11 Січня 1995 року

Комітет міністрів відповідно до Статті 15 b Статуту Ради Європи, Вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її чле­нами для захисту та реалізації положень і принципів, які є їх основним надбан­ням, і сприяння економічному і соціальному прогресу;

Стурбований розповсюдженням звукового і аудіовізуального піратства в Єв­ропі;

Вважаючи, що розповсюдження піратства відбувається завдяки:

(a) основним політичним, економічним і соціальним змінам, які відбулися в Центральній та Східній Європі, а також складній економічній ситуації в бага­тьох європейських країнах;

(b) технічному розвитку, особливо в цифровому середовищі, який сприяє:

— відтворенню, переважно високої якості, фонограм, аудіовізуальних запи­сів, передач організацій телерадіомовлення, комп'ютерних програм, які асоцію­ються з аудіовізуальною продукцією (особливо так звані мультимедіа і відео-ігри);

— виробництву декодувального обладнання та інших пристроїв, використо­вуваних для доступу до творів та інших об'єктів, що захищаються;

Зважаючи на те, що піратство порушує права та інтереси авторів, продюсе­рів аудіовізуальних творів, виконавців, виробників фонограм, організацій теле­радіомовлення, а також представників інших професій сфери культури і ви­робництв, що в основному відносяться до них, та громадськості в цілому;

Зважаючи на зростаючий міжнародний характер звукового та аудіовізуаль­ного піратства;

Визнаючи, що законотворча діяльність та знання правових норм необхідні для ефективної боротьби з усіма видами звукового та аудіовізуального піратст­ва;

Сповнений рішимості сприяти ефективній діяльності у цій сфері;

Переконаний, що будь-яка діяльність у цій сфері має базуватися на реа­лізації відповідних заходів на національному рівні та тісній міжнародній співп­раці;

Враховуючи досвід, набутий у сфері боротьби з піратством Європейського Союзу, ЮНЕСКО і Всесвітньої організації інтелектуальної власності;

Підкреслюючи важливість положень і стандартів Угоди про торговельні ас­пекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС), ухваленої в рамках ГАТТ/GOT, та положень Європейського Союзу щодо імпорту неправомірно ви­готовленої продукції;

Наголошуючи на необхідності ефективного запровадження Рекомендацій, ухвалених у зазначеній сфері:

244

© Дроб'язко Л Переклад з англійської, 2001

РАДА ЄВРОПИ

— № R (88) 2 про засоби боротьби з піратством у сфері авторського права і суміжних прав;

— № R (91) 14 про правовий захист телевізійних програм;

— № R (94) 3 про розповсюдження знань у сфері авторського права і суміж­них прав стосовно творчої діяльності;

Усвідомлюючи необхідність вирішення поступово і належним чином проб­лем звукового і аудіовізуального піратства, особливо форм піратства, породже­них прискореними технологічними змінами;

Відзначаючи, що реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме ефек­тивній боротьбі проти піратства,

Рекомендує урядам Держав-членів:

— активізувати діяльність проти звукового і аудіовізуального піратства;

— гарантувати реалізацію положень Рекомендації на національному і між­народному рівнях у боротьбі проти будь-яких форм звукового і аудіовізуально­го піратства;

— формувати державну антипіратську політику з врахуванням положень Рекомендації.

Положення Рекомендації № R (95) 1

1. В Європі значного розповсюдження набули різноманітні форми звукового та аудіовізуального піратства, такі як:

(a) недозволений запис живих виконань з комерційною метою, недозволен! відтворення (репродукування) і розповсюдження таких записів з комерційною метою;

(b) відтворення, розповсюдження і сповіщення для невизначеного кола осіб фонограм з порушенням прав правоволодільців з комерційною метою;

(c) сповіщення для невизначеного кола осіб аудіовізуальних творів з пору­шенням виключних прав правоволодільців з комерційною метою;

(d) незаконна ретрансляція передач, сповіщення по кабелю, запис і відтво­рення передач телерадіомовлення з комерційною метою та недозволене розпо­всюдження з комерційною метою примірників передач телерадіомовлення;

(e) недозволене виробництво і розповсюдження з комерційною метою деко­дувального обладнання та інших пристроїв, які надають можливість незакон­ного доступу до творів та інших захищених об'єктів;

(f) недозволене відтворення і розповсюдження з комерційною метою комп'ю­терних програм, які асоціюються з аудіовізуальною продукцією (особливо так звані мультимедіа і відеоігри).

