§ 2. Юридичний аналіз складів злочини
проти правосуддя
Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання
під вартою (ст. 371 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини, що складаються в сфері
діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду,
а також гарантовані конституцією і законами україни свобода та недо-
торканість особи.
Об’єктивна сторона злочину полягає завідомо незаконному прий-
нятті та виконанні рішення про: 1) затримання; 2) привід; 3) арешт та
тримання під вартою.
Затримання – тимчасовий захід кримінально-процесуально-
го примусу, що полягає в короткочасному (до 72 год.) позбавленні
особи свободи та триманні в ізоляторі тимчасового тримання (ітт)
або на гауптвахті для військовослужбовців. Підстави та умови його
застосування визначені ст. 106 кПк.
Привід – захід кримінально-процесуального примусу, що полягає
в примусовому доставленні підозрюваного, обвинуваченого, підсуд-
ного, потерпілого, свідка органами внутрішніх справ в орган дізнання,
до слідчого, прокурора або в суд.
Арешт, тримання під вартою слід розглядати як ідентичні понят-
тя, а саме – захід кримінально-процесуального примусу, що полягає
в позбавленні обвинуваченого (як виняток підозрюваного) свободи та
триманні в місцях попереднього ув’язнення за рішенням суду.
Завідомо незаконні дії службової особи полягають в безпідставно-
му застосуванні таких заходів примусу, а також порушенні встанов-
леного кримінально-процесуальним законом порядку їх застосування.
Зокрема, незаконним вважається тримання під вартою понад встанов-
лені законом строки.
Суб’єкт злочину спеціальний – службові особи органів дізнання,
слідчий, прокурор, суддя
396
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
Суб’єктивна
сторона характеризується прямим
умислом,
обов’язковою складовою якого є усвідомлення особою незаконності
вчинюваних дій та прийнятих рішень.
Кваліфікуючими ознаками злочинів, передбачених ч. 1 і
2 ст. 371 КК є:
– спричинення діянням тяжких наслідків (ч. 3);
– вчинення діяння з корисливих мотивів (ч. 3);
– вчинення діяння в інших особистих інтересах (ч. 3).
Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідаль-
ності (ст. 372 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримінальну
відповідальність суспільні відносини, що складаються в сфері діяльності
органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, а також гаран-
тована конституцією і законами україни презумпція невинуватості особи.
Об’єктивна сторона злочину полягає в прийнятті слідчим, а також
начальником слідчого відділу чи прокурором, які володіють повнова-
женнями слідчого, завідомо незаконного рішення про притягнення
особи як обвинуваченого. таке рішення є незаконним у разі відсут-
ності достатніх доказів вини особи, яку притягають до відповідальності,
а також при наявності підстав для закриття кримінальної справи (напри-
клад, внаслідок відсутності події злочину, складу злочину – ст. 6 кПк).
Суб’єкт злочину спеціальний – слідчий, начальник слідчого відділу
або прокурор, які відповідно до кримінально-процесуального закону
наділені правом приймати рішення про визнання особи обвинуваченим.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
– поєднання діяння з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або
особливо тяжкого злочину (ч. 2);
– поєднання діяння зі штучним створенням доказів обвинувачен-
ня або іншою фальсифікацією (ч. 2)
Примушування давати показання (ст. 373 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини, що складаються в сфері
діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду,
а також гарантовані конституцією і законами україни свобода та недо-
торканність особи.
397
Глава19.Злочинипротиправосуддя
Об’єктивна
сторона злочину полягає у вчиненні
службовою
особою, яка проводить допит, незаконних дій спрямованих на приму-
шування давати показання. Процесуальний порядок проведення допи-
ту детально регламентується кПк, і посадова особа може чинити лише
ті дії, на які вона уповноважена законом. однозначно незаконними є
використання обману, підкупу, погроз.
Суб’єкт злочину спеціальний, ним є службова особа – слідчий,
або особа, яка провадить дізнання.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є поєднання діяння із застосу-
ванням насильства або із знущанням над особою, за умови відсутності
ознак катування (ч. 2).
Порушення права на захист (ст. 374 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини, що складаються в сфері
діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду
при розслідуванні та розгляді кримінальних справ, а також гаранто-
ване конституцією і законами україни право на захист.
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчинені таких дій: 1) недо-
пущення чи ненадання своєчасно захисника; 2) інше грубе порушення
права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист.
Процесуальний порядок допуску захисника до участі в справі
регламентується ст.ст. 44–48 кПк. інше грубе порушення права
підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист може поляга-
ти у вчиненні перешкод обвинуваченому в користуванні процесуаль-
ними правами, здійснюючи які він реалізує своє право на захист –
давати показання, заявляти клопотання і відводи, подавати докази,
подавати скарги на процесуальні дії та рішення, мати побачення із
захисником.
