§ 2. Юридичний аналіз окремих складів злочинів

проти авторитету органів державної влади, органів

місцевого самоврядування та об’єднань громадян

...

Наруга над державними символами (ст. 338 КК)

ст. 338 кк передбачає такі склади злочинів: 1) наруга над Держав-

ним Прапором україни, Державним Гербом україни або Державним

Гімном україни (ч. 1); 2) наруга над офіційно встановленим або підня-

тим прапором чи гербом іноземної держави (ч. 2).

Безпосередній об’єкт злочину охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері підтримання авто-

ритету нашої держави як всередині країни так і стосунках з інши-

ми країнами. обов’язок поважного ставлення до державних символів

інших країн витікає з міжнародно-правових зобов’язань украї-

ни. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 є Державний Прапор

україни (постанова верховної ради україни від 28 січня 1992 р. “Про

Державний Прапор україни “), Державний Герб україни (постанова

верховної ради україни від 19 лютого 1992 р. “Про Державний Герб

україни “) або Державний Гімн україни (Закон україни від 6 берез-

ня 2003 року “Про Державний Гімн україни”). Предметом злочину,

передбаченого ч. 2 є офіційно встановлений або піднятий прапор чи

359

Глава16.Злочинипротиавторитетуорганівдержавноївлади,органівмісцевогосамоврядування...

герб іноземної держави (наприклад, поруч з приміщенням посольства

іноземної держави).

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого як ч. 1, так і

ч. 2 полягає у вчиненні публічної наруги, тобто відкритих, спрямова-

них на сприйняття широкою публікою дій, що виражаються в знищен-

ні, пошкодженні, спотворенні державного символу (наприклад,

спалення, розірвання на шматки тощо).

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому

або морському судні (ст. 339 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері використання

в судноплавстві Державного Прапору україни, що регламентується як

нормами національного законодавства (кодекс торгового мореплавс-

тва), так нормами міжнародного права (конвенція про відкрите море

1958 року та ін.)

Об’єктивна сторона злочину полягає в протиправному (всупереч

встановленого порядку) піднятті на річковому чи морському судні

Державного Прапора україни. одержання права плавання під Держав-

ним Прапором україни регламентується ст. 33 кодексу торгового

мореплавства, зокрема необхідним є наявність свідоцтва про одер-

жання права плавання під цим прапором або тимчасового свідоцтва,

яке видається консулом україни.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів,

мітингів, походів і демонстрацій (ст. 340 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері реалізації грома-

дянами конституційного права на мирні беззбройні збори, проведення

мітингів, демонстрацій, походів, зборів.

Об’єктивна сторона злочину полягає у протиправному (всупереч

встановленому порядку проведення таких заходів) перешкоджанні

проведенню мітингів, демонстрацій, походів, зборів. Перешкоджан-

ня може виражатися в створенні різноманітних перепон, висловленні

360

§2.Юридичнийаналізокремихскладівзлочинівпротиавторитетуорганівдержавноївлади,органів...

погроз, обману, підкупу, прийняття незаконних рішень про заборону

заходів з боку службових осіб, або застосування насильства – з боку

інших (неслужбових) осіб.

Суб’єктом злочину є службова особа, а в разі застосування

насильства – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Покарання за злочин: виправні роботи на строк до двох років або

арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти

років, або позбавлення волі на той самий строк.

Захоплення державних або громадських будівель чи споруд

(ст. 341 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері забезпечення

нормальної діяльності органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, об’єднань громадян. Предметом злочину є будівлі

та споруди, в яких безпосередньо працюють службові особи органів

державної влади та місцевого самоврядування, а також будівлі та спору-

ди, що забезпечують діяльність згаданих органів та об’єднань громадян.

Об’єктивна сторона злочину полягає у протиправному зайнят-

ті певних будівель та споруд, зокрема шляхом насильницьких дій

чи обману і такі дії перешкоджають чи можуть перешкодити роботі

органів та організацій.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, що

поєднаний зі спеціальною метою – незаконного користування ними або

перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій.

Опір представникові влади, працівникові правоохоронного орга-

ну, члену громадського формування з охорони громадського порядку

і державного кордону або військовослужбовцеві (ст. 342 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері діяльності органів

влади, в тому числі правоохоронних органів, окремих громадських

формувань та військовослужбовців.

