§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти довкілля

Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері забезпечення

екологічної безпеки.

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) вчинення

таких дій: а) порушення порядку проведення екологічної експертизи;

б) порушення правил екологічної безпеки. Ці дії можуть мати місце під

час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення

в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересув-

них засобів та інших об’єктів. 2) настання наслідків у вигляді загибелі

людей, екологічного забруднення значних територій або інші тяжких

наслідків. 3) причинний зв’язок між діянням та наслідками. Порядок

проведення екологічної експертизи регламентується Законом україни

“Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року. Порушення може

полягати в не проведенні експертизи, використанні завідомо недостовір-

них даних тощо. Правила екологічної безпеки в контексті цієї статті

слід розглядати як сукупність приписів нормативно-правових актів,

якими встановлюються вимоги щодо діяльності різноманітних об’єктів

(підприємств, сховищ, звалищ і т. ін.), функціонування яких чинить (або

може чинити) негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є особа яка несе обов’язок

дотримуватися встановленого порядку екологічної експертизи та

правил екологічної безпеки при проектуванні, розміщенні, будівництві,

реконструкції, введенні в експлуатацію, ліквідації відповідних об’єктів.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необереж-

ністю щодо вчиненого діяння та необережністю щодо його наслідків.

невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруд-

нення (ст. 237 кк)

217

Глава9.Злочинипротидовкілля

Безпосередній об’єкт – злочину охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини, що складаються в сфері

ліквідації наслідків екологічного забруднення.

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) вчинення таких

дій: а) ухилення від проведення дезактиваційних та інших заходів; б)

неналежне проведення таких заходів. 2) настання наслідків у вигляді

загибелі людей, або інших тяжких наслідків. 3) причинний зв’язок між

діянням та наслідками.

Йдеться про ліквідацію наслідків екологічного забруднення

на територіях, що зазнали забруднення небезпечними речовинами або

випромінюванням (хімічними речовинами та сполуками, в т. ч. токсич-

ними, радіоактивними, іншими небезпечними для людей та природ-

ного середовища). на таких територіях повинні проводитися дезак-

тивацій ні та інші відновлювальні заходи, залежно від роду та виду

забруднення.

Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних

наслідків.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є особа яка несе обов’язок здій-

снювати дезактиваційні та інші відновлювальні заходи.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необереж-

ністю щодо вчиненого діяння та необережністю щодо його наслідків.

Приховування або перекручення відомостей про екологічний

стан або захворюваність населення (ст. 238 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері реалізації грома-

дянами права на одержання повної та достовірної інформації про

екологічний стан або захворюваність населення.

Об’єктивна сторона злочину полягає в: 1) приховуванні відомос-

тей; 2) перекручуванні відомостей. Це стосується відомості про еколо-

гічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов’язаний із забруднен-

ням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів

і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров’я

людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності

населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою. Злочин

вважається закінченим з моменту ненадання згаданої інформації, якщо

особа повинна була її подати, а також з моменту подання завідомо

неправдивої інформації (перекручування відомостей).

218

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротидовкілля

Суб’єкт злочину спеціальний, це особа, яка в силу посадових

обов’язків повинна збирати та, або подавати зазначені в ст. 238 кк

відомості.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом, однак ставлення

до наслідків характеризується необережністю.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

• вчинення даного діяння повторно;

• вчинення даного діяння в місцевості, оголошеній зоною

надзвичайної екологічної ситуації;

• якщо внаслідок діяння сталася загибель людей чи інші тяжкі

наслідки.

Забруднення або псування земель (ст. 239 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері використання,

захисту та відновлення земель. Предмет злочину – землі, нормативне

визначення яких містить Земельний кодекс.

Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, що поляга-

ють у: 1) забрудненні; 2) псуванні земель; наслідками у вигляді ство-

рення небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля; причинним

зв’язком між діями та наслідком. Згадані дії можуть бути вчинені

лише таким способом – через порушення спеціальних правил в грунт

потрапляють речовини, відходи чи інші матеріали, шкідливі для життя,

здоров’я людей або довкілля. Злочин є закінченим з моменту настання

суспільно небезпечних наслідків.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є особа, яка несе обов’язок

виконання спеціальних правил щодо запобігання забрудненню та

псуванню земель.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необе-

режністю щодо вчиненого діяння та необережністю стосовно

наслідків.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: спричинення діянням заги-

белі людей, їх масового захворювання або інших тяжких наслідків.

Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим

шаром) земель (ст. 239-1 КК);

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері використання,

219

Глава9.Злочинипротидовкілля

захисту та відновлення земель. Предмет злочину – ґрунтовий покрив

(поверхневий шар) земель

Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, що поля-

гають у: незаконному заволодінні ґрунтовим покривом (поверхневим

шаром) земель; наслідками у вигляді створення небезпеки для життя,

здоров'я людей чи для довкілля; причинним зв’язком між діями та

наслідком.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом щодо вчиненого

діяння та необережністю стосовно наслідків.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочи-

ну є:

– вчинення дій повторно;

– вчинення дій за попередньою змовою групою осіб;

– заподіяння матеріальної шкоди у великому розмірі (розмір шкоди

у сто або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів

громадян) (ч. 2);

– вчинені дій шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебез-

печним способом;

– спричинення загибелі людей, масової загибелі об'єктів тваринно-

го чи рослинного світу або інших тяжких наслідків (ч. 3).

Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо вели-

ких розмірах(ст. 239-2 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері використання,

захисту та відновлення земель водного фонду. Предмет злочину –

поверхневий (ґрунтовий) шар земель водного фонду (Див. ст. 4 водно-

го кодексу україни).

Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, що поляга-

ють у незаконному заволодінні поверхневий (ґрунтовий) шар земель

земель водного фонду в особливо великих розмірах (обсяг поверх-

невого (ґрунтового) шару земель, який становить більше, ніж десять

кубічних метрів).

Суб’єктивна сторона характеризується умислом щодо вчинено-

го діяння. в особливо кваліфікованому складі злочину ставлення до

наслідків полягає в необережності.

220

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротидовкілля

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочи-

ну є:

– вчинення дій повторно;

– вчинення дій за попередньою змовою групою осіб (ч. 2);

– спричинення тяжких наслідків (ч. 3).

Порушення правил охорони або використання надр (ст. 240 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері раціонального

використання та охорони надр. Предмет злочину – надра та корисні

копалини загальнодержавного значення.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч 1 ст. 240 кк харак-

теризується: вчиненням дій та бездіяльності, що полягають у порушен-

ні встановлених правил охорони надр; настанні наслідків у вигляді

створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкілля; причин-

ному зв’язку між діями та наслідком. Правила охорони надр регламен-

туються розділом VI та ст. 65 кодексу україни про надра та іншими

нормативними актами. Порушення правил охорони надр є закінченим

з моменту настання наслідку у вигляді небезпеки для життя, здоров’я

людей чи довкілля.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч 2 ст. 240 кк

полягає у вчиненні одного з таких діянь: 1) порушення встановлених

правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя,

здоров’я людей чи довкілля; 2) незаконне видобування корисних копа-

лин загальнодержавного значення. видобування корисних копалин є

закінченим злочином з моменту початку такого видобування.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку. Злочин може бути вчинений як окремими громадянами, підпри-

ємцями, так і працівниками підприємств, установ, організацій.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необережніс-

тю стосовно порушення правил охорони та використання надр, умис-

лом щодо видобування корисних копалин, ставлення до наслідків діян-

ня – необережність.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

• вчинення діяння на територіях та об’єктах природно-заповідно-

го фонду

221

Глава9.Злочинипротидовкілля

• вчинення діяння повторно (ч. 2);

• вчинені дій шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпеч-

ним способом;

• спричинення загибелі людей, їх масове захворювання або інших

тяжких наслідків.

Забруднення атмосферного повітря (ст. 241 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері охорони атмос-

ферного повітря. Предмет злочину – атмосферне повітря.

Об’єктивна сторона злочину характеризується вчиненням хоча б

одного з таких діянь: 1) забруднення атмосферного повітря; 2) інша

зміна природних властивостей атмосферного повітря. Це має наслід-

ком створення небезпеки для життя, здоров’я людей чи для довкіл-

ля. Забруднення та зміна властивостей повітря може мати місце через

потрапляння в атмосферне повітря шкідливих для життя, здоров’я

людей або для довкілля речовин, відходів або інших матеріалів

промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціаль-

них правил. Забруднення має місце у разі перевищення гранично

допустимих рівнів вмісту в повітрі шкідливих речовин, що регламен-

тується нормами екологічного законодавства залежно від роду й виду

конкретних речовин.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є працівники відповідного

підприємства, установи, організації, на якого покладено обов’язок

дотримуватися спеціальних правил.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необереж-

ністю стосовно діяння та необережністю відносно наслідків діяння.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення діянням заги-

белі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2).

