Вступ
Лексикологія – це не просто наука, яка вивчає семантичні властивості слова, вона є невичерпним джерелом, з якого можна черпати все нові та нові знання, оскільки слово володіє неоднорідними властивостями й може утворювати різноманітні системи. Мода – це в першу чергу соціальний феномен, який притаманний виключно людині, це те, що має у певний час найбільше поширення, що користується великою популярністю і визнанням більшості. Це також і нетривале панування в суспільстві певних смаків, головним чином, у зовнішніх формах побуту, особливо, в одязі. Англійська лексика моди є надзвичайно потужною базою, яка дає можливість ґрунтовніше дослідити мову як єдине ціле. Лексико-семантичне поле моди включає в себе як активний так і пасивний словниковий запас мовця.
Актуальність дослідження лексики моди як вербального втілення цього фрагмента сучасної культури зумовлена загальною тенденцією сучасної лінгвістики до вивчення мовних явищ у контексті позамовних чинників, особливою увагою до еволюції лексичного складу англійської мови та когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць.
Незважаючи на важливість дослідження даної теми та великі перспективи її розширення, дуже мало науковців були в ній зацікавлені. Тим не менше, є декілька лінгвістів, які працювали зі спорідненими сферами. Вердієва З.С. дослідила лексико-семантичні поля, серед яких є поле одягу. Кубрякова О.С. здійснила велике дослідження в морфології та етимології англійського слова, що послугувало підґрунтям для практичного аналізу лексики моди. Особливий вклад був внесений дисертанткою Коваленко Г.М., яка безпосередньо досліджувала англійську лексику моди та словотворчі процеси пов"язані з нею. Не можна не згадати дисертацію Єрмоленко Г.М., яка розглядала питання вмотивованості різних тематичних груп, зокрема «одягу».
За допомогою таких методів дослідження як аналіз та синтез вдалося систематизувати та виявити певні структурні характеристики англійської лексики моди двадцять першого століття. Об"єкт дослідження: номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди.
Предмет дослідження: англійська лексика моди ХХ-ХХІ століть.
Завдання дослідження:
дати сучасні визначення лексики моди та визначити неологізми фешн-індустрії;
дати дискурсивні характеристики дескрипцій одягу в сучасній англомовній публіцистиці;
Основою та джерелом для лексико-семантичних груп, а значить полів, є номінальні слова. Ці слова пов"язані з постійними, властивими тільки їм сигніфікатами й виконують номінальну функцію, називають предмети, ознаки, дії, обставини та ін. Тому такі слова поділяються на різні лексико-семантичні групи. Сукупний зміст слів однієї лексико-семантичної групи, в свою чергу, становить семантичне поле, яке є мовним відображенням певної ділянки дійсності. Лексико-семантичне поле має ієрархічну будову, воно складається з лексико-семантичних груп, а лексико-семантичні групи – з менших за обсягом мікросистем (синонімічних рядів, антонімічних пар, гіперонгіпонімів, конверсивів тощо). Мода дає величезну кількість прикладів різноманітних типів номінації. Переважна більшість нових слів, пов’язаних з модою, є похідними словами. Афіксація – найбільш продуктивний спосіб словотворення, бо значення афікса є словотворчим (bomber, jacket hipsters, boy beater). А також складання основ, як засіб номінації, використовується для називання більш складних понять (bottom dress). В результаті аналізу лексики, що вказує на різні види одягу, виявлено, що в даній лексико-семантичній групі лексеми утворюються за принципом: іменник + іменник (jumpsuit, wraparounds), прислівник + іменник (overcoat, underestimation), прикметник + іменник (stretch-twill pants). Лексико-семантичне поле має досить розгалужену структуру. Однак, незважаючи на це, можна виділити такі лексико-семантичні групи слів, як: слова, які позначають види взуття (Shoefiti, kitten heels, shoes zodiac, boots flatties); слова на позначення жіночого вбрання (sack dress, laminated dress, military shoulder dress, a pleated skirt); слова, які позначають жіночі та чоловічі брюки (jodhpurs, fisherman pants, octopus trousers, combats).
Таким чином, англійська лексика моди має досить широке лексико-семантичне поле. Саме тому вона розгалужується на різноманітні групи, підгрупи. Крім того, англомовні слова на позначення лексики моди мають різні способи творення. Дослідження таких слів має велике значення при укладанні спеціальних словників (тезаурусів), а також для подальших досліджень у сфері лексикології та лінгвістики.
Методи дослідження: метод суцільної вибірки, методи ономасіологічного та семасіологічного аналізу, метод статистичного аналізу для з’ясування кількісних співвідношень засобів словотвору в лексиці моди.