Законодавчо закріплений перелік правоохоронних органів містить-

ся в ст. 2 Закону україни від 23 грудня 1993 року “Про державний

захист працівників суду і правоохоронних органів”, зокрема, вста-

новлено, що правоохоронні органи – органи прокуратури, внутрішніх

361

Глава16.Злочинипротиавторитетуорганівдержавноївлади,органівмісцевогосамоврядування...

справ, служби безпеки, військової служби правопорядку у Збройних

силах україни, митні органи, органи охорони державного кордону,

органи державної податкової служби, органи і установи виконання

покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони,

державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозасто-

совні або правоохоронні функції. в контексті ст. 342, працівниками

правоохоронних органів є лише службові особи цих органів, наділені

владними повноваженнями. Громадські формування з охорони громад-

ського порядку і державного кордону можуть бути створені відповід-

но до Закону україни від 22 червня 2000 року “Про участь громадян

в охороні громадського порядку і державного кордону”.

Об’єктивна сторона злочину характеризується такими діями:

а) опір представникові влади під час виконання ним службових

обов’язків (ч. 1); б) опір працівникові правоохоронного органу під час

виконання ним службових обов’язків, члену громадського формуван-

ня з охорони громадського порядку і державного кордону або війсь-

ковослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них

обов’язків щодо охорони громадського порядку. Опір – це активна

фізична протидія здійсненню відповідними особами своїх обов’язків.

опір відрізняється від злісної непокори, яка є відмовою виконувати

наполегливі, неодноразово повторені законні вимоги і розпоряджен-

ня працівників міліції, саме тим, що при непокорі немає застосування

фізичної сили з боку винної особи.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом,

обов’язковою складовою якого є усвідомлення, що представник влади,

правоохоронного органу, громадського формування діє на виконання

службових обов’язків (чи, відповідно, громадських обов’язків).

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 і ч. 2 ст.

342 кк є: вчинення діяння, якщо воно поєднане з примушенням

відповідних осіб шляхом насильства або погрози застосування такого

насильства до виконання явно незаконних дій.

Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу

(ст. 343 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини, що складаються в сфері

реалізації службових обов’язків працівників правоохоронних органів.

362

§2.Юридичнийаналізокремихскладівзлочинівпротиавторитетуорганівдержавноївлади,органів...

Об’єктивна сторона злочину. Порядок діяльності правоохорон-

них органів детально регламентований кримінально-процесуальним,

адміністративним, оперативно-розшуковим та іншими галузями зако-

нодавства і не передбачає повноважень посадових осіб, а також прав

окремих громадян впливати в тій чи іншій формі на здійснення покла-

дених на правоохоронні органи функцій, в тому числі шляхом видання

різного роду вказівок, розпоряджень, вмовлянь, шантажу тощо. Злочин

вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на втру-

чання в діяльність працівника правоохоронного органу.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, що

поєднаний з метою – перешкодити виконанню працівником правоохо-

ронного органу своїх службових обов’язків або добитися прийняття

незаконних рішень.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: вчинення дій, якщо вони

перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його

вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого служ-

бового становища (ч. 2)

Втручання у діяльність державного діяча (ст. 344 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини, що складаються в сфері

здійснення службових повноважень особами віднесеними до числа

державних діячів. в контексті ст. 344 до кола державних діячів відне-

сено Президента україни, Голову верховної ради україни, народного

депутата україни, Прем’єр-міністра україни, члена кабінету Міністрів

україни, уповноваженого верховної ради україни з прав людини або

його представника, Голову рахункової палати або члена рахункової

палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову націо-

нального банку україни, члена національної ради україни з питань

телебачення і радіомовлення, Голову антимонопольного комітету

україни, Голову Фонду державного майна україни, Голову Держав-

ного комітету телебачення і радіомовлення україни.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні незаконно-

го впливу на державного діяча. незаконними слід вважати саме такі

форми впливу, вчиняючи які особи виходять за межі наданих їх зако-

нодавством прав та свобод.

363

Глава16.Злочинипротиавторитетуорганівдержавноївлади,органівмісцевогосамоврядування...

