СТАНДАРТИЗОВАНІ ПРОТОКОЛИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ

ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

ПРОРИВНІ (ПЕРФОРАТИВНІ) ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНІ ВИРАЗКИ

1. Прорив (перфорація) виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки – це посилення некробіотичного процесу в ділянці виразкового кратера з подальшим порушенням цілісності стінки, що призводить до постійного витікання гастродуоденального вмісту й повітря в вільну черевну порожнину.

2. Міжнародна класифікація хвороб:

К.25 Виразка шлунку;

К.26 Виразка дванадцятипалої кишки;

К.27 Пептична виразка неуточненої локалізації;

К.28 Гастроєюнальна виразка;

К.25.1 Виразка шлунку гостра з перфорацією;

К.25.2 Виразка шлунку гостра з кровотечею чи перфорацією;

К.25.5 Виразка шлунку хронічна чи неуточнена з перфорацією;

К.25.6 Виразка шлунку хронічна чи неуточнена з кровотечею чи перфорацією;

К.26.1 Виразка дванадцятипалої кишки гостра з перфорацією;

К.26.2 Виразка дванадцятипалої кишки гостра з кровотечею чи перфорацією;

К.26.5 Виразка дванадцятипалої кишки хронічна чи неуточнена з перфорацією;

К.26.6 Виразка дванадцятипалої кишки хронічна чи неуточнена з кровотечею чи перфорацією;

2. Класифікація Проривних гастродуоденальних виразок

(за В.С.Савельєвим, 1986)

І. За етіологією:

1.Виразкові;

2.Невиразкові.

ІІ. За локалізацією:

1.Виразки шлунка (малої кривини, кардіальні, антральні, препілоричні, пілоричні), передньої та задньої стінок;

2.Виразки дванадцятипалої кишки (передньої та задньої стінок).

ІІІ. За перебігом:

1.Прориви в черевну порожнину;

2.Прикриті перфорації;

3.Атипові перфорації.

2. Симптоматика

І. Головні симптоми:

1. “Кинджальний” біль в епігастрії;

2. Виразковий анамнез;

3. Напруження м’язів передньої черевної стінки.

ІІ. Загальні симптоми:

1. Спрага;

2. Сухість в роті;

3. Одноразове блювання;

4. Затримка випорожнень і невідходження газів;

5. Затруднене дихання.

ІІІ. Загальні фізикальні симптоми:

1. Вимушене положення тіла з приведеними до живота ногами;

2. Блідість шкірних покривів;

3. Холодний липкий піт;

4. Брадикардія з переходом в тахікардію;

5. Зниження артеріального тиску.

IV.Місцеві фізикальні симптоми:

1. Пальпаторно різка болючість в епігастрії, по правому боковому каналу, або по всьому животу;

2. С-м Щоткіна–Блюмберга і гіперестезія шкіри живота;

3. С-м “плеску”, що виявляють при перкусії епігастральної ділянки (Гефтер-Шипицин);

4. С-м Спіжарного – зникнення печінкової тупості;

5. С-м Куленкампфа – болючість при пальпації дугласового простору або передньої стінки прямої кишки;

6. Аускультативно ослабнення кишкових шумів;

7. Шум тертя діафрагми;

8. Тріада Гюстена:

а) проведення серцевих тонів до пупка;

б) перитонеальне тертя;

в) металевий “дзвін” на вдиху у зв’язку з виходом повітря через проривний отвір.

6. Фази клінічного перебігу:

І. Фаза шоку (до 6 годин)

ІІ. Фаза “уявного благополуччя” (6 – 12 годин)

ІІІ. Фаза перитоніту ( після 12 годин з моменту перфорації)

І. Фаза шоку:

1. Раптовий “кинджальний” біль в епігастрії з ірадіацією в праве плече та ключицю;

2. Блідість шкірних покривів, обличчя з виразом страху, риси загострені, синюшність слизових, холодний липкий піт;

3. Вимушене положення хворого – на правому боці з притягнутитми до живота ногами;

4. Пульс спочатку сповільнений (vagus puls), пізніше стає частим і меншого наповнення; артеріальний тиск знижений, дихання почащене, температура ла знижена;

5. Зрідка настають рефлекторне блювання та затримка газів;

6. Живіт втянутий, не приймає участі в акті дихання;

7. Пальпаторно різка болючість в епігастрії, по правому боковому каналу, або по всьому животу;

8. Напруження м’язів передньої черевної стінки – “дошкоподібний живіт”, особливо в верхньому відділі, де спостерігається найбільша болючість;

9. Позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга;

10. Перкуторно зникнення печінкової тупості – с-м Спіжарного;

11. Аускультативно – гіперперистальтика в перші 30-40 хвилин;

12. При ректальному дослідженні виявляють болючість в ділянці прямокишково-маткового чи прямокишково-міхурового заглиблення (с-м Куленкампфа).

ІІ. Фаза уявного благополуччя:

1. Загальний стан хворого суб’єктивно покращується;

2. Зменшується частково інтенсивність болей в животі;

3. Пульс вирівнюється;

4. Артеріальний тиск підвищується;

5. Здуття живота;

6. Зменшення ригідності м’язів;

7. Послаблення перистальтики;

8. Вкорочення або тупість перкуторного звуку у фланках;

9. Зникнення при перкусії печінкової тупості;

10. Напруження м’язів передньої черевної стінки утримується, позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга;

ІІІ. Фаза перитоніту:

1. Загальний стан різко погіршується;

2. Болі по всьому животу постійні, наростаючі;

3. Обличчя набуває характерних рис – facies Hippocratica – очі западають, губи синіють, ніс загострюється;

4. Нудота, блювання, затримка газів;

5. Пульс частий, прогресуюча гіпотонія;

6. Дихання поверхневе й часте;

7. Підвищення температури;

8. Язик сухий, обкладений;

9. Живіт здувається, різко болючий на всьому протязі;

10. Напруження м’язів передньої черевної стінки;

11. Кишкові шуми різко ослаблені, або не вислуховуються;

12. Перкуторно притуплення в відлогих місцях черевної порожнини;

13. Виражені с-ми подразнення очеревини ( с-м Щьоткіна-Блюмберга, с-м Кримова, с-м Кашльвого поштовху; с-м Куленкампфа, с-м Мондора).