Порушення правил охорони вод (ст. 242 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері охорони водних

ресурсів. Предмет злочину – водні об’єкти, окрім моря.

Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) дія або бездіяльність –

порушення правил охорони вод; 2) хоча б один з таких наслідків –

забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів,

джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних власти-

222

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротидовкілля

востей, або виснаження водних джерел, що, в свою чергу, створило

небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля; 3) причинний

зв’язок між діянням та наслідками.

Злочин вважається закінченим з моменту створення небезпеки для

життя, здоров’я людей чи для довкілля.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річно-

го віку, в тому числі працівники відповідних підприємств, установ,

організацій.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необереж-

ністю стосовно діяння та необережністю відносно наслідків діяння.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення діянням заги-

белі або захворювання людей, масової загибелі об’єктів тваринного і

рослинного світу або інших тяжких наслідків (ч. 2).

Забруднення моря (ст. 243 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері охорони моря,

в межах внутрішніх морських чи територіальних вод україни або

в межах вод виключної (морської) економічної зони україни, а також

і відкритого моря.

відходи – будь-які речовини, матеріали та предмети, що утво-

рюються в процесі людської діяльності, не мають подальшого вико-

ристання за місцем утворення чи виявлення та від яких власник

позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи

видалення.

Об’єктивна сторона злочину передбаченого ч. 1 ст. 243 кк

полягає у вчиненні хоча б одного з таких діянь: 1) Забруднення моря

матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров’я

людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил.

кримінальна відповідальність за зазначені дії настає за умови, якщо

це діяння створило небезпеку для життя чи здоров’я людей або живих

ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання

моря.

2) незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських

чи територіальних вод україни або у відкритому морі матеріалів чи

речовин, шкідливих для життя чи здоров’я людей, або відходів. Питан-

ня щодо збирання, зберігання, очищення і знезараження суднових

господарсько-побутових стічних вод; збирання, зберігання, очищен-

223

Глава9.Злочинипротидовкілля

ня та відведення нафтовмісних вод; баластування суден, зміна балас-

ту і його видалення; накопичення, зберігання, обробку чи утилізацію

суднового сміття регламентуються Державними санітарними правила-

ми і нормами скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних

вод і сміття у водоймища: Затверджено наказом Міністерства охорони

здоров’я україни від 9 липня 1997 р. № 199

Об’єктивна сторона злочину передбаченого ч. 3 ст. 243 кк поля-

гає у неповідомленні про підготовлюване або здійснене внаслідок

крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати шкідливих речо-

вин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми,

а також інших відходів. Йдеться про невиконання обов’язку, покладе-

ного на відповідальних осіб морських та повітряних суден або інших

засобів і споруд: 1) щодо повідомлення про скидання чи невідворотні

втрати зазначених речовин адміністрації найближчого порту україни,

іншому уповноваженому органу або особі; 2) стосовно повідомлення

про скидання з метою поховання зазначених речовин – організації, яка

видає дозволи на скидання.

умовою кримінальної відповідальності є створення такими діями

небезпеки для життя, здоров’я людей або живих ресурсів моря або

небезпеки завдання шкоди зонам лікування і відпочинку або переш-

коджання іншим законним видам використання моря.

Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 спеціальний, ним є особа,

зобов’язана дотримуватися встановлених правил охорони моря.

Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 3 спеціальний, ним є особа,

спеціально уповноважена здійснювати відповідне інформування.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необереж-

ністю стосовно діяння та необережністю відносно наслідків діяння.

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 є спри-

чинення діянням загибелі або захворювання людей, масової загибелі

об’єктів тваринного і рослинного світу або інших тяжких наслідків

(ч. 2).

Порушення законодавства про континентальний шельф

України (ст. 244 КК)

Безпосередній об’єкт злочину охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері охорони конти-

нентального шельфу. континентальний шельф – поверхня та надра

морського дна до глибини моря 200 метрів у районах, прилеглих

224

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротидовкілля

до узбережжя або до островів держави, але які перебувають за межа-

ми зони територіального моря або за цією межею до місця, де глиби-

на покривних вод дає змогу вести розробку природних багатств у цих

районах. у разі якщо встановлення меж континентального шельфу

відповідно до зазначених вище ознак суперечить юрисдикції суміжних

прибережних держав, межі континентального шельфу визначаються

за спеціальними міждержавними угодами. (Правила охорони внутріш-

ніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічен-

ня: Затверджено постановою № 269 кабінету Міністрів україни від

29 лютого 1996 р.)

