Глава 11.

ГЛА В А 1 1 .

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

§ 1. Загальна характеристика злочинів

проти безпеки виробництва

Згідно ст. 3 конституції україни життя і здоров’я людини, її безпе-

ка, визнаються в україні найвищою соціальною цінністю. разом з тим,

згідно ст. 43 конституції україни кожен має право на належні, безпеч-

ні й здорові умови праці. Захист цих цінностей у сфері виробництва

покладено на діючий кримінальний кодекс україни. розділ X особ-

ливої частини кримінального кодексу україни містить п’ять статей

(271–275), що регламентують кримінальну відповідальність за злочи-

ни, вчинені в сфері безпеки виробництва.

специфіка здійснення виробництва тісно пов’язана із найрізно-

манітнішими формами механічних, хімічних, теплових, електромаг-

нітних процесів, які, в свою чергу, за умов недотримання відповідних

вимог безпеки, можуть призвести до ушкодження життя та здоров’я

людей, завдавати шкоду навколишньому середовищу, завдавати

майнових збитків.

Виробництво – це складна соціально-економічна і технічна віднос-

но замкнута система, в основі функціонування якої лежить праця

людини (як фізична так і механізована), спрямована на отримання

суспільно корисного результату.

Безпека виробництва – це система заходів, що ґрунтуються

на нормативно-правових актах у сфері виробництва і спрямовані

на недопущення чи зменшення ймовірності нещасних випадків, трав-

матизму та на послаблення негативного впливу виробництва на фізич-

ний та психологічний стан працівників.

відповідно до вищевикладеного, злочини проти безпеки виробниц-

тва – це вчинені суб’єктом злочину передбачені кримінальним законо-

давством суспільно небезпечні винні діяння, що порушують встанов-

лені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами вимоги

безпеки виробництва, що призвели до настання передбачених законом

суспільно небезпечних наслідків (загибелі людей, завдали шкоду їх

здоров’ю, спричинили інші тяжкі наслідки, або створили загрозу заги-

белі людей чи настання інших тяжких наслідків).

257

Глава11.Злочинипротибезпекивиробництва

нормативно-правові акти, що охороняють безпеку виробництва

належать до різних галузей права: природоохоронного, цивільного,

господарського, адміністративного, трудового тощо. але норми саме

кримінального права забезпечують охорону відносин, що гарантують

безпеку виробництва від найбільш небезпечних посягань.

Родовим об’єктом злочинів, передбачених розділом X криміналь-

ного кодексу україни (злочинів проти безпеки виробництва) є охоро-

нювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відноси-

ни, що забезпечують безпеку виробництва.

Безпосереднім об’єктом таких злочинів є безпека конкретних

видів виробництва. наприклад, в ст. 272 кк передбачена відповідаль-

ність при порушенні правил безпеки при виконанні робіт під час вико-

нання робіт з підвищеною небезпекою, а саме: гірничих, будівельних

тощо. Перелік таких робіт згідно з Законом україни “Про охорону

праці” від 14 жовтня 1992 р. затверджується Державним комітетом

по нагляду за охороною праці.

Додатковим обов’язковим об’єктом злочинів проти безпеки

виробництва є життя і здоров’я людини. Додатковими факульта-

тивними об’єктами можуть виступати навколишнє середовище та

власність (ст. ст. 272–275 кк).

З об’єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва харак-

теризуються як злочини з матеріальним складом. Злочинне діяння

може мати форму як дії, так і бездіяльності.

Суб’єктивна сторона може мати вираження як у формі умислу

так і необережності.

Суб’єктом злочину є особа, обов’язком якої є дотримуватися правил

безпеки виробництва, тобто спеціальний суб’єкт. За правовим статусом

суб’єкти вказаної групи злочинів можуть поділятися на три групи:

1) службові особи і громадяни – суб’єкти підприємницької діяль-

ності (ст. ст. 271–275);

2) робітники і службовці (ст. ст. 272–275);

3) сторонні для виробництва особи (ст. 273 та ст. 274).

науковці, що досліджують проблематику кваліфікації злочинів проти

безпеки виробництва (зокрема, в. і. Борисов) пропонують, виходячи із

подібності безпосередніх об’єктів, із врахуванням суспільно небезпеч-

них наслідків розрізняти дві групи злочинів проти безпеки виробництва:

1) злочини проти безпеки праці (ст. 271 і ст. 272);

2) інші злочини у сфері безпеки виробництва (ст. ст. 273–275).

258