Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
12
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
3.56 Mб
Скачать

10 Грудня 1994 року

I. Представники режисерів, сценаристів і авторів в аудіовізуальній сфері всіх держав Центральної і Східної Європи (РЕСО) і Співдружності Незалежних Держав (СНД), а також потенційних інвесторів у аудіовізуальне виробництво з країн Західної Європи, зібравшись на конференцію, організовану під егідою Ради Європи, вирішили зібратися наступного після закриття конференції дня, щоб одноголосно прийняти і подати на розгляд урядів зазначених держав на­ступну резолюцію:

Нагадуючи, що держави Центральної і Східної Європи увійшли в ринкову економіку, і в цих умовах літературна і художня творчість відіграватиме важ­ливу економічну й культурну роль і повинна мати засоби для забезпечення свого розвитку, свого соціального і юридичного захисту, а також для справед­ливого винагородження своїх творців,

Ми, автори аудіовізуальних творів країн СНД, вимагаємо:

— щоб програми ТАСІС з освіти і технічної та юридичної інформації в галузі охорони і розвитку інтелектуальної власності, розроблені АІДАА відповідно до специфіки ситуації, одержали в наших інтересах юридичну, матеріальну і фі- 1 нансову підтримку, щоб на території наших держав була встановлена система, І яка дозволяє одержувати нам справедливу винагороду; і

— базова програма PHARE — інтелектуальна власність — була введена і< 1 схвалена для програми ТАСІС щодо захисту інтересів авторів із СНД; 1

— у державах, де вже створені міжгалузеві організації колективного управ- я ління майновими правами авторів, сприяти створенню спеціальних структур, і що представляють інтереси авторів в аудіовізуальній сфері; •• 1

— у державах, де колективне управління майновими правами авторів дору~< 1 чено організаціям, що користуються фактично або законодавче закріпленою 1 монополією, розглянути законні вимоги авторів про їх вступ до цих організацій? 1 і створення в середині цих організацій структури з управління і захисту npaf>i творців аудіовізуальних творів. 1

II. Представники режисерів, сценаристів і авторів в аудіовізуальній со^е^И всіх держав Центральної і Східної Європи (ПЕСО) і Співдружності НезалеЖіГЯ них Держав (СНД), а також потенційних інвесторів в аудіовізуальне виробнй*'в цтво з країн Західної Європи, зібравшись на конференцію, організовану Щ|Н егідою Ради Європи, вирішили зібратися наступного після закриття конфереІйИ

326 1

ІНШІ НОРМАТИВНІ МАТЕРІАЛИ І ДОКУМЕНТИ

ції дня, щоб одноголосно прийняти і подати на розгляд урядів зазначених дер­жав наступну резолюцію:

Нагадуючи, що держави Центральної і Східної Європи увійшли в ринкову економіку, і в цих умовах літературна і художня творчість відіграватиме важ­ливу економічну і культурну роль і повинна мати засоби для забезпечення сво­го розвитку, свого соціального захисту, а також для справедливого винагоро­дження своїх творців,

що авторські права на раніше створені аудіовізуальні твори в країнах РЕСО і СНД належать державі або залежним від неї структурам і, що й нині останні претендують на володіння авторськими правами,

— що автори зазначених творів повинні мати можливість контролювати ви­користання своїх творів і одержувати за їх використання винагороду,

— що структури, які виготовляють і використовують твори, зазнали знач­них змін у зв'язку з розвитком ринкової економіки,

— що саме для створення нових аудіовізуальних творів необхідно, щоб авто­ри користувалися плодами своїх попередніх трудів,

— що колективне управління майновими правами авторів аудіовізуальних творів організаціями, що представляють інтереси правоволодільців у цій сфері, повинно забезпечити захист авторських прав,

ми, автори аудіовізуальних творів країн РЕСО і СНД, звертаємося з прохан­ням,

— щоб аудіовізуальні твори й пов'язані з ними авторські права, на які нині претендують деякі держави Центральної і Східної Європи або залежні від них державні структури, були повернуті нам у порядку, який належить визначити взаємною угодою. Це повернення повинно розглядатися як законне визнання прав авторів на свої твори, незалежно від того, чи були вони створені після пе­реходу країн на шлях демократії або до нього. Це повернення підтвердить праг­нення керівників нових держав усунути і виправити результати десятиліть експропріацій у сфері інтелектуальної власності, а також моральних і майно­вих посягань, пережитих творцями.

