Глава 18.

Родовим об’єктом злочинів у сфері службової діяльності є охоро-

нювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини

у галузі роботи апаратів органів державної влади і місцевого само-

врядування, а також підприємств, установ і організацій незалежно від

форм власності. окремі злочини (зловживання владою або службовим

становищем, перевищення влади, або службових повноважень, служ-

383

§ 1. Загальна характеристика злочинів

у сфері службової діяльності

Глава18.Злочиниусферіслужбовоїдіяльності

бове підроблення, службова недбалість – ст.ст. 364, 365, ч. 2 ст. 366,

ст. 367 кк) посягають також і на відносини щодо реалізації трудових,

політичних й інших прав громадян, здоров’я, власність. Ці відносини

є додатковим об’єктом згаданих злочинів.

Для розуміння складів злочинів у сфері службової діяльності та їх

кваліфікуючих ознак необхідно з’ясувати наступні положення.

Суб’єкт злочинів у сфері службової діяльності (крім давання хаба-

ра – ст. 369) спеціальний, ним є службова особа. нормативне визначен-

ня службової особи закріплене в пунктах 1 і 2 примітки до ст. 364 кк,

ці положення були роз’яснені Пленумом верховного суду україни

у постанові № 5 від 26 квітня 2002 року “Про судову практику у спра-

вах про хабарництво”.

Службові особи -– особи, які постійно, тимчасово чи за спеці-

альним повноваженням здійснюють функції представників влади чи

місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово

в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних

чи комунальних унітарних підприємствах, в установах чи організа-

ціях посади, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи

адміністративно-господарських функцій або виконують такі функції

за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним

органом державної влади, місцевого самоврядування, центральним

органом державного управління із спеціальним статусом, повноваж-

ним органом чи повноважною особою підприємства, установи, органі-

зації, судом або законом. Це визначення стосується складів злочинів,

передбачених ст.ст. 364, 365, 368, 3681, 369 кк.

Представники влади – це працівники державних органів і установ,

які наділені правом у межах своєї компетенції пред’являти вимоги,

а також приймати рішення, обов’язкові для виконання фізичними та

юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підле-

глості. До представників влади належать, зокрема, народні депутати

україни, депутати місцевих рад, судді, прокурори, слідчі, працівники

міліції, інспектори державних інспекцій, військові коменданти та інші.

Організаційно-розпорядчі обов’язки – це обов’язки по здійсненню

керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою

роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприєм-

ствах, в установах чи організаціях. такі функції виконують, зокрема,

керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади,

державних, колективних чи приватних підприємств, установ і органі-

384

§1.Загальнахарактеристиказлочинівусферіслужбовоїдіяльності

зацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники

цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники,

особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири

тощо).

Адміністративно-господарські обов’язки – це обов’язки по управ-

лінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним

майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації,

забезпечення контролю за цими операціями тощо). такі повноважен-

ня в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських,

постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами,

магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів

підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Особа виконує обов’язки тимчасово або за спеціальним повнова-

женням – за умови, що ці обов’язки чи повноваження покладені на неї

у встановленому законом порядку відповідним органом або службо-

вою особою. Зайняття певної посади або доручення тимчасово викону-

вати відповідні обов’язки має бути оформлено відповідним рішенням

(наказом, розпорядженням). не є службовими особами працівни-

ки, які за своєю посадою виконують суто виробничі і матеріально-

технічні операції (касир, секретар, водій, охоронець). окремим питан-

ням є кваліфікація дій особи, що не є службовою, але брала участь

у вчиненні службового злочину. Що стосується хабарництва, то дії

особи, яка сприяла у вчиненні злочину тому, хто дав чи одержав хабар,

або організувала цей злочин, або підбурила до його вчинення, нале-

жить кваліфікувати як співучасть у даванні чи одержанні хабара. При

цьому питання про кваліфікацію дій співучасника потрібно вирішува-

ти з урахуванням спрямованості його умислу виходячи з того, в чиїх

інтересах він діяв, на чиїй стороні і за чиєю ініціативою – того, хто

дав, чи того, хто одержав хабар.

службовими особами також визнаються посадові особи іноземних

держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому,

адміністративному або судовому органі іноземної держави, а також інші

особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема

для державного органу або державного підприємства), а також посадові

особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи

інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені).

Використання службовою особою влади чи службового станови-

ща – це використання повноважень, якими службова особа наділена

385

Глава18.Злочиниусферіслужбовоїдіяльності

у зв’язку із зайняттям посади чи здійсненням службової діяльності.

Йдеться про службову компетенцію винного, головним чином, сукуп-

ність його прав і обов’язків.

Істотна шкода може бути як матеріальною, так немайновою.

у разі заподіяння матеріальних збитків злочинами, передбаченими

ст.ст. 364, 365, 367 кк, істотною вважається така шкода, яка в сто і

більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Якщо мова йде про немайнову шкоду, то нею може бути створення

труднощів в роботі підприємства чи установи, організації, зупинення

виробництва, а також заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілес-

них ушкоджень, незаконне позбавлення волі тощо.

Тяжкі наслідки можуть полягати у заподіянні матеріальної фізич-

ної чи немайнової шкоди. у разі заподіяння матеріальної шкоди

(ст ст. 364–367 кк), тяжкими наслідками є заподіяння збитків які

у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний міні-

мум доходів громадян. тяжкими наслідками, не пов’язаними з матері-

альними збитками, може бути доведення підприємства до банкрутства,

смерть однієї або більше осіб, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень

одній чи декільком особам тощо.

Великий розмір хабара такий, що у двісті і більше разів перевищує

неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Особливо великий розмір хабара такий, що у п’ятсот і більше разів

перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Предмет хабара у кожному випадку кваліфікації повинен одер-

жати грошову оцінку в національній валюті. При визначенні вартості

предмета хабара слід виходити з мінімальних цін, за якими в даній

місцевості на час вчинення злочину можна було вільно придбати річ

або одержати послуги такого ж роду та якості.

Вимагання хабара – це вимагання службовою особою хабара з

погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи служ-

бового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи закон-

ним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою

особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання

шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

386