Суб’єкт злочину спеціальний – особа, яка проводить дізнання,
слідчий, прокурор або суддя.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
– якщо внаслідок діяння відбулося засудження невинної
у вчиненні злочину особи (ч. 2);
– вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (ч. 2);
– спричинення інших тяжких наслідків (ч. 2).
398
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
Постановлення
суддею (суддями) завідомо неправосудного
виро-
ку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері здійснення право-
суддя.
Об’єктивна сторона злочину полягає у постановленні (винесен-
ні) процесуального рішення, яке завідомо для суддів (а також і народ-
них засідателів) є неправосудним через неправильне застосування
матеріального закону чи істотне порушення процесуального закону.
Суб’єкт злочину спеціальний – суддя або народний засідатель.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
– спричинення діянням тяжких наслідків (ч. 2);
– вчинення діяння з корисливих мотивів (ч. 2);
– вчинення діяння в інших особистих інтересах (ч. 2).
Втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини в сфері здійснення право-
суддя.
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні неправомірно-
го впливу на суддю (незалежно від форми таких дій). Зокрема, чинне
законодавство проголошує незалежність суддів при здійсненні право-
суддя та забороняє втручатися в їх діяльність в будь-якій формі.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених
дій, незалежно від того, чи вдалося добитися постановлення бажано-
го рішення чи ні.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного
віку.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, що
поєднаний зі спеціальною метою – перешкодити виконанню суддями
і засідателями службових обов’язків або добитися винесення непра-
восудного рішення у справі.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
– якщо вчинені дії перешкодили запобіганню злочину чи затри-
манню особи, яка його вчинила (ч. 2);
– вчинення діяння особою з використанням свого службового
становища (ч. 2).
399
Глава19.Злочинипротиправосуддя
Незаконне
втручання в роботу автоматизованої
системи доку-
ментообігу суду (ст. 376-1 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері діяльності органів
судової влади.
об’єктивна сторона злочину характеризується вчиненням одного
з таких діянь: а) умисне внесення неправдивих відомостей до автома-
тизованої системи документообігу суду б) несвоєчасне внесення відо-
мостей до автоматизованої системи документообігу суду; в) несанк-
ціоновані дії з інформацією, що міститься в автоматизованій системі
документообігу суду, г) інше втручання в роботу автоматизованої
системи документообігу суду.
Суб’єкт злочину – службова особа, яка має право доступу до
згаданої системи документообігу, а у разі несанкціонованого досту-
пу до такої системи, суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка
досягла 16-річного віку.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
кваліфікуючою ознакою цього злочину є вчинення діяння за попе-
редньою змовою групою осіб (ч.2).
Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи
присяжного (ст. 377 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері здійснення право-
суддя, обов’язковими додатковими об’єктами відповідних складів
злочину є психічна недоторканість та здоров’я особи.
Об’єктивна сторона злочину. кримінальний закон передбачає як
окремі склади злочину вчинення щодо судді, народного засідателя чи
присяжного, а також щодо їх близьких родичів у зв’язку з їх діяльніс-
тю, пов’язаною із здійсненням правосуддя таких дій:
• погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошко-
дженням майна;
• умисне заподіяння побоїв, легких або середньої тяжкості тілес-
них ушкоджень;
• умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.
Основним безпосереднім об’єктом злочину є охоронювані кримі-
нальним законом відносини у сфері здійснення правосуддя, а саме
діяльності судді, народного засідателя чи присяжного. Додатковим
400
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
об’єктом
злочину є недоторканність і здоров’я
особи. Потерпілими
від
злочину можуть бути: а) суддя; б) народний
засідатель; в) присяж-
ний;
г) їх близькі родичі.
Об’єктивна
сторона злочину полягає у вчиненні
таких дій:
а) погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкод-
женням майна щодо судді, народного засідателя чи присяжно-
го, а також щодо їх близьких родичів (ч. 1 ст. 377 кк); б) умисне
заподіянні побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкод-
жень (ч. 2 ст. 377 кк); в) умисне заподіяння тяжкого тілесного
ушкодження (ч. 3 ст. 377 кк).
Ці діяння вчиняються у зв’язку з діяльністю зазначених осіб,
пов’язаною із здійсненням правосуддя. Погроза або насильство щодо
судді, народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близь-
ких родичів, якщо вони вчинені не у зв’язку зі здійсненням правосуд-
дя потерпілим (їх близькими родичами), є злочинами проти здоров’я
особи і кваліфікуються за відповідними статтями особливої частини
кк (ст.ст. 121, 122, 125, 129 кк).
