§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекивиробництва

§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів

проти безпеки виробництва

Діяння, передбачене ст. 271 кримінального кодексу україни

“Порушення вимог законодавства про охорону праці” посягає

на безпечні умови праці.

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забез-

печують безпеку праці.

Об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують безпе-

ку праці. Додатковим обов’язковим об’єктом виступає здоров’я особи.

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (дією

або бездіяльністю); 2) наслідками у виді завдання шкоди здоров’ю

потерпілого (ч. 1 ст. 271 кк) або загибелі людей чи іншими тяжки-

ми наслідками (ч. 2 ст. 271 кк); 3) причинним зв’язком між діянням

і наслідками.

Об’єктивна сторона ст. 271 кк полягає у порушенні техніки

безпеки, санітарних норм, інших правил охорони праці. ст. 271 кк є

бланкетною, тобто відсилає до інших актів (закони, укази, інструкції,

постанови, правила тощо). Згідно таких актів встановлюються прави-

ла безпеки, що регулюють питання охорони праці. Під такими акта-

ми слід розуміти Закон україни “Про охорону праці” від 14 жовтня

1992 р., інші закони україни, міжнародні договори, укази Президента

україни, постанови кабінету Міністрів україни, відомчі норматив-

но-правові акти (інструкції, положення, правила), а також нормативні

акти підприємств (розпорядження керівництва організації чи підпри-

ємства, які стосуються правил організації роботи, дотримання вимог

охорони праці, норм санітарії і гігієни тощо).

найчастіше злочин, передбачений ст. 271 кк вчинюється

у формі бездіяльності, наприклад, недотримання правил техніки

безпеки на виробництві службовою особою, ненадання працівни-

ку обов’язкових пристосувань та спецодягу, що мали б убезпечити

його роботу в небезпечних умовах, нездійснення службовою особою

з різних причин проведення інструктажу із правил техніки безпеки

виробництва та ін.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною

виною у виді злочинної самовпевненості і злочинної недбалості.

Якщо завдання шкоди здоров’ю людей, спричинення смерті потерпі-

лого або настання інших тяжких наслідків шляхом порушення вимог

259

Глава11.Злочинипротибезпекивиробництва

законодавства про охорону праці було умисним, злочин слід кваліфі-

кувати за відповідною статтею кк, що передбачає відповідальність

за злочини проти життя і здоров’я особи або за злочини проти основ

національної безпеки україни.

Суб’єкт злочину – спеціальний. ним може бути службова особа

підприємства, установи, організації, яка за посадою зобов’язана була

забезпечити на певній ділянці роботи безпечні умови праці або громадя-

нин – суб’єкт підприємницької діяльності, який був зобов’язаний згідно

з законом забезпечити безпечні умови праці на своєму підприємстві.

Кваліфікуючі ознаки: ч. 2 ст. 271 кк передбачає більш суворе

покарання за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей

або інші тяжкі наслідки. Під терміном “загибель людей” слід розуміти

факт настання біологічної смерті однієї чи декількох осіб. Під інши-

ми тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння тяжких тілесних

ушкоджень хоча б одній особі або не менш як двом особам – серед-

ньої тяжкості.

ст. 272 кк україни “Порушення правил безпеки під час вико-

нання робіт з підвищеною небезпекою” передбачає відповідальність

за порушення правил безпеки при проведенні гірничих, будівельних

чи інших робіт (роботи з високотоксичними промисловими отрутами,

зварювальні роботи), що становлять підвищену небезпеку.

вказана норма є бланкетною: перелік робіт з підвищеною небезпе-

кою затверджується Державним комітетом україни по нагляду за охоро-

ною праці (див: Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджено

наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці

від 30 листопада 1993 р. – № 123//Бюлетень законодавства і юридичної

практики України. – 1999. – № 12: Охорона праці в Україні. – с. 247–253).

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забез-

печують безпеку праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 272 кк є як праців-

ник підприємства, установи чи організації де виконуються роботи з

підвищеною небезпекою, так і стороння особа, що не має відношення

до виробничого процесу.

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням;

2) наслідками у виді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких

наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 кк)

або загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 272 кк);

3) причинним зв’язком між діянням і наслідками.