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, що

поєднаний зі спеціальною метою – перешкодити виконанню ним служ-

бових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

– вчинення дій, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи

затриманню особи, яка його вчинила (ч. 2);

– вчинення діяння службовою особою з використанням свого

службового становища (ч. 2).

Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного орга-

ну (ст. 345 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері здійснення служ-

бових повноважень працівниками правоохоронних органів, а також

здоров’я та психічна недоторканість цих працівників та їх близьких

родичів.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій: а)

погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкоджен-

ням майна (ч. 1); б) умисне заподіянні побоїв, легких або середньої

тяжкості тілесних ушкоджень (ч. 2); в) умисне заподіяння тяжкого

тілесного ушкодження (ч. 3).

Суб’єкт злочину передбаченого ч. 1, а також умисного заподіян-

ня потерпілому побоїв та легких тілесних ушкоджень (ч. 2) є фізична

осудна особа, яка досягла 16 років, а суб’єктом заподіяння умисного

середньої тяжкості (ч. 2, 4) і тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3, 4) –

фізична осудна особа, яка досягла 14 років.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, що

поєднаний зі спеціальним мотивом – вчинення діяння у зв’язку з вико-

нанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення організованою групою

дій, передбачені частинами першою, другою або третьою ст. 345 кк.

Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча

(ст. 346 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері діяльності

державних чи громадських діячів, а також свобода, здоров’я цих осіб

364

§2.Юридичнийаналізокремихскладівзлочинівпротиавторитетуорганівдержавноївлади,органів...

та їх близьких родичів. відповідно до ст. 346 кк до кола державних

діячів віднесено Президента україни, Голову верховної ради україни,

народного депутата україни, Прем’єр-міністра україни, члена кабіне-

ту Міністрів україни, Голови чи судді конституційного суду україни

або верховного суду україни чи вищих спеціалізованих судів украї-

ни, Генерального прокурора україни, уповноваженого верховної ради

україни з прав людини, Голову рахункової палати, Голову національ-

ного банку україни, керівника політичної партії україни.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій: а)

погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням

майна, а також викраденням або позбавленням волі (ч. 1); б) умисне

заподіянні побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень

(ч. 2); в) умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3).

Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1, а також умисного заподіян-

ня потерпілому побоїв та легких тілесних ушкоджень (ч. 2) є фізична

осудна особа, яка досягла 16 років, а суб’єктом заподіяння умисно-

го середньої тяжкості (ч. 2) і тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3) –

фізична осудна особа, яка досягла 14 років.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, що

поєднаний зі спеціальним мотивом – вчинення діяння у зв’язку з

державною чи громадською діяльністю потерпілого.

Умисне знищення або пошкодження майна працівника право-

охоронного органу (ст. 347 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері здійснення служ-

бових повноважень працівниками правоохоронних органів, а також

відносини власності.

Об’єктивна сторона злочину полягає у знищенні майна (приве-

дення його в непридатний для використання стан) або пошкодженні

майна (погіршення якості, зменшення цінності, тимчасова непридат-

ність до використання). Злочин закінчений з моменту знищення чи

пошкодження майна.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку, а суб’єктом злочину, передбаченого частиною другою є фізична

осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, що

поєднаний зі спеціальним мотивом – вчинення діяння у зв’язку з вико-

нанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків.

365

Глава16.Злочинипротиавторитетуорганівдержавноївлади,органівмісцевогосамоврядування...

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

– вчинення діяння шляхом підпалу, вибуху або іншим загально-

небезпечним способом (ч. 2);

– спричинення загибелі людей чи інші тяжких наслідків (ч. 2).

Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена

громадського формування з охорони громадського порядку і держав-

ного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері здійснення служ-

бових повноважень працівниками правоохоронних органів, а також

життя людини. Потерпілими можуть бути працівники правоохо-

ронних органів, їх близькі родичі, члени громадського формування

з охорони громадського порядку і державного кордону, військово-

службовці.

