1. Західна Європа поза Співтовариством

У Швейцарії під час законодавчої реформи 1993 p. Nationalrat висловився слабкою більшістю проти введення права слідування. Це рішення зумовлене економічними міркуваннями і бажанням сприяти Швейцарії відносно її конку­рентів як місцю продажу творів сучасного мистецтва.

В Норвегії закон 1948 p., переглянутий в 1989 p., передбачає систему, за якою будь-який комерційний продаж твору мистецтва супроводжується відра­хуванням 3 % до фонду солідарності художників.

З 1987 р. Ісландія має подібне законодавство.

2. Центральна і Східна Європа

Більшість країн Центральної і Східної Європи визнають право слідування з часу реформи їх законодавства про авторське право в 1993—1994 pp. Нині Бол­гарія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словакія, Румунія, Україна, Білорусь, Молдова закріплюють право слідування.

3. Сполучені Штати

У Сполучених Штатах публічні читання 1992 р. розглядали доцільність вве­дення права слідування на федеральному рівні, відповідно до Visual Artist Right Act 1990 p. Ці слухання базувалися на досвіді Каліфорнії, що має відповідне за­конодавство з 1977 p., а також Франції, Німеччини і Бельгії щодо практичної дії стягування права. Звіт Copyright Office з цього питання має висновок, що нині не існує достатніх економічних і політичних підстав для встановлення у США права слідування. Все ж звіт рекомендував Конгресу переглянути питання про впровадження права слідування в перспективі уніфікації всередині Європейсь­кого Співтовариства¹⁰. Для цього Copyright Office підготував модель, розробле­ну для впровадження режиму, що дозволяє досягнути кращої підтримки худо­жникам, не порушуючи інтереси ринку мистецтва.

Решта частин світу

Стосовно решти світу необхідно контстатувати, що Алжир, Бразилія, Бур-кіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Чілі, Гвінея, острів Мадагаскар, Марокко, Перу, Філіппіни, Сенегал, Туніс, Турція, Уругвай визнають, у принципі, право слідування.

У більшості випадків право слідування в дійсності не реалізується: іноді че­рез слабкість ринку, іноді в результаті неефективності передбаченої форми збору.

Право слідування: The Artist's Resale Royalty, a Report of the Register of Copyrights December 1992, p. 149 et seg.

91-319

129

.УЧс>у^^л\л'йч\\в.ч.л\л\кау^уАеуи\л.Є,в^оиеС^;Іська інтеграція України

IV. Необхідність дій

Щоб визначити своєчасність права слідування на рівні Європейського Сою­зу, необхідно провести аналіз економічних наслідків і законодавчих відміннос­тей щодо цього права. Крім того, слід брати до уваги важливість принципу «додаткового характеру» і вибрати відповідну юридичну основу.

А. Економічний наслідок неузгодженості, порушення конкуренції

1. Перш за все необхідно нагадати, що Комісія зобов'язана через свою ініціа­тивну владу в галузі авторського права, забезпечити цілі, викладеш в статті 7 А Договору, тобто функціонування внутрішнього ринку. Стаття 7 А (2) Договору визначає внутрішній ринок як «простір без внутрішніх кордонів», в якому віль­ний рух товарів, осіб, послуг і капіталів забезпечено відповідно до постанов цього Договору.

2. Що ж стосується свободи руху товарів і порушення конкуренції, зрозу­міло, що значні відмінності в різних законодавствах держав-членів і невпевне­ність стосовно застосування права слідування в різних постановах держав-чле­нів, можуть негативно впливати на внутрішній ринок творів мистецтва.

3. Стосовно вищої категорії цін перепродаж творів сучасного або новітнього мистецтва має тенденцію відбуватися в країнах, де витрати стосовно угоди в комплексі більш сприятливі. Зрозуміло, що стягування або нестягуванння пра­ва, яке в деяких випадках має митну ставку 5 — 6 % від ціни продажу, вплива­тиме на вибір місця торгів і перевага надаватиметься місцям, де право сліду­вання не закріплено. На рівні Співтовариства констатується переміщення тор­гів творів мистецтва в країни, де право слідування не стягується і де полегшена система оподаткування.

4. За допомогою статистичних даних стосовно публічних торгів можна конс­татувати, що купівля-продаж стосовно сучасних всесвітньо відомих художни­ків за власними цінами переважно має місце в Лондоні і Нью-Йорку. Твори, що звуться «малими» тих же самих художників, які продаються на їх батьківщи­ні — переважно становлять малі суми.

5. Зрозуміла привабливість країн з полегшеною системою оподаткування, де право слідування не застосовується до творів із значною вартістю продажу. Та­ким чином досягається значна економія.

6. Як можна стверджувати, обсяг торгового обороту відомих торгових будин­ків розподіляється між країнами, в яких право слідування не існує, і країнами, де право слідування хоча і закріплено в законодавстві, але не стягується (див. II, пункти 6, 8 і 9). Наявні дані показують, що твори мистецтва, які походять з рин­ків Німеччини, Франції, Іспанії і Бельгії, продаються в основному в Сполучено­му Королівстві, Сполучених Штатах і Швейцарії.

7. Звичайно, відсутність права слідування в деяких державах-членах не є єдиним дефектом, що впливає на місце продажу. Все-таки відмінності щодо стягування права слідування змушують операторів вишукувати можливість обійти стягнення права слідування. Так, як приклад, три твори сучасного німе­цького художника Joseph Benys були продані на аукціоні в Лондоні в 1988 р. за ціну 462.000 DM = 1.418.340. Продавець і покупець були німецькі колекціонери. В результаті принципу територіального характеру права слідування і слідую-

130

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

мої з нього неможливості оподаткування за кордоном, одержана економія в цьо­му разі склала DM 71 ООО¹¹.

8. Відомі будинки публічних торгів мають представництва у всіх державах-членах, але продають, в основному, в трьох країнах, де не закріплено право слідування. Здається, ці підприємства збирають для продажу в Лондоні або Нью-Йорку твори мистецтва, продаж яких на території своєї країни буде об'єктом права слідування.

9. На думку деяких торгівців мистецтва, введення права слідування в дер­жавах-членах, які в даний момент його не закріпили, обмежить конкурентну позицію національного ринку мистецтва, особливо стосовно Сполучених Шта­тів Америки і Швейцарії.

Ця заява знаходить своє підтвердження щодо статистики вивезення і вве­зення держав-членів, що володіють основними ринками (див. Таблицю № 1), основними партнерами яких є Сполучені Штати і Швейцарія.

10. Ті ж кола стверджують, що так як право слідування створює порушення конкуренції, то його уніфікація всередині Європейського Союзу, як наслідок, зменшить обсяг ринку мистецтва в країнах, які не застосовують право сліду­вання.

Пропозиція щодо сучасного і новітнього мистецтва переміститься ще більше до ринків Держав-членів на даний момент без права слідування — до Сполуче­них Штатів і Швейцарії.

11. Та підтримуючи таку аргументацію, ці зацікавлені кола тим самим мов­чазливо визнають не виключний, а реальний вплив права слідування на ринок мистецтва.

12. Щодо реальності ризику переміщення купівлі-продажу на ринки деяких третіх країн, необхідно враховувати певні фактори, що збільшують витрати, яких зазнає продавець в разі вивезення твору за територію Співтовариства. Насправді йдеться про проблему умов застосування, зокрема, рівня ставок по­датку права слідування.

13. Витрати, в разі вивезення і публічних торгів у Швейцарії твору, що похо­дить із Франції, розподіляються наступним чином (див. Таблицю № 7).

Таблиця № 7: Публічні торги в Швейцарії

новітньої картини 150 х 100 см, що не має культурної цінності

(має вік до 50 років)

Ціна твору	Витрати, що	несе продавець1
	Приватний продавець	Продавець-пайовик assujetti	Витрати, що несе покупець2
500 тис. FF	Прибуток 7,00 % Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 2,00 % Страховка 0,30 % Всього: 24,30 %	Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 2,00 % Страховка 0,30 % Всього: 17,30 %	Витрати покупця 10,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 7,15 % Всього: 17,15 %

^UBGH, arret du 16.6.1994. — IZR 24/92.GRUR 1994, p. 798.

94-319

131

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

Ціна твору	Витрати, що	несе продавець1
	Приватний продавець	Продавець-пайовик assujetti	Витрати, що несе покупець2
1 млн. FF	Прибуток 7,00 % Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 1,00 % Страховка 0,30 % Всього: 23,30 %	Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 1,00 % Страховка 0,30 % Всього: 16,30 %	Витрати покупця 10,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 7,15 % Всього: 17,15 %
1,5 млн. FF	Прибуток 7,00 % Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 0,65 % Страховка 0,30 % Всього: 22,95 %	Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 0,65 % Страховка 0,30 % Всього: 15,95 %	Витрати покупця 10,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 7,15 % Всього: 17,15 %

¹ Передбачається, що витрати з транспортування несе французький продавець (приблизно

10 000 фр. ф.).

² Швейцарський покупець несе витрати стосовно швейцарського ПДВ

за тарифом 6,5 % (за винятком випадків звільнення).

³ Вважається, що різні витрати з продажу (публікації каталогу, транспорт тощо) становить приблизно 5 %.

Джерело: Національна палата присяжних оцінювачів, 1995.

14. Витрати стосовно публічних торгів у Франції ідентичного твору розпо­діляються наступним чином (див. Таблицю № 8).

Таблиця № 8: Публічні торги у Франції новітньої картини 150 х 100 см,

що не підлягає одержанню сертифіката культурної цінності

(що має вік до 50 років)

Ціна твору	Витрати, що н	есе продавець
	Приватний продавець	Продавець-пайовик assjjetti4	Витрати, що несе покупець4
500 тис. FF	Прибуток 4,50 % Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 22,29 %	Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 17,79 %	Витрати покупця 9,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 1,85 % Всього: 10,85 %
1 млн. FF	Прибуток 4,50 % Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 22,29 %	Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 17,79 %	Витрати покупця 9,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 1,85 % Всього: 10,85 %

132

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Ціна твору	Витрати, що н	есе продавець
	Приватний продавець	Продавець-пайовик assjjetti4	Витрати, що несе покупець4
1,5 млн. Ff	Прибуток 4,50 % Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього 22,29 %	Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 17,79 %	Витрати покупця 9,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 1,85 % Всього: 10,85 %

Вважається, що різні витрати з продажу (публікація каталогу, транспорт тощо) становить приблизно 5 %.

⁴ Вважається, що продаж оподатковується за ставкою 18,6 % (включаючи ставку таксації на ...)

Джерело: Національна палата присяжних оцінювачів, 1995. 15. Із цього порівняння випливає, що публічні торги в Швейцарії не завжди фінансове більш сприятливі, ніж у Франції. Цей факт підтверджується подіб­ними цифрами стосовно відправлення твору з Німеччини до Швейцарії і Спо­лучених Штатів з метою публічних торгів у Базелі, Женеві або Нью-Йорку (див. Таблиці №№ 9 і 10).

Таблиця № 9: Публічні торги новітньої картини 100x120 см, _______________________вартістю 100.000 DM________________________

Перевезення з Кельна до Базеля або Женеви (тимчасове ввезення)

Витрати на зняття 165 DM

Витрати на упакування 42 DM

Митні витрати, німецькі 195 DM

Витрати з перевезення до Вазеля 480 DM

Витрати з перевезення до Женеви 680 DM

Підрядні затрати «DE»" 35 DM

Митні витрати швейцарські 175 DM

Комісійні 1,95 %

Інші затрати «СН»" 38 SE

' Документи, телекомунікаційні витрати Гарантії______

Таблиця № 10: Публічні торги новітньої картини 100x120 см ___________________вартістю 100.000 DM___________________

Повітряне перевезення з Кельну до Нью-Йорка

Витрати на зняття 165 DM

Витрати на упакування 42 DM

Митні витрати, німецькі 195 DM

Контейнер 120x20x140 см 340 DM

Перевезення в аеропорт 115 DM

Витрати на перевезення авіавантажу 56 кг 271,04 DM

Мито AWB 45,50 DM

Мито VIC 75,00 DM

Підрядні затрати «DE»' 33,50 DM

Митні витрати, американські" 490,00 DM____________

Документація, телекомунікаційні витрати " Включаючи витрати на одержання і розпакування

133

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

Джерело: Arbeitskreis deutscher Kunsthandelverbande, 1995.

16. Як підсумок: право слідування є фактором, який впливає на конкурен­цію, як на рівні Співтовариства, так і на міжнародному рівні. Як будь-яке по­даткове або неподаткове зобов'язання, воно є елементом, який повинен мати на увазі той, хто хоче продати твір мистецтва. В деяких випадках воно, безумовно, є фактором, що сприяє порушенню конкуренції, а також переміщенню купів-лі-продажу всередині Європейського Союзу.

17. Цікаво відзначити, що Рада прийняла Директиву 94/5/СЕ¹², доповнюючи загальну систему на додану вартість і змінюючи Директиву 77/388/СЕ, вважа­ючи, що в основі порушення конкуренції і зловживання в торгівлі між держа­вами-членами є відмінності застосовних оподаткувань, зокрема, в сфері пред­метів мистецтва. Отже, Рада вирішила покласти край цим різночитанням, до­зволяючи послідовну адаптацію законодавств.

18. Та в перспективі внутрішнього ринку заходи, обмежувані податковою сферою, не достатні, щоб гарантувати вільне переміщення предметів мистецт­ва в Європі. Дійсно, з усуненням податкових перешкод залишається основне порушення конкуренції, що випливає з відсутності уніфікації права слідуван­ня. Відмінності між національними законодавствами про авторське право про­довжують створювати порушення, які спотворюють вільну гру конкуренції на ринку мистецтва. Отже, мета гармонійного функціонування внутрішнього рин­ку творів мистецтв не може бути досягнута без одночасної уніфікації в галузі права слідування. Внаслідок постанови «Phil Collins» ця необхідність відчува­ється ще сильніше.