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 244 кк,

характеризується дією або бездіяльністю і виражається: 1) пору-

шенням законодавства про континентальний шельф україни, що

заподіяло істотну шкоду; 2) невжиттям особою, що відповідає

за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небез-

пеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від

дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії,

якщо це створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи

здоров’ю людей.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 244 кк

характеризується вчиненням хоча б однієї з таких дій, що не пере-

дбачені договором між україною і зацікавленою іноземною держа-

вою, згода на обов’язковість якого надана верховною радою україни

або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом поряд-

ку: 1) дослідження природних багатств; 2) розвідування природних

багатств; 3) розробка природних багатств; 4) інші роботи на конти-

нентальному шельфі україни.

Суб’єкт злочину передбаченого ч. 1 стосовно порушення законо-

давства про охорону континентального шельфу загальний (фізична

осудна особа, яка досягла 16 річного віку), а стосовно невжиття заходів

для захисту живих організмів – спеціальний, ним є особа відповідальна

за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпе-

ки. Суб’єкт злочину передбаченого ч. 2 – фізична осудна особа, якій

виповнилося 16 років і є іноземцем.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом в частині розві-

дування та розробки природних багатств, а стосовно невжиття заходів

захисту – умислом або необережністю.

225

Глава9.Злочинипротидовкілля

Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу (ст. 245

КК)

Безпосередній об’єкт злочину – це охоронювані законом про

кримінальну відповідальність суспільні відносини в сфері охорони

об'єктів рослинного світу. Предметом злочину є лісові масиви, зелені

насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також

стерня, сухі дикоростучі трави, рослинність або її залишки на землях

сільськогосподарського призначення.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні дій, якими

знищуються або пошкоджуються лісові масиви, зелені насадження та

ін. Згідно зі ст. 245 кк такі дії є кримінально караними за умови, якщо

вони вчиняються специфічним способом – з використанням вогню чи

іншим загальнонебезпечним способом.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необереж-

ністю. ставлення до наслідків у вигляді загибелі людей, тварин, інших

тяжких наслідків – необережність.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення діянням заги-

белі людей (тобто смерть хоча б однієї людини), масової загибелі

тварин або інших тяжких наслідків (ч. 2).

Незаконна порубка лісу (ст. 246 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері охорони, раціо-

нального використання і відтворення лісу. Предметом злочину є

дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових

насадженнях, у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-

заповідного фонду (ст. 4 Лісового кодексу україни).

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій: а)

незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісо-

вих насадженнях, що заподіяло істотну шкоду; б) незаконна порубка

дерев і чагарників у заповідниках або на територіях та об’єктах природ-

но-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

незаконною вважається порубка дерев і чагарників, вчинена: без

відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного

законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі

строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість;

226

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротидовкілля

не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких забо-

ронено.

істотною слід вважати шкоду, якщо були знищені певні види дерев

у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захис-

ні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі

у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмос-

ферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась

ерозія ґрунту тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагар-

ників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода

не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідаль-

ність за статтями 64– 67 кпаП.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Покарання за злочин: штраф від п’ятдесяти до ста неоподаткову-

ваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести міся-

ців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі

на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.

Порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері захисту рослин.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні діяння у вигляді

порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворо-

бами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин; настан-

ня тяжких наслідків; між діянням та наслідками повинен бути наявний

причинний зв’язок.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необережніс-

тю стосовно діяння (порушення встановлених правил та вимог зако-

нодавства) та необережністю відносно наслідків діяння.

Незаконне полювання (ст. 248 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері раціонального

використання, охорони і відтворення тваринного світу: диких звірів

і птахів. Предметом злочину є дикі звірі, в тому числі й хутрові

227

Глава9.Злочинипротидовкілля

тварини (видри, бобри, ондатри тощо) та птахи, які перебувають

у стані природної волі.

Об’єктивна сторона злочину характеризується такими ознаками:

а) порушення правил полювання, що заподіяло істотну шкоду; б) неза-

конне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах

природно-заповідного фонду; в) полювання на звірів, птахів чи інші

види тваринного світу, що занесені до Червоної книги україни.