З об’єктивної сторони злочин характеризується вчиненням

вбивства або замаху на вбивство працівника правоохоронного орга-

ну чи його близьких родичів, а також члена громадського формуван-

ня з охорони громадського порядку і державного кордону або війсь-

ковослужбовця. Злочин є закінченим з моменту вчинення замаху

на вбивство.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, що

поєднаний з виконанням працівником правоохоронного органу служ-

бових обов’язків або з діяльністю члена громадського формування з

охорони громадського порядку і державного кордону або військово-

службовця щодо охорони громадського порядку.

Захоплення представника влади або працівника правоохоронно-

го органу як заручника (ст. 349 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини в сфері здійснення служ-

бових повноважень працівниками правоохоронних органів, а також

свобода і недоторканість людини.

Об’єктивна сторона злочину у захопленні або триманні як заруч-

ника представника влади, працівника правоохоронного органу або їх

близьких родичів. Захоплення слід розглядати як напад з подальшим

366

§2.Юридичнийаналізокремихскладівзлочинівпротиавторитетуорганівдержавноївлади,органів...

обмеженням свободи особи. тримання як заручника полягає в обме-

женні особі можливості вільно, за власним вибором пересуватися.

необхідним елементом об’єктивної сторони є спонукання (висунення

вимоги) вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови

звільнення заручника. адресатом таких вимог є державні чи інші уста-

нови, підприємства, організації або службова особа.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом, обов’язковим

елементом якого є усвідомлення зв’язку вчинюваних дій зі статусом

та діяльністю потерпілих. умисел поєднується з метою – спонукання

державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової

особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії.

Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина,

який виконує громадський обов’язок (ст. 350 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері виконання

службових та громадських обов’язків, а також нормальна (штатна)

діяльність підприємств, установ, організацій. Додатковим об’єктом

є психічна недоторканність та здоров’я людини. Потерпілими є

службові особи, їх близькі, громадяни, які виконують громадський

обов’язок. До числа близьких відносяться насамперед близькі родичі,

а також можуть відноситися й інші особи залежно від наявних особис-

тих стосунків (наприклад, інші родичі, наречена тощо).

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 полягає

у вчиненні таких дій: а) погроза вбивством, насильством або знищен-

ням чи пошкодженням майна (ч. 1); б) умисне заподіянні побоїв,

легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ч. 2); в) умисне

заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3).

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річно-

го віку (заподіяння побоїв та легкого тілесного ушкодження),

а суб’єктом злочину, передбаченого частиною другою і третьою –

фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку (заподіяння серед-

ньої тяжкості та тяжкого тілесного ушкодження).

Суб’єктивна сторона характеризується умислом, обов’язковим

елементом якого є усвідомлення зв’язку вчинюваних дій зі статусом

та діяльністю потерпілих. Суб’єктивна сторона злочину, передба-

ченого ч. 1 характеризується й спеціальною метою – припинення

367

Глава16.Злочинипротиавторитетуорганівдержавноївлади,органівмісцевогосамоврядування...

діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадсь-

кий обов’язок, або зміни її характеру в інтересах того, хто погрожує.

Перешкоджання діяльності народного депутата України та

депутата місцевої ради (ст. 351 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 351 кк поля-

гає у вчиненні одної з таких дій: 1) невиконання службовою особою

законних вимог народного депутата україни, депутата місцевої ради;

2) створення штучних перешкод у роботі народного депутата украї-

ни, депутата місцевої ради; 3) надання народному депутату україни,

депутату місцевої ради завідомо неправдивої інформації.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 351 кк поля-

гає у вчиненні одної з таких дій: 1) невиконання службовою особою

законних вимог комітетів верховної ради україни чи тимчасових слід-

чих комісій верховної ради україни; 2) створення штучних переш-

код у роботі комітетів верховної ради україни чи тимчасових слід-

чих комісій, 3) надання недостовірної інформації комітетам верховної

ради україни чи тимчасовим слідчим комісіям.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є службова особа, до кола

обов’язків якої входить виконання законних вимог народного депу-

тата, комітетів верховної ради україни чи тимчасових слідчих комісій

верховної ради україни.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи

громадянина, який виконує громадський обов’язок (ст. 352 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері здійснення служ-

бової та громадської діяльності, а також відносини власності. Предме-

том цього злочину є майно службових осіб, громадян, які виконують

громадський обов’язок та їх близьких родичів.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні дій спрямова-

них на знищення чи пошкодження певного майна. терміни “знищен-

ня” та “пошкодження” розуміються аналогічно використаним в ст.

