XIX ст. Університетів додався заснований 1865 р. В Одесі Ново

російський університет. Університетський статут 1863 р. надав

університетам значну автономію. Відтепер університети могли

самі обирати керівництво, проводити ротацію кадрів, знімався

поліційний контроль тощо.

Наприкінці XIX ст. в Підросійській Україні було засновано

низку вищих спеціальних навчальних закладів. Це: Київський

політехнічний інститут, Технологічний та Ветеринарний інсти

тути у Харкові, Вище гірниче училище у Катеринославі, Сіль

ськогосподарський інститут в Одесі.

Для здобуття вищої освіти жінками у 1870 х роках були

створені Вищі жіночі курси у Києві та Харкові. Їх програми дуб

лювали університетські, і викладання на цих курсах здійснюва

ли переважно університетські викладачі. З 1870 р. діяли дер

жавні жіночі гімназії та прогімназії, термін навчання в яких

становив 8 та 4 роки відповідно.

201

У період правління в Російській імперії Олександра ІІІ

(1881–1894) відновилася реакційна політика, зокрема і щодо

освіти. Університетський статут 1863 р. було замінено реакцій

ним статутом 1884 р., який проіснував без змін до 1905 р. і лік

відував автономію університетів, посилив поліційний контроль

як за викладачами, так і за студентами, скасував виборність по

сад в університетах. У другій половині 1880 х років було лікві

довано Вищі жіночі курси, і таким чином жінки знову втратили

можливість здобувати вищу освіту. У 1887 р. було видано закон

“Про куховарчиних дітей”, яким заборонявся вступ до гімназій,

а отже і до університетів вихідцям із малозабезпечених сімей.

Вся освіта була російськомовною.

Лише в період російської революції 1905–1907 рр. в освіті

відбулися демократичні зрушення. Зокрема, у початкових шко

лах навчання переводилось на українську мову, а в університе

тах Києва, Харкова та Одеси вводилися курси історії України,

української мови та літератури. Почалось обговорення необхід

ності прийняття нового демократичного університетського ста

туту. Проте після поразки революції всі ці позитивні досягнен

ня були ліквідовані.

Станом на 1914 р. лише 22 % населення Підросійської Укра

їни мало освіту. В 1913 р. на українських землях, що перебува

ли під владою Російської імперії, функціонували 18,7 тис. по

чаткових шкіл, лише 452 середніх навчальних заклади, в яких

навчалося 140 тис. учнів, та 19 вищих навчальних закладів, де

навчалося 26,7 тис. студентів. При цьому значну частку серед

тих, хто здобував освіту (особливо вищу) в Підросійській Украї

ні, становили неукраїнці, і тут не було жодного навчального

закладу з українською мовою викладання.

На західноукраїнських землях, що перебували під владою

Австро Угорської імперії, ситуація у сфері освіти була дещо від

мінною. 1869 р. в Австро Угорщині проведено освітню реформу,

відповідно до якої навчальні заклади остаточно відокремлюва

лись від Церкви і запроваджувалось обов’язкове початкове нав

чання дітей віком від 8 до 14 років. Австро угорська влада та

кож не перешкоджала розвитку початкової освіти національни

ми мовами. Завдяки цьому українські культурні товариства

почали створювати власним коштом школи з українською мо

вою навчання в Галичині та на Буковині.

202

У 1875 р. в Чернівцях був заснований університет. І хоча

викладання в ньому здійснювалося німецькою мовою, однак

серед студентів було чимало українців. При Чернівецькому

університеті створили кафедру української мови та літерату

ри, яку 1885 р. очолив виходець із Галичини і щирий україн

ський патріот С. Смаль Стоцький. А при Львівському універ

ситеті створена кафедра української історії, яку 1894 р. очо

лив М. С. Грушевський. В 1877 р. у Львові відкрили

Політехнічний інститут, а в 1897 р. — Академію ветеринарної

медицини. Але хоча ситуація з освітою в Західній Україні і бу

ла кращою, ніж у Наддніпрянщині, проте і тут рівень освіче

ного населення залишався недостатнім. Так, у Галичині освіту

мали близько 34 % населення, а в Буковині — 25 %. До 1914 р.

українцям вдалося створити: у Галичині 2510 україномовних

початкових шкіл, 12 гімназій, 4 учительські семінарії та 1 лі

цей з українською мовою викладання, а також заснувати Ви

щий музичний інститут у Львові (1905) і забезпечити 7 кафедр

у Львівському університеті, а “Просвіта” заснувала близько