Представники творчої громадськості всіх країн РЕСО і СНД не можуть до­пустити, щоб це повернення стосувалося тільки власності на майно і виключало зі сфери демократичних і справедливих перетворень інтелектуальну власність;

— допустити авторсько-правові організації до колективного управління май­новими правами авторів аудіовізуальних творів, що забезпечить захист і дот­римання наших законних прав як на твори, які повинні бути нам повернені, так і на наші майбутні твори.

327

КНИГА 1. Нормативні акти І документи, Європейська Інтеграція України _______________

ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ

авторів аудіовізуальних творів

Стаття 1

Кінематографічні й телевізійні твори, створені людським досвідом і уявою, є важливішим фактором культурного життя наших днів. Вони є втіленням осо­бистості автора.

Таким чином, це не просто продукт, порівнюваний з якоюсь іншою продук­цією, і створення цих творів не можна порівнювати з наданням будь-яких по­слуг.

Європейські закони і правила повинні враховувати ці характерні особливості.

Стаття 2

Всі народи мають право на кінематографічні й телевізійні твори, які відобра­жають їх соціальні й культурні особливості, першою з яких є мова; автора не­обхідно заохочувати, незалежно від його ролі, на створення творів своєю влас­ною мовою. Цей вибір повинен бути одним з його виключних прав.

Національні й європейські закони й нормативні акти повинні шляхом фінан­сового регулювання, квот і схем розповсюдження охороняти культурну й мовну самобутність.

Стаття З

Для підтримки розвитку кінематографії й виробництва телевізійних фільмів у країнах з менш розвиненою економікою необхідні спільні зусилля урядів єв­ропейських країн. Європейські установи, особливо Європейські Співтоварист­ва, повинні здійснювати ефективну політику підтримки і захисту самовира­ження національних меншин.

Стаття 4

Тільки особа або особи, які створюють кінематографічний або телевізійний фільм, а саме, режисер, автор оригінального тексту, сценарію й діалогів, і компо­зитор, що написав музику, повинні розглядатися як автори твору.

Авторське право на твір, який є нематеріальним, виключним і діє на терито­рії всього світу, належить автору лише через створення ним даного твору від моменту його створення. Це право повинно включати моральне право, яке є віч- } ним та невідчужуваним, і майнове право. j

Стаття 5

Моральне право автора повинно захищати його ім'я, статус і авторську ро-1 боту, яка повинна бути оприлюднена в тій формі і публіка має право побачити І її в тій формі, в якій вона була створена. \

Моральне право включає право кожного автора претендувати на авторство і на свій власний твір і протидіяти будь-яким спробам змінити будь-яку частину І твору шляхом доповнення, вилучення або видозміни, коли б такі зміни не здійс-1 нювалися. Остаточна версія твору повинна бути завершена режисером. 1

Стаття 6 1

Повага до гідності й незалежності кожного творця, автора й виконавця по-Ш винна гарантувати їм засоби до існування за рахунок реалізації власного твору. •

328 і

ІНШІ НОРМАТИВНІ МАТЕРІАЛИ І ДОКУМЕНТИ

Жодна адміністрація або європейське чи національне законодавство не може позбавити автора його виключного права на вироблення, індивідуально або ко­лективно, умов, на яких буде дано дозвіл на розповсюдження його твору, і умо­ви виплати авторських відрахувань; будь-яка форма обов'язкового або приму­сового ліцензування повинна бути заборонена.

Стаття 7

Кінематографічний або телевізійний твір не має реального існування до тих пір, поки він не оприлюднений.

Автори аудіовізуальних творів повинні володіти правом на оприлюднення своїх творів відповідно до прийнятих професійних норм. У разі порушення цих норм автор одержує можливість повернути, тобто знову набути права на свій твір.

Стаття 8

Аудіовізуальні засоби масової інформації можна розглядати як засоби, що відповідають суспільним потребам завдяки їх найбільш значимій соціальній ролі.

Вирішальну роль відіграє спосіб фінансування кінематографічних і теле­візійних творів. Спосіб фінансування надає фінансистам можливість приймати рішення, які можуть вплинути на творчий задум і незалежність автора.

Обов'язком саме державних органів у кожній країні і на загальноєвропейсь­кому рівні є фінансування створення аудіовізуальних творів за рахунок влас­них вкладень і пошуку різноманітних джерел фінансування, що безумовно по­винно підтримати незалежних авторів.

Організації, що займаються наданням допомоги й підтримки створенню кінематографічних і телевізійних творів, повинні вносити свій вклад у вирішен­ня цього завдання.

Стаття 9

Зосередження коштів виробництва і розповсюдження в руках обмеженого кола осіб або багатонаціональних компаній ховає в собі загрозу всім демокра­тичним правам.