2. Ці нові виклики вимагають значної уваги до звукових та аудіовізуальних піратських порушень.

3. Для боротьби проти звукового і аудіовізуального піратства Держави-чле-ни створюють:

— антипіратські об'єднання із спеціалістів по боротьбі зі звуковим і аудіо­візуальним піратством;

— спеціальні правоохоронні підрозділи та суди, компетентні вести боротьбу і розглядати справи, пов'язані зі звуковим і аудіовізуальним піратством.

4. На доповнення до існуючих правових структур, причетних до боротьби проти звукових та аудіовізуальних порушень, бажано використовувати техніч-

245

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

ні антипіратські засоби для захисту творів та інших об'єктів від загрози звуко­вого та аудіовізуального піратства.

5. Діяльність правоохоронних і адміністративних органів, спрямована проти звукового і аудіовізуального піратства, повинна широко пропагуватися серед громадян з метою формування громадської думки щодо засудження звукових і аудіовізуальних правопорушень та виховання поваги до дотримання прав пра-воволодільців.

6. Співпраця на міжнародному рівні є важливою для:

— проведення спільних акцій проти звукового і аудіовізуального піратства;

— обміну інформацією між правоохоронними органами Держав-членів, які відповідають за боротьбу проти звукового і аудіовізуального піратства.

7. Для ефективної боротьби з піратством важливим є також обмін інформа­цією між відповідними компетентними органами Держав-членів.

246

РАДА ЄВРОПИ

ПРОПОЗИЦІЯ РЕКОМЕНДАЦІЇ РАДИ ЄВРОПИ

ПРО ЗАСОБИ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

І СУМІЖНИХ ПРАВ ТА БОРОТЬБУ З ПІРАТСТВОМ,

ОСОБЛИВО В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Схвалена Комітетом міністрів Ради Європи, Страсбург, 12 травня 2000 p. MM — S-PR (2000) MISC 4

Комітет міністрів відповідно до Статті 15 b Статуту Ради Європи,

Вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її чле­нами для захисту та реалізації положень і принципів, які є їх основним надбан­ням, і сприяння економічному і соціальному прогресу;

Схвалюючи значне поліпшення сповіщення і розповсюдження даних в ін­формаційному суспільстві;

Відзначаючи, що розвиток нових інформаційних технологій сприяє доступ­ності і розповсюдженню творів і послуг, які захищаються правом на інтелекту­альну власність;

Стурбований появою нових форм піратства в умовах розвитку інформацій­них мереж, цифрових технологій та ущільнення даних;

Відзначаючи, що цей феномен серйозно впливає на розвиток сфери ав­торського права і суміжних прав;

Стурбований значною і зростаючою шкодою, яка через відсутність захис­ту, з одного боку, та появою нових форм піратства в цифровому середовищі, з іншого, завдається інтересам авторів, видавців, виконавців, продюсерів, орга­нізацій телерадіомовлення та інших суб'єктів культурної і суміжних з нею сфер;

Визнаючи, що ця ситуація негативно позначається на задоволенні інтересів споживачів в умовах інформаційного суспільства, не сприяє розвитку худож­ньої творчості, створює перешкоди на шляху руху товарів і послуг;

Підтверджуючи важливість захисту авторського права і суміжних прав як ефективного стимулу для літературної та художньої творчості;

Розуміючи, що національним бюджетам завдаються великі збитки через не­достатній захист товарів і послуг від піратства;

Зважаючи на зв'язок між торгівлею піратськими товарами і організованою злочинністю;

Враховуючи досвід, набутий у сфері захисту прав інтелектуальної власності і боротьби з піратством Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Європейським Союзом (ЄС), ЮНЕСКО і Світовою організацією торгівлі (СОТ);

Підкреслюючи важливість положень і стандартів, запропонованих ВОІВ на Дипломатичній конференції 1996 року, яка визначила особливий міжнародний статус захисту творів і об'єктів суміжних прав у цифровому середовищі;

Наголошуючи на Рекомендаціях Ради Європи:

— № R (88) 2 про засоби боротьби з піратством у сфері авторського права і суміжних прав;

© Дроб'язко Л. Переклад з англійської, 2001

247

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

— № R (91) 14 про правовий захист телевізійних програм;

— № R (94) 3 про розповсюдження знань у сфері авторського права і суміж­них прав стосовно творчої діяльності;

— № R (95) 1 про засоби боротьби проти звукового та аудіовізуального пі­ратства;

Рекомендує урядам Держав-членів взяти до відома нижче наведені поло­ження Рекомендації при формуванні антипіратської політики і приведенні національного законодавства у відповідність до вимог сучасного технічного роз­витку.

