§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферіслужбовоїдіяльності

§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів

у сфері службової діяльності

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК)

Об’єктивна сторона злочину полягає в такому: 1) вчинення хоча б

однієї з таких дій: а) зловживання владою; б) зловживання службо-

вим становищем; 2) заподіюється істотна шкода правам, свободам та

інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтер-

есам, або інтересам юридичних осіб; 3) між діями та наслідком наяв-

ний причинний зв’язок.

службова особа наділяється певними повноваженнями, які вона пови-

нна реалізувати задля виконання поставлених перед цією особою завдань

(в контексті даного злочину – інтереси служби). Протиправне діяння

полягає в тому, що службова особа реалізує свої повноваження (приймає

рішення, видає розпорядження, вчиняє певну дію) всупереч інтересів

служби і при цьому переслідує цілі особистого протиправного збагачення

(корисливий мотив), має інші особисті інтереси, а також інтереси третіх

осіб. інші особисті інтереси можуть полягати в одержанні різноманітних

благ немайнового характеру, помсти, просування по службі та ін.

Суб’єкт злочину – службова особа.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом, що поєднаний

з корисливим мотивом, або мотивами реалізувати інші особисті інтер-

еси, або інтереси третіх осіб.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочину є:

• спричинення тяжких наслідків (ч. 2);

• вчинення діяння працівником правоохоронного органу (ч. 3);

Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК)

об’єктивна сторона злочину полягає в такому: 1) вчинення хоча б

однієї з таких дій: а) явне перевищення влади; б) явне перевищення

службових повноважень; 2) заподіюється істотна шкода охоронюва-

ним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним

чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; 3) між діями

та наслідком наявний причинний зв’язок.

Перевищення влади або службових повноважень полягає у вчинен-

ні певний дій (в тому числі і прийняття рішень), а саме: 1) дії вчиняти

які жодна службова особа не має права взагалі; 2) дії які не входять

до кола її повноважень (наприклад, дане повноваження належить

387

Глава18.Злочиниусферіслужбовоїдіяльності

вищестоящій посадовій особі); 3) вчинення дій з порушенням встанов-

леного порядку – без одержання погодження вищестоящого чи контр-

олюючого органу, за відсутності визначених законом підстав чи умов

тощо. у ст. 365 кк йдеться про явне перевищення влади або службових

повноважень, тобто неправомірний характер дій відомий і зрозумілий

як особі, що їх вчиняє, так і особам, щодо яких вчиняються певні дії.

Суб’єкт злочину – службова особа.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, однак

ставлення до наслідків може бути як умисним так і необережним.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочину є:

• поєднання дій з насильством або погрозою застосування насиль-

ства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і таки-

ми, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності

ознак катування (ч. 2);

• спричинення діянням тяжких наслідків (ч. 3).

Службове підроблення (ст. 366 КК)

Предметом цього злочину є офіційні документи, легальне визна-

чення яких містить примітка до ст. 358 кк.

Об’єктивна сторона злочину характеризується вчиненням таких

дій: 1) складання завідомо неправдивих офіційних документів; 2) вида-

ча завідомо неправдивих офіційних документів; 3) внесення до офіцій-

них документів завідомо неправдивих відомостей 4) інше підроблення

офіційних документів.

внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомос-

тей – це включення до змісту справжнього документа інформації, що

не відповідає дійсності.

інше підроблення документів означає повну або часткову зміну

змісту документа або його реквізитів. Може бути здійснене шляхом

дописок, виправлень, підчисток та іншим способом.

складання завідомо неправдивих документів передбачає повне

виготовлення документа, який містить неправдиву інформацію (таку,

що не відповідає дійсності). видача завідомо неправдивих докумен-

тів – надання фізичним або юридичним особам документів, зміст яких

повністю або частково не відповідає дійсності.

Суб’єкт злочину – службова особа. вчинення аналогічних дій

працівниками, які не належать до числа службових осіб, може підля-

гати кримінальній відповідальності за ст. 358 кк.

