§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів

проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного,

водного чи повітряного транспорту (ст. 276 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері забезпечення

правил руху, експлуатації та безпеки залізничного, водного, повітря-

ного транспорту, а також життя, здоров’я людини та відносини влас-

ності як додаткові безпосередні об’єкти злочину.

Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) вчиненні одно-

го з таких діянь як: а) порушення правил безпеки руху транспорту;

б) порушення правил експлуатації транспорту; в) недоброякісний

ремонт технічних засобів транспорту; 2) наслідках у вигляді створен-

ня небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків;

3) причинний зв’язок між діянням та наслідком.

Порушення правил безпеки руху на зазначених видах транс-

порту може полягати у невиконанні особою, що керує відповідним

транспортним засобом (машиніст, капітан, пілот та ін.) приписів

нормативно-правових актів, якими визначаються правила їх руху

(польоту, плавання). Порушення правил експлуатації транспорту

може полягати неналежному розміщенні вантажів, їх закріплення,

недотриманні вимог щодо технічного стану транспортних засобів та

інших пристроїв та обладнання. Зазначені вище нормативні припи-

си регламентуються низкою Законів україни, міжнародно-право-

вих актів та підзаконних нормативних актів, зокрема такими як

Повітряний кодекс україни, Правила польотів повітряних суден та

обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному

просторі україни: наказ № 293 Міністерства транспорту україни

від 16 червня 2003 р., Закон україни від 04 липня 1996 р. “Про

залізничний транспорт”, Правила технічної експлуатації залізниць

україни: Затверджені наказом Міністерства транспорту україни від

20 грудня 1996 р. № 411.

267

Глава12.Злочинипротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

кодекс торговельного мореплавства україни, Правила судно-

плавства на внутрішніх водних шляхах україни: Затверджені нака-

зом № 91 Міністерства транспорту україни від 16 лютого 2004 р.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є працівник залізничного,

водного або повітряного транспорту.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необережніс-

тю в частині порушення правил та недоброякісного ремонту та необе-

режністю – стосовно наслідків.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочину є:

1) спричинення діянням середньої тяжкості чи тяжких тілесних

ушкоджень потерпілому (ч. 2);

2) заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2);

3) спричинення діянням загибелі людей (ч. 3).

Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

(ст. 277 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері забезпечення

правил руху, експлуатації та безпеки всіх видів транспорту, а також

життя, здоров’я людини та відносини власності. Предметом злочину

є шляхи сполучення, споруди на них, рухомий склад, судна, засоби

зв’язку та сигналізації.

Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) вчиненні хоча б

одної з таких дій як: а) руйнування; б) пошкодження; в) дії, спрямо-

вані на приведення предметів у непридатний для експлуатації стан;

2) наслідках у вигляді спричинення чи загрози спричинення аварії

потяга, судна або порушення нормальної роботи транспорту, або ство-

рення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслід-

ків; 3) причинний зв’язок між діянням та наслідком.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом в частині руйну-

вання або пошкодження, інших дій, та необережністю – стосовно

наслідків.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочи-

ну є:

– спричинення діянням середньої тяжкості чи тяжких тілесних

ушкоджень потерпілому (ч. 2);

268

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

–

–

заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2);

спричинення діянням загибелі людей (ч. 3).

Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного,

морського чи річкового судна (ст. 278 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері використан-

ня залізничного та водного транспорту, а також життя та здоров’я

особи, відносини власності. Предметом злочину є залізничний рухо-

мий склад, повітряні, морські чи річкові судна, в тому числі потяг

(пасажирський, вантажний), локомотив, літаки, вертольоти, паса-

жирські, рибальські, вантажні та інші судна незалежно від їх форми

власності.

Об’єктивна сторона злочину характеризується вчиненням хоча б

однієї з таких дій: 1) угон; 2) захоплення. угон – це самовільне,

протиправне заволодіння транспортним засобом та керуванням ним.