Матеріалом дослідження послужили лексичні одиниці, виділені методом суцільної вибірки із джерел, присвячених моді: англомовних журналів мод, жіночих журналів, каталогів готового одягу, а також англомовних електронних видань.
Розділ І Номінативний механізм походження англійської лексики моди
Лексика моди як складник сучасної англомовної картини світу
Лексика моди розглядається як складник англомовної картини світу ХХ-ХХІ століть. До складу лексики моди входять одиниці на позначення предметів одягу, взуття, головних уборів, зачісок, аксесуарів, модних стилів та течій, назви колекцій високої моди, назви брендів та виробників одягу й аксесуарів, професійна лексика індустрії високої моди та легкої промисловості. В контексті моди використовуються лексичні одиниці з оцінними та темпоральними значеннями, а також слова на позначення кольорів.
У сучасних джерелах, присвячених моді, слово fashion вживається на позначення відповідного соціального явища (High fashion is exclusive); мода сприймається як мікросвіт (It’s an elitist world, fashion is), зображується як сфера діяльності (one of fashion's most respected and imaginative talents), а також розуміється як конкретний стиль (next fall’s fashions). Іменник fashion є активною словотвірною основою, за його участю утворилися зокрема слова fashionable, fashionableness, fashionably, fashioned, fashionless, fashionist, fashion-monger, fashion-mongering, fashion-forward, fashionista, fashion-speak, fashionese.
Унаслідок аналізу визначень моди було виділено 14 семантичних складників слова fashion: style, dress, new, way of life, identity, shape, behaviour, consumer, creation, designer, show, superiority, admiration, force. У визначеннях моди найчастіше траплялися семантичні компоненти style, dress та clothes. Беручи до уваги результати семантичного аналізу, можна визначити моду як соціокультурне явище, в основі якого лежить сприйняття певних стилів убрання як актуальних на певний момент. Мода може бути співвіднесена з поняттям стилю, розглядатися як окремий світ чи сфера діяльності, вона асоціюється з такими полярними поняттями, як творчість та індустрія. У сфері моди одночасно реалізуються і взаємодіють діалектично протилежні прагнення людини до індивідуальності та ототожнення себе із соціумом; новизна – невід’ємний елемент та рушійна сила моди.
Теоретики моди (Weston-Thomas, Ozarda, Agnell) відзначають символічний характер цього явища, вживаючи термін fashion symbols та наголошуючи на умовній природі таких символів. Так, біле вбрання символізує наречену лише в сучасному західному суспільстві, в Японії та Китаї, наприклад, традиційний колір одягу нареченої – червоний. Сукупність об’єктів моди розглядається як мова штучних символів, які за своєю природою наближаються до семіотичної концепції коду . Проте повноцінне спілкування за допомогою символів моди видається неможливим: “це, швидше за все, не авербальна комунікація, а особливого роду соціально-перцептивна семіотична система, здатна “втручатися” у вербальну комунікацію” . Значення символів моди оформлюються завдяки вербалізації, наприклад, hippie, wealthy, housewife.
Семіотичний характер моди виражається на вербальному рівні через використання іменників на позначення предметів одягу чи аксесуарів з дієсловами та дієслівними сполуками say, tell, communicate, send a message, reflect, symbolize, identify, represent, express, mean, т. ін.: Like all clothing, it says something about the wearer. Our clothes tell who we are in the society (Noubikko). Clothing is silent but very powerful communicator (Noubikko). These sandals send a message of instant cool .Adolescent dress differences symbolize a need for autonomy .
Дизайнери високої моди створюють колекції вбрання, спираючись на здатність предметів одягу передавати певні значення. В центрі кожної колекції високої моди є центральна річ, що уособлює загальну ідею всієї колекції (concept item) і визначає її настрій. Узагальнені значення колекцій вербалізуються в назвах, наприклад, Couture Future Андре Куррежа, Comme des Garçons Рей Кавакубо, Anglomania Вів’єн Вествуд, Aestheticterrorists Вальтера Ван Бейрендонка чи Tough and Tender Стелли Маккартні. Назви всіх колекцій та парфумів одного дизайнера до певної міри є вербальним відображенням його світогляду. Наприклад, Габріель Шанель відома впровадженням комфортно-утилітарного стилю одягу. Одна лише назва створеної нею сукні little black dress (яка пізніше скоротилася до абревіатури LBD) свідчить про те, що простота та доцільність були для Шанель найвищими цінностями як у житті, так і в моді. Назви парфумів від Шанель (“Chanel №5” (1921), “Chanel №22” (1922), “Chanel №19” (1970)) є ще одним прикладом її утилітарного світогляду.