Визнання прав

1. Держави-члени надають авторам, виконавцям, продюсерам і організаціям телерадіомовлення можливість адекватного володіння правами стосовно виго­товлення і використання їхніх творів та інших об'єктів, захисту їх інтересів і боротьби з піратством у галузі авторського права і суміжних прав. З цією ме­тою Держави-учасниці:

— надають авторам, виконавцям і виробникам фонограм права, передбачені Договором ВОІВ про авторське право (1996) і Договором ВОШ про виконання і фонограми (1996);

— підвищують захист інтересів організацій телерадіомовлення, виробників баз даних, виконавців зафіксованих аудіовізуальних виконань в умовах інфор­маційних цифрових мереж.

Засоби захисту прав та санкції

2. Держави-члени гарантують, що їхнє національне законодавство передба­чатиме швидкі та ефективні санкції проти осіб, які порушують авторське право і суміжні права, зокрема залучені до імпорту, експорту або розповсюдження нелегальних товарів. Положення Статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини повинні бути реалізовані протягом певного часу.

3. До випадків піратства Держави-члени застосовуватимуть відповідні кри­мінальні заходи та санкції. Громадські організації Держав-членів на захист прав та інтересів фізичних осіб, які постраждали внаслідок неправомірного ви­користання їх творів та інших захищених об'єктів, діють на їх власний розсуд.

4. Відповідні організації Держав-членів повинні мати право на обшук при­міщень юридичних і фізичних осіб, які підозрюються в піратській діяльності, припинити неправомірну діяльність, конфісковувати піратські примірники, ма­теріали і обладнання, призначені для їх виготовлення і відтворення, а також пристрої, сконструйовані або пристосовані для обходу чи виведення з ладу тех­нічних засобів, використовуваних правоволодільцями у зв'язку із здійсненням своїх прав. Судові органи повинні мати право приймати рішення про знищення контрафактних примірників творів, а також відшкодування збитків, завданих піратською діяльністю.

5. Санкції повинні передбачати позбавлення волі і/або грошові штрафи, співвідносні з штрафними санкціями за подібні злочини і достатні для відшко­дування збитків, завданих піратською діяльністю.

248

РАДА ЄВРОПИ

6. У сфері цивільного права щодо захисту авторського права і суміжних прав повинні застосовуватися штрафні санкції, право на конфіскацію піратських примірників, припинення правопорушень.

7. Правоохоронні органи повинні також мати можливість проводити про­філактичні заходи з метою застереження від порушення або збереження до­казів порушення. Ці заходи можуть застосовуватися inaudita alter parte там, де необхідно, зокрема, якщо будь-яке зволікання може завдати неправомірної шкоди правоволодільцеві або коли існує ризик знищення доказу.

8. В разі судового розгляду правоохоронні органи повинні надати докази ви­ни звинуваченого.

9. Судові органи мають право приймати рішення про виплату порушником володільцеві прав адекватних збитків для компенсації завданої шкоди.

10. Держави-члени гарантують, що суди матимуть повноваження вимагати від порушника з метою інформування правоволодільця встановлення ідентич­ності третіх осіб, залучених до протиправної діяльності.

11. Держави-члени залучатимуть організації споживачів до боротьби з піратством, надаватимуть їм право призупиняти випуск в обіг підозрюваної продукції.

Технічні засоби і управління правами

12. Держави-члени підтримуватимуть впровадження технічних засобів, ви­користовуваних для захисту авторського права і суміжних прав та елект­ронних інформаційних систем управління правами, надаючи їх захист відпо­відно до національного законодавства.

13. Держави-члени вимагатимуть від підприємств, які випускають оптичні диски, використання єдиного ідентифікаційного коду для розрізнення право­мірно випущених оптичних дисків.

