- •Глава 1.
- •§ 1. Поняття і система
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 2.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти основ
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 3.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти життя
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 4.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти волі,
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти волі,
- •Глава 5.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти статевої
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти стате-
- •Глава 6.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти виборчих,
- •Глава 7.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти власності
- •§ 2. Юридичний аналіз складів
- •Глава 7a.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері
- •Глава 8.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 9.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти довкілля
- •Глава 10.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів проти
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 11.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 12.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 13.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів
- •Глава 14.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 15.
- •Глава 15.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів у сфері охорони
- •Глава 16.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз окремих складів злочинів
- •Глава 17.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері вико-
- •Глава 18.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 19.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочини
- •Глава 20.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти
- •Глава 21.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти миру,
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти миру,
- •Глава 1. Поняття і система
- •Глава 2. Злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 3. Злочини проти життя і здоров’я особи
- •Глава 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •Глава 5. Злочини проти статевої свободи
- •Глава 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших
- •Глава 7. Злочини проти власності
- •Глава 8. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Глава 9. Злочини проти довкілля
- •Глава 10. Злочини проти громадської безпеки
- •Глава 11. Злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 12. Злочини проти безпеки руху
- •Глава 13. Злочини проти громадського порядку
- •Глава 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів,
- •Глава 15. Злочини у сфері охорони
- •Глава 16. Злочини проти авторитету
- •Глава 17. Злочини у сфері використання
- •Глава 18. Злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 19. Злочини проти правосуддя
- •Глава 20. Злочини проти встановленого порядку
- •Глава 21. Злочини проти миру, безпеки людства
- •Глава 1.
Глава 13.
ГЛА В А 1 3 .
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО
ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ
§ 1. Загальна характеристика злочинів
проти громадського порядку і моральності
Родовим об’єктом злочинів, що розглядаються у цьому розділі,
є охоронювані кримінальним законом соціальні цінності, які забезпе-
чують громадський порядок та моральні основи життя суспільства.
Громадський порядок – це стан в суспільстві, за якого забезпечу-
ються нормальне функціонування установ, організацій і підприємств,
недоторканість власності, життя та здоров’я, честі й гідності людей,
а також нормальні умови праці, побуту та відпочинку.
Моральність – це система етичних норм, правил поведінки, що
склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних
цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок,
совість, справедливість і формують позитивну поведінку людей
в суспільстві.
обов’язкові та факультативні додаткові безпосередні об’єкти цих
злочинів – життя та здоров’я особи, відносини власності, авторитет
органів державної влади, громадська безпека тощо.
За особливостями безпосередніх об’єктів ці злочини можуть бути
поділені на види:
1) злочини проти громадського порядку (групове порушення
громадського порядку – ст. 293, масові заворушення – ст. 294, закли-
ки до вчинення дій, що загрожують громадському порядку – ст. 295,
хуліганство);
2) злочини проти суспільної моральності (наруга над моги-
лою – ст. 297, знищення, руйнування або пошкодження пам’яток –
об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових
робіт на археологічній пам’ятці – ст. 298, знищення, пошкодження
або приховування документів чи унікальних документів національ-
ного архівного фонду – ст. 298–1, жорстоке поводження з тварина-
ми – ст. 299, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що
пропагують культ насильства і жорстокості – ст. 300, ввезення, виго-
282
§1.Загальнахарактеристиказлочинівпротигромадськогопорядкуіморальності
товлення,
збут і розповсюдження порнографічних
предметів – ст. 301,
створення
або утримання місць розпусти і звідництво
– ст. 302, суте-
нерство
або втягнення особи в заняття проституцією
– ст. 303, втяг-
нення
неповнолітніх у злочинну діяльність
– ст. 304).
Предметами
злочинів проти громадського порядку
можуть бути:
будівлі, споруди, житло, автотранспорт та інше рухоме і нерухоме
майно. у злочинах проти моральності предметами є: пам’ятки –
об’єкти культурної спадщини, пам’ятки національного значення,
об’єкти археологічної спадщини (ст. 298), тварини (ст. 299), твори,
зображення або інші предмети (продукція) порнографічного характе-
ру (ст. 301) та ін.
З об’єктивної сторони більшість злочинів проти громадського
порядку і моральності вчинюються дією (групове порушення громад-
ського порядку – ст. 293, масові заворушення – ст. 294, хуліганство –
ст. 296, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропа-
гують культ насильства і жорстокості – ст. 300). Деякі злочини можуть
вчинятися як дією, так і бездіяльністю (жорстоке поводження з твари-
нами – ст. 299).
Більшість злочинів проти громадського порядку і моральності –
злочини з формальними складами (заклики до вчинення дій, що
загрожують громадському порядку – ст. 295, хуліганство – ст. 296).
ряд злочинів сформульовані законодавцем, як злочини з формаль-
но – матеріальними складами (масові заворушення – ст. 294, нару-
га над могилою – ст. 297). Знищення, руйнування або пошкодження
пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведен-
ня пошукових робіт на археологічній пам’ятці (ст. 298) – злочин з
матеріальним складом.
Суб’єктивна сторона злочинів проти громадського порядку та
моральності характеризується умисною формою вини, в переваж-
ній більшості злочинів, умисел прямий. обов’язковими ознаками
деяких складів цих злочинів є мотив (створення або утримання місць
розпусти і звідництво – ст. 302, хуліганство – ст. 296) і мета (закли-
ки до вчинення дій, що загрожують громадському порядку – ст. 295,
ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують
культ насильства і жорстокості – ст. 300, ввезення, виготовлення, збут
і розповсюдження порнографічних предметів – ст. 301).
Суб’єктом злочинів проти громадського порядку та моральності,
здебільшого, є загальний: фізична осудна особа, якій до вчинен-
283