Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Угол.право ОЧ (учебник).doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
17.02 Mб
Скачать

§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері

службової діяльності в юридичних особах

приватного права та професійної діяльності,

пов’язаної з наданням публічних послуг.

...

Зловживання повноваженнями (ст. 235

1 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину характеризується наявніс-

тю трьох ознак у їх сукупності: 1) діяння, яке полягає у використанні

службовою особою юридичної особи приватного права своїх повно-

важень всупереч інтересам цієї юридичної особи; 2) наслідки у виді

істотної шкоди охоронюваним правам та інтересам окремих грома-

дян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави; 3) причинний

зв’язок між вказаним діянням та наслідками.

158



§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособах...

Під зловживанням повноваженнями слід розуміти будь-яке умисне

використання службовою особою юридичної особи приватного права

всупереч інтересам цієї юридичної особи своїх прав та обов’язків, що

пов’язані з посадою, яку вона займає. Зловживання повноваження-

ми передбачає наявність взаємозв’язку між службовим становищем

винної особи та її поведінкою, яка виражається в незаконних діях або

бездіяльності.

Злочин вважається закінченим з моменту настання істотної шкоди,

адже склад його за своєю конструкцією є матеріальним.

Суб’єкт злочину – службова особа юридичної особи приватного права.

З суб’єктивної сторони цей злочин є умисним. він характери-

зується умисним ставленням винної особи до діяння і умисним або

необережним ставленням до його наслідків. також обов’язковими

ознаками суб’єктивної сторони цього злочину є корисливий мотив та

мета – одержання неправомірної вигоди для себе чи для інших осіб.

Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення ним тяжких

наслідків (ч. 2).

Перевищення повноважень (ст. 235

2 КК).

З об’єктивної сторони злочин характеризується: 1) діями служ-

бової особи юридичної особи приватного права, які явно виходять

за межі наданих їй прав чи повноважень; 2) наслідками у виді істотної

шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих грома-

дян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави; 3) причинним

зв’язком між вказаними діями та наслідками.

на відміну від зловживання повноваженнями (ст. 2351 кк), пере-

вищення повноважень не може проявлятися у бездіяльності. Цей

злочин може бути вчинений лише шляхом дії. враховуючи положен-

ня п. 5 постанови Пленуму верховного суду україни від 26 грудня

2003 року № 15 “Про судову практику у справах про перевищення

влади або службових повноважень” під перевищенням повноважень

необхідно розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією іншої служ-

бової особи цієї юридичної особи приватного права; б) вчинен-

ня дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках,

або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, –

за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути

вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права

виконувати або дозволяти.

159



Глава7a.Злочиниусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособахприватногоправа...

Для вирішення питання чи має місце в діях службової особи пере-

вищення повноважень, необхідно з’ясувати коло її прав та обов’язків

(повноважень), якими вона наділена в силу закону, іншого норматив-

ного акта або посадовими інструкціями.

Під явним виходом службової особи за межі наданих їй повнова-

жень слід розуміти те, що неправомірний характер дій є очевидним,

зрозумілим як особі, що їх вчиняє, так і особам щодо яких вчинено

ці дії.

Злочин вважається закінченим з моменту настання істотної шкоди

охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян,

юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави.

Суб’єкт злочину – службова особа юридичної особи приватного

права.

З суб’єктивної сторони розглядуваний злочин характеризуєть-

ся умисною формою вини. ставлення суб’єкта злочину до наслідків

вчинюваних ним дій може бути як умисним так і необережним.

Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення ним тяжких

наслідків (ч. 2).

Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні

послуги (ст. 2353 КК).

Об’єктивна сторона розглядуваного злочину характеризується

наступними ознаками: 1) діянням, яке полягає у використанні особою,

що надає публічні послуги своїх повноважень всупереч своїм повно-

важенням; 2) наслідками у виді істотної шкоди охоронюваним зако-

ном правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтер-

есам суспільства чи держави; 3) причинним зв’язок між діянням та

наслідками.

Під вчиненням всупереч своїм повноваженням слід розуміти вико-

ристання аудитором, нотаріусом, експертом, оцінювачем, третей-

ським суддею або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність,

пов’язану з наданням публічних послуг, а також незалежним посе-

редником чи членом трудового арбітражу при розгляді колективних

трудових спорів своїх прав і обов’язків всупереч інтересам їх профе-

сійної діяльності, з порушенням законів та інших нормативних актів.

відповідно зловживанням повинні визнаватися лише ті діяння особи,

яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних

послуг, які були пов’язані із здійсненням прав і обов’язків, якими вона

наділені відповідно до виконуваних нею функцій.

160



§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособах...

Злочин вважається закінченим з моменту настання істотної шкоди.

З суб’єктивної сторони цей злочин є умисним. він характе-

ризується умисним ставленням винної особи до діяння і умисним

або необережним ставленням до його наслідків. обов’язковою

ознакою суб’єктивної сторони цього злочину є вчинення його з

метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб

або з метою заподіяння шкоди охоронюваним законом правам та

інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспіль-

ства чи держави.

