е. Зменшення кількості лейкоцитів.

Задача 2. В експерименті на кролику через 2 тижні після звуження ниркової артерії виявлено збільшення кількоcті гемоглобіну та еритроцитів внаслідок стимуляції еритропоезу еритропоетинами. Що посилює утворення еритроцитів?

А. Гіперосмія.

В. Гіперволемія.

С. Гіперкапнія.

D. Гіпооcмія.

Е. Гіпоксія.

Контрольні питання теми.

1. Анемія: визначення поняття; принципи класифікації.

2. Гостра постгеморагічна анемія:

2.1. Причини, фаза компенсації, клінічні прояви.

2.1.1. Рефлекторна.

2.1.2. Гідремічна.

2.1.3. Кістково-мозкова.

2.2. Картина крові при постгеморагічній анемії.

3. Гемолітичні анемії:

3.1. Етіологія, патогенез, картина крові набутих гемолітичних анемій.

3.2. Спадкові гемолітичні анемії: види, причини, патогенез.

4. Залізодефіцитна анемія: етіологія, патогенез, картина крові; принципи фармакокорекції.

5. Мегалобластичні анемії: види, загальна характеристика.

6. Анемія Аддісона-Бірмера:

  1. Етіологія та патогенез.

  2. Клінічні прояви, картина крові.

  3. Основні патогенетичні принципи лікування, критерії одужання.

7. Експериментальне моделювання анемій.

ПРОТОКОЛ № 18 Дата____________________

Самостійна аудиторна робота студента

Завдання 1. Вивчити основні гематологічні прояви гострої постгеморагічної анемії у кролика.

Моделювання гострої постгеморагічної анемії.

У кролика за 4 доби до заняття випускають 30% від загального об’єму крові. Загальний об’єм складає 6-8% від маси тіла.

Методика забору крові: спочатку треба добре розмасажувати шкіру вуха кролика, видалити шерсть, обробити оголену ділянку етиловим спиртом, потім за допомогою ін’екційної голки проколоти крайову вену вуха. Першу краплю крові слід стерти ватою, наступну зібрати для дослідження в капілярну піпетку.

Дослід 1. Підрахувати кількість еритроцитів.

У пробірку налити 4 мл 3% розчину натрію хлориду; за допомогою капілярної піпетки від гемометра Салі набрати 20 мкл (позначка 0,02мл) крові і видути на дно пробірки; вміст пробірки змішати. Відібрати скляною паличкою краплю розведеної /в200 разів/ крові і заповнити нею лічильну камеру Горяєва.

Під малим збільшенням мікроскопа знайти сітку камери Горяєва. Через 1 хв. після заповнення камери /час потрібний для осідання ерит­роцитів на дно камери/ підрахувати еритроцити у 5 великих квадратах сітки /кожний великий квадрат поділений на 16 малих/, що розміщені по діагоналі сітки камери. У кожному з 16 малих квадратів підраху­вати ті еритроцити, що містяться всередині, на верхній та лівій гранях квадрата.

Спрощена формула розрахунку: сумарну кількість еритроцитів у 5 великих квадратах поділити на 100 і помножити на 1012.

Дослід 2. Визначити кількість гемоглобіну за методом Салі.

У середню градуйовану пробірку гемометра Салі /шкала з цифрами, що вказують кількість гемоглобіну в грам-відсотках - г%/ на­лити до нижньої позначки 0,1 N розчин хлористоводневої кислоти - НСL.

За допомогою капіляра набрати 20 мкл крові /позначка 0,02мл/, видути її в пробірку, змішати з хлористоводневою кислотою. Капіляр треба опустити до дна пробірки гемометра, промити 2-3 рази розчином кислоти. Під впливом кислоти виникав гемоліз еритроцитів, гемоглобін через зруйновану мембрану потрапляє у розчин, де перетворюється на хлористоводневий гематин коричньового кольору. Через 5 хвилин дода­ти по краплях дистильовану воду, перемішуючи розчин скляною паличкою до зрівняння розчину у середній пробірці з кольором хлористоводневого гематину в стандартних пробірках.

Формула розрахунку;

а) в г/л – г% х 10

б) в ммоль/л - Нb, у г% х 0,6206, де 0,6206 /0,62/ коефіцієнт для перерахунку в одиниці СІ.

Наприклад, за шкалою гемометра Нb=10г%, тоді 10x10 = 100г/л, або 10x0,62 =6,2 ммоль/л.

Дослід 3. Визначити колірний показник.

Спрощена формула розрахунку:

,

де цифра кількості еритроцитів записується без значення 1012

Наприклад, Нb досліду 6,2 ммоль/л , еритроцити 3,1х1012/л, тоді .

Роблять заключення і висновки, відповідаючи на наступні пи­тання:

1) які кількісні зміни гемоглобіну та еритроцитів знайдені при дослідженні периферичної крові?

2) який колірний показник периферичної крові у даному досліді і як можна класифікувати анемію за цим показником?

Дослід 4. Вивчити мазки крові експериментальних тварин та хворих різними видами анемій.

Вивчити під мікроскопом мазки крові, замалювати картину крові при гемолітичній, мегалобластичній анемії.

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ____________________________