Наприкінці двадцятого століття процес семіотизації одягу знайшов вираження у вигляді кодексів убрання (dress codes) – своєрідних правил, яких слід дотримуватися в тій чи іншій соціальній ситуації. Державні установи, приватні компанії та навіть розважальні заклади вимагають, щоб співробітники та відвідувачі вдягалися відповідно до певного кодексу вбрання, що сприяє формуванню основ семіотичної поведінки. Кодекси вбрання отримують назви, в семантиці яких закладені як вимоги до одягу, так і уявлення про ситуацію, в якій цей одяг необхідно вдягати. Серед працівників ділової сфери прийнято розрізняти такі кодекси вбрання, як Tailored, Business Casual, Casual Tailored та Untailored. Вбрання для урочистих подій (весілля, вечеря на пароплаві під час круїзу, дипломатичний прийом, зустріч на високому рівні) теж розрізняється за відповідністю кодексам: Semi-Formal, Formal, Cocktail, Black Tie та White Tie.
Протягом двадцятого століття в моді утворилися різноманітні напрямки та стилі, що мають семіотичну сутність. Прикладами таких стилів є, наприклад, flapper, the Utility style, the New Look, hippy, power dressing, punk, grunge т. ін. Перелічені стилі вбрання символізують певний виток культурного розвитку, особливості світогляду носія відповідного напрямку, що відповідає уявленням про означуване в знаковій теорії Ч. Пірса. На матеріальному рівні демонстрація світогляду й культурних уподобань відбувається за допомогою вдягання тих чи інших предметів одягу та аксесуарів, які відповідають означаючому – матеріальному втіленню знака. Вербальні назви цих “знакових” предметів одягу та аксесуарів, а також стилів виконують роль інтерпретант – третього компонента знака в теорії Ч. Пірса, які є ланкою, що поєднує означаюче з означуваним.
Неологізми у фешн – індустрії
Фешн індустрія є велетенською імперією, яка щорічно набирає багатомільярдні оберти прибутку. Ця сфера життя постійно розширюється, змінює старі тенденції, привносить нові.
Останнім часом ми можемо спостерігати, як сильно змінився вокабуляр світу моди, скільки нових слів з’явилося на позначення модної продукції – одягу, взуття, аксесуарів, парфумерії та косметики. Одні слова міцно закріплюються в мові й активно входять до складу лексики, а інші не укорінюються і з часом зовсім зникають з мови. Ще років десять тому назад такі слова, як must- have , jeggings , must- buys тільки почали з’являтися на сторінках модних журналів, у той час як сьогодні вони успішно закріпилися в англійській мові та не викликають жодних питань.
Є багато способів появи нових слів, пов’язаних з модною індустрією. Наприклад, деякі модельєри дають назви старим речам, аби не повторюватися. Це такі слова, як killer jeans – потерті джинси, whorts – зимові шорти, які носяться поверх теплих колгот. Тобто ці речі завжди існували, але стали називатися по-іншому, щоб справити враження на потенційних модників і модниць. Інші ж, навпаки, вигадують щось неординарне і нове, таке, аналогів чому поки не існує, для того щоб привернути увагу покупців і зробити прорив у світі моди. Наприклад, mankini – чоловіче бікіні. Слово, яке виникло після виходу фільму « Борат » за участю британського коміка Саші Барона Коена , стало доволі популярним у всьому світі. Цей неологізм навіть занесли до 12-го видання Оксфордського словника англійської мови 2011 року.
На думку деяких лінгвістів, поява нової лексики у світі моди призводить до плутанини, вона просто повторює вже існуючу термінологію. Наприклад, модне слово “ leggings” позначає те ж саме, що раніше називалося лосинами, які були популярними у 90-х роках.
Покази чоловічих і жіночих колекцій надихають людей на появу великої кількості неологізмів. Редактори модних журналів часто не знаходять слів для опису чудернацьких творінь модельєрів. Наприклад, так виникло слово “ poots” (від pants (штани) і boots (черевики)) – для речі з жіночої колекції Herm?s . Це шкіряні брюки, з’єднані з чобітками. За спостереженнями журналістів The Wall Street Journal , особливий вплив на словник неологізмів сфери моди зробило активне залучення чоловіків до фешн-індустрії . У результаті з’явилася ціла низка нових термінів, що позначають предмети одягу чоловічого гардероба: чоловічі труси manties (“ мусіки” ) – від двох слів man (чоловіки) і panties (трусики); чоловічі сандалі mandals (“ мусоножки , мушельки” ); чоловічі колготки mantyhose (“ мулготки” ); чоловічий варіант дамських сумочок murses (“ мумочки” ); mankle (вживається на позначення оголеної чоловічої гомілки), mamil (чоловік середнього віку, який носить лайкрові колготи) і mullet dress (жіноча спідниця, коротка спереду й довга зі спини). Впливові люди в індустрії моди тепер мають свою кодифіковану назву – «модний пакет» ( fash pack ).