вважається закінченим з моменту початку руху транспортного засо-

бу. Захоплення транспортного засобу – це самовільне, протиправне

встановлення контролю над транспортним засобом, в результаті якого

особа набуває можливості керувати рухом транспортного засобу,

в тому числі унеможливити його рух, визначати маршрут тощо.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочи-

ну є:

– вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб (ч. 2);

– поєднання діяння з насильством, яке не є небезпечним для

життя чи здоров’я потерпілого (ч. 2);

– вчинення діяння організованою групою (ч. 3);

– поєднання діяння з насильством, небезпечним для життя чи

здоров’я потерпілого (ч. 3);

– спричинення діянням загибелі людей чи інших тяжких наслід-

ків (ч. 3);

Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення

транспортного підприємства (ст. 279 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері забезпечення

269

Глава12.Злочинипротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

безпеки руху та експлуатації транспорту. Додатковим факультативним

об’єктом можуть бути власність, життя та здоров’я людини. Предме-

том злочину є транспортні комунікації (ч. 1) вокзал, аеродром, порт,

станція, інше транспортне підприємство (ч. 2).

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 279 кк

характеризується вчиненням діяння – блокування транспортних

комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопос-

тачання чи іншим способом, настання наслідку – порушення нормаль-

ної роботи транспорту, або створення небезпеки для життя людей, або

настання інших тяжких наслідків, та причинним зв’язком між діян-

ням та наслідком. Злочин вважається закінченим з моменту настання

суспільно небезпечних наслідків.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 279 кк

характеризується вчиненням діяння – захоплення вокзалу, аеродро-

му, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи

або організації. Злочин можна вважати закінченим з моменту зайняття

винними особами відповідної будівлі чи споруди.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення діянням заги-

белі людей або інших тяжких наслідків (ч. 3).

Примушування працівника транспорту до невиконання своїх

службових обов’язків (ст. 280 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері забезпечення

безпеки роботи транспорту, додатковим об’єктом є психічна недотор-

каність особи, здоров’я та життя людини. Потерпілими можуть бути

працівники транспорту та близькі їх особи (близькі родичі, члени сім’ї

та інші особи, залежно від характеру стосунків з працівником транс-

порту).

Об’єктивна сторона злочину полягає у примушуванні працівника

залізничного, повітряного, водного, автомобільного, міського елек-

тричного чи магістрального трубопровідного транспорту до неви-

конання своїх службових обов’язків шляхом погрози вбивством,

заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням майна цього

працівника чи близьких йому осіб.

270

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочи-

ну є:

1) вчинення діяння повторно (ч. 2);

2) вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб (ч. 2);

3) вчинення діяння організованою групою (ч. 3);

4) поєднання діяння з насильством, небезпечним для життя чи

здоров’я потерпілого (ч. 3);

5) спричинення діянням загибелі людей чи інших тяжких наслід-

ків (ч. 3).

Порушення правил повітряних польотів (ст. 281 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері забезпечення

безпеки на повітряному транспорті. Додатковим об’єктом є власність,

життя та здоров’я людини.

Об’єктивна сторона злочину полягає у порушенні правил безпе-

ки польотів повітряних суден. Це діяння може виражатися як у вчинен-

ні активних дій всупереч встановленим правилам, так і в бездіяль-

ності – невиконанні встановлених приписів. наслідком такого діяння

є створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких

наслідків. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення пору-

шення правил, яким створюється вищезгадана небезпека.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку та не є працівником повітряного транспорту.

Суб’єктивна сторона характеризується умисним або необе-

режним ставленням до порушення правил безпеки, та необережністю

стосовно наслідків.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочи-

ну є:

1) спричинення діянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень

потерпілому (ч. 2);

2) завдали великої матеріальної шкоди (ч. 2);

3) спричинення діянням загибелі людей чи інших тяжких наслід-

ків (ч. 3).

271

Глава12.Злочинипротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

Порушення правил використання повітряного простору

(ст. 282 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері забезпечення

безпеки використання повітряного простору, зокрема здійснення поль-

отів. Як додатковий об’єкт злочину можна розглядати життя, здоров’я

людини та власність.

Об’єктивна сторона злочину охоплює діяння, наслідки (створення

загрози безпеці повітряних польотів) та причинний зв’язок між діян-

ням та наслідками. власне діяння може виражатися в такому: 1) пору-

шення правил пуску ракет; 2) порушення правил проведення всіх видів

стрільби; 3) порушення правил вибухових робіт; 4) вчинення інших дій

у повітряному просторі (наприклад, монтажні роботи). Злочин вважаєть-

ся закінченим з моменту створення загрози безпеці повітряних польотів.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є особа, зобов’язана дотриму-

ватися відповідних правил.