розглянутий склад злочину є спеціальним складом злочину віднос-
но побоїв – ст. 126 кк, легких тілесних ушкоджень – ст. 125 кк, серед-
ньої тяжкості тілесних ушкоджень – ст. 122 кк, тяжких тілесних
ушкоджень – ст. 121 кк.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 377 кк, є закінченим з моменту
висловлення і сприйняття погрози потерпілим, а злочин, передбаче-
ний ч. 2 і 3 – з моменту заподіяння відповідних тілесних ушкоджень.
вчинення насильницьких дій у вигляді побоїв (ч. 2 ст. 377 кк) є закін-
ченим з моменту їх завдання.
Суб’єкт злочину – передбаченого ч. 1 ст. 377 кк, а також умис-
ного заподіяння потерпілому побоїв та легких тілесних ушкод-
жень (ч. 2 ст. 377 кк) є фізична осудна особа, яка досягла 16 років,
а суб’єктом заподіяння умисного середньої тяжкості (ч. 2 ст. 377 кк)
і тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3 ст. 377 кк) – фізична осудна
особа, яка досягла 14 років.
Суб’єктивна сторона характеризується умислом з метою переш-
кодити здійсненню потерпілими службових обов’язків або з помсти
за їх виконання.
401
Глава19.Злочинипротиправосуддя
Умисне
знищення або пошкодження майна судді,
народного
засідателя чи присяжного (ст. 378 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері здійснення право-
суддя та відносини власності.
Об’єктивна сторона злочину полягає у знищенні майна (приве-
дення його в непридатний для використання стан) або пошкодженні
майна (погіршення якості, зменшення цінності, тимчасова непридат-
ність до використання). Злочин закінчений з моменту знищення чи
пошкодження майна.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного
віку, за частиною другою ст. 378 – фізична осудна особа, яка досягла
14-річного віку.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
– вчинення діяння шляхом підпалу, вибуху або іншим загально-
небезпечним способом (ч. 2);
– якщо діяння спричинило загибель людей (ч. 2);
– якщо діяння спричинило інші тяжкі наслідки (ч. 2).
Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяж-
ного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя
(ст. 379 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері правосуддя та
життя людини. Потерпілими від такого злочину можуть бути: суддя,
народний засідатель, присяжний, їх близькі родичі.
Об’єктивна сторона злочину. Посягання на життя – це вбивство
або замах на вбивство осіб, зазначених у ст. 379. Закінченим даний
злочин вважається з моменту вчинення діяння, спрямованого
на позбавлення життя, а саме – з моменту замаху на вбивство. в дано-
му разі йдеться про усічений склад злочину.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14-річного
віку.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, причо-
му обов’язковою ознакою такого умислу є усвідомлення винною
особою, що вона посягає на життя судді, народного засідателя чи
присяжного саме в зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійснен-
402
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
ням
правосуддя. Що стосується посягань на
близьких родичів –
обов’язковим
є усвідомлення наявності родинного
зв’язку із суддею,
народним
засідателем чи присяжним. разом з тим,
в ситуаціях коли
вбивство
чи замах на вбивство зазначених вище
осіб вчинюється
на
ґрунті особистих взаємовідносин, то
дії винного кваліфікуються
за
відповідними статтями кк про злочини
проти життя.
Невжиття
заходів безпеки щодо осіб, взятих під
захист
(ст. 380 КК)
відповідно до кримінально-процесуального кодексу україни та
Законів україни “Про державний захист працівників суду і правоохо-
ронних органів”, “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь
у кримінальному судочинстві” від 23 грудня 1993 р. особи як ведуть
справу, зобов’язані як за заявами суб’єктів процесу, так за власною
ініціативою у разі виникнення загрози життю, здоров’ю, житлу чи
майну приймати рішення про застосування заходів безпеки.
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері здійснення
дізнання, досудового слідства та судового розгляду кримінальних
справ, а також життя та здоров’я людини.
Об’єктивна сторона злочину характеризується: а) діянням, що
полягає у невжитті заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист; б)
наслідком такого діяння – настанням тяжких наслідків; в) причинним
зв’язком між діянням та наслідками. Діяння може полягати у вчинен-
ні (невчиненні) хоча б однієї з таких дій: 1) неприйняття рішення про
застосування заходів безпеки; 2) несвоєчасне прийняття такого рішен-
ня; 3) прийняття недостатньо обґрунтованих рішень; 4) несвоєчасне
вжиття достатніх заходів для безпеки; 5) невжиття заходів для безпеки.
тяжкі наслідки – смерть підзахисної особи, заподіяння особі тяжких чи
середньої тяжкості тілесних ушкоджень, великої майнової шкоди тощо.
Суб’єкт злочину спеціальний, а саме – це службові особи
органів, на які покладені функції забезпечення безпеки зазначених
вище осіб.
Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необе-
режністю щодо діяння (неприйняття заходів) і необережністю щодо
наслідків.