відповідно до ч. 1 ст. 248 кк незаконним визнається полюван-

ня: з порушенням установлених правил (якщо воно заподіяло істотну

шкоду); в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природ-

но-заповідного фонду; на звірів, птахів чи інші види тваринного світу,

занесені до Червоної книги україни.

відповідно до ст. ст. 1, 12 Закону україни від 22 лютого 2000 р. “Про

мисливське господарство та полювання” під полюванням розуміються

дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добу-

вання і власне добування (відстріл, відлов) мисливських тварин (тобто

диких звірів та птахів, які можуть бути об’єктами полювання), що пере-

бувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

До полювання прирівнюється перебування осіб: у межах мисливських

угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загально-

го користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та

іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливсь-

ких порід чи ловчими звірами та птахами, або з продукцією полюван-

ня; на дорогах загального користування з продукцією полювання або з

будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

кримінальна відповідальність за полювання, незаконність якого

полягала в порушенні встановлених правил, настає лише за умови

заподіяння істотної шкоди. такою шкодою, зокрема, можуть бути

визнані: зникнення того чи іншого виду тварин у певній місцевості;

знищення місць компактного проживання та розмноження звірів і

птахів, їхніх жител, споруд; руйнування об’єктів природного середо-

вища; знищення тварин, відтворення яких з урахуванням особливос-

тей або чисельності того чи іншого виду (видів) пов’язане зі значними

труднощами тощо. Якщо внаслідок незаконного полювання істотна

шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести

відповідальність за ч. 1 або ч. 2 ст. 85 кпаП.

За незаконне полювання в заповідниках чи на інших територіях

та об’єктах природно-заповідного фонду або на звірів, птахів чи інші

228

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротидовкілля

види тваринного світу, занесені до Червоної книги україни, кримі-

нальна відповідальність настає незалежно від того, чи мали місце

шкідливі наслідки.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

• вчинення злочину службовою особою з використанням

службового становища, або за попередньою змовою групою

осіб;

• способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів

тваринного світу, або з використанням транспортних засобів,

або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією

статтею (ч. 2). спосіб масового знищення означає застосуван-

ня отруйних або вибухових речовин, газу, диму, електростру-

му, автоматичної зброї, спрямування стада тварин на боло-

то, тралення риби за допомогою заборонених прийомів тощо.

у ч. 2 ст. 248 кк під використанням транспортних засобів

слід розуміти вистежування, переслідування, добування звірів

або птахів за допомогою вертольота, автомашини, мотоцикла,

моторного човна, трактора тощо.

Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добув-

ним промислом (ст. 249 КК)

Об’єкт злочину – охоронювані законом про кримінальну відпові-

дальність суспільні відносини у сфері раціонального використання,

охорони і відтворення риб та інших об’єктів водної фауни. Предме-

том злочину є водні організми, життя яких постійно або на окремих

стадіях розвитку неможливе без перебування у воді.

водні живі ресурси утворюють риби різних порід, водні тварини

(дельфіни, раки, краби, креветки, кальмари тощо), морські рослини, які

мають промислове значення. Хутрові тварини (видри, бобри, ондатри

тощо) й водоплаваючі птахи до водних ресурсів не належать, і відпові-

дальність за незаконний їх вилов чи відстріл настає за ст. 248 кк.

Об’єктивна сторона злочину характеризується такими ознаками:

а) діяння – незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним

добувним промислом; б) наслідки у вигляді істотної шкоди (визначається

у кожному конкретному випадку, виходячи з кількості, вартості та еколо-

229

Глава9.Злочинипротидовкілля

гічної цінності); в) причинний зв’язок між діянням і наслідками. Під

промислом розуміються як один акт добування риби, тварин чи рослин,

так і неодноразове вчинення таких дій. незаконним є промисел, який

здійснюється всупереч існуючим правилам: без належного на те дозволу,

в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням забороне-

них знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

• способом масового знищення риби, звірів чи інших видів

тваринного світу;

• вчинення злочину особою, раніше судимою за злочин, перед-

бачений цією статтею (ч. 2).

Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони

рибних запасів (ст. 250 КК)

Безпосередній об’єкт злочину охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері охорони рибних

ресурсів та порядку проведення вибухових робіт. Предметом злочину

є риби та дикі водні тварини.

Об’єктивна сторона злочину – полягає в проведенні вибухових

робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних

тварин. Даний злочин вважається закінченим з моменту здійснення

вибуху незалежно від того, чи було заподіяно шкоду рибним запасам

такими діями.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необереж-

ністю.

Порушення ветеринарних правил (ст. 251 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері попередження та

боротьби із заразними хворобами тварин та здоров’я населення. Пред-

метом злочину є тварини (свійські та дикі), продукти харчування та

сировина тваринного походження.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчинені діяння – пору-

шення ветеринарних правил, наслідком чого є поширення епізоотії

230

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротидовкілля

чи інші тяжкі наслідки, та причинний зв’язок між діянням та наслід-

ком. Під ветеринарними правилами в контексті ст. 251 кк розуміється

система нормативних приписів Закону україни від 25 червня 1992 р.

“Про ветеринарну медицину”, інших законів україни та підзаконних

нормативно-правових актів, якими встановлено порядок попередження

та боротьби із заразними захворюваннями тварин.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необереж-

ністю стосовно діяння (порушення встановлених правил) та необереж-

ністю відносно наслідків діяння.

Умисне знищення або пошкодження територій, взятих

під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду

(ст. 252 КК)

Безпосередній об’єкт злочину охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері охорони тери-

торій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного

фонду. Предмет злочину – природні та штучно створені території та

об’єкти природно-заповідного фонду.

відповідно до Закону україни від 16 червня 1992 р “Про природ-

но-заповідний фонд україни” до природно-заповідного фонду україни

належать природні території та об’єкти – природні заповідники, біосфер-

ні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні

парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; штучно ство-

рені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки,

парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. крім того, під охороною

держави знаходяться водно-болотні угіддя (райони маршів, боліт, драго-

вин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або

тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних,

включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не пере-

вищує шість метрів), курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні зони.

Об’єктивна сторона злочину полягає у знищенні або пошкоджен-

ні будь-яким способом зазначених територій та об’єктів, в тому числі

шляхом їх забруднення, при здійсненні будівельних, монтажних робіт,

інших видів господарської діяльності. Під знищенням слід розуміти

повне зруйнування природного об’єкта, внаслідок чого такий об’єкт

втрачає наукове, оздоровче або культурно-освітнє значення. Пошкод-

231

Глава9.Злочинипротидовкілля

ження спричиняє часткову втрату якостей об’єкта і він не може бути

використаний за призначенням повною мірою.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом. ставлення

до загибелі людей, інших тяжких наслідків – необережність.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення діяння шляхом

підпалу, іншим загально небезпечним способом, якщо це спричинило

загибель людей, інші тяжкі наслідки (ч. 2).

Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту

довкілля (ст. 253 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері забезпечен-

ня екологічної безпеки, додатковим об’єктом можуть бути життя,

здоров’я людини, майно та інші цінності. Предметом злочину є проек-

тна документація та споруди без обов’язкових інженерних систем

захисту довкілля.

Об’єктивна сторона злочину характеризується одним з таких

діянь: 1) розробка і здача проектів, іншої аналогічної документації

без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля; 2) введення

(прийом) в експлуатацію споруд без обов’язкових інженерних систем

захисту довкілля. наслідки вчинення таких діянь полягають в ство-

ренні небезпеки тяжких технологічних аварій або екологічних катаст-

роф, загибелі або масового захворювання населення або інших тяжких

наслідків. Між діянням та наслідками обов’язкова наявність причин-

ного зв’язку.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є службова чи спеціально упов-

новажена особа.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом. ставлення

до наслідків (наприклад, загибелі людей) – необережність.

Кваліфікуючими ознаками злочину є реальне спричинення діян-

ням наслідків, зазначених у ч. 1 ст. 253 кк.

Безгосподарське використання земель (ст. 254 КК)

Основним безпосереднім об’єктом злочину є охоронювані зако-

ном про кримінальну відповідальність суспільні відносини у сфері

раціонального використання, захисту і відтворення земель. Предме-

том злочину виступають землі.

232

§1.Загальнахарактеристикаскладівзлочинівпротигромадськоїбезпеки

Об’єктивну сторону злочину характеризують: а) діяння –

особа не виконує або неналежним чином виконує покладений на неї

обов’язок захищати землі від шкідливого впливу; б) наслідки – трива-

ле зниження або втрата родючості, виведення земель із сільськогоспо-

дарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури

ґрунту; в) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Суб’єкт злочину спеціальний, це особа, на яку покладено

обов’язок дотримуватись правил щодо раціонального використання

земель.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом або

необережністю.