Суб’єктивна сторона характеризується умисним або необе-

режним ставленням до порушення правил та необережністю стосов-

но наслідків.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочину є:

1) спричинення діянням потерпілому середньої тяжкості чи

тяжких тілесних ушкоджень (ч. 2);

2) спричинення діянням великої матеріальної шкоди (ч. 2);

3) спричинення діянням загибелі людей (ч. 3).

Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (ст. 283 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини сфері безпеки руху заліз-

ничного транспорту. Як предмет цього злочину можна розглядати всі

поїзди незалежно від їх призначення.

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діян-

ням у вигляді самовільної без нагальної потреби зупинення поїз-

да; 2) наслідком, що полягає у створенні загрози загибелі людей чи

настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю

потерпілого; 3) причинний зв’язок між діянням та наслідком.

Законодавець вказує спосіб вчинення такого діяння – а) вико-

ристання стоп-крану; б) роз’єднання повітряної гальмової магістралі;

в) інший спосіб.

272

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом стосовно зупи-

нення поїзда та необережністю стосовно наслідків.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення діянням заги-

белі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2).

Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха

(ст. 284 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері безпеки судно-

плавства.

Об’єктивна сторона злочину характеризується вчиненням діян-

ня, яке полягає у повній або частковій бездіяльності по виконанню

обов’язку надавати допомогу особам, які постраждали внаслідок

зіткнення суден, а також зустрінутим у морі або на іншому водно-

му шляху особам, які зазнали лиха. умовою настання кримінальної

відповідальності є наявна об’єктивна можливість надавати таку допо-

могу та відсутність серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу

і пасажирів у разі спроби надання такої допомоги.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є капітан судна.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні

суден (ст. 285 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері безпеки судно-

плавства.

Об’єктивна сторона злочину полягає у неповідомлення капіта-

ном судна іншому судну, що зіткнулося з ним на морі, назви і порту

приписки свого судна, а також місця свого відправлення та призначен-

ня. Згадана інформація може бути не повідомлена як повністю, так і

частково, а також вказані неправдиві відомості. умовою відповідаль-

ності є наявність можливості повідомити зазначені відомості.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є капітан судна.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації

транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк)

273

Глава12.Злочинипротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

Основним безпосереднім об’єктом злочину є охоронювані зако-

ном про кримінальну відповідальність суспільні відносини по забез-

печенню безпеки руху та експлуатації автомобільного транспорту.

Додатковим об’єктом злочину є життя і здоров’я людини.

Об’єктивна сторона даного злочину включає такі ознаки: а) діян-

ня; б) наслідки; в) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху

або експлуатації транспорту, може вчинятися шляхом дії або

бездіяльності, і завжди пов’язане з недотриманням вимог відповід-

них нормативних актів, які визначають правила безпеки руху та

експлуатації транспортних засобів (насамперед Правила дорожньо-

го руху).

кримінальна відповідальність настає за умови заподіяння наслідків

у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження (див. ст. 122 кк).

Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16 років,

яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це

право.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом або

необережністю стосовно порушення правил безпеки руху та необе-

режною формою вини – щодо наслідків.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками

злочину є:

1) смерть потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушко-

дження (ч. 2);

2) загибель кількох осіб (ч. 3).

Загибеллю кількох людей є смерть хоча б двох потерпілих, що

настала внаслідок порушення особою правил безпеки дорожнього

руху чи експлуатації транспорту під час однієї дорожньо-транспорт-

ної події. у разі загибелі двох людей під час різних дорожньо-транс-

портних подій винна особа має відповідати за ч. 2 ст. 286.

Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних

засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері забезпечення

безпеки експлуатації транспорту, Додатковим обов’язковим об’єктом –

життя та здоров’я людини.