403
Глава19.Злочинипротиправосуддя
Розголошення
відомостей про заходи безпеки щодо
особи,
взятої під захист (ст. 381 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері здійснення
дізнання, досудового слідства та судового розгляду кримінальних
справ, а також життя та здоров’я людини.
Об’єктивна сторона злочину полягає в розголошенні відомостей
про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, якщо ці дії спричи-
нили шкоду здоров’ю особи, взятої під захист.
Суб’єкт злочину спеціальний – це особи, які прийняли рішення,
або особи, які здійснюють застосування заходів захисту, а також служ-
бові особи, яким ці рішення стали відомі у зв’язку з виконанням служ-
бових обов’язків.
Суб’єктивна сторона характеризується умислом стосовно розго-
лошення даних, щодо наслідків – необережністю.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
– якщо діянням спричинено смерть особи, взятої під захист (ч. 2);
– якщо діяння спричинило інші тяжкі наслідки (ч. 2).
Невиконання судового рішення (ст. 382 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини в сфері виконання
процесуальних рішень судів україни та Європейського суду з прав
людини.
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 полягає в:
1) умисному невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що
набрали законної сили; 2) перешкоджанні їх виконанню. Об’єктивна
сторона злочину, передбаченого ч. 3 полягає в умисному невиконанні
рішення Європейського суду з прав людини.
Суб’єкт злочину спеціальний, це службова особа, яка відповідно
до своїх повноважень повинна була виконати рішення суду.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382
КК є:
– вчинення злочину службовою особою, яка займає відпові-
дальне чи особливо відповідальне становище (ч. 2);
– вчинення злочину особою, раніше судимою за злочин, перед-
бачений цією статтею (ч. 2);
404
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
–
заподіяння
істотної шкоди охоронюваним законом
правам і
свободам
громадян, державним чи громадським
інтересам або
інтересам
юридичних осіб (ч. 2).
Завідомо
неправдиве повідомлення про вчинення
злочину
(ст. 383 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері здійснення право-
суддя, а також дізнання та досудового слідства.
Об’єктивна сторона злочину полягає повідомлені суду, проку-
рору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину, якого
насправді не було, або повідомлення про вчинення певного злочину
особою, яка завідомо для винного його не вчиняла.
Злочин вважається закінченим з моменту надходження неправди-
вого повідомлення до суду, прокурора, слідчого або органу дізнання.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
– поєднання зазначеного діяння з обвинуваченням у тяжкому чи
особливо тяжкому злочині (ч. 2);
– поєднання зазначеного діяння зі штучним створенням доказів
обвинувачення чи захисту (ч. 2);
– вчинення діяння з корисливих мотивів (ч. 2).
Завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері здійснення право-
суддя, а також дізнання та досудового слідства.
Об’єктивна сторона злочину характеризується: а) завідомо
неправдивим показанням свідка чи потерпілого; б) завідомо неправ-
дивим висновком експерта; в) завідомо неправильним перекладом.
Завідомо неправдиві показання – це показання, які даються свід-
ком чи потерпілим в ході слідчої чи судової дії (наприклад, допиту,
очної ставки) і містять повністю або частково перекручені відомості.
Завідомо неправдивий висновок експерта – це висновок експер-
та, що робиться в установленому законом порядку і містить частково
або повністю перекручені відомості, або неправильну оцінку наявних
даних.
405
Глава19.Злочинипротиправосуддя
Неправильний
переклад – це переклад, зроблений
перекладачем
у встановленому законом порядку (усний або письмовий) і містить або
перекручування відомостей, або замовчування певних даних.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.
Суб’єкт злочину спеціальний. кримінальній відповідальності підля-
гають особи, визнані потерпілими, викликані як свідки або призначені
експертом чи перекладачем у суді, під час провадження досудового
слідства, дізнання, здійснення виконавчого провадження, а також розслі-
дування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою
комісією верховної ради україни. обвинувачуваний, підозрюваний,
за давання завідомо неправдивих показань відповідальності не несуть.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
– поєднання зазначеного діяння з обвинуваченням у тяжкому чи
особливо тяжкому злочині (ч. 2);
– поєднання зазначеного діяння зі штучним створенням доказів
обвинувачення чи захисту (ч. 2);
– вчинення діяння з корисливих мотивів (ч. 2).
Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи
перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст. 385 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері здійснення право-
суддя, а також дізнання та досудового слідства.
Об’єктивна сторона злочину характеризується: а) відмова свідка
від давання показань; б) відмова експерта від виконання покладених
на нього обов’язків; в) відмова перекладача від виконання покладе-
них на нього обов’язків. обов’язки свідка давати показання, а також
обов’язки експерта і перекладача визначаються кПк україни.
