Глава 7a.

...

§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері

службової діяльності в юридичних особах

приватного права та професійної діяльності,

пов’язаної з наданням публічних послуг.

...

Законом україни від 11 червня 2009 року № 1508-VI (із змінами і

доповненнями, внесеними Законом україни від 23 грудня 2009 року

№ 1787-VI) “Про внесення змін до деяких законодавчих актів україни

щодо відповідальності за корупційні правопорушення” було доповне-

но особливу частину кримінального кодексу україни розділом VII-а

“Злочини у сфері службової діяльності в юридичних особах приватно-

го права та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних

послуг”.

Родовим об’єктом розглядуваних злочинів є встановлений

законом порядок здійснення службовими особами юридичних осіб

приватного права та особами, які здійснюють професійну діяльність,

пов’язану з наданням публічних послуг своїх повноважень.

Злочини передбачені цим розділом можуть бути поділені на такі

групи:

1) злочини, які посягають на встановлений законом порядок здій-

снення службовими особами юридичних осіб приватного права своїх

повноважень (ст.ст. 2351, 2352, 2354 кк);

2) злочини, які посягають на встановлений законом порядок здій-

снення особами, які виконують професійну діяльність, пов’язану з

наданням публічних послуг своїх повноважень (ст.ст. 2353, 2355 кк).

Додатковим безпосереднім об’єктом злочинів, передбачених стат-

тями 2351, 2352, 2353 кк, є охоронювані законом права та інтереси

окремих громадян, юридичних осіб, інтереси суспільства та держави.

обов’язковою ознакою злочинів, передбачених статтями 2354

154

§1.Загальнахарактеристиказлочинівусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособах...

і 2355 кк є предмет злочину – неправомірна вигода. відповідно

до п. 1 примітки до ст. 2351 кк під неправомірною вигодою слід розу-

міти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги матері-

ального або нематеріального характеру, що їх обіцяють, пропонують,

надають або отримують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімаль-

ну ринкову, без законних на те підстав.

З об’єктивної сторони злочини цього розділу кк характеризу-

ється тим, що одні з них можуть бути вчинені як шляхом дії, так і

бездіяльності (ст.ст. 2351, 2353), а інші (ст.ст. 2352, 2354, 2355) – лише

шляхом дії.

Злочини, передбачені у ст.ст. 2354, 2355 кк, сконструйовані як

злочини з формальним складом, тому вони вважаються закінченими

з моменту вчинення відповідного суспільно небезпечного діяння.

у свою чергу, злочини, передбачені ст.ст. 2351, 2352, 2353 кк

за своєю конструкцією є злочинами з матеріальним складом. тобто

обов’язковою ознакою їх об’єктивної сторони є суспільно небезпеч-

ні наслідки, які полягають у заподіянні істотної шкоди охоронюва-

ним законом правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб,

інтересам суспільства чи держави.

істотна шкода може полягати у заподіянні як матеріальної шкоди,

так і шкоди нематеріального характеру.

відповідно до п. 2 примітки до ст. 2351 кк істотною шкодою

у статтях 2351–2353, якщо вона полягає в заподіянні матеріальних збит-

ків, вважається така шкода, яка у сто і більше разів перевищує неопо-

датковуваний мінімум доходів громадян.

За своєю фізичною природою матеріальні наслідки завжди

пов’язані з руйнацією або пошкодженням предметів зовнішнього

світу.

істотна шкода, якщо вона полягає у заподіянні суспільно небез-

печних наслідків нематеріального характеру, є оціночною категорією.

Питання про її істотність вирішується органом досудового слідства,

прокурором або судом з урахуванням конкретних обставин справи.

Зокрема, у п. 6 постанови Пленуму верховного суду україни від

26 грудня 2003 року № 15 “Про судову практику у справах про пере-

вищення влади або службових повноважень” зазначено, що істот-

ною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні суспільно небезпечних

наслідків нематеріального характеру, можуть визнаватися порушення

охоронюваних конституцією україни чи іншими законами прав та

155

Глава7a.Злочиниусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособахприватногоправа...

свобод людини і громадянина (трудові, житлові права тощо), створен-

ня обстановки і умов, що ускладнюють виконання юридичною особою

своїх функцій, приховування злочинів.

При вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода істотною,

потрібно також враховувати кількість потерпілих, розмір моральної

шкоди тощо.

у разі заподіяння поряд із матеріальними збитками і шкоди нема-

теріального характеру загальна шкода від злочину може визнаватись

істотною навіть у випадку, коли зазначені збитки не перевищують ста

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

у трьох статтях розділу VII-а особливої частини кримінально-

го кодексу україни (статті 2351–2353) в якості кваліфікуючих ознак

передбачено спричинення тяжких наслідків. від наслідків у виді

істотної шкоди, тяжкі наслідки відрізняються більш високим ступе-

нем суспільної небезпечності. тяжкі наслідки також можуть поляга-

ти у заподіянні як матеріальної шкоди, так і шкоди нематеріального

характеру.

Якщо тяжкі наслідки полягають у заподіянні матеріальних збитків,

ними згідно з п. 3 примітки до ст. 2351 кк, вважаються такі наслідки,

які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний

мінімум доходів громадян.

тяжкими наслідками, які полягають у заподіянні шкоди нема-

теріального характеру, можуть бути: смерть однієї або більше осіб;

заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі або серед-

ньої тяжкості тілесних ушкоджень декільком особам; масове отруєн-

ня людей; дезорганізація роботи підприємства, установи, організації

в значних масштабах; катастрофа; найбільш серйозні порушення осно-

вних конституційних прав людини і громадянина (наприклад, неза-

конне позбавлення житла) тощо.

Суб’єкт злочинів, передбачених у розділі VII-A особливої

частини кк, (крім злочинів передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 2354, ч. ч. 1,

2 ст. 2355 кк), спеціальний. ним є: 1) службові особи юридичної особи

приватного права (ст.ст. 2351, 2352, ч. 3 і 4 ст. 2354 кк; 2) особи, які

здійснюють професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних

послуг (ст. 2353, ч. 3 і 4 ст. 2355 кк).

Службовими особами, відповідно до ч. 3 ст. 18 кк, є особи, які

постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють

функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також

156

§1.Загальнахарактеристиказлочинівусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособах...

обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, місце-

вого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаці-

ях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням

організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функ-

цій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким

особа наділяється повноважним органом державної влади, місцево-

го самоврядування, центральним органом державного управління із

спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною служ-

бовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

відповідно до службових осіб юридичної особи приватного

права належать особи, які виконують організаційно-розпорядчі чи

адміністративно-господарські функції у такій юридичній особі.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в постанові Пленуму верхо-

вного суду україни від 26 квітня 2002 року № 5 “Про судову практи-

ку у справах про хабарництво” організаційно-розпорядчі обов’язки –

це обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості,

трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю

окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях

незалежно від форми власності. такі функції виконують, зокрема,

керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади,

державних, колективних чи приватних підприємств, установ і органі-

зацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники

цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступни-

ки, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, брига-

дири тощо).

Адміністративно-господарські обов’язки – це обов’язки по управ-

лінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним

майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації,

забезпечення контролю за цими операціями тощо). такі повноважен-

ня в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських,

постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами,

магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів

підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні

функції чи виконує обов’язки постійно, а й тоді, коли вона робить це

тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначе-

ні функції чи обов’язки покладені на неї правомочним органом або

правомочною службовою особою.

157

Глава7a.Злочиниусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособахприватногоправа...

службовими особами можуть визнаватись як громадяни україни,

так і іноземці та особи без громадянства.

До осіб, які здійснюють професійну діяльність, пов’язану з надан-

ням публічних послуг, належать аудитор, нотаріус, експерт, оцінювач,

третейський суддя, незалежний посередник та член трудового арбі-

тражу при розгляді колективних трудових спорів або інша особа, яка

здійснює вказану діяльність.

із суб’єктивної сторони всі склади злочинів, передбачені розді-

лом VII-A особливої частини кк, є умисними. При цьому психічне

ставлення особи до вчинюваних дій (бездіяльності) у матеріальних

складах злочинів (ст.ст. 2351, 2352, 2353 кк) щодо діяння характеризу-

ється лише умисною формою вини, а до суспільно небезпечних наслід-

ків може бути як умисним, так і необережним.

обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складів злочинів,

передбачених статтями 2351 та 2353 кк, є мета: – для зловживан-

ня повноваженнями (ст. 2351 кк) – одержання неправомірної виго-

ди; – для зловживання повноваженнями особами, які надають публіч-

ні послуги (ст. 2353 кк) – отримання неправомірної вигоди для себе

чи інших осіб або з метою заподіяння шкоди охоронюваним законом

правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам

суспільства чи держави.

Для злочинів, передбачених ст. 2351, ч. 3 ст. 2354 та ч. 3 ст. 2355

кк, обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є корисливий мотив.