388

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферіслужбовоїдіяльності

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, однак

ставлення тяжких наслідків (ч. 2 ст. 366 кк може бути і необережним).

Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення діянням тяжких

наслідків (ч. 2).

Службова недбалість (ст. 367 КК)

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) дія або безді-

яльність службової особи, що полягає у невиконанні або неналежно-

му виконання службовою особою своїх службових обов’язків через

несумлінне ставлення до них; 2) наслідок у вигляді істотної шкоди

охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих грома-

дян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окре-

мих юридичних осіб; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідком.

несумлінне ставлення службової особи до своїх службових обов’язків

полягає у неякісному, неточному, неповному, поверхневому, несвоє-

часному виконанні таких обов’язків або у невиконанні їх взагалі. коло

службових обов’язків відповідної службової особи регламентується

відповідними нормативними актами. Для кваліфікації діяння як служ-

бової недбалості обов’язково слід встановлювати наявність об’єктивної

можливості у службової особи виконати свої повноваження.

Суб’єкт злочину – службова особа.

Суб’єктивна сторона характеризується необережною формою

вини (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення діянням

тяжких наслідків (ч. 2).

Одержання хабара (ст. 368 КК)

Предметом цього злочину є хабар – незаконна винагорода мате-

ріального характеру. ним можуть бути майно (гроші, цінності та інші

речі), право на нього (документи, які надають право отримати майно,

користуватися ним або вимагати виконання зобов’язань тощо), будь-

які дії майнового характеру (передача майнових вигод, відмова від

них, відмова від прав на майно, безоплатне надання послуг, санатор-

них чи туристичних путівок, проведення будівельних або ремонтних

робіт тощо). Послуги, пільги і переваги, які не мають майнового харак-

теру (похвальні характеристика чи виступ у пресі, надання престижної

роботи тощо), не можуть визнаватися предметом хабара. одержання їх

може розцінюватись як інша (некорислива) зацікавленості при зловжи-

389

Глава18.Злочиниусферіслужбовоїдіяльності

ванні владою чи службовим становищем і за наявності до того підстав

кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 364 кк.

Об’єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара (особис-

то або через посередника) у будь-якому вигляді – прийнятті незаконної

винагороди, прийнятті виконання робіт чи послуг.

важливою умовою відповідальності за одержання хабара є те,

що службова особа одержала його за виконання чи невиконання

таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використан-

ням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих

чи адміністративно-господарських обов’язків, або таких, які вона

не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими

службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службово-

му становищу. одержання службовою особою незаконної винагороди

від підлеглих чи підконтрольних осіб за протегування чи потурання,

за вирішення на їх користь питань, які входять до її компетенції, також

слід розцінювати як одержання хабара.

одержання хабара вважається закінченим з моменту, коли служ-

бова особа прийняла хабар або частину хабара. Якщо службова особа

одержала хабар не для себе особисто, а в інтересах близьких їй осіб

(родичів, знайомих тощо) такі дії кваліфікуються як одержання хабара.

оскільки виконання чи невиконання службовою особою відповідних

дій перебуває за межами об’єктивної сторони даного злочину, відпо-

відальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій

було одержано хабар, був чи не був він обумовлений до їх вчинення,

виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні

вона це робити.

одержання хабара слід відмежовувати від інших корупційних

діянь, передбачених Законом україни “Про засади запобігання та

протидії корупції” від 11 червня 2009 року, за які передбачені інші

види юридичної відповідальності.

Суб’єкт злочину – службова особа.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом і корис-

ливим мотивом.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками одержан-

ня хабара є:

– одержання хабара у великому розмірі (ч. 2);

– одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне

становище (див. п. 2 примітки до ст. 368) – ч. 2;

390

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферіслужбовоїдіяльності

– одержання хабара за попередньою змовою групою осіб (ч. 2);

– одержання хабара повторно – йдеться про повторне вчинення

одного зі злочинів, передбачених ст. ст. 235–4, 235–5, 368 і 369 кк

(ч. 2);

– одержання хабара поєднане з вимаганням хабара (див. п.