Суб’єкт злочину спеціальний. кримінальній відповідальності
підлягають особи, викликані як свідки або призначені експертом
чи перекладачем у суді, під час провадження досудового слідства,
дізнання, здійснення виконавчого провадження, а також розслідуван-
ня тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією
верховної ради україни. обвинувачуваний, підозрюваний, потерпілий
за відмову давати показання відповідальності не несуть.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
відповідно до ст. 63 конституції україни особа не несе відпові-
дальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів
406
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
сім’ї
чи близьких родичів, коло яких визначається
законом. Ця консти-
туційна
норма відтворена в ч. 2 ст. 385, яка
передбачає, що не підлягає
кримінальній
відповідальності особа за відмову
давати показання під
час
провадження дізнання, досудового
слідства або в суді щодо себе,
а
також членів її сім’ї чи близьких
родичів, коло яких визначається
законом.
коло близьких родичів визначене у п.
11 ст. 32 кПк.
Перешкоджання
з’явленню свідка, потерпілого, експерта,
примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
(ст. 386 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини в сфері діяльності суду,
органів досудового слідства, розслідування тимчасовою слідчою чи
спеціальною тимчасовою слідчою комісією верховної ради україни
чи дізнання.
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій: 1) переш-
коджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта до суду, органів досу-
дового слідства, тимчасових слідчих чи спеціальних тимчасових слідчих
комісій верховної ради україни чи дізнання; 2) примушування свідка
і потерпілого експерта до відмови від давання показань чи висновку,
а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом
погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близь-
ких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять; 3) погроза
вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річно-
го віку. вчинення таких дій службовими особами правоохоронних
органів кваліфікується за ст. 373 кк.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, що
поєднаний зі специфічною метою примусити свідка, потерпілого або
експерта відмовитися від давання показань або до давання неправди-
вих показань чи висновків.
Розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері досудового слідс-
тва або дізнання.
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 387 кк поля-
гає в розголошенні без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка
407
Глава19.Злочинипротиправосуддя
проводила
дізнання чи досудове слідство, даних
досудового слідс-
тва
чи дізнання. Під розголошенням слід
розуміти повідомлення
у
будь-якій формі даних досудового
слідства іншій особи і чи особам.
Об’єктивна
сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст.
387 кк, полягає
в
розголошенні даних досудового слідства
або дізнання, якщо розго-
лошені
дані ганьблять людину, принижують її
честь і гідність
Суб’єкт
злочину спеціальний. За частиною першою
ст. 387 кк
підлягають кримінальній відповідальності особи, які в установлено-
му кримінально-процесуальним законом порядку залучені до участі
в кримінальній справі і мають статус свідка, потерпілого, захисни-
ка, понятого, спеціаліста, експерта, цивільного позивача, цивільного
відповідача, а також особи, які брали участь в процесуальних діях і
були спеціально попереджені про обов’язок не розголошувати даних
слідства або дізнання.
За частиною другою статті 387 кк підлягають кримінальній
відповідальності суддя, прокурор, слідчий, працівник органу дізнан-
ня, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала
ця особа безпосередньо участь у досудовому слідстві чи дізнанні.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке
описано чи підлягає конфіскації (ст. 388)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері кримінально-
процесуальної діяльності та виконання судового рішення в частині
накладення арешту на майно та його конфіскації. Предметом злочи-
ну є: 1) майно, на яке накладено арешт, а також само кошти (вкла-
ди) в банках та інших фінансових установах (наприклад, в кредитних
спілках) на які накладено арешт; 2) майно, яке описано; 3) майно, яке
підлягає конфіскації за рішенням суду. накладення арешту та опис
майна регламентується кПк, а порядок виконання конфіскації майна –
квк.
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 полягає у вчинені
з предметом злочину хоча б однієї з таких дій: 1) розтрата; 2) відчужен-
ня; 3) приховування; 4) підміна; 5) пошкодження; 6) знищення майна;
7) інші незаконні дії з майном; 8) порушення обмеження права користу-
ватися таким майном; 9) здійснення банківських операцій з коштами
(вкладами), на які накладено арешт. Об’єктивна сторона злочину,
408
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
передбаченого
ч. 2 полягає у вчиненні таких же дій щодо
майна, яке
підлягає
конфіскації за рішенням суду, що набрало
законної сили.
Суб’єкт
злочину спеціальний. ним може бути
особа, якій ввірено
відповідне майно, а також представник банківської або іншої фінан-
сової установи у разі здійснення ним банківських операцій з коштами
(вкладами), на які накладено арешт.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом,
обов’язковою ознакою якого є усвідомлення належності майна до
числа арештованого, чи такого, що підлягає конфіскації.
Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (ст.