Суб’єкт злочину – особа, яка здійснює професійну діяльність,

пов’язану з наданням публічних послуг.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: – щодо

неповнолітньої особи (ч. 2); – щодо недієздатної особи (ч. 2); – щодо

особи похилого віку (ч. 2); – повторно (ч. 2). Особливо кваліфікуючи-

ми ознаками злочину визнається вчинення тих самих дій якщо вони

спричинили тяжкі наслідки (ч. 3).

Комерційний підкуп (ст. 235

4 КК).

Ця стаття передбачає відповідальність за два самостійних склади

злочину. При цьому спільним для них є предмет злочину – неправо-

мірна вигода.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2354 кк,

полягає у пропозиції, наданні або передачі службовій особі юридич-

ної особи приватного права неправомірної вигоди за вчинення дій чи

бездіяльності з використанням наданих їй повноважень в інтересах

того, хто надає чи передає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення

будь-якої з дій, передбачених ч. 1 ст. 2354 кк.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб’єкт злочину – фізична, осудна особа, яка досягла 16 років.

Кваліфікуючими ознаками цього злочину (ч. 2 ст. 2354 кк) є

вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб

або 3) організованою групою.

Об’єктивна сторона злочину передбаченого ч. 3 ст. 2354 кк

полягає в одержанні службовою особою юридичної особи приватно-

го права неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльності з

використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає

чи надає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб.

161



Глава7a.Злочиниусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособахприватногоправа...

необхідною умовою відповідальності за одержання неправо-

мірної вигоди є те, що службова особа юридичної особи приватно-

го права одержала її за вчинення чи не вчинення таких дій, які вона

могла або повинна була виконати з використанням покладених на неї

організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських

обов’язків в інтересах того, хто передає чи надає такі вигоди, або

в інтересах третіх осіб.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли службова особа

юридичної особи приватного права прийняла неправомірну вигоду

або хоча б її частину.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом

і корисливим мотивом.

Суб’єкт злочину – службова особа юридичної особи приватного

права.

Кваліфікуючими ознаками цього злочину (ч. 4 ст. 2354 кк) є

вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб;

3) поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Повторним у статті 2354 та 2355 кк визнається злочин, вчине-

ний особою, яка раніше вчиняла будь-який із злочинів, передбаче-

них цими статтями, а так само статтями 368 та 369 кк (п. 1 примітки

до ст. 2354 кк).

вимаганням неправомірної вигоди, згідно з п. 2 примітки до ст.

4235 кк, визнається вимога надання, передачі неправомірної вигоди з

погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого служ-

бового становища стосовно особи, яка надає, передає неправомірну

вигоду, або умисне створення особою, яка виконує управлінські функ-

ції в юридичній особі приватного права, умов, за яких особа вимушена

надати, передати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим

наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

За пропозицію, надання або передачу неправомірної вигоди зако-

ном встановлені спеціальні підстави звільнення від кримінальної

відповідальності. Зокрема, згідно з ч. 5 ст. 2354 кк, особа, яка пропо-

нувала, надала або передала неправомірну вигоду, звільняється від

кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вима-

гання неправомірної вигоди або якщо після пропозиції, надання чи

передачі неправомірної вигоди вона добровільно заявила про те, що

сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділе-

ному законом правом порушувати кримінальну справу.

162



§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособах...

Підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 235

5 КК).

у цій статті також передбачено відповідальність за два самостій-

них склади злочину, які є подібними до злочинів передбачених у ст.

2354 кк. Єдиною відмінністю між ними є правовий статус особи,

щодо якої вчинюється пропозиція, надання або передача неправомір-

ної вигоди чи особи, яка одержує таку вигоду. Зокрема, в ст. 2355 кк

мова йде про осіб, які здійснюють професійну діяльність, пов’язану з

наданням публічних послуг.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2355 кк

полягає у пропозиції, наданні або передачі аудитору, нотаріусу,

експерту, оцінювачу, третейському судді або іншій особі, яка здій-

снює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг,

а також незалежному посереднику чи члену трудового арбітражу

при розгляді колективних трудових спорів неправомірної вигоди

за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повно-

важень в інтересах особи, яка пропонує, надає чи передає такі вигоди,

або в інтересах третіх осіб.

у свою чергу, ці особи є суб’єктами злочину передбаченого

ч. 3 ст. 2355 кк – одержання неправомірної вигоди за вчинення дій

або бездіяльність з використанням наданих їм повноважень в інтер-

есах того, хто передає чи надає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб.

Що стосується характеристики інших об’єктивних та суб’єктивних

ознак злочинів, що передбачені ст. 2355 кк, а так само кваліфікуючих

ознак та спеціальних підстав звільнення від кримінальної відповідаль-

ності (ч. 2, 4 та 5 ст. 2355 кк), то вона співпадає із характеристикою

відповідних положень щодо характеристики злочину, передбаченого

ст. 2354 кк.

163