Уже сьогодні більшість слів цієї «спеціальної» термінології лінгвісти готові внести до офіційного Оксфордського словника англійської мови. Деякі вчені не виключають того, що чоловічий префікс з літери m- може стати інтернаціональним, яким вже став префікс e- на позначення всього електронного та технологічного.
Проаналізувавши Інтернет сайти з текстами, що присвячені модній тематиці, зробивши вибірку «модних» неологізмів, ми звернули увагу на закономірності способів творення цих слів. З’ясувалось, що найпоширенішими способами є зрощення і словоскладання. Зрощення – сполучення або усіченого кореня одного слова з цілим словом, або сполучення двох усічених коренів. Таке слово, як nandals – comfortable , flat sandals , such as one’s nan might wear утворене зрощенням. Наприклад, “ Nandals . They’re supposed to be the season’s gladiators , so I thought I’d give them a whirl […]”swaket – a union of sweater and a jacket .
Також популярним є такий спосіб творення неологізмів, як словоскладання. Наприклад, sundress (A really comfortable dress you can wear almost anywhere ). “ Garden parties , wedding showers , last- minute sunny getaways – like it or not , late- spring agendas tend to call for more than just simple tanks and easy sundresses” ; Beach burka ( an outfit or garment for women to swim in which conceals all or most of the body ). “ Just compare her to the awkwardness of Nigella’s ‘beach burka’ outing” .
Префіксальний спосіб творення «модних» неологізмів: ultra- femme ( extremely feminine ). “ With their ultra- femme detailing , figure-flattering silhouettes , and an oh-so-wearable color palette , these must- have pieces mirror Ferretti's higher-end resort collections , and they're perfect for those impromptu dress- up occasions” .
Нові слова в модній індустрії утворюються також і суфіксальним способом: fashionista (A term used to define a woman with a penchant for shopping and a natural flair for combining both current and vintage fashionable trends ).
Зустрічається ще такий спосіб творення неологізмів, як ініціальне скорочення, наприклад: K- leather ( leather made from kangaroos ). “ Elite athletes had been passionate about the lightweight , buttery fit and the bounce of what sports brands call K leather” [ The Observer 9 Oct 2011].
Отже, сфера фешн-індустрії багата на неологізми, які безперервно виникають в мові, з часом входячи до вокабуляру або зникаючи назавжди, бо, як відомо, мода характеризується швидкоплинністю і мінливістю. Поява «модних» неологізмів свідчить про те, що мова – явище соціальне, і всі зміни в ній є показником розвитку культури та життя суспільства.
Розділ ІІ Лексика моди 21 століття на прикладі англомовних журналів
2.1 Дискурсивні характеристики дескрипцій одягу в сучасній англомовній публіцистиці
Англомовні номінативні одиниці на позначення одягу утворюють однойменний номінативний простір, який у межах публіцистичного дискурсу реалізується у вигляді тематичної групи. Виходячи з того, що об"єднання номінативних одиниць у тематичну групу детермінується мовними й позамовними чинниками (В. В. Левицький), що перетворює її на лексико-семантичну мікросистему (В. Н. Прохорова, Т. І. Новосьолова), впорядкованою за ядерно-периферійним принципом поля (Г. М. Єрмоленко), в тематичній групі англомовних позначень одягу виокремлюємо тематичну інваріанту, тематичні специфікатори й тематичні модифікатори. Тематична інваріанта – центральна одиниця тематичної групи, в якій сконцентрована найбільш узагальнена за змістом спільна сема цього лексико-тематичного угруповання "предмети, які вдягають на тіло"; вона представлена мовною одиницею з широкою сигніфікативно-денотативною базою – clothes. Тематичні специфікатори – номінативні одиниці, які конкретизують і уточнюють семантично узагальнене значення тематичної інваріанти й виступають її ідентифікаторами в дискурсі. До тематичних специфікаторів відносимо закріплені в мовній системі й відображені лексикографією номінації одягу (apparel, attire, costume, ensemble, garment, garb, number, uniform, outfit) і ті, що набувають значення одягу в дискурсі внаслідок метафоричної асоціації вбрання з хвилюючою любовною пригодою (affair) і витвором мистецтва (creation). На відміну від тематичної інваріанти, тематичні специфікатори, окрім загальної інтегральної семи, наділені низкою диференційних ознак: наприклад, номінативні одиниці apparel і attire позначають формальне, ділове вбрання, а номінація garb – одяг, приурочений переважно до неофіційних подій: Joining the star guests for the final day of the three-day musical extravaganza was Factory Girl star Sienna Miller, who cut a funky figure in her festival garb, showing offenviably toned legs in a pair of tiny shorts). Тематичні модифікатори – номінативні одиниці на позначення конкретних предметів одягу (sweater, hat, jumper, skirt, smock тощо). Внаслідок того, що тематичні модифікатори становлять найчисленнішу групу номінацій одягу в межах однойменної тематичної групи, яка характеризується неоднозначністю й багатством семантичного наповнення, в дослідженні вони набувають подальшої структурації у вигляді тематичних підгруп. Розподіл тематичних модифікаторів на тематичні підгрупи здійснюється на основі семи призначення одягу за такими ознаками, як: стать, вік, ситуація, сезон, аксесуар, національність.