260

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекивиробництва

Під безпекою виконання робіт з підвищеною небезпекою слід

розуміти такий стан, коли не заподіюється і не може бути заподіяна

шкода внаслідок експлуатації, ремонту, реконструкції, спорудження

певних об’єктів, обладнання, здійснення іншої виробничої діяльності,

пов’язаної з підвищеним ризиком (високою ймовірністю заподіяння

шкоди) як учасникам таких робіт, так і стороннім особам, право охоро-

нюваним інтересам (за в. о. навроцьким).

Суб’єктивна сторона порушення правил безпеки при виконан-

ні робіт з підвищеною небезпекою характеризується змішаною або

необережною формами вини.

Суб’єктом злочину є особа, яка зобов’язана в зв’язку з вико-

нанням службових обов’язків по виконанню робіт з підвищеною

небезпекою дотримуватись правил безпеки, тобто спеціальний

суб’єкт. таким суб’єктом можуть виступати службові особи, робіт-

ники, а також громадяни, що є суб’єктами підприємницької діяль-

ності.

Кваліфікуючі ознаки: ч. 2 ст. 272 кк передбачає більш суворе

покарання за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей

або інші тяжкі наслідки.

ст. 273 кк україни “Порушення правил безпеки на вибухонебез-

печних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах” передбачає

відповідальність за порушення правил безпеки, які можуть призвес-

ти до вибухів, пожеж, зараження значної території небезпечними для

довкілля хімічними речовинами, привести до масової загибелі людей.

такі правила передбачено Законом україни від 14 жовтня 1992 року

“Про охорону праці”. особливий статус вибухонебезпечних підпри-

ємств та вибухонебезпечних цехів пояснюється їх специфікою. При

порушенні правил безпеки на таких підприємствах ймовірні нещасні

випадки з численними людськими жертвами і значними матеріальни-

ми збитками.

склад злочину утворює порушення на вказаному виробництві

встановлених правил безпеки, якщо таке діяння створило загрозу заги-

белі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду

здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 кк).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відноси-

ни, що забезпечують безпеку праці на вибухонебезпечних підприємс-

твах або у вибухонебезпечних цехах, а додатковим безпосереднім

об’єктом – життя та здоров’я особи.

261

Глава11.Злочинипротибезпекивиробництва

Потерпілим від злочину може бути як працівник вибухонебезпеч-

ного підприємства або вибухонебезпечного цеху, так і стороння особа,

що не є працівником вказаного цеху чи підприємства.

Злочин може бути вчинений лише на території вибухонебезпечних

підприємств або вибухонебезпечних цехів.

встановлюють належність підприємства до переліку вибухонебез-

печних міністерства, виробничі об’єднання, органи Держгіртехнагляду

та деякі інші організації. вибухонебезпечні підприємства і вибухоне-

безпечні цехи розрізняються за категоріями небезпеки. найчастіше

до вибухонебезпечних належать підприємства, що активно викорис-

товують в процесі виробництва легкозаймисті та вибухонебезпеч-

ні речовини, наприклад: бензин, ефір, ацетон, пропан тощо. також

до таких підприємств відносяться заводи і цехи, де виготовляються

набої, порох, вибухові речовини: динаміти, тротил, гексоген і т. ін.,

а також деякі шахти, через небезпеку вибуху метану та інших легко-

займистих газів.

З моменту створення ситуації на території вибухонебезпечних

підприємств або вибухонебезпечних цехів, коли виникає загроза заги-

белі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди

здоров’ю потерпілого злочин вважається закінченим.

Об’єктивна сторона злочину може бути виражена у формі як дії,

так і бездіяльності. наприклад, дією є куріння у вибухонебезпечному

цеху а бездіяльністю – невиконання дій, обов’язкових згідно техніки

безпеки на підприємстві.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 273 кк може

мати змішану або необережну форму вини. у випадку, коли суб’єкт

злочину вчиняє умисні дії, спрямовані на здійснення вибуху, пожежі,

масової загибелі людей на території вибухонебезпечних підпри-

ємств або вибухонебезпечних цехів, злочин має бути кваліфіковано

за відповідною статтею кк (наприклад, ст. 113 кк “Диверсія”).

