Глава 20.

§ 1. Загальна характеристика злочинів проти

встановленого порядку несення військової служби

(військових злочинів)

...

стаття 65 конституції україни встановлює обов’язок громадян

україни захищати вітчизну, незалежність та територіальну цілісність

україни.

Головною державною структурою, призначеною для збройного

захисту україни є Збройні сили україни, на які згідно зі ст. 17 конс-

титуції україни покладається оборона україни, захист її суверенітету,

територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні сили україни здатні виконати своє державне призначен-

ня лише за умови високої боєздатності і боєготовності, які забезпечу-

ються належним порядком проходження військової служби. від стану

законності та воєнного правопорядку у Збройних силах та інших

військових формуваннях, що створені та діють відповідно до зако-

нодавства україни, залежить ефективність виконання покладених

на них державних задач. окремі закони, військові статути, керівниц-

тва та інші підзаконні нормативні акти точно і чітко регламентують

практично всі сфери їх життя та діяльності. на військовослужбовців

покладається дотримання конституції україни, військової присяги,

законів та підзаконних актів, наказів командирів і начальників. все

це зумовлює специфіку суспільних відносин у сфері несення війсь-

кової служби, а також особливості і суспільну небезпеку злочинів,

що в цій сфері вчиняються. на відміну від інших груп злочинів, пере-

дбачених кк, поняття військового злочину наведене безпосередньо

у ч. 1 ст. 401 розділу ХіХ особливої частини кк україни, згідно з

яким військовими злочинами визнаються передбачені цим розді-

лом злочини проти встановленого законодавством порядку несення

або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями,

а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчаль-

418

§1.Загальнахарактеристиказлочинівпротивстановленогопорядкунесеннявійськовоїслужби...

них (чи перевірних) або спеціальних зборів. Це визначення розкриває

не всі ознаки військового злочину, а лише специфічні, які відмежову-

ють військові злочини від інших. водночас, загальні ознаки злочину

залишаються цілком характерними і для військових злочинів.

Специфічними ознаками військового злочину є:

• об’єкт посягання – встановлений законодавством порядок

несення або проходження військової служби;

• суб’єкт – військовослужбовець, а у випадку вчинення більшос-

ті військових злочинів також і військовозобов’язаний під час

проходження навчальних (перевірних) або спеціальних зборів;

• кримінальна протиправність – діяння визнається військо-

вим злочином тільки в тому випадку, коли воно передбачене

у розділі ХіХ особливої частини кк україни.

За умови відсутності хоча б однієї із вказівок ознак – діяння

не може бути кваліфіковане як військовий злочин.

Родовим об’єктом військових злочинів є встановлений порядок

несення або проходження військової служби (військовий правопо-

рядок), під яким розуміють сукупність таких, що виникли у процесі

життя та бойової діяльності військ, суспільних відносин, закріплених

у законах, військових статутах, положеннях, керівництвах та інших

актах законодавства. склад цього порядку містить: порядок підлег-

лості та військової честі; порядок проходження військової служби;

порядок експлуатації озброєння та військової техніки і користуван-

ня військовим майном; порядок несення спеціальних служб; порядок

зберігання військової таємниці; порядок здійснення своїх повноважень

військовими службовими особами Збройних сил та інших військових

формувань; порядок виконання військового обов’язку на полі бою та

в інших особливих умовах; порядок дотримання звичаїв та правил

ведення війни. конкретні військові злочини посягають на окремі сфери

цього порядку, які є безпосередніми об’єктами вказаних злочинів.

Об’єктивна сторона військових злочинів характеризується

вчиненням суспільно небезпечних діянь, що порушують встановле-

ний порядок несення або проходження військової служби. Ці діяння

можуть бути вчинені шляхом дії (ст.ст. 404, 405, 432), бездіяльності

(ст.ст. 403, 425, 426) або дії та бездіяльності (ст.ст. 415, 417, 422).

ряд військових злочинів містить в якості необхідної або кваліфі-

куючої ознаки вказівку на настання тяжких наслідків (ст.ст. 416, 421),

до яких належать зрив виконання бойового завдання, загибель людей,

419

Глава20.Злочинипротивстановленогопорядкунесеннявійськовоїслужби(військовізлочини)

заподіяння тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження цінного

воєнного майна, послаблення боєздатності підрозділу тощо.

Деякі військові злочини містять такі ознаки, як вчинення діяння

в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі

воєнних дій – ці ознаки свідчать про підвищену суспільну небезпеку

діяння.

Воєнний стан –період фактичного знаходження україни у стані

війни з іншою державою.

Бойова обстановка – це певний стан окремих військовослужбов-

ців, підрозділів, військових частин, з’єднань, за яким вони ведуть

погоджені дії з метою розгрому військового супротивника, оволодін-

ня важливими районами (рубежами) або утримання їх і виконання

інших тактичних завдань. Бойова обстановка може виникнути під

час загальновійськового, танкового, повітряного, протиповітряного,

морського, наступального або оборонного бою, бою у місті, в оточен-

ні, відбиття висадки морського десанту тощо. Бойова обстановка

може виникнути в мирний час: при відбитті нападу на державний

кордон україни.

Поле бою – це частина території суші, водного або повітряно-

го простору, на якій відбулося, відбувається або повинно відбутися

озброєне зіткнення з противником.

Район військових дій – це простір ширший, ніж поле бою, тобто

територія, яка зайнята під час бойових дій військами у межах від

переднього краю фронту до розташування тилових підрозділів фронту.

Суб’єктивна сторона військових злочинів може характеризува-

тись умисною виною (ст.ст. 402, 404, 406), виною необережною (ст.ст.

403, 412), деякі військові злочини можуть вчинятися як умисно, так і

необережно (ст.ст. 418–420).

Суб’єктами військових злочинів є:

1) військовослужбовці Збройних сил україни;

2) військовослужбовці служби безпеки україни, внутрішніх

військ Мвс україни;

3) військовослужбовці військових формувань, утворених відпо-

відно до законів україни;

4) особи, щодо яких є спеціальна вказівка в законодавстві укра-

їни;

5) військовозобов’язані під час проходження ними навчальних

(перевірних) або спеціальних зборів.

420

§1.Загальнахарактеристиказлочинівпротивстановленогопорядкунесеннявійськовоїслужби...

З цього випливає, що закон виділяє два види спеціальних суб’єктів

військових злочинів – військовослужбовців та військовозобов’язаних

під час проходження ними навчальних (перевірних) або спеціальних

зборів.

Військовослужбовці – це громадяни україни, які проходять війсь-

кову службу у Зс україни та інших військових формуваннях (солдати,

матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери). Війсь-

кова служба – це державна служба особливого характеру, яка полягає

у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком

громадян україни, пов’язаній із захистом вітчизни.

Військовозобов’язані – це особи, які перебувають у запасі Зс

україни чи інших військових формувань. Для військовозобов’язаних,

призваних на збори, початком військової служби є перший день

фактичного перебування на зборах, а закінченням цієї служби – остан-

ній день зборів.

суб’єктами деяких військових злочинів можуть бути військово-

полонені неприятельської армії, військовослужбовці україни під час

перебування в полоні у ворога.

не є суб’єктами військових злочинів особи рядового та керівно-

го складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, робітники та

службовці військових частин і установ, військові ліцеїсти. не вважа-

ються суб’єктами військових злочинів працівники відомчої воєнізова-

ної охорони і моряки торговельних суден, хоча перші несуть вартову

службу, а другі – вахтову. особи, які проходять альтернативну (невій-

ськову) службу, також не є суб’єктами військових злочинів.

Прийняття чи не прийняття військовослужбовцем військової

присяги для визнання його суб’єктом військових злочинів не має

значення. необхідно пам’ятати, що з цього правила є два винятки: ст.

128 статуту гарнізонної та вартової служб та ст. 335 статуту внутріш-

ньої служби Збройних сил україни забороняють призначати до варти

та на бойове чергування військовослужбовців, які не склали військової

присяги, а тому такі військовослужбовці не можуть бути притягнуті

до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених

ст.ст. 418, 420 кк україни.

Частина 3 ст. 401 передбачає, що співучасть у військових злочинах

осіб, які не зазначені у цій статті, тягне відповідальність за відповід-

ними статтями ХіХ розділу особливої частини кк україни. тобто це

положення є законодавчим визначенням принципу відповідальності

421

Глава20.Злочинипротивстановленогопорядкунесеннявійськовоїслужби(військовізлочини)

співучасників злочинів зі спеціальним суб’єктом, або іншою мовою,

виконавцями злочинів, передбачених ст.ст. 402–435 можуть бути тіль-

ки військовослужбовці, а іншими співучасниками (організаторами,

підбурювачами, пособниками) – й цивільні особи. співвиконавця-

ми військових злочинів цивільні особи не можуть бути. тому, коли

військовослужбовець та цивільна особа спільно виконують об’єктивну

сторону військового злочину, цивільна особа несе відповідальність

за вчинення військового злочину як пособник, а військовослужбо-

вець – як виконавець.

Положення, яке містить ч. 4 ст. 401 кк україни означає, що особа,

яка вчинила військовий злочин, може бути звільнена від кримінальної

відповідальності з застосуванням до неї заходів (стягнень), передба-

чених Дисциплінарним статутом Збройних сил україни. Це означає,

що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з вчине-

ним військовим злочином поєднується із застосуванням до військово-

службовця (військовозобов’язаного) дисциплінарного стягнення, пере-

дбаченого вищевказаним статутом. Якщо військовослужбовець або

військовозобов’язаний вчинили інший, не військовий злочин, звіль-

нення їх від кримінальної відповідальності застосування дисциплінар-

ного стягнення не тягне.

відповідно до безпосереднього об’єкту можуть бути виділені такі

види військових злочинів:

1) проти порядку підлеглості та військової честі (ст.ст. 402–406);

2) проти порядку проходження військової служби (ст ст. 407–409);

3) проти порядку користування військовим майном та його збері-

гання (ст.ст. 410–414);

4) проти порядку експлуатації військової техніки (ст.ст. 415–417);

5) проти порядку несення бойового чергування та інших спеці-

альних служб (ст.ст. 418–421);

6) проти встановленого порядку збереження військової таємниці

(ст. 422);

7) військові службові злочини (ст.ст. 423–426);

8) проти порядку несення служби на полі бою та в районі воєнних

дій (ст.ст. 427–433);

9) злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними

конвенціями (ст.ст. 434–435).

422