Глава8.Злочиниусферігосподарськоїдіяльності

Глава 8.

Г ЛА В А 8 .

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

§ 1. Загальна характеристика злочинів

у сфері господарської діяльності

Злочини у сфері господарської діяльності – це передбачені норма-

ми кк суспільно небезпечні, винні діяння, які посягають на суспільні

відносини, що складаються у процесі господарської діяльності.

в залежності від безпосередніх об’єктів злочинів, які входять

у дану групу, усі злочини у сфері господарської діяльності можна

систематизувати наступним чином:

1) злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем

(ст. ст. 199–202, 204, 207, 208, 210–2121, 215, 216);

2) злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і

обігу цінних паперів (ст. ст. 203, 2031, 205, 206, 209,2091, 213,

214, 218–224,228–2321);

3) злочини у сфері обслуговування споживачів (ст. ст. 217,

225–227);

4) злочини у сфері приватизації державного та комунального

майна (ст. ст. 233–235).

Безпосередніми об’єктами даних складів злочинів виступають

охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, які склада-

ються у певній сфері господарської діяльності. так, скажімо, основним

безпосереднім об’єктом злочину передбаченого ст. 201 “контрабанда”,

є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини з приводу

встановленого державою порядку переміщення товарів та інших пред-

метів через митний кордон україни.

За особливістю конструкції об’єктивної сторони складу злочи-

ну більшість злочинів у сфері господарської діяльності відносять-

ся до злочинів з формальним складом. тобто для визнання цих

злочинів закінченими не потрібно настання суспільно небезпеч-

них наслідків, достатнім є лише вчинення суспільно небезпеч-

ного діяння (у формі дії або бездіяльності), наприклад ст. 200,

ч. 1 ст. 207 тощо.

164

§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферігосподарськоїдіяльності

окремі злочини у сфері господарської діяльності віднесені

до злочинів з матеріальним складом. у даних злочинах в якості

суспільно небезпечних наслідків, як обов’язкової ознаки об’єктивної

сторони складу злочину, переважно виступають: “отруєння людей”

(ч. 3 ст. 204), “інші тяжкі наслідки” (ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 206), “велика

шкода” (ч. 3 ст. 206), “значні розміри”, “великі розміри”, “особливо

великі розміри” (ст. 212), “велика матеріальна шкода” (ст. 219, ст. 220,

ст. 221, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 224) тощо.

Переважна більшість із вказаних наслідків відносяться до оціноч-

них ознак і жодним чином не визначені на рівні законодавства, що

суттєво ускладнює правозастосування.

окремі з них (наприклад, ст. 218) містять формально визначені

ознаки, що забезпечує єдині критерії встановлення суті таких ознак.

суб’єкт переважної кількості злочинів у сфері господарської діяль-

ності є загальним. Проте, при наявності спеціальної вказівки у законі

(наприклад, ст. 211) вони виступають у якості спеціального суб’єкта.

Суб’єктивна сторона злочинів у сфері господарської діяльності

характеризується виною у формі умислу. окремі злочини передбача-

ють у якості обов’язкових ознак суб’єктивної сторони складу злочину

мотив (наприклад ст. 219) або мету (наприклад ч. 1 ст. 204).