§1.Загальнахарактеристиказлочинівпротивласності

Глава 7.

Г ЛА В А 7 .

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ

§ 1. Загальна характеристика злочинів проти власності

у розділі VI особливої частини кк україни “Злочини проти влас-

ності” передбачено низку складів злочинів, родовим об’єктом яких

є охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні

відносини власності, тобто відносини з приводу володіння, користу-

вання і розпорядження майном. Для деяких складів злочинів додатко-

вим об’єктом виступають відносини в сфері охорони життя, здоров’я

та недоторканості особи. Передусім, це насильницький грабіж (ст.

186 кк), розбій (ст. 187 кк), вимагання (ст. 189).

Предметом переважної більшості злочинів проти власності є

майно, тобто речі матеріального світу, які мають такі ознаки:

• фізичні – можуть бути вилучені з законного володіння, спожи-

ті, пошкоджені чи знищені;

• економічні – мають корисні властивості і грошову оцінку;

• юридичні – майно є чужим, тобто не перебуває у власності чи

законному володінні винного.

не можуть бути предметом злочинів проти власності гардеробні

номерки, квитанції, чеки, довіреності, а також офіційні та приватні

документи, що не мають грошової оцінки. аналогічно не можуть бути

предметом цих злочинів окремі природні багатства – дикі тварини

у лісі, риба у природних водоймах тощо.

Посягання, предметом яких є зброя, бойові припаси, транспорт-

ні засоби, наркотичні та психотропні речовини, документи, штампи,

печатки, паспорт, військова та спеціальна техніка та ін. підлягають

кваліфікації за окремими статтями кк (262, 289, 308, 312, 313, 357,

297, 410, 432) і не є злочинами проти власності

Злочини проти власності можуть бути поділені на такі три групи:

1) злочини, що характеризуються протиправним безоплатним

вилученням чужого майна і оберненням його на користь винної особи

або інших осіб, що завдає шкоди власникові чи іншому володільцю

цього майна:

– крадіжка (ст. 185 кк); грабіж (ст. 186 кк); розбій (ст. 187 кк);

вимагання (ст. 189 кк); шахрайство (ст. 190 кк); викрадення

133

Глава7.Злочинипротивласності

електричної або теплової енергії шляхом її самовільного вико-

ристання (ст. 188–1 кк).

– привласнення і розтрата, вчинені особою, якій майно ввірене

чи перебуває в її віданні (ч. 1 ст. 191 кк);

– привласнення, розтрата, заволодіння чужим майном шляхом

зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191 кк).

2) діяння, які характеризуються протиправним, як правило корис-

ливим, заподіянням шкоди власникові без обернення на свою користь

чи користь інших осіб чужого майна (тобто, безпосередньо не заподію-

ються збитки власникові), або з оберненням на свою користь майна,

яке є нічийним:

– заподіяння майнової шкоди шляхам обману або зловживання

довірою (ст. 192 кк);

– привласнення особою знайденого або чужого майна, що випад-

ково опинилося в неї (ст. 193 кк);

– придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним

шляхом (ст. 198 кк).

3) некорисливі посягання на власність, пов’язані з заподіянням

майнової шкоди власникові іншим чином:

– умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк);

– необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196 кк);

– погроза знищення майна (ст. 195 кк);

– порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197 кк);

– умиснепошкодженняоб’єктівелектроенергетики

(ст. 194–1 кк).

вивчення злочинів проти власності передбачає необхідність

з’ясування наступних положень, необхідних для розуміння як

відповідних складів злочинів, так і їх кваліфікуючих ознак.

Корисливий мотив полягає в прагненні винного протиправно

збагатитися, або, іншими словами, обернути чуже чи нічийне майно

на свою (або іншої особи) користь, а також отримати майнову вигоду

без обернення чужого майна на свою користь. в результаті таких дій

власник (а також законний володілець) майна позбавляється можли-

вості відповідно володіти, користуватися і розпоряджатися майном.

відсутність корисливого мотиву в ряді випадків виключає злочинність

діяння.

Чуже майно – це майно, яке не належить винному на праві влас-

ності і не перебуває у володінні на законних підставах. не є чужим для

134

§1.Загальнахарактеристиказлочинівпротивласності

особи майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя,

членів однієї сім’ї, членів селянського (фермерського) господарства.

Житло – це житловий будинок чи житлове приміщення, які

призначені для постійного чи тимчасового проживання людей, а також

ті їх складові частини, які використовуються для відпочинку, зберіган-

ня майна або задоволення інших потреб людини.

Інше приміщення – це різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні

або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей

чи матеріальних цінностей.

Сховище – це частина території, призначена для постійного чи

тимчасового зберігання матеріальних цінностей, яка обладнана огоро-

жею або певними технічними засобами чи може бути забезпечена

іншою охороною, а також залізничні цистерни, сейфи і т.ін.

Проникнення -– це вторгнення у житло, інше приміщення чи схови-

ще з метою вчинити злочин незалежно від способу такого проник-

нення. вторгнення може здійснюватися як таємно, так і відкрито, як

з подоланням перешкод або опору людей, так і без такого, шляхом

обману, а також за допомогою різних знарядь, які дають змогу особі

викрасти майно із житла, іншого приміщення чи сховища, не входячи

безпосередньо до нього (наприклад, витягти якусь річ через вікно).

Значна шкода – це кваліфікуюча обставина злочинів, передба-

чених ст.ст. 185, 186, 189, 190 кк, що визначається з урахуванням

матеріального становища потерпілого та якщо йому завдані збитки

на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян.

Після набрання чинності Закону україни “Про податок з доходів

фізичних осіб” сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється

на рівні податкової соціальної пільги, яка визначається відповідно

до статті 6.1.1. згаданого закону щороку станом на 1 січня і становить

50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць).

Йдеться про два критерії визначення розміру шкоди – врахуван-

ня матеріального становища потерпілого і розміру завданих йому

збитків. визначення критерію спричинення значних збитків потер-

пілому застосовується лише у випадку посягання на майно, яке є

приватною власністю. Для визначення вартості викраденого майна,

а також майна, яким винний протиправно заволодів у інший спосіб,

розміру матеріальних збитків, необхідно керуватися нормами зако-

нодавства про ціни і ціноутворення та спеціальними нормативно-

135

Глава7.Злочинипротивласності

правовими актами, які встановлюють порядок визначення розміру

шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації викраденням,

нестачею, умисним знищенням, умисним псуванням матеріальних

цінностей.

Великий розмір – це особливо кваліфікуюча обставина злочинів,

передбачених ст.ст. 185–191, 194 кк. вчиненим у великих розмірах

визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму

від двісті п’ятдесяти до шестисот неоподатковуваних мінімум доходів

громадян на момент вчинення злочину.

Особливо великий розмір – це особливо кваліфікуюча обставина

злочинів, передбачених ст.ст. 185–187 та 189–191, 194 кк. вчиненим

в особливо великих розмірах визнається злочин, вчинений однією

особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів переви-

щує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинен-

ня злочину.

Повторність злочинів проти власності – це кваліфікуюча обстави-

на і особливий вид повторності однорідних злочинів, суть якого поля-

гає в тому, що повторним визнається злочин, передбачений ст.ст. 185,

186 та 189–191 кк, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який

із цих злочинів, а також якщо особа раніше вчинила злочин, передба-

чений ст.ст. 187, 262 кк.