4 примітки до ст. 368 кк) – ч. 2;

– одержання хабара в особливо великому розмірі (ч. 3);

– одержання хабара службовою особою, яка займає особливо

відповідальне становище (ч. 3).

Незаконне збагачення (Ст. 368–1 КК)

З об’єктивної сторони незаконне збагачення полягає у вчиненні

однієї з таких дій: а) одержання неправомірної вигоди; б) передача

неправомірної вигоди близьким родичам. відповідно до ст. 1 Зако-

ну україни “Про засади запобігання та протидії корупції” неправо-

мірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги,

послуги матеріального або нематеріального характеру, що їх обіцяють,

пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою

за мінімальну ринкову, без законних на те підстав.

Суб’єкт злочину – службова особа.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом і корис-

ливим мотивом.

Пропозиція або давання хабара (ст. 369 КК)

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 кк поля-

гає у пропозиції хабара, тобто вчиненні дій, які створюють однозначне

уявлення в службової особи про намір передати хабар. З об’єктивної

сторони давання хабара (ч. 2 ст. 369 кк) полягає в передачі службо-

вій особі матеріальних цінностей, права на майно чи вчинення на її

користь чи користь третьої особи дій майнового характеру за вико-

нання чи невиконання дії, які службова особа повинна була або могла

виконати з використанням влади чи службового становища. Злочин є

закінченим з моменту, коли службова особа одержала хабар, або його

частину.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочину,

передбаченого ч. 2 ст. 369 кк, є:

391

Глава18.Злочиниусферіслужбовоїдіяльності

– давання хабара, вчинене повторно, тобто особа раніше вчинила

злочин, передбачений ст.ст. 235– 4,235– 5, 369 кк (ч. 3);

– давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне стано-

вище, або за попередньою змовою групою осіб (ч. 4);

– давання хабара службовій особі, яка займає особливо відпові-

дальне становище, або організованою групою осіб чи її учасником

(ч. 5).

За давання хабара законом встановлені спеціальні підстави звіль-

нення від кримінальної відповідальності. Зокрема, особа, яка дала

хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно

неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона

добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної

справи щодо неї органом, наділеним законом правом на порушення

кримінальної справи.

Зловживання впливом (ст. 369–1 КК)

З об’єктивної сторони склад злочину, передбачений ч. 1 ст.

369–1 кк характеризується вчиненням однієї з таких дій: 1) пропо-

зиція неправомірної вигоди; 2) надання неправомірної вигоди. адре-

сатом такої пропозиції та/або одержувачем неправомірної вигоди є

особа, уповноважена на виконання функцій держави, яка може впли-

вати на прийняття певних рішень.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369–1 кк

полягає у вчиненні однієї з таких дій: 1) одержання неправомір-

ної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваже-

ною на виконання функцій держави; 2) пропозиція здійснити вплив

за надання такої вигоди.

Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369–1 кк, загальний.

Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369–1 кк, спеціальний, ним

є особа, уповноважена на виконання функцій держави, а саме особи,

визначені в пунктах 1 та 2 статті 2 Закону україни “Про засади запо-

бігання та протидії корупції”.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умис-

лом, корисливим мотивом та спеціальною метою – вплив на прийнят-

тя рішень.

Кваліфікуючою ознакою одержання неправомірної вигоди за вплив

на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій

держави є поєднане таких дій з вимаганням неправомірної вигоди (ч. 3)

392

§1.Загальнахарактеристиказлочинівпротиправосуддя

Провокація хабара (ст. 370 КК).

З об’єктивної сторони провокація хабара полягає у штучному

створенні службовою особою обстановки чи умов, що викликають або

пропонування хабара, або його одержання. Для кваліфікації таких дій

немає значення діяла особа відкрито (давала поради, вмовляла, підка-

зувала) чи негласно. Злочин є закінченим з моменту вчинення таких

дій незалежно, чи було передано або одержано хабар.

Суб’єкт злочину – службова особа.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом,

а також спеціальною метою – викрити особу, що дала або взяла хабар.

Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його службовою

особою правоохоронних органів (ч. 2 ст. 370 кк).