B. Додатковий характер і політична своєчасність

1. Можна думати, що постанова «Phil Collins» і застосування принципу не-дискримінації за національною ознакою, викликані забороною застосування принципу взаємності, має значний вплив на Європейський Союз.

2. Нині приватні і громадські торгівці творами мистецтва повинні надавати право слідування творам вихідців певних держав-членів, навіть якщо їхні кра­їни не надають право слідування.

3. Викорінення цієї нерівноправності може бути здійснено державами-чле­нами на національному рівні тільки в разі, якщо вони будуть готові оцінити свої законодавства, закріплюючи право слідування. Під час слухання 24 лютого 1995 р. більшість держав-членів не була готова прийняти таке зауваження і вважали, що розширене застосування права слідування покладе кінець нерів- ! поправному ставленню до сучасних художників у різних державах-членах, сприяючи гармонійному розвитку ринку мистецтва. Більшість держав-членів 1 підтримала ініціативу Комісії, спрямовану на уніфікацію права слідування. 1

C. Відповідна юридична підстава І

1. Під час одного із слухань недержавних міжнародних організацій, яке від-1 булося у 80 роки, а також у той же час Комісія в деяких програмах і меморан-1 думах зазначала, що в необхідний момент пропозиція Директиви про зближен-Я

12

J. О № 60 du 3.3 1994, p. 16. 134

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ня законодавств держав-членів у сфері права слідування може бути передба­чена відповідно до статті 100 договору СЕЕ.

2. Соціальний і економічний Комітет та Європейський Парламент свого часу також займалися цією проблемою і підтримали ініціативу, базуючись на поло­женні Договору, що дозволяє зближення законоположень і нормативів Дер­жав-членів, які прямо впливають на становлення або функціонування спільно­го ринку.

3. Норми стосовно становлення спільного ринку передбачені статтею 7 Дого­вору ЄС. Спільний ринок повинен був бути встановлений до закінчення третьо­го етапу перехідного періоду, тобто в 1969 р. Відтоді це питання втратило акту­альність.

4. З того часу європейський договір Акт Юнік 1987 p., а також Договір Євро­пейського Союзу 1992 р. змінили первинне законодавство, включивши певну кількість нових юридичних підстав, як до Розділу Договору щодо зближення законодавства, так і до інших.

Стаття 100 А (1) Договору після змін, внесених Договором Європейського Со­юзу, обумовлює наступне:

«Як відступ (виняток з правил) від статті 100, наступні постанови застосо­вуються для здійснення цілей, викладених у статті 7 А, тільки в разі, якщо цей Договір не визначить інакше. Виносячи рішення відповідно до процедури, зазначеної в статті 189 В і після консультації з Економічним і Соціальним Комітетом Рада затверджує заходи стосовно зближення законодавчих, нор­мативних і адміністративних положень держав-членів, які мають за мету встановлення і функціонування внутрішнього ринку.»

5. Під час останніх слухань стосовно права слідування деякі зацікавлені кола пропонували, щоб у разі законодавчої ініціативи Комісії було б за доцільне формувати положення на основі статті 100 Договору. Необхідно пам'ятати, що tip положення вимагає, щоб Рада одноголосно схвалила рішення за цією пропо-

І ЗИЦІЄЮ.

І 6. Крім того, органи влади однієї з держав-членів під час однієї з консульта-I цій підкреслили, що стаття 128 Договору в тому вигляді, як вона включена до І Договору Європейського Союзу, зокрема, положень, присвячених культурі, І Містить готові юридичні підстави. Якщо правда, що Співтовариство повинно § враховувати в своїй діяльності культурні аспекти стосовно умов інших поло-рЖень Договору (стаття 128 (4)), то варто нагадати, що будь-яка уніфікація зако-Внодавчих і нормативних положень держав-членів прямо виключена (перший • абзац параграфу 5 статті 128).

В^аІ 7. Враховуючи відмінності між юридичними режимами, застосовними в га-•яузі права слідування, беручи до уваги нерівні умови правової охорони і вплив, •Ш) випливає з цього, на умови конкуренції на ринку мистецтва, Комісія вва-•Шё, що ця ситуація може мати негативні наслідки на функціонування внут-НІЙпнього ринку. З цього випливає, що стаття 100 А є юридичною підставою, •Ірййнятною для даної пропозиції. У зв'язку з цим необхідно нагадати рішення •Буду від 13 липня (aff C-350/92 Esnagne/Conceil), яке прямо стверджує, що М^ття 100 А є правильною, законною підставою уніфікації у сфері інтелекту-Нньної власності, що продовжує здійснення викладених у статті 7А Договору НрС цілей.

В 135

пг

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________