194 кк. Злочин вважається закінченим з моменту знищення чи

пошкодження майна.

368

§2.Юридичнийаналізокремихскладівзлочинівпротиавторитетуорганівдержавноївлади,органів...

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку, а злочину, передбаченого ч. 2 – фізична осудна особа яка досяг-

ла 14-річного віку.

Суб’єктивнасторонахарактеризуєтьсяумислом,

обов’язковим елементом якого є усвідомлення зв’язку вчинюваних

дій зі статусом та діяльністю потерпілих. ставлення до наслідків

у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків характери-

зується необережністю.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

– вчинення діяння шляхом підпалу, вибуху або іншим загально-

небезпечним способом (ч. 2);

– спричинення діянням загибелі людей чи інших тяжких наслід-

ків (ч. 2).

Самовільне присвоєння владних повноважень або звання служ-

бової особи (ст. 353 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері підтримання авто-

ритету державних підприємств, установ, організацій.

Об’єктивна сторона злочину вчиненням двох взаємопов’язаних

дій: а) самовільне присвоєння владних повноважень або звання

службової особи; б) вчинення іншого суспільно-небезпечного діян-

ня з використанням згаданих повноважень чи звання. самовільне

присвоєння владних повноважень або звання службової особи може

полягати у використанні форменого одягу працівників правоохорон-

них органів, пред’явленні недійсних посвідчень (підроблених, належ-

них іншим особам) та вчинення інших дій, які вводять в оману щодо

дійсного правового статусу винної особи. Як інше суспільно небез-

печне діяння слід розуміти склад злочину, передбачений кк, окремі

автори вважають, що адміністративні проступки також відносяться

до числа суспільно небезпечних діянь.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення особою, яка

присвоїла владні повноваження або звання службової особи, іншого

суспільно небезпечного діяння.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

369

Глава16.Злочинипротиавторитетуорганівдержавноївлади,органівмісцевогосамоврядування...

Одержання незаконної винагороди працівником державного

підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері підтримання авто-

ритету державних підприємств, установ, організацій.

Об’єктивна сторона злочину характеризується діянням, що

полягає в незаконному одержанні шляхом вимагання в будь-якому

вигляді матеріальних благ або вигід майнового характеру у знач-

ному розмірі за виконання чи невиконання будь-яких дій з вико-

ристанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи

організації. Незаконність одержання винагороди означає, що чинни-

ми нормативно-правовими актами не передбачено права відповід-

ного працівника одержувати оплату від третіх осіб за вчинення чи

не вчинення певних дій (виконувану ним роботу). обов’язковою

умовою є наявність вимагання відповідних благ чи вигід, інакше такі

дії не є кримінально-караними (наприклад, споживач добровільно

і виключно за власною ініціативою передає працівникові гроші чи

подарунок). одержувана винагорода в контексті даної статті може

бути у вигляді матеріальних благ (гроші, товари) та вигід майново-

го характеру (білети на концерт, квитки для проїзду, різноманітні

пільги й знижки тощо). Як значний розмір винагороди відповідно

до примітки до ст. 354 кк слід розуміти незаконну винагороду, яка

в два і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів

громадян. Злочин вважається закінченим з моменту одержання неза-

конної винагороди.

Суб’єкт злочину спеціальний, ним є працівник державного

підприємства, установи, організації, який не є службовою особою.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом і корисливим

мотивом.

Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових

зобов’язань (ст. 355 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини власності, а також

здоров’я та психічна недоторканність особи.

Об’єктивна сторона злочину полягає у примушуванні до вико-

нання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань з погрозою

насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкод-

370

§2.Юридичнийаналізокремихскладівзлочинівпротиавторитетуорганівдержавноївлади,органів...

ження чи знищення їх майна. Примушування в контексті даної статті

полягає у висловленні вимог, що поєднані з погрозами застосування

насильства, пошкодження чи знищення їх майна. Йдеться про цивіль-

но-правові зобов’язання, які справді мають місце і виникли у зв’язку

зі вчиненням дійсних правочинів на основі норм цивільного зако-

нодавства (договір, угода чи інше цивільно-правове зобов’язання).

