3) Гетьманщина має свого окремого правителя, якого обирають

козаки, а цар лише затверджує його; 4) козацьке військо мож

на використовувати лише для оборони України; 5) козацький

реєстр — 60 тис. + 10 тис. гетьманська гвардія; 6) у Києві роз

міщено гарнізон московитів; 6) всі податки з України йшли до

Москви, а звідти їх частина поверталась до України; 7) гетьма

ну заборонялись переговори з Польщею і Туреччиною.

Бойові дії у 1654–1657 рр. Згідно з московсько українським

договором 1654 р. Московське царство мало надати Гетьманщи

ні, як своєму васалу, військову допомогу у боротьбі проти Поль

щі. Таким чином, у квітні 1654 р. Московське царство оголо

сило війну Польщі і московські війська почали бойові дії про

ти поляків під Смоленськом. Їм на допомогу рушили козаки

52

(20 тисячний корпус на чолі з полковником Золотаренком), які

звільнили Південну Білорусь і приєднали її до України. Моско

вити зайняли Східну та Центральну Білорусь.

Жовтень 1654 р. — весна 1655 р. — польські війська і тата

ри, які тепер перейшли на бік Польщі, захопили Брацлавщину.

9 липня 1655 р. проти Польщі почала війну Швеція. Швед

ський король Карл X Густав розбив польські війська у Прибал

тиці і переніс бойові дії на територію етнічної Польщі. До кінця

1655 р. він розгромив основні сили поляків. Водночас стає деда

лі очевиднішим, що Москва не збирається дбати про інтереси

України, а переслідує власні цілі. Московський цар Олексій

Михайлович з другої половини 1655 р. навіть почав переговори

про перемир’я з Польщею (поляки підкупили його обіцянкою,

що після смерті польського короля Яна Казимира він може бути

обраний наступним польським королем), а це означало пору

шення ним Березневих статей. За таких обставин цілком логіч

ним було переорієнтування України на союз зі Швецією. Відпо

відно вже влітку 1655 р. між Гетьманщиною та Швецією була

досягнута домовленість про спільні бойові дії проти Польщі.

Згідно з цією домовленістю у другій половині 1655 р.

Б. Хмельницький послав на допомогу союзникам війська, які

розбили поляків під Городком та зайняли все Поділля і Галичи

ну. Таким чином, майже всі етнічні українські землі опинились

під владою Хмельницького. Водночас шведи захопили більшу

частину території Польщі. 12 листопада 1655 р. під м. Озерною

було зупинено наступ татар (останні зобов’язались не нападати

на Україну).

Натомість Москва у травні 1656 р. оголосила війну Швеції,

а в серпні уклала з Польщею Віленське перемир’я (українську

сторону на переговори не допустили). У відповідь Хмельниць

кий вирішує остаточно розірвати з Москвою. Посилились пере

говори зі Швецією про протекторат. 8 жовтня 1656 р. був укла

дений військовий союз із правителем Трансільванії Юрієм ІІ

Ракоці. На початку 1657 р. проти Польщі Хмельницький напра

вив 30 тисячний корпус під командуванням полковника Жда

новича, який зайняв Галичину і вступив на етнічні польські

землі, але відсутність допомоги з боку союзників поставила ко

заків у скрутне становище. У липні 1657 р. Трансільванія капі

тулювала. Згорнула бойові дії і Швеція. Козаки збунтувались

53

і повернули в Україну. Похід проти Польщі провалився. Хмель

ницький не міг витримати потрясіння від цих невдач і 27 липня

(6 серпня) 1657 р. помер.

Смерть Б. Хмельницького стала надзвичайною трагедією для

України, оскільки він помер у самий розпал боротьби за її неза

лежність і жодна особа не могла зрівнятися з ним за авторитетом

серед козацтва. А це означало початок міжусобної боротьби за вла

ду в Україні. Остання справді почалася фактично одразу ж після

смерті Хмельницького і призвела спочатку до повного занепаду

України і врешті решт — до втрати нею політичної незалежності.