Суб’єктом злочину є особа, яка зобов’язана дотримуватися

правил безпеки на вибухонебезпечному підприємстві чи у вибухо-

небезпечних цехах. Це можуть бути як працівники підприємства

чи цеха, лабораторії, шахти та ін., так і сторонні особи, які повинні

були усвідомлювати небезпеку невиконання або неналежного вико-

нання правил безпеки на вибухонебезпечних об’єктах. наприклад,

особа, яка не є працівником вибухонебезпечного цеху, а є водієм

суміжного підприємства, повинна бути проінструктована про прави-

262

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекивиробництва

ла безпеки на вибухонебезпечному підприємстві чи у вибухонебез-

печних цехах, зокрема, про заборону використання джерел відкри-

того вогню.

Кваліфікуючі ознаки: ч. 2 ст. 273 передбачено більш сувору

відповідальність за ті ж дії, якщо вони спричинили загибель людей

або викликали інші тяжкі наслідки.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки, передбачене

ст. 274 кк, має на увазі порушення на виробництві правил ядерної або

радіаційної безпеки, якщо такі дії створили загрозу загибелі людей

чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю

потерпілого.

Радіоактивними називаються матеріали природного чи штучного

походження, які є витоками іонізуючого випромінювання і перебува-

ють у будь-якому стані.

Ядерними матеріалами є уран і торій, а також інші матеріали, які

розщеплюються.

основні питання дотримання радіаційної безпеки регулює Закон

україни “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від

8 лютого 1995 р.

Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого

ст. 274 кк є суспільні відносини, що забезпечують безпеку праці

на виробництві, на якому використовуються радіоактивні матеріали,

а додатковим обов’язковим об’єктом – життя та здоров’я особи.

Предметом злочину є радіоактивні матеріали.

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у виді

порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки;

2) наслідками у виді створення загрози загибелі людей чи настан-

ня інших тяжких наслідків, заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого

(ч. 1 ст. 274), або у виді загибелі людей чи інших тяжких наслідків

(ч. 2 ст. 274); 3) причинним зв’язком між діянням і наслідками.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може виявля-

тися у неналежному або недбалому зберіганні радіоактивних речовин,

допущенні до роботи на ядерних об’єктах осіб, що не мають на це

дозволу тощо.

З суб’єктивної сторони злочин може мати змішану або необе-

режну форму вини.

Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 274 кк є особа, яка

зобов’язана дотримуватися на виробництві правил ядерної чи радіа-

263

Глава11.Злочинипротибезпекивиробництва

ційної безпеки, при чому це може бути як працівник підприємства,

чи громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності, так і стороння

на ядерному виробництві особа.

Кваліфікуючі ознаки: ч. 2 ст. 274 передбачено більш сувору

відповідальність за ті ж дії, якщо вони спричинили загибель людей

або викликали інші тяжкі наслідки.

ст. 275 кк передбачає кримінальну відповідальність за порушення

правил, що стосуються безпечного використання промислової продук-

ції або безпечної експлуатації будівель і споруд. У ч. 1 ст. 275 злочи-

ном визнається порушення під час розроблення, конструювання, виго-

товлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються

безпечного її використання, а також порушення під час проектування

чи будівництва, правил, що стосуються безпечної експлуатації буді-

вель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримувати таких правил

за умови, що якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання

інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відноси-

ни, що забезпечують безпеку використання промислової продукції і

безпеку експлуатації будівель і споруд. Додатковим обов’язковим

об’єктом є життя та здоров’я особи.

З об’єктивної сторони злочин має місце при порушенні правил,

що мають забезпечувати безпечну експлуатацію промислової продук-

ції, безпеку при розробці або конструюванні такої продукції або

в процесі її виготовлення чи зберігання. наприклад, при виготовлен-

ні транспортного засобу використовувались браковані деталі, матеріа-

ли, які не відповідають встановленим нормам. При експлуатації цього

засобу виникає загроза загибелі людей. крім того, злочин може бути

виражений в порушенні правил безпеки при проектуванні або будів-

ництві будівель та споруд. наприклад, помилки при проектуванні

будівлі, які можуть призвести до руйнації будинку, а відтак – до заги-

белі людей чи настання інших тяжких наслідків.

До правил, що стосуються безпечного використання промисло-

вої продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд належать

стандарти, будівельні норми і правила, рішення посадових осіб і

окремих організацій про заборону використання певної продукції,

приписи державних інспекторів.

З суб’єктивної сторони злочин може мати змішану, або необе-

режну форму вини.

264