389 КК)
ст. 389 кк передбачає такі склади злочинів:
– ухилення від відбування покарання у виді штрафу (ч. 1);
– ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ч. 1);
– ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт
(ч. 2);
– ухиленням від відбування покарання у виді виправних робіт
(ч. 2).
Безпосередній об’єкт злочинів, передбачених ст. 389 кк – охоро-
нювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини
у сфері виконання та відбування покарань у виді штрафу, позбавлення
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громад-
ських чи виправних робіт.
Об’єктивна сторона злочину. Ухилення від відбування пока-
рання у виді штрафу (ч. 1) полягає у навмисній несплаті визначеної
вироком суду суми штрафу, якщо особа мала об’єктивну можливість
його сплатити.
Ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ч. 1) поля-
гає у продовженні зайняття забороненим видом діяльності, продовжен-
ня роботи на відповідній посаді або влаштування на роботу і зайняття
посади, яку особі обіймати заборонено.
відповідно до ст. 40 квк ухиленням від відбування покарання
у виді громадських робіт є:
• невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку
та умов відбування покарання, а також притягнення до адмі-
409
Глава19.Злочинипротиправосуддя
ністративної
відповідальності за правопорушення,
які були
вчинені після письмового попередження;
• невихід більше двох разів протягом місяця на громадські робо-
ти без поважних причин, а також допущення більше двох пору-
шень трудової дисципліни протягом місяця, поява на робо-
ті в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного
сп’яніння.
відповідно до ст. 46 квк ухиленням засудженого від відбування
покарання у виді виправних робіт є:
– невиконання встановлених обов’язків;
– порушення порядку та умов відбування покарання;
– вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміні-
стративної відповідальності;
– допущення більше двох разів протягом місяця прогулів,
а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом
місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані нарко-
тичного або токсичного сп’яніння.
Суб’єкт злочину спеціальний. Частина перша ст. 389 кк – особа,
засуджена до, відповідно, покарання у виді штрафу, позбавлення
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Части-
на друга ст. 389 кк – особа, засуджена до, відповідно, до покарання
у виді громадських чи виправних робіт.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та
у виді позбавлення волі (ст. 390 КК)
Ст. 390 КК передбачає такі склади злочинів:
1) ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі
шляхом самовільного залишення місця обмеження волі або
порушення встановлення порядку відбуття покарання (ч. 1);
2) ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі
шляхом неповернення до місця відбування покарання після
закінчення строку дозволеного виїзду (ч. 2);
3) ухилення від відбування покарання у виді позбавлення волі
шляхом неповернення до місця відбування покарання після
закінчення строку дозволеного виїзду (ч. 3).
Безпосередній об’єкт зазначених злочинів – охоронювані зако-
ном про кримінальну відповідальність суспільні відносини у сфері
410
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
виконання
та відбування покарання у виді обмеження
волі та у виді
позбавлення
волі
Об’єктивна
сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст.
390 кк,
полягає у самовільному залишенні місця обмеження волі або злісно-
му ухилення від робіт, або систематичному порушення громадсько-
го порядку чи встановлених правил проживання. Об’єктивна сторо-
на злочину, передбаченого ч. 2 ст. 390 кк полягає у неповерненні
до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі,
якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку
виїзду. Підстави та порядок надання дозволу на виїзд з виправного
центру регламентується ст. 59 квк. Об’єктивна сторона злочи-
ну, передбаченого ч. 3 ст. 390 кк полягає у неповерненні до місця
відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій
було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїз-
ду. Підстави та порядок надання дозволу на виїзд регламентується
ст. 111 квк. Зокрема, виїзд може бути дозволено у зв’язку з такими
винятковими особистими обставинами як смерть або тяжка хвороба
близького родича, що загрожує життю хворого, а також стихійне лихо,
що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім’ї.
Суб’єкт злочину, передбаченого частинами першою і другою
ст. 390 кк особа, засуджена до покарання у виді обмеження волі.
Суб’єкт злочину, передбаченого частиною третьою ст. 390 особа,
засуджена до покарання у виді позбавлення волі.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання
покарань (ст. 391 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері виконання та
відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі.
об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні злісної непоко-
ри законним вимогам адміністрації установи виконання покарань або
іншої протидії адміністрації у законному здійсненні її функцій. Злісна
непокора виражається в неодноразовій або зухвалій, демонстративній
відмові виконувати законні вимоги представника адміністрації колонії.
інша протидія адміністрації полягає у вчиненні дій, спрямованих на
порушення правил внутрішнього розпорядку і перешкоджанні праці
засуджених, проведенню виховних заходів тощо.
411
Глава19.Злочинипротиправосуддя
Суб’єкт
злочину – спеціальний, це особа, яка
відбуває покарання
у виді позбавлення волі чи обмеження волі, якщо ця особа за пору-
шення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом
року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу
(одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбу-
вання покарання.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (ст.