274

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

Об’єктивна сторона злочину характеризується вчиненням одного

з таких діянь: 1) випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних

транспортних засобів; 2) допуск до керування транспортним засобом

особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншо-

го сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її

увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспорт-

ним засобом; 3) інше грубе порушення правил експлуатації транспор-

ту, що убезпечують дорожній рух. внаслідок такого діяння спричине-

но заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження,

тяжкого тілесного ушкодження або смерть.

Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправного транспортно-

го засобу належить розуміти як усні або письмові згоду, розпорядження,

вказівку особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію транс-

портних засобів на (про) використання у сфері дорожнього руху якогось

із них з такими технічними несправностями, за яких його експлуатація

заборонена відповідно до Правил дорожнього руху (розділ 31).

Допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває

в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впли-

вом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реак-

ції, або не має права на керування транспортним засобом, визнають

усні чи письмові згоду, розпорядження, вказівку особи, відповідаль-

ної за технічний стан чи експлуатацію цього засобу, про його вико-

ристання у сфері дорожнього руху таким водієм. Як допуск можна

розглядати також мовчазну згоду, видачу маршрутного листа, переда-

чу ключів і документів або керма під час руху, невідсторонення водія

від керування тощо.

Іншими грубими порушеннями правил експлуатації транспорту, що

убезпечують дорожній рух, є грубе порушення режиму роботи водіїв;

відсутність контролю за технічним станом транспортних засобів;

надання дозволу на використання вантажного транспортного засобу,

не обладнаного належним чином для перевезення пасажирів, а також

перевантаженого чи завантаженого з порушенням вимог правил дорож-

нього руху; допуск до керування особи, яка перебуває під впливом

лікарських препаратів, у стомленому або хворобливому стані тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту настання суспільно

небезпечних наслідків.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є особа, до числа посадових

обов’язків якої входить прийняття рішень про випуск в експлуатацію

275

Глава12.Злочинипротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

транспортних засобів та допуск до керування транспортними засо-

бами. Суб’єктом злочину є також власник чи водій транспортних

засобів, який на порушення чинних правил передав керування ним

особі, котра не мала або була позбавлена права керувати такими засо-

бами взагалі чи засобом відповідної категорії.

Суб’єктивна сторона характеризується необережністю. особа,

відповідальна за технічний стан чи експлуатацію транспортних

засобів, усвідомлювала наявність зазначених у цій статті обставин,

які унеможливлюють експлуатацію таких засобів.

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпе-

чення дорожнього руху (ст. 288 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері забезпечення

безпеки експлуатації транспорту, Додатковим обов’язковим об’єктом –

життя та здоров’я людини.

Об’єктивна сторона злочину. суспільно небезпечне діяння

полягає у порушенні відповідних правил, норм і стандартів при

будівництві, реконструкції, ремонті чи утриманні шляхів, вулиць,

залізничних переїздів, інших шляхових споруд (наприклад, вими-

канні вуличного освітлення в темну пору доби, наданні дозволу

на експлуатацію ділянки дороги з поганим покриттям, невстанов-

ленні загороджувальних засобів та попереджувальних знаків на місці

проведення дорожніх робіт, несвоєчасному огляді доріг, вулиць,

залізничних переїздів, інших шляхових споруд з метою з’ясувати,

чи відповідає їх стан вимозі убезпечення дорожнього руху, тощо).

(Див. технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг

загального користування україни: Затверджено наказом укравтодо-

ру № 190 від 26 вересня 1997 р.).

Злочин вважається закінченим, з моменту, коли внаслідок такого

діяння спричинено заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілес-

ного ушкодження, тяжкого тілесного ушкодження або смерть.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є особа, яка в силу посадових

обов’язків є відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт

чи утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів,

інших дорожніх споруд, або особа, яка виконує такі роботи (керів-

ники дорожньо-експлуатаційних підприємств, їхні підлеглі, котрим

надано повноваження щодо дотримання відповідних правил, норм і

276

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

стандартів, інспектори безпеки руху; виконроби, майстри, інші особи,

які керують проведенням дорожніх робіт чи робіт у межах проїзної

частини).

Суб’єктивна сторона характеризується умислом або необережніс-

тю стосовно допущених порушень та необережністю стосовно наслідків.

Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК)

Основним безпосереднім об’єктом злочину є охоронювані зако-

ном про кримінальну відповідальність суспільні відносини по вико-

ристанню транспортних засобів. Додатковим об’єктом можуть бути

життя і здоров’я особи. Предметом злочину є всі види автомобілів,

трактори й інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мото-

цикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух

за допомогою двигуна з робочим об’ємом 50 см 3 і більше або елект-

родвигуна потужністю понад 3 квт.

Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні

транспортним засобом. кримінальний закон визначає, що незаконним

заволодінням є протиправне вилучення будь-яким способом транс-

портного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. такі дії

можуть бути вчинені шляхом запуску двигуна, буксирування, заван-

тажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонен-

ня власника чи законного володільця від керування, примушуван-

ня їх до початку чи продовження руху тощо. таке заволодіння може

бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання

довірою, із застосуванням насильства або погроз.

Цей злочин є закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав

рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заво-

лодіння відбувається під час руху транспортного засобу, – з момен-

ту встановлення контролю над ним. Проникнення в кабіну, гараж чи

інше сховище, спробу запустити двигун або буксирувати транспор-

тний засіб з метою заволодіння ним необхідно розглядати як замах

на вчинення злочину.

не є незаконним заволодіння транспортним засобом у стані крайнь-

ої необхідності, наприклад, для того, щоб терміново доставити тяжко

хвору людину до лікарні, приборкати стихійне лихо, усунути іншу

небезпеку, яка загрожує людям, інтересам суспільства чи держави (Про

практику застосування судами україни законодавства у справах про

деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспор-

277

Глава12.Злочинипротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

ту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті: Поста-

нова № 14 Пленуму верховного суду україни від 23 грудня 2005 р.).

Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 кк, є фізична осуд-

на особа, яка досягла 16 років, а суб’єктом злочину, передбаченого

ч. 2 та 3 ст. 289 кк – фізична осудна особа яка досягла 14 років.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною

формою вини. відносно мети вчинення злочину, закон встановлює,

що злочин може бути вчинений з будь-якою метою.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочину є:

1) вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (ч. 2);

2) повторно (вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила неза-

конне заволодіння транспортним засобом або злочин, передба-

чений статтями 185, 186, 187, 189–191, 262, 410 кк) (ч. 2);

3) якщо злочин поєднаний з насильством, що не є небезпечним

для життя або здоров’я потерпілого, або з погрозою застосу-

вання такого насильства (ч. 2);

4) вчинення злочину з проникненням у приміщення чи інше

сховище (ч. 2);

5) спричинення значної матеріальної шкоди потерпілому (запо-

діяно реальних збитків на суму від ста до двохсот п’ятдесяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (ч. 2);

6) якщо злочин поєднаний з насильством, небезпечним для життя

чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого

насильства (ч. 3);

7) вчинення злочину організованою групою (ч. 3);

8) заподіяно великої матеріальної шкоди (реальні збитки на суму

понад двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян) (ч. 3).

Частиною четвертою статті 289 кк передбачає спеціальну підставу

звільнення від кримінальної відповідальності. Зокрема, особа звіль-

няється від кримінальної відповідальності за таких умов:

– вчинення злочину вперше;

– під час незаконного заволодіння транспортним засобом не було

застосовано будь-яке насильство до потерпілого чи погроза

такого насильства

– та при наявності таких підстав:

– особа добровільно заявила про вчинення злочину правоохо-

ронним органам;

278

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

–

–

особа повернула транспортний засіб власникові;

повне відшкодування завданих злочином збитків.

Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів

транспортного засобу (ст. 290 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері державної реєст-

рації та обліку транспортних засобів. Предметом злочину є ідентифі-

каційні номери, номери двигуна, шасі або кузова, номерні панелі з

ідентифікаційним номером транспортного засобу.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б однієї з таких

дій: 1) знищення; 2) підробка; 3) заміна відповідного номеру чи номерної

панелі. Як знищення слід розуміти приведення відповідного номеру в стан,

за якого неможливо візуально визначити такий номер (прочитати літери та

цифри). Підробленими вважаються номери, в яких змінено хоча б один чи

кілька символів номера. Заміна відповідного номеру чи номерної панелі є

кримінально караною у разі вчинення таких дій без відповідного дозволу.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення передбачених

ст. 290 дій.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини, що убезпечують рух

залізничного, водного, повітряного, автомобільного (в т. ч. електрично-

го) транспорту. Як додаткові безпосередні об’єкти можна розглядати

життя, здоров’я особи, власність. Предметом злочину є транспортні

засоби залізничного, повітряного, морського та річкового, автомобіль-

ного та міського електротранспорту.