У публіцистичному дискурсі тематична інваріанта, тематичні специфікатори й тематичні модифікатори одягу синтаксично поєднуються з номінативними одиницями на позначення кольору (41,8%), оцінки (33,2%), торгової марки (18,3%), тканини (4,6%), довжини (2,1%), що надає адресанту можливість всебічно описати одяг певної особи. Виходячи з того, що ці номінативні одиниці не називають, а доповнюють опис одягу через ідентифікацію його різноманітних властивостей, у роботі вони розглядаються з позицій дескрипторів. Залежновід того, яка саме властивість одягу підкреслюється дескриптором, виокремлюємо три типи з них: дескриптори-колоративи, дескриптори-евалютиви, дескриптори-конструктиви.
Дескриптори-колоративи в залежності від способу відтворення колірної ознаки поділяємо на прямі(white, black, green, beige тощо) й непрямі, основою більшості з яких є метафорична асоціація кольору з коштовним камінням чи металом (ruby, sapphire, pearl, gold тощо), квітами (rose, daffodil, lavender, lilac тощо), рослинами (olive, apricot, cherry, raspberry, banana тощо), фауною(donkey, camel, bear, shell, elephant, flamingo тощо), географічними назвами (sienna, pampas, burgundy). Дескриптори-колоративи отримують у соціумі певне символічне значення, обумовлене подібністю або суміжністю кольору з певним об"єктом або явищем навколишнього світу. Внаслідок цього в дискурсивному описі одягу на дескриптори-колоративи накладається прагматична функція маніфестації ставлення адресанта до особи, про яку йдеться в повідомленні:
That would not be royal blue, would it Kate?...In her first public outing since the scandal broke, she accompanied boyfriend Prince William and his brother Harry to a wedding of their close friend Nicholas van Custem yesterday. Her blue brocade coat and off-white dress was teamed with navy heels, a yellow topaz cocktail ring and white hat (Daily Mail, 15 Aug. 2009). Наведена ситуація експлікує дескрипцію одягу нареченої принца Вільяма під час весільної церемонії близького друга. Адресант зазначає, що це перша публічна поява пані Мідлтон після скандалу, пов"язаного з аморальною поведінкою членів її родини, і зосереджує увагу адресата на тому, що така поведінка є негідною людей, які бажають увійти до королівських кіл. Засобом вираження позиції адресанта є опис одягу, зокрема дескриптоp-колоратив blue. Блакитний колір асоціюється з метафоричним кольором королівської крові (blue blood), і його конкретизатором у дискурсі часто є прикметник royal (royal blue).У костюмному ансамблі панни Кейт домінує блакитний колір, який стає об"єктом іронії з боку адресанта й виражає його невдоволення поведінкою дівчини – that would not be royal blue, would it Kate?, –нагадуючи тим самим цільовій аудиторії про скромне походження нареченої принца.
Дескриптори-евалютиви позначають оцінку одягу, який описується адресантом у певному фрагменті дискурсу. Зазвичай дескрипторами-евалютивами стають прикметники й лексикалізовані словосполучення. Оцінна сема у дескрипторах-евалютивах може бути лексикографічно фіксована в лексичному значенні відповідних мовних одиниць (beautiful, perfect, elegant, dazzling, hideous, dreadful, unattractive тощо) або зумовлюватися контекстуально. Наведемо приклад: In eight-page feature Mrs. Obama says she makes no apologies for her fashion choices – even the election night combination of fashion-forward dress and plain-Jane cardigan (The Evening Standard, 11 Feb. 2009). Дискурсивним контекстом у цьому випадку постають соціальні очікування цільової аудиторії щодо вбрання майбутньої першої леді, яке повинно бути виваженим і модним. Дескриптор-евалютив plain-Jane характеризує одяг простої форми, переважно без яскравих кольорів. У його композитній структурі провідна комунікативна роль належить власному імені Jane, яке в англомовному соціумі асоціюється з посередністю й сірістю. Таким чином, у вищезгаданому контексті цей дескриптор-евалютив набуває негативного оцінного значення.