Зазначені дії кваліфікуються за даною статтею лише за відсутності

ознак вимагання (див ст. 189 кк). Злочин вважається закінченим

з моменту пред’явлення вимоги про виконання чи невиконання

зобов’язання.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками злочи-

ну є:

• примушування до виконання чи невиконання цивільно-

правових зобов’язань, вчинене повторно або за попередньою

змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння

тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що

не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням

чи знищенням майна (ч. 2);

• примушування до виконання чи невиконання цивільно-

правових зобов’язань, вчинене організованою групою або поєд-

нане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я (ч. 3);

• примушування до виконання чи невиконання цивільно-

правових зобов’язань, що завдало великої шкоди чи спричи-

нило інші тяжкі наслідки (ч. 3).

Самоправство (ст. 356 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини.

Об’єктивна сторона злочину характеризується самовільним,

всупереч установленому законом порядку, вчиненням будь-яких дій,

правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підпри-

ємством, установою чи організацією. особа таким чином може намага-

тися реалізувати як справді належне їх суб’єктивне право (наприклад,

право власності, право на житло), так і уявне право, і при цьому діє

незаконними методами. Чи є насправді у винного зазначене право –

371

Глава16.Злочинипротиавторитетуорганівдержавноївлади,органівмісцевогосамоврядування...

значення не має, дії є злочинними за умови застосування незаконних

методів, проти яких заперечує інша особа (оспорює). Застосування

насильства, заподіяння тілесних ушкоджень даним складом злочину

не охоплюється і кваліфікується окремо з відповідними статтями кк.

самоправство є злочином з матеріальним складом і вважається

закінченим з моменту заподіяння значної шкоди інтересам громадя-

нина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Питання про визнання завданої шкоди значною вирішується в кожно-

му конкретному випадку з урахуванням фактичних обставин справи.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного

віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом, в окремих

випадках ставлення до наслідків вчиненого може полягати в необе-

режності.

Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів,

печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання

службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК)

Закон встановлює кримінальну відповідальність за викрадення,

привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печа-

ток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи

своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкод-

ження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно

приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах

чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих

мотивів або в інших особистих інтересах.

Об’єктом злочину є охоронювані законом про кримінальну

відповідальність суспільні відносини у сфері обігу і використання

офіційних та окремих приватних документів. Предметом злочину

є: 1) офіційні документи, штампи, печатки; 2) приватні документи,

що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях неза-

лежно від форми власності (ч. ч. 1 і 2 ст. 357 кк); 3) паспорт або

інший важливий особистий документ (ч. 3 ст. 357 кк). Документ –

це матеріальний об’єкт, призначений для зберігання, використання і

поширення інформації, яка зафіксована на папері чи іншому носієві й

має здатність посвідчувати певні факти.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б одної з

таких дій: а) викрадення; б) привласнення; в) вимагання; г) заволодіння

372

§2.Юридичнийаналізокремихскладівзлочинівпротиавторитетуорганівдержавноївлади,органів...

шляхом шахрайства; ґ) заволодіння шляхом зловживання особи своїм

службовим становищем; д) знищення; є) пошкодження; є) приховування.

Ч. 3 ст. 357 кк передбачає самостійний склад злочину, об’єктивна

сторона якого характеризується незаконним заволодіння паспортом

або іншим важливим особистим документом незалежно від способу.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річно-

го віку. разом з тим, заволодіння документами, штампами, печатка-

ми шляхом зловживання службовим становищем може бути вчинене

лише службовою особою.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом,

що поєднаний з мотивом – корисливим або інші особисті мотиви

(заздрість, ревнощі, помста).

Кваліфікуючими ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 357 КК

є спричинення порушення роботи підприємства, установи чи організа-

ції або вчинення діяння щодо особливо важливих документів, штам-

пів, печаток (ч. 2).

Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут,

використання підроблених документів (ст. 358 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини.

Предметом злочину є: 1) посвідчення або інший документ, який

видається чи посвідчується підприємством, установою, організа-

цією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем,

приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право

видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або

звільняє від обов’язків; 2) печатки, штампи, бланки підприємств,

установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні

печатки, штампи, бланки. Посвідчення – це документ, який містить

відомості про володільця і офіційно посвідчує особу та її правовий

статус.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б однієї

з таких дій: а) підроблення посвідчення або іншого документа з

метою використання його як самим підроблювачем, так і іншою

особою; б) збут підробленого документа; в) виготовлення підроб-

лених печатки, штампу або бланку; г) збут таких штампів, печаток,

бланків (ч. 1 ст. 358 кк). Ч. 3 ст. 358 кк містить окремий склад

злочину, об’єктивна сторона якого полягає у використання завідомо

373

Глава16.Злочинипротиавторитетуорганівдержавноївлади,органівмісцевогосамоврядування...

підробленого документа. Підроблення документа – це виготовлен-

ня документа повністю, або часткова зміна його змісту. Збут – це

будь-яка оплатна чи безоплатна передача відповідних документів,

а також штампів і печаток.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 кк, вважається закінченим з

моменту вчинення однієї з дій, що складають його об’єктивну сторону.

використання завідомо підробленого документа є закінченим

злочином з моменту, коли документ пред’явлено або подано винним.

Дії особи, яка спочатку підробила документ, а згодом його вико-

ристала, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених

ч. 1 і ч. 3 ст. 358 кк.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони підроблення документа,

виготовлення підробленого штампа, печатки або бланку є мета вико-

ристання зазначених предметів – отримати права або звільнитись від

обов’язків.

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.

358 кк є вчинення діяння повторно або за попередньою змовою

групою осіб (ч. 2).

Незаконне використання спеціальних технічних засобів неглас-

ного отримання інформації (ст. 359 КК)

Об’єктом злочину є охоронювані законом про кримінальну

відповідальність суспільні відносини у сфері використання спеціаль-

них технічних засобів негласного отримання інформації і дотримання

конституційних прав людини і громадянина, а також законних інтере-

сів юридичних осіб. Питання про віднесення того чи іншого приладу

до числа спеціальних технічних засобів негласного отримання вирі-

шується відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської

діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів

для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного

отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами

для зняття інформації з каналів зв’язку, іншими засобами негласного

отримання інформації: наказ Державного комітету україни з питань

регуляторної політики та підприємництва, служби безпеки україни

від 10 жовтня 2006 року № 92/669.

Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконному вико-

ристанні зазначених спеціальних технічних засобів. статтями 31,

374

§2.Юридичнийаналізокремихскладівзлочинівпротиавторитетуорганівдержавноївлади,органів...

32 конституції україни гарантується таємниця листування, теле-

фонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також забо-

роняється збирання, зберігання, використання та поширення конфі-

денційної інформації про особу без її згоди. обмеження зазначених

прав особи допускаються на підставах і в порядку визначеному конс-

титуцією україни та Законом україни “Про оперативно-розшукову

діяльність”. таким чином, використовувати зазначені пристрої та

прилади можуть лише державні органи, уповноважені здійснювати

оперативно-розшукову діяльність, діяльність всіх інших підприємств,

установ, організацій та окремих громадян по використанню таких

засобів є незаконною.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямова-

них на одержання інформації незалежно від того – була здобута інфор-

мація чи ні (наприклад, встановлення в помешканні технічного засобу

і приведення його в робочий стан.)

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

– вчинення діяння повторно, (ч. 2);

– вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб або орга-

нізованою групою, (ч. 2);

– заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам,

свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громад-

ським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 2);

Умисне пошкодження ліній зв’язку (ст. 360 КК)

Безпосередній об’єкт злочину – охоронювані законом про кримі-

нальну відповідальність суспільні відносини у сфері забезпечення

належного функціонування ліній зв’язку. Предметом цього злочину

є лінії зв’язку – кабельні, радіорелейні, повітряні, проводового мовлен-

ня, а також споруди та обладнання, які входять до їх складу.

Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) вчиненні діяння –

пошкодження зазначених предметів (приведення у стан, в якому

неможливо їх використовувати для передачі інформації, як повністю,

так і частково); 2) настання наслідків у вигляді тимчасового припинен-

ня зв’язку; 3) причинному зв’язку між діянням та наслідком.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом.

375

Глава17.Загальнахарактеристиказлочинівусферівикористанняелектронно-обчислювальних...