Співпраця між правоохоронними органами, організаціями споживачів і володільцями прав

14. Держави-члени заохочуватимуть співпрацю на національному рівні між правоохоронними органами і організаціями споживачів щодо боротьби з пірат­ством у сфері авторського права і суміжних прав, а також між правоохоронни­ми органами, організаціями споживачів і володільцями прав. Підтримується та­кож співпраця між правоволодільцями у приватному секторі.

15. Держави-члени заохочуватимуть також певною мірою співпрацю право­охоронних органів і організацій споживачів різних країн.

Співпраця між Державами-членами

16. Держави-члени користуватимуться взаємними послугами поінформова­них осіб, які бажають брати участь у боротьбі з піратством у сфері авторського права і суміжних прав.

17. Держави-члени проводитимуть спільну діяльність через відповідні кана­ли, спрямовану на боротьбу з піратством у галузі авторського права і суміжних прав.

Ратифікація угод

18. Держави-члени якомога швидше ратифікують Договір ВОІВ про ав­торське право (1996) і Договір ВОІВ про виконання і фонограми (1996), зважа-

249

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

ючи на те, що ефективний захист правоволодільців у зазначених сферах знач­ною мірою залежить від гармонізації такого захисту на міжнародному рівні.

19. Держави-члени стануть учасницями, якщо вони цього не зробили, наступ­них міжнародних угод:

Паризького акта (1971) Бернської конвенції про охорону літературних і ху­дожніх творів;

Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фоно­грам і організацій мовлення (Рим, 1961);

Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного від­творення їх фонограм (Женева, 1971);

Конвенції про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники (Брюссель, 1974);

Європейської угоди про захист телерадіомовлення (Страсбург, 1960) та Про­токолів до неї;

Європейської конвенції про транскордонне телерадіомовлення (Страсбург, 1994);

Угоди СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS) (1994).

Пояснювальний меморандум

Вступ

1. Неправомірне тиражування, розповсюдження або публічне сповіщення творів та інших об'єктів, що охороняються, з комерційною метою є проблемою багатьох європейських держав. Така діяльність завдає значної шкоди ін­тересам широкого кола людей. Піратська продукція часто витісняє з ринку за­конно виготовлені товари. Це завдає відчутних збитків правоволодільцям, ком­паніям, залученим до випуску і дистриб'юції товарів, та іншим суб'єктам права. Це позначається негативно також на творчих результатах і майбутніх інвести­ціях.

2. Протягом багатьох років проблема піратства широко обговорюється на міжнародному рівні керівними органами міжнародних конвенцій з авторського права і суміжних прав. Європейська Комісія нещодавно схвалила «Зелену книгу» про піратство. Комітет міністрів Ради Європи прийняв Рекомендацію № R (88) 2 про засоби боротьби з піратством у сфері авторського права і суміжних прав, Рекомендацію № R (91) 14 про правовий захист телевізійних програм, Рекомен­дацію № R (94) 3 про розповсюдження знань у сфері авторського права і суміж­них прав стосовно творчості, Рекомендацію № R (95) 1 про засоби боротьби про­ти звукового і аудіовізуального піратства.

3. Однак з розвитком новітніх технологій з'явилися нові форми піратства. Зарахуванням нових обставин група спеціалістів із захисту правоволодільців мультимедіа (MM-S-PR) підготувала зазначену Рекомендацію, в якій порушені проблеми, що виникають в інформаційному цифровому середовищі і стосують­ся різних груп правоволодільців. Рекомендація охоплює основні процедури правових засобів, які можуть бути застосовні на національному рівні для боро­тьби проти неправомірного використання творів та інших об'єктів, що захища­ються.

250

РАДА ЄВРОПИ

4. Рекомендація доповнює попередні документи, схвалені на європейському рівні стосовно боротьби з піратством у сфері авторського права і суміжних прав, зокрема Рекомендацію № R (88) 2, гармонує з міжнародними угодами, зо­крема з Угодою ТРІПС.

Коментарі до положень Рекомендації

5. В законодавстві кожної держави існують можливості для боротьби проти неправомірного використання творів та інших об'єктів, що захищаються. Однак для того, щоб мати можливість більш ефективно боротися з піратством, необ­хідно мати відповідні положення в міжнародних угодах. Рекомендація підкрес­лює важливість Договорів ВОІВ, прийнятих у 1996 році. Та оскільки зазначені Договори охоплюють певні категорії правоволодільців і об'єктів права, Реко­мендація охоплює інші категорії володільців прав, зокрема організації телера-діомовлення, продюсерів баз даних, виконавців записаних аудіовізуальних ви­конань, що відповідає необхідності посилення захисту в умовах цифрової ре­альності.