Всі форми, як прямої, так і опосередкованої цензури, повинні бути відмінені.

Незалежність художнього вираження повинна бути захищена від політич­ного або фінансового тиску.

Стаття 10

Кінематографічні твори призначені, головним чином, для демонстрування в кінотеатрах.

Громадськість має право перегляду їх в кінотеатрах.

Європейські закони і правила повинні регламентувати хронологічний поря­док, який би забезпечував і гарантував можливість демонстрування зазначе­них творів, головним чином у кінотеатрах.

Стаття 11

Кожний повинен володіти правом доступу до будь-якої інформації й до будь-яких кінематографічних і телевізійних творів. Одночасно кожному гаран­тується захист від зловживань з політичною або комерційною метою.

329

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________

Громадські установи на національному і європейському рівні повинні:

— забезпечувати вільний доступ до всіх засобів масової інформації;

— слідкувати за тим, щоб програми засобів масової інформації поважали со­ціальну й культурну багатогранність, вживали заходи проти нівелювання й іг­норування громадської думки й забезпечували свободу вибору й виховання критичного відношення.

Стаття 12

Громадськість має особливе право, відмінне від права автора, але таке, що забезпечує це право, на перегляд творів у їх цілісній формі без рекламних пауз.

Громадськість має право на повну й об'єктивну інформацію щодо змісту програм. Громадськість повинна мати можливість брати участь у виборі про­грам засобів масової інформації.

Стаття 13

Будучи нині важливою формою масової інформації, засоби масової інформа­ції аудіовізуальної сфери сприяють загрозливій тенденції зростання пасивнос­ті молоді. Разом з тим зазначені засоби масової інформації, через подані ними твори, можуть стимулювати творчу уяву, сприяти оновленню мови, викликати критичне відношення до послідовності образів і спонукати думку до руху.

Кінематографічні й телевізійні твори займуть належне місце в системі освіти європейських народів.

Розвиток системи спеціальної технічної освіти, покликаної відповідати по­требам теперішнього й майбутнього технологічного прогресу, стане хорошим стимулом розвитку художньої творчості, заохочення критичної й інтелекту­альної участі в дійсно багатогранній і демократичній системі.

Стаття 14

Охорона і відновлення аудіовізуальної спадщини в наших країнах, відно­шення до якої значною мірою було зневажливим, є першочерговим завданням для всіх політичних і культурних організацій.

Для реалізації цих завдань створена комісія на європейському рівні.

Таким чином, відкриття аудіовізуальної спадщини для вільного доступу пуб­ліки стане для людей переконливим свідченням змін на краще, що є прикметою нашого часу.

330

ІНШІ НОРМАТИВНІ МАТЕРІАЛИ І ДОКУМЕНТИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

СТОСОВНО УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ

З АВТОРАМИ СЦЕНАРІЮ — ГРОМАДЯНАМИ

ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ

Брюссель, ЗО березня 1995 р.

І. Загальні положення

Законодавства європейських держав у галузі авторського права відрізня­ються одне від одного. Однак у будь-якому разі укладення авторського догово­ру між автором сценарію і продюсером необхідне для визначення взаємних прав і обов'язків.

Зазначені рекомендації відносяться до укладення договорів між продюсера­ми і наступними категоріями авторів: автор сценарію, співавтори сценарію, ав­тор діалогів і автор адаптації.

В деяких країнах сценарій має статус раніше створеного твору по відношен­ню до аудіовізуального твору (наприклад, у Німеччині або Швейцарії). В інших країнах, а саме у Франції та Італії, автор сценарію і автор діалогів вважаються співавторами аудіовізуального твору. Відмінність у підході законодавства з цього питання особливо істотна для країн, де чинне законодавство містить по­ложення про законне відступлення або презумцію такого відступлення продю­серу прав на використання аудіовізуального твору. Це відступлення чи пре­зумпція або не застосовується до раніше створених творів, або при його засто­суванні вносяться істотні обмеження.

Авторський договір повинен бути укладений між автором і компанією-ви-робником аудіовізуального твору (уповноваженим продюсером, який часто є юридичною особою).

За необхідності рекомендується надати договір на розгляд організації колек­тивного управління майновими авторськими правами або іншій професійній ор­ганізації, до якої належить автор. Організації колективного управління майно­вими правами перевіряють, зокрема, відповідність договору нормам, що дозво-І ляють колективно управляти авторськими правами.

І Зазначений договір стосується прав автора тільки як автора сценарію або f співавтора, або автора діалогів чи адаптації. Якщо автор є одночасно і режисе­ром аудіовізуального твору, то з ним укладається окремий договір.