Дескриптори-конструктиви представлені гетерогенними класами номінативних одиниць, що позначають технічні характеристики одягу, як-от: довжину (short, long, knee-length, ballerina-length тощо), тканину(wool, tweed, silk, cashmere, brocade, silk тощо), виробника (антропоніми Chanel, Versace, Ferragamo тощо; топоніми Savile Row, Sloane Square, Manhattan тощо).
Вищерозглянуті дескриптори синтаксично поєднуються з позначеннями одягу й утворюють в дискурсі певні синтаксичні конструкції опису вбрання. Залежно від кількості предметів одягу, що підлягають дескрипції, розподіляємо такі синтаксичні конструкції на монооб’єктні й поліоб’єктні. Монооб"єктні синтаксичні конструкції дескрипції одягу підрозділяємо на прості (дескрипції підлягає одна властивість одягу) й комплексні (опис надається декільком властивостям одягу одночасно).
У результаті вивчення дискурсивних особливостей дескрипцій одягу було виявлено, що використання певного семантичного типу дескриптора й синтаксичної конструкції залежить від статі особи, одяг якої описується. Дескрипція одягу чоловіків є лаконічною і реалізується переважно в простих монооб’єктних синтаксичних конструкціях (59,3%), в яких переважаютьдескриптори-конструктивинапозначенняторговоїназви (39,1%).
Дескрипція одягу жінок зазвичай відтворюється адресантному полі об’єктних синтаксичних конструкціях (47,6%), в яких перевага надається дескрипторам-евалютивам (36,4%). Наведені факти свідчать про детальний опис вбрання жінок, у якому перерахування різноманітних характеристик одягу поєднується з аксіологічним компонентом. Наведемо приклад з корпусу матеріалу дослідження: The Russian first couple is to meet the Queen today at the reception at the Palace. At last, at 3.05, the motorcade swept in, stirring the parade ground dust. Mr. Putin, in a dark suit, stepped out and gallantly waited for his wife to join him before mounting the three steps. Mrs. Putin, in a billowing cream coat and matching cream hat twice the size of the Queen’s, gave similarly brief handshakes and nods (The Times,28 Jun. 2003). Дескрипція одягу російського лідера представлена монооб’єктною простою синтаксичною конструкцією, яка містить дескриптор-колоратив (dark)та номінативну одиницю на позначення одягу (suit). Опис вбрання дружини В. В. Путіна відтворюється поліоб’єктною синтаксичною конструкцією, до складу якої входять дескриптор-колоратив (cream) та два дескриптори-евалютиви на позначення естетичної (billowing, matching) та нормативної (twice the size of the Queen’s) оцінки пальта й капелюшка пані Путіної.
Окрім зазначеного, в дослідженні дескрипцій одягу з позиції гендерних стереотипів було встановлено особливий клас дескрипторів-евалютивів, які підкреслюють сексуальність одягу жінки й складаються з іменника на позначення частини тіла й дієслова з семантикою сексуальної дії: chest-revealing blouse, figure-hugging jeans, nipple-busting top тощо. У дескрипції вбрання жінок, на відміну від чоловіків, одяг позиціонується своєрідним екзистенціальним явищем, яке має пам"ять, відчуття, наділене здатністю "говорити" за свою власницю, і, як свідчить наступний приклад, є маркером незалежності й упевненості жінки у власних силах: One of the marks of the Princess’s emerging confidence and independence was her ever-decreasing skirt. On a trip to Venice, the hems reached daring heights in the form of a sparkly red georgette dress (Daily Mail,21 Aug. 1998). Наведені спостереження дають підстави стверджувати, що дескрипції одягу чоловіків і жінок відображають наявнув англомовному публіцистичному дискурсі загальну тенденцію, спрямовану на репрезентацію жінок у контексті їхньої зовнішності, а чоловіків – в аспекті їхньої діяльності.