Засоби захисту прав та санкції

6. Успіх боротьби з піратством залежить від того, чи існують відповідні право­ві засоби. Такі засоби включають тимчасові заходи, які дозволяють оперативно зібрати докази неправомірних дій, застерегти можливе піратство. Відповідно до вимог Статті 41 (2) Угоди ТРІПС пункт 2 Рекомендації передбачає, що процеду­ри, які стосуються захисту прав інтелектуальної власності, повинні бути швид­кими та ефективними. В той же час вимоги Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини мають бути виконані, зокрема ті, що містяться в Статті 6, і стосуються Суду справедливості. Рекомендація відзначає, що правові процедури повинні охоплювати всіх фізичних і юридичних осіб, залучених до піратської діяльності, в тому числі виробників неправомірних примірників, ім­портерів, експортерів, осіб, залучених до розповсюдження таких примірників, включаючи мережу роздрібної торгівлі. Ефективні засоби боротьби проти пірат­ства існують як у кримінальному, так і в цивільному законодавстві, проте акцент може зміщуватися з одного на інший тип процедур, варіюватися в різних держа­вах.

7. Рекомендація не дає визначення поняття «піратство», оскільки нині не мо­жна дати вичерпне визначення цього поняття. Типовим прикладом піратства є неправомірне тиражування захищеного правом матеріалу з комерційною ме­тою. Дії комп'ютерних хакерів також можуть вважатися піратством, хоча вони не обов'язково пов'язані з певним комерційним об'єктом. Разом з тим не кожне порушення законодавства з авторського права і суміжних прав може вважати­ся піратством. Переважно береться до уваги комерційний аспект і криміналь­ний характер діяльності.

8. Рекомендація передбачає, що до випадків піратства застосовуються і кри­мінальні, і цивільні процедури та санкції. Стосовно кримінального права Реко­мендація підкреслює у пункті 3, що Держави гарантують застосування відпо­відних процедур і санкцій. Чіткість їх дотримання залежить від національної правової системи. У деяких Державах кримінальні процедури не застосову­ються до того часу, поки правоволоділець не подасть скаргу. Однак для ефек-

251

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейське інтеграція України_________________

тивної боротьби з піратством важливо, щоб і громадські організації мали право подавати позови проти порушників прав, як це передбачено в багатьох Держа­вах. Це полегшує застосування процедур у тому разі, коли правоволоділець не­відомий або перебуває за кордоном і для повідомлення його про вчинене право­порушення необхідний певний час. Іноді правоволоділець має підстави не ініціювати позову до правопорушника (через, наприклад, юридичні розцінки), в той час як громадський інтерес вимагає розгляду справи. Рекомендація не вка­зує, в яких саме випадках громадські організації повинні діяти на свій власний розсуд, але, зрозуміло, це стосується серйозних правопорушень. Нарешті, як запобіжний засіб дії громадських організацій ефективніші, ніж ініціатива з бо­ку жертви правопорушення.

9. Пункт 4 Рекомендації надає право правоохоронним органам на обшук при­міщень юридичних і фізичних осіб, які запідозрені в піратській діяльності, кон­фіскацію піратських примірників, а також матеріалів і обладнання, призначе­них для їх виготовлення і відтворення. Нині багато порушень авторського права і суміжних прав здійснюється за допомогою комп'ютерів, які є доказом непра­вомірних дій. Саме такі предмети (пристрої), використані для скоєння злочину, є об'єктом для правоохоронних вилучень.

10. Передбачається також конфіскація фінансових коштів, отриманих від піратської діяльності, за умови, що такі кошти можуть бути чітко ідентифіко­вані.

11. Відповідно до пункту 5 Рекомендації застосовні санкції повинні бути до­сить ефективними і суворими. Держави-члени можуть застосовувати тради­ційні засоби: позбавлення волі або штрафи. Такі санкції застосовуються залеж­но від серйозності злочину. Вони не повинні бути ні більш, ні менш серйозними, ніж злочини, аналогічні до них. Хоча до зазначеного питання існують різні на­ціональні підходи, все ж до піратства у сфері інтелектуальної власності не слід відноситися менш суворо, ніж до інших порушень прав власності. Необхідно, щоб особи, схильні навіть до незначного вчинку піратства, розуміли, яка сувора міра відповідальності може бути застосована до них.

12. Щодо цивільних процедур необхідно розглядати засоби досудового роз­гляду (пункти 6—7) і засоби судового розгляду (пункти 8—10). Ситуація часто складається таким чином, що правоволоділець зацікавлений у прийнятті тим­часових попередніх заходів досудового розгляду. Такі заходи можуть склада­тися з вимоги припинити порушення закону, заборони імпорту піратських то­варів. Необхідно зазначити, що більшість Держав-членів передбачають такі можливості у своєму законодавстві. Однак існує певний інтерес до заходів inaudita altera parte, як зазначено у статті 50 Угоди ТРІПС. Можливість таких заходів є конче необхідною для застереження втрати доказів або доведення розслідування до кінця. Хоча даний вид процедури ущемлює право звинуваче­ного бути заслуханим до прийняття рішення, важливо те, що відповідні гаран­тії будуть надані. Це вимагає від позивача надання достатньої гарантії для за­хисту прав відповідача. Відповідачеві повинна бути надана така гарантія яко­мога швидше.

13. Труднощі в боротьбі з піратством полягають у тому, що часто важко мати докази, оскільки подібна заборонена діяльність часто не залишає слідів. Ділове врегулювання суперечок шляхом компромісу сторін у цій сфері не відповідає

252

РАДА ЄВРОПИ

інтересам структур, які є частиною економіки чорного ринку. Тому доказами часто володіє сторона, яка порушує закон. Відповідні засоби подолання цих труднощів передбачені національним кримінальним правом, що не можна ска­зати про цивільне право. Тому пункт 8 Рекомендації надає можливість для су­дів вимагати надання доказів, які були відомі раніше, вини звинуваченого. Як­що відповідач відмовляється надавати певну інформацію, відповідні висновки можуть бути зроблені на користь позивача (стаття 43 Угоди ТРІПС).

14. Можливе застосування й інших засобів на захист правоволодільців. Бага­то Держав-членів, відповідно до статті 15 Бернської конвенції, визнають пре­зумпцію авторства в національних законах, якщо ім'я автора позначено на тво­рі звичайним способом, за відсутності доказів протилежного. Організаціям ко­лективного управління майновими правами бажано надати право захищати інтереси правоволодільців, які передали їм свої права. Такі організації часто відіграють вирішальну роль у боротьбі з піратством. Вони більше обізнані в за­значеній сфері, у них більші фінансові можливості боротьби з піратством аж до подання позову до суду, ніж в індивідуальних правоволодільців. У деяких краї­нах такі організації мають труднощі щодо застосування національних законів до внесення до них відповідних змін.

15. У разі, коли відомо, що відповідач завдав збитків інтересам позивача, встановлюється, в яких випадках перший зобов'язаний відшкодувати збитки останньому. Вирішальну роль може відігравати при цьому доказаний позива­чем факт, що відповідач діяв усвідомлено. За законодавством деяких країн, як­що правопорушення здійснено неусвідомлено (добросовісне порушення), пра-воволоділець одержує компенсацію від порушника закону в визнаних доціль­ними розмірах.

16. Існують два способи підрахування завданої шкоди. Перший полягає у ви­значені втрат, зазнаних позивачем. Інший бере за основу доходи сторони, яка порушила закон. Існує і третій спосіб — це так звані каральні збитки, які стягу­ються з метою покарати відповідача. При підрахуванні шкоди, завданої пірат­ством, часто беруться до уваги не лише майнові збитки, а й моральна шкода, завдана порушником правоволодільцеві.

17. Іноді правоволодільцеві відома лише одна особа з групи осіб, залучених до піратської діяльності. Тому в пункті 10 Рекомендації наголошується, відпо­відно до статті 47 Угоди ТРІПС, що органи судової влади повинні мати право, якщо це відповідатиме серйозності порушення, вимагати від порушника інфор­мувати володільця прав про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсю­дженні товарів та послуг, що порушують його права, а також про їхні канали розповсюдження. Штрафи є ефективним засобом, які надають сили таким ви­могам.

18. Організації споживачів можуть також зробити вагомий внесок у бороть­бу з піратством. Однак нині такі організації в багатьох Державах-членах не ма­ють відповідних повноважень стосовно боротьби з піратством. У пункті 11 Ре­комендації говориться про необхідність залучення організацій споживачів до боротьби з піратством. Особлива увага звернена на необхідність надання їм по­вноважень запобігати випуску в обіг підозрюваної продукції. Практично ефек­тивність діяльності організацій споживачів у цій сфері залежить від можливос­ті правоволодільців заздалегідь інформувати їх про появу піратської продукції.

253

КНИГА 1. Нормативні акти І документи Європейська Інтеграція України__________________

У разі, де це можливо, організації споживачів повинні діяти згідно з інформа­цією про відправлення піратської продукції з інших країн. Правоохоронні орга­ни, мета яких боротьба з кримінальною злочинністю в режимі on-line, роблять значний внесок у боротьбу з піратством.

Технічні засоби і управління правами

19. Технічні засоби, використовувані володільцями авторського права і су­міжних прав у зв'язку Із здійсненням своїх прав, можуть бути високоефектив­ним засобом у боротьбі з піратством. Цифрова технологія є одним з таких при­кладів. Це ж стосується інформації про управління правами, тобто будь-якої інформації, яка ідентифікує твір, автора твору, володільця будь-якого права на твір або будь-яку інформацію про умови використання твору, а також будь-які цифри або коди, в яких подана така інформація. Держави-члени враховують технічний розвиток у цій сфері inter alia, забезпечуючи відповідний захист на­ціональним законодавством.

20. Рекомендація не визначає, який саме технічний захист може бути запро­понований для вищезгаданих технічних засобів. Одним з важливих елементів є заборонені законом усунення або зміна будь-якої електоронної інформації про управління правами. Це ж стосується і недозволеного поширення серед широ­кої публіки творів або примірників творів, знаючи, що в них без дозволу була усунена або змінена електронна інформація про управління правами.

21. Коли йдеться про правовий захист інформації про управління правами, Державам-членам необхідно забороняти недозволене знищення або заміну та­кої інформації. Одночасно розповсюдження твору або іншого об'єкта, що охоро­няється, інформація про управління правами на який усунена або змінена, за­бороняється.

22. Оптичні диски та заводи-виробники, на яких вони виробляються, є голов­ним джерелом оптичного медіа середовища. Вони можуть бути джерелом вели­кої економічної шкоди в разі їх використання для організованого піратства. Тому рекомендується, щоб Держави-члени вимагали від таких підприємств ви­користання єдиного ідентифікаційного коду для розрізнення правомірно випу­щених оптичних дисків. Такий ідентифікаційний код є важливим джерелом щодо викриття піратства у сфері виготовлення оптичних дисків. Подібні засоби запропоновані Європейським Парламентом у контексті обговорення «Зеленої книги» про боротьбу з підробками і піратством на спільному ринку.

Співпраця між правоохоронними органами, організаціями споживачів і володільцями прав

23. Важливого значення набуває співпраця на національному рівні між пра­воохоронними органами і організаціями споживачів, з одного боку, і володіль­цями прав, з іншого, як і різноманітними посередниками, залученими до розпо­всюдження творів та інших об'єктів, що охороняються. З цією метою необхідне заснування організаційних структур, особливо чітких і ефективних ланок зв'язку, створення атмосфери співпраці між залученими до спільних дій сторо­нами.

24. Важливу роль у підтримці діяльності громадських організацій відіграють володільці прав. Адже громадські організації часом не в змозі використовувати свої можливості у боротьбі з піратством без заздалегідь одержаної інформації

254

РАДА ЄВРОПИ

від правоволодільців. Правоохоронні органи не можуть розпочати розслідування, доки не матимуть мінімуму доказів щодо піратської діяльності, які повинні нада­ти їм правоволодільці. Зіткнувшись з такою ситуацією, правоволодільці деяких країн мають свої власні слідчі органи. Країни, в яких відсутні такі органи, повин­ні сприяти тому, щоб правоволодільці слідували зазначеному прикладу.

