Глава 4.

Г ЛА В А 4 .

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ

ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ

§ 1. Загальна характеристика злочинів проти волі,

честі та гідності особи

конституція україни проголосила, що людина, її права і свобо-

ди є найвищою соціальною цінністю. у зв’язку з цим, утвердження і

забезпечення прав і свобод людини – є головним обов’язком держави

(ст. 3 конституції україни). в системі особистих прав і свобод людини

і громадянина важливе місце посідають право людини на свободу і

особисту недоторканність, право людини на повагу до її гідності.

відповідальність за посягання на вказані права і свободи людини,

передбачена розділом ііі особливої частини кк україни, який нази-

вається “Злочини проти волі, честі та гідності особи”.

Родовим об’єктом злочинів цієї групи є воля, честь та гідність

особи.

Воля особи – це відповідна міра можливої та юридично дозво-

леної поведінки людини, що проявляється у розпорядженні собою,

своїми вчинками на власний розсуд, а також захищеність особи від

фізичного, психологічного та іншого впливу з боку будь-кого, якщо

можливість такого впливу прямо не передбачена законом. воля особи

передбачає можливість реалізації нею таких прав і свобод як: право

на свободу і особисту недоторканість (ст. 29 конституції україни),

право на невтручання в її особисте і сімейне життя (ст. 32 конституції

україни), свобода пересування і право на вільний вибір місця прожи-

вання (ст. 33 конституції україни). Честь – це соціальна оцінка люди-

ни, її якостей, яка є наслідком її поведінки, а також ставлення до оточу-

ючих та суспільства, як гідна поваги і така, що відповідає моральним

принципам. Гідність особи – це відчуття людиною своєю цінності як

людини взагалі, конкретної особистості, безвідносно до індивідуаль-

них якостей, соціального статусу. кожен має право на повагу до його

гідності відповідно до ст. 28 конституції україни.

Додатковими факультативними об’єктами злочинів, пере-

дбачених розділом ііі особливої частини можуть виступати: життя

79

Глава4.Злочинипротиволі,честітагідностіособи

людини (ст. ст. 146, 147, 149, 151 кк), здоров’я людини (ст. ст. 146, 147,

149, 150, 150–1, 151 кк), власність (ст. ст. 146, 147, 149, 150, 150–1,

151 кк), громадська безпека (ст. ст. 146, 147 кк), встановлений поря-

док здійснення службовими особами своїх повноважень (ст. 149 кк).

З об’єктивної сторони злочини проти волі, честі та гідності

особи характеризуються наявністю формального складу, тобто вважа-

ються закінченими з моменту вчинення відповідної суспільно небез-

печної дії. Матеріальними є склади кваліфікованих складів злочинів,

які виділяються за наслідками (ст. ст. 146, 147, 149, 150, 150–1 та

151 кк).

Суб’єктивна сторона розглядуваних злочинів характеризуєть-

ся прямим умислом. Мотив є обов’язковою ознакою складу злочину,

передбаченого ст. 148 кк. Мета вчинення злочину властива злочинам,

передбаченим ст. ст. 147, 149, 150, 150–1 кк. необережною формою

вини характеризується психічне ставлення винної особи до наслідків,

які є кваліфікуючими чи особливо кваліфікуючими ознаками злочинів,

передбачених ч. 3 ст. 146 кк, ч. 2 ст. 147 кк, ч. 3 ст. 149 кк, ч. 2 ст.

150 кк, ч. 3 ст. 150–1, ч. 2 ст. 151 кк.

Суб’єктами злочинів проти волі, честі та гідності особи є фізич-

ні, осудні особи, які на момент вчинення злочину досягли 16 років.

суб’єктом злочину, передбаченого ст. 147 кк є фізична, осудна особа,

якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років.

Спеціальний суб’єкт є ознакою двох складів злочинів: у злочині,

передбаченому ст. 150–1 кк – батьки або особи, що їх замінюють,

а у злочині, передбаченому ст. 151 кк – лікар-психіатр, який приймає

рішення про поміщення особи у психіатричний заклад. кваліфікую-

чою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 кк є вчинення його

службовою особою або особою, від якої потерпілий був у матеріальній

або іншій залежності.