392 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері виконання та
відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення
волі.
об’єктивна сторона злочину полягає у вчинені таких дій: 1) теро-
ризування в установах виконання покарань засуджених; 2) напад на
адміністрацію; 3) організація з метою тероризування засуджених та
нападів на адміністрацію організованої групи або активна участь у
такій групі. тероризування засуджених – вчинення насильства, погроз
насильством, глумління, залякування та знущання щодо засуджених з
метою перешкодити їх виправленню, схилити до порушення режиму,
відмови від сумлінної праці, а також з метою помститися засудженим
за виконання громадських обов’язків. Поняття організатора та органі-
зації врегламентоване статтями 27 і 28 кк.
Суб’єкт злочину – спеціальний, це особа, яка відбуває покарання
у виді позбавлення волі чи обмеження волі.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері виконання пока-
рання у виді позбавлення волі та суспільні відносини у сфері застосо-
вування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Об’єктивна сторона злочину полягає у самовільному залишен-
ні місця позбавлення волі або місця перебування під вартою особою,
яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебу-
ває в попередньому ув’язненні. самовільним визнається залишення,
яке здійснено без відповідного дозволу та законних підстав. Злочин
412
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
вважається
закінченим з моменту фактичного
залишення місця позбав-
лення
волі або місця утримання під вартою.
Суб’єкт
злочину – спеціальний, а саме, йдеться
про особу, яка
відповідно вироку суду відбуває покарання у виді позбавлення волі
чи арешту. суб’єктом злочину є особа (підозрюваний, обвинувачений,
підсудний, засуджений), щодо якої обрано запобіжний захід у вигляду
тримання під вартою.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками втечі з місця позбавлення волі або
з-під варти є:
1) вчинення втечі повторно або за попередньою змовою групою
осіб;
2) вчинення втечі способом, небезпечним для життя чи здоров’я
інших осіб;
3) втеча поєднана із заволодінням зброєю чи з її використанням;
4) втеча поєднана із застосуванням насильства чи погрозою його
застосування;
5) вчинення втечі шляхом підкопу,
6) втеча поєднана з пошкодженням інженерно-технічних засобів
охорони – ч. 2 ст. 393 кк.
Втеча із спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері застосування
примусового лікування.
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчинені дій, аналогічних
втечі з місць позбавлення волі (ст. 393 кк).
Суб’єкт злочину спеціальний, а саме – це фізична осудна особа,
щодо якої судом прийнято рішення про її примусове лікування.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини, що складаються при
здійсненні адміністративного нагляду.
Об’єктивна сторона злочину. адміністративний нагляд – це
система тимчасових примусових профілактичних заходів спостере-
ження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць
413
Глава19.Злочинипротиправосуддя
позбавлення
волі, що здійснюються органами внутрішніх
справ. Поря-
док
встановлення адміністративного нагляду
визначається Законом
україни
1 грудня 1994 року “Про адміністративний
нагляд за особа-
ми,
звільненими з місць позбавлення волі”.
особи, щодо яких вста-
новлено
адміністративний нагляд, зобов’язані
вести законопослуш-
ний
спосіб життя, не порушувати громадський
порядок і додержувати
таких
правил: а) прибути у визначений установою
виконання покарань
термін
в обране ними місце проживання і
зареєструватися в органі
внутрішніх
справ; б) з’являтися за викликом міліції
у вказаний термін
і
давати усні та письмові пояснення з
питань, пов’язаних з виконан-
ням
правил адміністративного нагляду; в)
повідомляти працівників
міліції,
які здійснюють адміністративний нагляд,
про зміну місця робо-
ти
чи проживання, а також про виїзд за межі
району (міста) у служ-
бових
справах; г) в разі від’їзду в особистих
справах з дозволу міліції
в
інший населений пункт та перебування
там більше доби зареєстру-
ватися
в місцевому органі внутрішніх справ.
кримінально
караними є такі дії: 1) самовільне
залишення особою
місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду;
2) неприбуття без поважних причин у визначений строк до обрано-
го місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний
нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.
Суб’єкт злочину – спеціальний, а саме фізична осудна особа,
яка досягла 18-річного віку і за якою встановлено адміністративний
нагляд.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом,
а в частині залишення місця проживання необхідна ще й спеціальна
мета – ухилення від адміністративного нагляду.
Приховування злочину (ст. 396 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини в сфері кримінально-
процесуальної діяльності в частині припинення та розкриття злочинів.
Об’єктивна сторона злочину полягає у заздалегідь не обіцяному
приховуванні тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Приховування
злочину може полягає у вчинені дій спрямованих на втаємничення
від правоохоронних органів як самого факту вчинення злочину так і
особи, яка його вчинила. такі дії можуть виражатися в переховуванні
злочинця та наданні йому допомоги в ухиленні від слідства й суду,
414
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
знищені
слідів злочину тощо. Злочин вважається
закінченим з моменту
вчинення
зазначених дій.