25. Заохочується співпраця між правоохоронними органами споживачів у боротьбі з піратством на міжнародному рівні. Добре зарекомендували такі фор­ми співпраці, як Інтерпол, хоча й не виявили ще себе належним чином щодо бо­ротьби з піратством. Держави-члени повинні шукати нові форми співпраці у сфері боротьби з піратством.

Співпраця між Державами-членами

26. Піратство у сфері авторського права і суміжних прав є міжнародним фе­номеном. Це вимагає відповідних погоджених дій на європейському рівні. Необ­хідно підтримувати зусилля Держав щодо поліпшення правового захисту від піратства і застосування належних санкцій до порушників.

27. Зважаючи на те, що піратство набуває транскордонних розмірів, Держа­ви практикуватимуть двостороннє і багатостороннє співробітництво з метою надання заздалегідь судовим органам відповідних доказів.

28. Держави-члени взаємно інформують одна одну з цих питань і пропону­ють кожній з них взаємну підтримку. Дії однієї Держави в цьому напрямку бу­дуть більш ефективними, якщо вони доповнені й підтримані іншими. Спільна діяльність Держав, включаючи відповідні структури колективних регіональних органів, теж сприятиме боротьбі з піратством.

29. Інформація про антипіратські дії повинна передаватися до Ради Європи, інших міжнародних організацій, таких, як Всесвітня організація інтелектуаль­ної власності.

Ратифікація угод

30. Останні два пункти Рекомендації містять перелік міжнародних угод, при­єднатися до яких, якщо цього ще не зроблено, повинні Держави-члени. Особ­ливий наголос зроблено на двох Договорах ВОІВ 1996 року, які передбачають захист об'єктів авторського права і суміжних прав у цифровому середовищі. Важливим фактором боротьби з піратством є якнайшвидше приєднання Дер-жав-членів до зазначених Договорів, щоб вони були введені в дію.

255

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

БОРОТЬБА ПРОТИ ЗВУКОВОГО І АУДІОВІЗУАЛЬНОГО ПІРАТСТВА

Керівництво

Це Керівництво було розроблено при сприянні Ко­мітету засобів масової інформації (СДММ) Ради Єв­ропи. Текст складений групою спеціалістів у галузі звукового і аудіовізуального піратства (MM-S-PI) на основі проекту, підготовленого її консультантом міс Еммі Янссенс, членом датської секції IFPI та IVE (MVPI). Видано Радою Європи в 1995 році.

ЗМІСТ

Вступ.

1. Що таке звукове і аудіовізуальне піратство?

1.1. Піратство у сфері музичних творів.

1.2. Піратство у сфері аудіовізуальних творів.

1.3. Телевізійне і радіопіратство.

2. Чому піратство стало поширеним?

2.1. Технічні можливості.

2.2. Існування підпільного ринку.

3. Шкода, завдана піратством.

3.1. Яких збитків зазнають творці творів, аудіовізуальна індустрія і держава.

3.2. Загроза художній творчості і національній та європейській культурі.

4. Які кроки необхідно вжити проти піратства?

4.1. Права повинні бути визнані.

4.2. Введення юридичних засобів і санкцій:

— кримінальне законодавство,

— цивільне законодавство.

4.3. Створення ефективних структур для:

— проведення розслідувань і збору доказів,

— ефективного застосування законодавства.

4.4. Створення ефективних систем антикопіювання у звукових і аудіовізуаль­них записах і обладнанні.

4.5. Широке інформування громадськості стосовно шкоди, якої завдає піратст­во: ми всі втрачаємо від цього!

Додатки

1. Приклади певних юридичних презумпцій, які можуть сприяти боротьбі про­ти звукового і аудіовізуального піратства.

2. Найменування ряду міжнародних організацій, компетентних стосовно боро­тьби проти звукового і аудіовізуального піратства.

3. Деякі технічні засоби, які можуть бути ефективними проти певних форм зву­кового і аудіовізуального піратства.

256

РАДА ЄВРОПИ

Вступ

1. Піратство — модний термін, який містить в собі серйозну проблему. Цей термін може викликати в уяві романтичні образи, що подають захоплення ко­раблів піратами, які долають води семи морів у XIX столітті. Насправді цей тер­мін включає в себе поняття шкоди, завданої як кожному з нас індивідуально, так і всьому суспільству в цілому. Не гірш за паразитів пірати живуть за рахунок творчості, талантів, підприємництва та інвестицій інших.