Прецедентні феномени в дескрипціях одягу представлені прецедентними іменами, вираженими антропонімами на позначення відомих діячів культури (Elvis gown, Grace Kelly dress, Garbo skirt тощо) і політиків (Ronald Reagan Suit, Mao Suit тощо), онімами кінематографічної (Dynasty dress, Dallas three-piece suit, Tiffany gown тощо) і літературної (Gone with the Wind dress тощо) сфер, наприклад: So far so mildly diverting. But the toxic spill is the one showing Claudia with an afro, darkmake-up and a glitteryDynasty dress. It’s not the shoulder pads causing offence however – although, just look at them – but the blacking up of a famous blonde). Ключем до розуміння зазначеної дескрипції одягу є алюзія до всесвітньо відомого американського серіалу "Династія", який уособлював основну суспільну тенденцію 80-х років ХХ століття – жіночу емансипацію – настільки, що це навіть знайшло свій вияв у вбранні: виразні контури плечей на жіночому костюмі робили його схожим на чоловічий і тим самим підкреслювали рівноправність жінок і чоловіків. У такий спосіб адресант описує одяг пані Клавдії, насичений яскравими кольорами, її струнку статуру на високих підборах й чітко окреслену лінію плечей.
Отже, специфіка дискурсивних характеристик дескрипцій одягу полягає в багатстві семантичної наповненості складників однойменної тематичної групи, їхньому поєднанні з різними семантичними типами дескрипторів і мовними одиницями на позначення прецедентних феноменів для досягнення певного прагматичного ефекту.
2.2 Лексичне вираження оцінки , часу та кольору в контексті моди
Мода існує в тісному зв’язку з іншими явищами позамовної дійсності. Одяг у контексті моди сприймається через призму своєрідної аксіологічної системи, відбувається оцінювання предметів одягу та стилів. До лексичних засобів оцінки в текстах про моду можна віднести:
1) Прикметники з інгерентним оцінним значенням, серед них – слова з загальним значенням “красивий” (a pretty blouse); слова з загальним значенням оптимальності та доцільності (the right pair of shoes), що виражають об’єктивну оцінку; семантичні суперлативи (an awesome vintage pair of jeans), які передають емоційну оцінку. В лексиці моди утворилися скорочені варіанти оцінних прикметників glamorous та fabulous – glam (glam ensemble) та fab (fab pin-on flowers). Інгерентне оцінне значення мають деякі сленгові лексеми (hot denim, cool flat boots, an edgy outfit, crazy jeans, a funky look, groovy jackets).
2) Прикметники з адгерентним оцінним значенням. Слова fashionable, stylish, trendy, trendsetting, popular, modish, kicky (slang for fashionable) мають позитивну конотацію лише в межах системи цінностей, пов’язаних із модою: You will look stylish and chic and the way you choose to accessorize will show your own personal savvy (Dr.H., March 2001). Фактично в тексті, присвяченому моді, будь-який прикметник, що описує зовнішній вигляд речі, може сприйматися як позитивно-оцінний, якщо такий вигляд на момент мовлення є популярним. Так, у словосполученнях high-heeled stilettos чи a smooth tailored leather jacket прикметники smooth, tailored та high-heeled сприймаються як такі, що мають позитивну конотацію, якщо таке взуття чи такі жакети в моді.
Позитивну конотацію мають прикметники зі значенням новизни та сучасності. В тезаурусі Collins English Dictionary слова current, latest, up-to-date, up-to-the-minute подаються в ряду синонімів до слова fashionable. Відповідно слова passé, overripe в текстах, присвячених моді, виражають негативну оцінку. Автори цих текстів для вираження оцінки застосовують апеляцію до таких цінностей, як жіночність, сексуальність (sexy jeans, a feminine cut), вишуканість, святковість, аристократизм, обраність (a chic leather bag, luxurious ponchos with fur linings or trims), достаток, насиченість (duffle coat in rich bouclé, an oversized shirt with the generous cut and comfort of a jacket), комфорт та зручність (cuddly fleece). Відповідно слова на позначення таких антицінностей, як неохайність, зношеність, виражають негативну оцінку (a seedy jacket, a shabby look).
3) Прислівники з позитивною конотацією вживаються для посилення позитивного оцінного значення прикметників (scorchingly chic denim hot pants).
4) За допомогою дієслів оцінка виражається через пряме ставлення мовця до предметів одягу (I love stylish clothing. I hate heels), а також через опис гармонійності чи дисгармонійності образу (These jeans are designed to fit your figure).
5) Іменники на позначення моди та стилю сприймаються як такі, що мають позитивну оцінну сему в контексті моди (This outfit is a lot of fashion).
6) Для позначення оцінки використовуються фразеологічні сполуки, які виражають певну оцінку незалежно від контексту (A girl can never go wrong with pearls), а також такі, що виникли безпосередньо у сфері моди й мають значення “модний” або “старий, немодний” (Those little handbags are all the rage).