не
підлягають кримінальній відповідальності
за заздалегідь
не обіцяне приховування злочину члени сім’ї чи близькі родичі особи,
яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного
віку.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Втручання в діяльність захисника чи представника особи
(ст. 397 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері надання правової
допомоги.
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні в будь-якій
формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи
представника особи по наданню правової допомоги або порушення
встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного
віку.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення діяння службовою
особою з використанням свого службового становища (ч. 2)
Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
(ст. 398 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері надання правової
допомоги, додатковим об’єктом є психічна недоторканність особи та
здоров’я.
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій: а)
погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкоджен-
ням майна (ч. 1); б) умисне заподіянні побоїв, легких або середньої
тяжкості тілесних ушкоджень (ч. 2); в) умисне заподіяння тяжкого
тілесного ушкодження (ч. З).
Суб’єкт злочину – передбаченого ч. 1, а також умисного заподіян-
ня потерпілому побоїв та легких тілесних ушкоджень (ч. 2) це фізична
осудна особа, яка досягла 16 років, а суб’єктом заподіяння умисно-
415
Глава19.Злочинипротиправосуддя
го
середньої тяжкості (ч. 2) і тяжкого
тілесного ушкодження (ч. 3) –
фізична
осудна особа яка досягла 14 років.
Суб’єктивна
сторона характеризується прямим
умислом,
обов’язковою складовою ознакою якого є усвідомлення винним, що
він вчиняє діяння саме у зв’язку зі здійсненням потерпілим діяльності,
пов’язаної з наданням правової допомоги. Що стосується посягань
на близьких родичів захисника, представника – обов’язковим є усві-
домлення наявності їх родинного зв’язку з захисником чи представ-
ником.
Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи пред-
ставника особи (ст. 399 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері надання право-
вої допомоги та відносини власності. Предметом злочину є майно, що
належить відповідно захиснику, представнику особи або їх близьким
родичам.
Об’єктивна сторона злочину полягає у знищенні майна (приве-
дення його в непридатний для використання стан) або пошкодженні
майна (погіршення якості, зменшення цінності, тимчасова непридат-
ність до використання). Злочин закінчений з моменту знищення чи
пошкодження майна.
Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 399 КК – особа, яка
досягла 16-річного віку. Суб’єкт злочину, передбаченого частинами
другою і третьою ст. 399 кк – особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом,
обов’язковою складовою ознакою якого є усвідомлення винним,
що він знищує чи пошкоджує майно саме у зв’язку зі здійсненням
потерпілим діяльності, пов’язаної з наданням правової допомоги. Що
стосується посягань на майно близьких родичів захисника, представ-
ника – обов’язковим є усвідомлення наявності їх родинного зв’язку з
захисником чи представником.
Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочи-
ну є:
– вчинення діяння шляхом підпалу, вибуху або іншим загально-
небезпечним способом (ч. 2.);
– заподіяння шкоди в особливо великих розмірах (ч. 2.);
– спричинення діянням загибелі людей, завдання їм тяжких
416
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинипротиправосуддя
тілесних
ушкоджень чи настання інших тяжких
наслідків (ч. 3).
Посягання
на життя захисника чи представника
особи
у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги
(ст. 400 КК)
Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-
нальну відповідальність суспільні відносини у сфері надання правової
допомоги та життя людини
Об’єктивна сторона злочину. Посягання на життя – це вбивство
або замах на вбивство осіб, зазначених у ст. 400. Потерпілими від
такого злочину можуть бути: захисник, представник особи, їх близь-
кі родичі. Закінченим даний злочин вважається з моменту вчинення
діяння, спрямованого на позбавлення життя, а саме – з моменту зама-
ху на вбивство. в даному разі йдеться про усічений склад злочину.
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14-річного
віку.
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, причо-
му обов’язковою ознакою такого умислу є усвідомлення винною
особою, що вона посягає на життя захисника чи представника особи
саме в зв’язку з його діяльністю, пов’язаною з наданням правової допо-
моги. Що стосується посягань на близьких родичів – обов’язковим є
усвідомлення наявності родинного зв’язку із захисником чи представ-
ником. разом з тим, в ситуаціях коли вбивство чи замах на вбивство
зазначених вище осіб вчинюється на ґрунті особистих взаємовідно-
син, то дії винного кваліфікуються за відповідними статтями кк про
злочини проти життя.
417
Глава20.Злочинипротивстановленогопорядкунесеннявійськовоїслужби(військовізлочини)
ГЛА В А 2 0 .
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО
ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
(ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ)