Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Угол.право ОЧ (учебник).doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
17.02 Mб
Скачать

Глава 5.

§ 1. Загальна характеристика злочинів проти статевої

свободи та статевої недоторканості

Для бiльшостi людей статеве життя є невід’ємною частиною їх

буття. При цьому задоволення статевих (сексуальних) потреб людини

має бiологiчний i соціальний аспекти. саме соціальний аспект стате-

вого життя людини повинен охоронятися, перш за все, законом про

кримінальну відповідальність. водночас об’єктом правової охорони та

регулювання можуть бути i деякі бiологiчнi елементи статевого життя,

наприклад, статева зрілість особи.

у науковій літературі з кримінального права досить часто злочи-

ни, які посягають на свободу людини у сфері сексуальних відносин,

називають статевими злочинами. статеві злочини як протиправні пося-

гання спричинюють шкоду правам, свободам та інтересам людини,

суспільства та держави в цілому. у кк 1960 року статеві (сексуаль-

ні) посягання були передбачені ст.ст. 117–122 і входили до структу-

ри злочинів проти життя, здоров’я, волі і гідності особи. у новому

кк 2001 року статеві злочини виділено в окремий розділ – “Злочини

проти статевої свободи та статевої недоторканості особи”, який вклю-

чає п’ять статей (ст. ст. 152–156).

Під статевими злочинами слід розуміти передбачені законом

про кримінальну відповідальність суспільно небезпечні, протиправ-

ні, кримінально карані сексуальні посягання на статеву свободу, стате-

ву недоторканість, умови нормального розвитку неповнолітніх та

на нормальний уклад у сфері статевих відносин.

Характерні особливості складів статевих злочинів полягають

у наступному:

1. родовим об’єктом статевих злочинів є охоронювані законом про

кримінальну відповідальність суспільні відносини, що забезпечують

нормальний уклад в суспільстві у сфері статевих стосунків. він має

такі головні вимоги:

90


§1.Загальнахарактеристиказлочинівпротистатевоїсвободитастатевоїнедоторканості

статеві відносини допускаються, як правило, між особами

різної статі, кожна з яких досягла певного віку та фізичної і

психічної зрілості;

– статеві відносини виникають і ґрунтуються на підставах взаєм-

ної поваги, добровільності і рівноправності;

– переважаючою формою статевих стосунків є шлюб.

статеві злочини посягають на суспільні відносини з приводу стате-

вої свободи та статевої недоторканості особи. Під статевою свободою

слід розуміти право повнолітньої, психічно здорової особи самостій-

но обирати собі партнера для статевих зносин, не допускаючи при

цьому будь-якого примусу у сфері статевих стосунків. статева недо-

торканість – це абсолютна заборона вступати у природні чи неприродні

статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин (неповноліття,

психічна хвороба тощо) не є носієм статевої свободи.

2. сексуальні діяння, які утворюють об’єктивну сторону цих

злочинів, не абстрактні, а завжди спрямовані на конкретного потерпі-

лого. такими потерпілими за чинним кк можуть бути особи як чолові-

чої, так і жіночої статі. При цьому діяння, що посягають на стате-

ву свободу та статеву недоторканість особи, вчиняються виключно

в активній формі (у формі дії). склади статевих злочинів є переважно

формальними, тобто ці злочини вважаються закінченими з моменту

вчинення діяння, а наслідки не є їх обов’язковим елементом. Лише

кваліфіковані та особливо кваліфіковані склади окремих злочинів

(ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 155 кк) передбачають як одну з альте-

ративних квалiфiкуючих ознак настання наслідків (особливо тяжких

наслідків, безплідності, інших тяжких наслідків).

3. Суб’єкт частини статевих злочинів (ст. 152, ст. 153, ч. 1 ст.

155 кк) – загальний. однак для складів злочинів, передбачених ст.

154, ч. 2 ст. 155, ст. 156 кк, характерний спеціальний суб’єкт (особа,

від якої потерпілий матеріально чи службово залежний; батько, мати

або особа, що їх замінює; повнолітня особа).

4. Суб’єктивна сторона юридичних складів статевих злочинів

передбачає вину у формі умислу, до того ж умисел повинен бути

прямим. Зміст умислу за загальним правилом включає усвідомлен-

ня суб’єктом злочину тих ознак, що характеризують потерпілого i

вiдповiдну дію щодо нього, та бажання таку дію вчинити. у ряді

випадків, зокрема при зґвалтуванні неповнолітньої чи малолітньої

особи, зґвалтуванні, що спричинило особливо тяжкі наслідки, при

91



Глава5.Злочинипротистатевоїсвободитастатевоїнедоторканостіособи

статевих зносинах з особою, яка не досягла статевої зрiлостi, психічне

ставлення суб’єкта злочину до зазначених обставин може мати елемен-

ти необережної вини, але в цілому ці злочини залишаються умисними.

статеві злочини мають сексуальні мотиви, спрямовані на збудження

чи задоволення статевої пристрасті.

статеві злочини можна класифікувати на види залежно від того, чи

було застосовано до потерпілої особи фізичне чи психічне насильство.

За цим критерієм виділяють:

1) насильницькі статеві злочини (ст.ст. 152, 153, 154 кк);

2) ненасильницькі статеві злочини (ст.ст. 155, 156 кк).

однак більш поширеною є класифікація статевих злочинів залежно

від об’єкту, на який вони посягають, а саме:

1) статеві злочини, що посягають на статеву свободу особи (зґвал-

тування; насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним

способом; примушування до вступу в статевий зв’язок);

2) статеві злочини, що посягають на статеву недоторканість непов-

нолітньої особи (статеві зносини з особою, яка не досягла статевої

зрілості; розбещення неповнолітніх);

3) статеві злочини, що посягають і на статеву свободу, і на статеву

недоторканість неповнолітньої особи (зґвалтування неповнолітньої або

малолітньої особи; насильницьке задоволення статевої пристрасті непри-

родним способом, вчинене щодо неповнолітньої або малолітньої особи).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.