Об’єктивна сторона злочину характеризується діянням, яке може

виражатися як в дії – особа, на яку покладено правилами обов’язок

утриматись від вчинення певної дії, вчиняє її, так і шляхом бездіяль-

ності – невиконання або неналежне виконання обов’язкової дії, пере-

дбаченої відповідними правилами. Диспозиція ст. 291 кк є банкетною

і в кожному конкретному випадку кваліфікації слід з’ясовувати яким

нормативно-правовим актом регламентуються відповідні правила,

а також права і обов’язки конкретних осіб.

279

Глава12.Злочинипротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

Даний склад злочину є матеріальний і настання суспільно небез-

печних наслідків є обов’язковою ознакою цього складу. тому момент

закінчення злочину пов’язується з настанням хоча б одного з таких

наслідків: 1) загибелі людей (смерть однієї й більше людей); 2) інших

тяжких наслідків (заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних

ушкоджень, великої матеріальної шкоди).

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом чи необереж-

ністю відносно порушення відповідних правил, та необережністю –

відносно наслідків.

Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та

нафтопродуктопроводів (ст. 292 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про

кримінальну відповідальність суспільні відносини, що забезпечу-

ють нормальне безпечне функціонування й експлуатацію магіст-

ральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. власність, якою

є сам магістральний трубопровід та інші технологічно пов’язані з

ним системи, а також власність у вигляді продуктів, які транспор-

туються у трубопроводах, є основним додатковим обов’язковим

безпосереднім об’єктом злочину. Предметом цього злочину є

магістральні трубопроводи, відводи від них, інші об’єкти, техноло-

гічно пов’язані з трубопроводами, що забезпечують їх нормальне

функціонування, а також споруди, засоби автоматики, зв’язку,

сигналізації тощо.

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) вчинен-

ням одного з таких діянь а) пошкодження; б) руйнування відповід-

них предметів; 2) наслідками у вигляді порушення нормальної

роботи зазначених трубопроводів або спричинення небезпеки

для життя людей; 3) причинний зв’язок між діянням та наслідка-

ми. Під пошкодженням слід зрозуміти часткове позбавлення пред-

мета економічної, господарської цінності, у результаті чого його

не можна використати за своїм цільовим призначенням без віднов-

лення (ремонту).

Як руйнування певного предмету слід розуміти приведення

у повністю непридатний для експлуатації стан складової частини

трубопроводу або пов’язаного з ним обладнанням. слід зауважити,

280

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівпротибезпекирухутаексплуатаціїтранспорту

що зруйнувати повністю трубопровід навряд видається можливим з

огляду на розміри такого матеріального об’єкта, тому при пошкоджен-

ні та руйнуванні йдеться або про частину трубопроводу, або пов’язане

з ним обладнання.

спричинення небезпеки для життя людей означає можливість

настання таких наслідків без впливу додаткових чинників і такі

наслідки відсутні лише через випадкові обставини, незалежно від

дій винного.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом стосовно

пошкодження або руйнування відповідних об’єктів, та необережніс-

тю відносно наслідків.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочи-

ну є:

1) вчинення діяння повторно (ч. 2);

2) вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб (ч. 2);

3) вчинення діяння загальнонебезпечним способом (ч. 2);

4) спричинення діянням загибелі людей (ч. 3);

5) спричинення діянням інших нещасних випадків з людьми

(ч. 3);

6) спричинення діянням аварії, пожежі, значного забруднен-

ня довкілля чи інших тяжких наслідків. відповідно до Зако-

ну україни “Про аварійно-рятувальні служби” аварія – це

небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила

загибель людей чи створює на об’єкті або території загрозу

життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування буді-

вель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушен-

ня виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди

довкіллю. (ч. 3);

7) вчинення діяння організованою групою (ч. 3).

281

Глава13.Злочинипротигромадськогопорядкутаморальності