- •Глава 1.
- •§ 1. Поняття і система
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 2.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти основ
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 3.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти життя
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 4.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти волі,
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти волі,
- •Глава 5.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти статевої
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти стате-
- •Глава 6.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти виборчих,
- •Глава 7.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти власності
- •§ 2. Юридичний аналіз складів
- •Глава 7a.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері
- •Глава 8.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 9.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти довкілля
- •Глава 10.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів проти
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 11.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 12.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 13.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів
- •Глава 14.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 15.
- •Глава 15.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів у сфері охорони
- •Глава 16.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз окремих складів злочинів
- •Глава 17.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері вико-
- •Глава 18.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 19.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочини
- •Глава 20.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти
- •Глава 21.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти миру,
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти миру,
- •Глава 1. Поняття і система
- •Глава 2. Злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 3. Злочини проти життя і здоров’я особи
- •Глава 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •Глава 5. Злочини проти статевої свободи
- •Глава 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших
- •Глава 7. Злочини проти власності
- •Глава 8. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Глава 9. Злочини проти довкілля
- •Глава 10. Злочини проти громадської безпеки
- •Глава 11. Злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 12. Злочини проти безпеки руху
- •Глава 13. Злочини проти громадського порядку
- •Глава 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів,
- •Глава 15. Злочини у сфері охорони
- •Глава 16. Злочини проти авторитету
- •Глава 17. Злочини у сфері використання
- •Глава 18. Злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 19. Злочини проти правосуддя
- •Глава 20. Злочини проти встановленого порядку
- •Глава 21. Злочини проти миру, безпеки людства
- •Глава 1.
§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері
службової діяльності в юридичних особах
приватного права та професійної діяльності,
пов’язаної з наданням публічних послуг.
...
Зловживання повноваженнями (ст. 235
1 КК).Об’єктивна сторона цього злочину характеризується наявніс-
тю трьох ознак у їх сукупності: 1) діяння, яке полягає у використанні
службовою особою юридичної особи приватного права своїх повно-
важень всупереч інтересам цієї юридичної особи; 2) наслідки у виді
істотної шкоди охоронюваним правам та інтересам окремих грома-
дян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави; 3) причинний
зв’язок між вказаним діянням та наслідками.
158
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособах...
Під
зловживанням повноваженнями слід
розуміти будь-яке умисне
використання службовою особою юридичної особи приватного права
всупереч інтересам цієї юридичної особи своїх прав та обов’язків, що
пов’язані з посадою, яку вона займає. Зловживання повноваження-
ми передбачає наявність взаємозв’язку між службовим становищем
винної особи та її поведінкою, яка виражається в незаконних діях або
бездіяльності.
Злочин вважається закінченим з моменту настання істотної шкоди,
адже склад його за своєю конструкцією є матеріальним.
Суб’єкт злочину – службова особа юридичної особи приватного права.
З суб’єктивної сторони цей злочин є умисним. він характери-
зується умисним ставленням винної особи до діяння і умисним або
необережним ставленням до його наслідків. також обов’язковими
ознаками суб’єктивної сторони цього злочину є корисливий мотив та
мета – одержання неправомірної вигоди для себе чи для інших осіб.
Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення ним тяжких
наслідків (ч. 2).
Перевищення повноважень (ст. 235
2 КК).З об’єктивної сторони злочин характеризується: 1) діями служ-
бової особи юридичної особи приватного права, які явно виходять
за межі наданих їй прав чи повноважень; 2) наслідками у виді істотної
шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих грома-
дян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави; 3) причинним
зв’язком між вказаними діями та наслідками.
на відміну від зловживання повноваженнями (ст. 2351 кк), пере-
вищення повноважень не може проявлятися у бездіяльності. Цей
злочин може бути вчинений лише шляхом дії. враховуючи положен-
ня п. 5 постанови Пленуму верховного суду україни від 26 грудня
2003 року № 15 “Про судову практику у справах про перевищення
влади або службових повноважень” під перевищенням повноважень
необхідно розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією іншої служ-
бової особи цієї юридичної особи приватного права; б) вчинен-
ня дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках,
або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, –
за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути
вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права
виконувати або дозволяти.
159
Глава7a.Злочиниусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособахприватногоправа...
Для
вирішення питання чи має місце в діях
службової особи пере-
вищення повноважень, необхідно з’ясувати коло її прав та обов’язків
(повноважень), якими вона наділена в силу закону, іншого норматив-
ного акта або посадовими інструкціями.
Під явним виходом службової особи за межі наданих їй повнова-
жень слід розуміти те, що неправомірний характер дій є очевидним,
зрозумілим як особі, що їх вчиняє, так і особам щодо яких вчинено
ці дії.
Злочин вважається закінченим з моменту настання істотної шкоди
охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян,
юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави.
Суб’єкт злочину – службова особа юридичної особи приватного
права.
З суб’єктивної сторони розглядуваний злочин характеризуєть-
ся умисною формою вини. ставлення суб’єкта злочину до наслідків
вчинюваних ним дій може бути як умисним так і необережним.
Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення ним тяжких
наслідків (ч. 2).
Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні
послуги (ст. 2353 КК).
Об’єктивна сторона розглядуваного злочину характеризується
наступними ознаками: 1) діянням, яке полягає у використанні особою,
що надає публічні послуги своїх повноважень всупереч своїм повно-
важенням; 2) наслідками у виді істотної шкоди охоронюваним зако-
ном правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтер-
есам суспільства чи держави; 3) причинним зв’язок між діянням та
наслідками.
Під вчиненням всупереч своїм повноваженням слід розуміти вико-
ристання аудитором, нотаріусом, експертом, оцінювачем, третей-
ським суддею або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність,
пов’язану з наданням публічних послуг, а також незалежним посе-
редником чи членом трудового арбітражу при розгляді колективних
трудових спорів своїх прав і обов’язків всупереч інтересам їх профе-
сійної діяльності, з порушенням законів та інших нормативних актів.
відповідно зловживанням повинні визнаватися лише ті діяння особи,
яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних
послуг, які були пов’язані із здійсненням прав і обов’язків, якими вона
наділені відповідно до виконуваних нею функцій.
160
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособах...
Злочин
вважається закінченим з моменту настання
істотної шкоди.
З суб’єктивної сторони цей злочин є умисним. він характе-
ризується умисним ставленням винної особи до діяння і умисним
або необережним ставленням до його наслідків. обов’язковою
ознакою суб’єктивної сторони цього злочину є вчинення його з
метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб
або з метою заподіяння шкоди охоронюваним законом правам та
інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспіль-
ства чи держави.
Суб’єкт злочину – особа, яка здійснює професійну діяльність,
пов’язану з наданням публічних послуг.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: – щодо
неповнолітньої особи (ч. 2); – щодо недієздатної особи (ч. 2); – щодо
особи похилого віку (ч. 2); – повторно (ч. 2). Особливо кваліфікуючи-
ми ознаками злочину визнається вчинення тих самих дій якщо вони
спричинили тяжкі наслідки (ч. 3).
Комерційний підкуп (ст. 235
4 КК).Ця стаття передбачає відповідальність за два самостійних склади
злочину. При цьому спільним для них є предмет злочину – неправо-
мірна вигода.
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2354 кк,
полягає у пропозиції, наданні або передачі службовій особі юридич-
ної особи приватного права неправомірної вигоди за вчинення дій чи
бездіяльності з використанням наданих їй повноважень в інтересах
того, хто надає чи передає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення
будь-якої з дій, передбачених ч. 1 ст. 2354 кк.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Суб’єкт злочину – фізична, осудна особа, яка досягла 16 років.
Кваліфікуючими ознаками цього злочину (ч. 2 ст. 2354 кк) є
вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб
або 3) організованою групою.
Об’єктивна сторона злочину передбаченого ч. 3 ст. 2354 кк
полягає в одержанні службовою особою юридичної особи приватно-
го права неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльності з
використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає
чи надає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб.
161
Глава7a.Злочиниусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособахприватногоправа...
необхідною
умовою відповідальності за одержання
неправо-
мірної вигоди є те, що службова особа юридичної особи приватно-
го права одержала її за вчинення чи не вчинення таких дій, які вона
могла або повинна була виконати з використанням покладених на неї
організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських
обов’язків в інтересах того, хто передає чи надає такі вигоди, або
в інтересах третіх осіб.
Злочин вважається закінченим з моменту, коли службова особа
юридичної особи приватного права прийняла неправомірну вигоду
або хоча б її частину.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом
і корисливим мотивом.
Суб’єкт злочину – службова особа юридичної особи приватного
права.
Кваліфікуючими ознаками цього злочину (ч. 4 ст. 2354 кк) є
вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб;
3) поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Повторним у статті 2354 та 2355 кк визнається злочин, вчине-
ний особою, яка раніше вчиняла будь-який із злочинів, передбаче-
них цими статтями, а так само статтями 368 та 369 кк (п. 1 примітки
до ст. 2354 кк).
вимаганням неправомірної вигоди, згідно з п. 2 примітки до ст.
4235 кк, визнається вимога надання, передачі неправомірної вигоди з
погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого служ-
бового становища стосовно особи, яка надає, передає неправомірну
вигоду, або умисне створення особою, яка виконує управлінські функ-
ції в юридичній особі приватного права, умов, за яких особа вимушена
надати, передати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим
наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
За пропозицію, надання або передачу неправомірної вигоди зако-
ном встановлені спеціальні підстави звільнення від кримінальної
відповідальності. Зокрема, згідно з ч. 5 ст. 2354 кк, особа, яка пропо-
нувала, надала або передала неправомірну вигоду, звільняється від
кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вима-
гання неправомірної вигоди або якщо після пропозиції, надання чи
передачі неправомірної вигоди вона добровільно заявила про те, що
сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділе-
ному законом правом порушувати кримінальну справу.
162
§2.Юридичнийаналізскладівзлочинівусферіслужбовоїдіяльностівюридичнихособах...
Підкуп
особи, яка надає публічні послуги (ст.
235
у цій статті також передбачено відповідальність за два самостій-
них склади злочину, які є подібними до злочинів передбачених у ст.
2354 кк. Єдиною відмінністю між ними є правовий статус особи,
щодо якої вчинюється пропозиція, надання або передача неправомір-
ної вигоди чи особи, яка одержує таку вигоду. Зокрема, в ст. 2355 кк
мова йде про осіб, які здійснюють професійну діяльність, пов’язану з
наданням публічних послуг.
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2355 кк
полягає у пропозиції, наданні або передачі аудитору, нотаріусу,
експерту, оцінювачу, третейському судді або іншій особі, яка здій-
снює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг,
а також незалежному посереднику чи члену трудового арбітражу
при розгляді колективних трудових спорів неправомірної вигоди
за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повно-
важень в інтересах особи, яка пропонує, надає чи передає такі вигоди,
або в інтересах третіх осіб.
у свою чергу, ці особи є суб’єктами злочину передбаченого
ч. 3 ст. 2355 кк – одержання неправомірної вигоди за вчинення дій
або бездіяльність з використанням наданих їм повноважень в інтер-
есах того, хто передає чи надає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб.
Що стосується характеристики інших об’єктивних та суб’єктивних
ознак злочинів, що передбачені ст. 2355 кк, а так само кваліфікуючих
ознак та спеціальних підстав звільнення від кримінальної відповідаль-
ності (ч. 2, 4 та 5 ст. 2355 кк), то вона співпадає із характеристикою
відповідних положень щодо характеристики злочину, передбаченого
ст. 2354 кк.
163