До граматичних засобів оцінки належить використання суперлативів (the most luxurious fabrics, the season’s richest colours), а також уживання словотвірних елементів із суперлативною семантикою (anti-glamorous, designer goodies, superdesigner, übermodel). Для підсилення позитивного враження використовується стилістичний прийом наростання з уживанням різних засобів вираження позитивної оцінки в одному реченні: It’s so pretty, so all-out alluring, that it goes beyond its retro roots (Flair, p. 69).
Одиниці з темпоральним значенням є невід’ємною частиною текстів про моду. Темпоральні значення реалізуються двома способами. Йдеться про належність елементів моди (речей, стилів) до певного історичного чи часового відтинку або ж доречність певних речей (стилів) для окремо взятого часу доби чи пори року (space-age nylon parkas, ‘70s-style wedge cork sole, the pants of the year, the coziest jacket of the season, summer totes and sandals, night gown). Темпоральні вирази, які позначають конкретні часові проміжки, є нейтральними з погляду оцінного забарвлення.
Тексти про моду часто створюються на основі опозиції now::earlier. Мовні одиниці з пантемпоральним значенням (always) асоціюються, з одного боку, з поняттям classical (вічне), з іншого боку, вони можуть набувати значення long-lasting, firm. Поняття now виражає найбільшу цінність моди – актуальність, належність до поточного моменту. Із now асоціюються такі поняття, як today, fashionable (latest, current) та new. Поняття now має тенденцію зводитися до хвилини / моменту: up-to-date –> up-to-the-minute –> up-to-the moment (The look of the moment is a truly pretty one (Flair, 2001, р. 63). The bigger handbag-of-the-minute is Prada’s bowling bag (Dr.H., June 2000)).
Референція до минулого може виражати як нейтральне порівняння теперішнього моменту з моментом, що пройшов, так і негативну оцінку явищ (застаріле). Проте коли минуле асоціюється з вічним, класикою (vintage, classic, nostalgic, retro), опозиція new::old нейтралізується, оскільки негативна конотація поняття old (застаріле) замінюється позитивною конотацією (вічне, класичне) (Cropped hooded top in a nostalgic reindeer and Christmas tree pattern (Victoria’s Secret, 1998, р. 18). Another retro touch, the sheer sweep of gold across the eyelid… (Flair 2001, р. 63)).
Оскільки 80% інформації сприймається людиною за допомогою зору, вирішальну роль у першому сприйнятті та оцінці відіграє колір. Саме в середовищі легкої промисловості відбувається розробка та номінація нових кольорів. Вторинні назви кольору утворюються за допомогою таких засобів:
асоціативної номінації, коли відбувається називання кольору за асоціацією з рослиною (lavender), субстанцією (sand), дорогоцінним камінням чи металом (torquoise), твариною та іншими явищами живої природи (bear, shell), явищами неживої природи (smoke), расами та національностями (ethiop), родом діяльності (navy);
суфіксації, коли суфікс додається до іменника, з яким асоціюється колір (rosy, bronzed, pearlish, azurn, opalescent), або до прикметника кольору (greenish, reddened, yellowy);
розширення значень прикметників (flaxen, metallic, golden);
словоскладання. Серед назв кольору сформувалася модель номінації з елементами –hued, -toned, -tinted, -coloured, -colour, -tone, які за ступенем продуктивності наближаються до семіафіксів (purple-hued, peach-toned, rose-tinted, crane-coloured, silvery-colour, blond-tone т.ін.). Нові назви кольору утворюються за допомогою поєднання простих назв кольорів (blue-red). У середовищі моди та текстильної промисловості виникла традиція поєднувати семантичні похідні для творення складних кольоративів (currant-plumwine). Перший компонент складного кольоративу може бути іменником чи прикметником, що уточнює назву кольору (deep-purple), в тому числі за асоціацією з предметами та явищами (forest-green).
У лексиці моди утворився цілий арсенал модифікаторів кольору, які описують кольори, поділяючи їх на теплі й холодні (Warm colours like red or pink balance out cool tones (Teen, April’94, p.32)), за порами року (Winter palette is being changed gradually by hot spring colours (New Woman, March’88, p.87)), за інтенсивністю (rich pink, pale blue), за насиченістю (lush tropical earthy colours), за такими якісними характеристиками, як прозорість чи непрозорість (opaque purples), однорідність (solid pale pink), присутність світла та блиску (iridescent shades of pearl and shell). Існують лексичні одиниці, що описують кольори з погляду їх суміжності (Clashing colours of the abstract, flee-market bought painting (Sassy, August’97, p.79)), емоційного впливу на глядача (calming blues, dramatic black), а також надають асоціативні та метафоричні характеристики кольору (burnt orange, wild pink).