- •Глава 1.
- •§ 1. Поняття і система
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 2.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти основ
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 3.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти життя
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 4.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти волі,
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти волі,
- •Глава 5.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти статевої
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти стате-
- •Глава 6.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти виборчих,
- •Глава 7.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти власності
- •§ 2. Юридичний аналіз складів
- •Глава 7a.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері
- •Глава 8.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 9.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти довкілля
- •Глава 10.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів проти
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 11.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 12.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 13.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів
- •Глава 14.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 15.
- •Глава 15.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів у сфері охорони
- •Глава 16.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз окремих складів злочинів
- •Глава 17.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері вико-
- •Глава 18.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 19.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочини
- •Глава 20.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти
- •Глава 21.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти миру,
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти миру,
- •Глава 1. Поняття і система
- •Глава 2. Злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 3. Злочини проти життя і здоров’я особи
- •Глава 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •Глава 5. Злочини проти статевої свободи
- •Глава 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших
- •Глава 7. Злочини проти власності
- •Глава 8. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Глава 9. Злочини проти довкілля
- •Глава 10. Злочини проти громадської безпеки
- •Глава 11. Злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 12. Злочини проти безпеки руху
- •Глава 13. Злочини проти громадського порядку
- •Глава 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів,
- •Глава 15. Злочини у сфері охорони
- •Глава 16. Злочини проти авторитету
- •Глава 17. Злочини у сфері використання
- •Глава 18. Злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 19. Злочини проти правосуддя
- •Глава 20. Злочини проти встановленого порядку
- •Глава 21. Злочини проти миру, безпеки людства
- •Глава 1.
Глава 15.
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ
ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАНОСТІ
ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ ,
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ
Глава 15.
...
§ 1. Загальна характеристика злочинів
у сфері охорони державної таємниці,
недоторканості державних кордонів,
забезпечення призову та мобілізації
...
Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недо-
торканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
стаття 17 конституції україни передбачає, що “Захист суверені-
тету і територіальної цілісності україни, забезпечення економічної та
інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, спра-
вою всього українського народу”. тому родовим об’єктом злочинів
у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних
кордонів, забезпечення призову та мобілізації є сукупність суспіль-
них відносин, які забезпечують обороноздатність, незалежність, тери-
торіальну цілісність та недоторканість україни. разом з тим злочини
об’єднані вказаним родовим об’єктом, мають різні безпосеред-
ні об’єкти. на підставі викладеного злочини, які містяться у розділі
14 кримінального кодексу україни можна поділити на такі три групи:
1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони держав-
ної таємниці або конфіденційної інформації (статті 328–330 кк
україни).
Безпосереднім об’єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері
охорони державної таємниці або конфіденційної інформації в різних
сферах діяльності держави, тобто відносини інформаційної безпеки.
Посягання на цей об’єкт може заподіяти шкоду економічному, війсь-
ковому, науковому потенціалам україни. При єдності об’єкту злочини,
що розглядаються мають певні особливості в предметі, в об’єктивній
та суб’єктивній стороні їх складів, а тому кожен з них вимагає само-
стійного аналізу.
2. Злочини, які посягають на недоторканість державного кордону
україни (статті 331–334 кк україни).
341
Глава15.Злочиниусферіохоронидержавноїтаємниці,недоторканостідержавнихкордонів...
Безпосереднім
об’єктом цих злочинів є суспільні
відносини у сфері
охорони суверенітету україни, цілісності і недоторканості її кордонів.
Правовою базою для відповідальності за ці злочини є стаття 2 конс-
титуції україни, згідно з якою “суверенітет україни поширюється
на всю її територію. територія україни в межах існуючого кордону є
цілісною і недоторканою”.
3. Злочини, які посягають на порядок комплектування зброй-
них сил україни, що підриває її обороноздатність (статті
335–337 кк україни).
Загальним безпосереднім об’єктом цих злочинів є відносини з
комплектування Збройних сил україни, їх бойової підготовки, отже,
в кінцевому рахунку – із забезпечення обороноздатності україни.
Загальною ознакою об’єктивної сторони злочинів є бездіяльність –
ухилення від виконання обов’язку нести військову службу. Право-
вою базою для відповідальності є стаття 65 конституції україни, яка
передбачає обов’язок громадян україни захищати вітчизну, незалеж-
ність та територіальну цілісність україни, а також обов’язок відбувати
військову службу відповідно до закону.
Згідно з цим, громадянин україни, який підлягає черговому призо-
ву на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військовому
обліку або спеціальним зборам, зобов’язаний з’явитися на призовний
пункт, у військкомат або інше місце, зазначене в документі (повістці)
в зазначений день і час. невиконання цього обов’язку свідчить про
ухилення. всі ці злочини вважаються закінченими з моменту неяв-
ки в зазначене документом місце і час. Закон України від 25 березня
1992 року “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”
передбачає поважні причини неявки, якими є:
1) хвороба призовника, що позбавляє його можливості особисто
прибути у відповідний пункт;
2) смерть або тяжка хвороба близького родича;
3) перешкода стихійного характеру або інші обставини, які позба-
вили призовника можливості особисто прибути у зазначені
пункт і строк.
Суб’єктивна сторона всіх злочинів цієї групи – прямий умисел.
кримінальна відповідальність за посягання на відносини у сфері
охорони державної таємниці або конфіденційної інформації передба-
чена у таких складах злочинів:
• розголошення державної таємниці (ст. 328);
342
§1.Загальнахарактеристиказлочинівусферіохоронидержавноїтаємниці...
• втрата
документів, що містять державну таємницю
(ст. 329).
відповідно до цієї статті особа несе відповідальність за втрату
документів або інших матеріальних носіїв секретної інформації,
що містять державну таємницю, а також предметів, відомості
про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були
довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановле-
ного законом порядку поводження із зазначеними документа-
ми та іншими матеріальними носіями секретної інформації або
предметами. Частина 2 статті 329 передбачає відповідальність
за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
• Передача або збирання відомостей, що становлять конфіден-
ційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330). кримі-
нально караним є передача або збирання з метою переда-
чі іноземним підприємствам, установам, організаціям, або
їх представникам, економічних, науково-технічних та інших
відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є
власністю держави, особою, якій ці відомості були довірені
або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків,
за відсутності ознак державної зради або шпигунства. Частина
2 статті 330 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені
з корисливих мотивів або такі, що спричинили тяжкі наслідки
для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попере-
дньою змовою групою осіб.
кримінальна відповідальність за злочини, які посягають на недо-
торканість державного кордону україни:
• незаконне перетинання державного кордону (ст. 331);
• незаконне вивезення за межі україни сировини, матеріалів,
обладнання, технологій для створення зброї, а також військової
та спеціальної техніки (ст. 333).
кримінально караними є порушення встановленого порядку виве-
зення за межі україни сировини, матеріалів, обладнання, технологій,
які можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної,
інших видів зброї, військової та спеціальної техніки.
• Порушення правил міжнародних польотів (ст. 334).
• Закон визначає, що відповідальність настає за вліт в україну
або виліт з україни без відповідного дозволу, а також недодер-
жаних зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітря-
них трас, коридорів або ешелонів.
343
Глава15.Злочиниусферіохоронидержавноїтаємниці,недоторканостідержавнихкордонів...
кримінальна
відповідальність за злочини, які
посягають на комп-
лектування
Збройних сил україни:
•
ухилення
від призову на строкову військову
службу (ст. 335);
• ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336);
• ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
(ст. 337).