1835 Р. Був надрукований вірш Шашкевича “Голос Галичини”

українською мовою. Цього ж року члени “Руської трійці” поча

ли виголошення проповідей українською мовою. У 1836 р. Ва

гилевич переклав українською мовою “Слово о полку Ігоревім”,

а Шашкевич підготував “Читанку”. Учасники “Руської трійці”

також встановили зв’язки з М. Максимовичем, вивчали твори

Т. Шевченка та інших українських письменників з Наддніп

рянщини, що започаткувало процес об’єднання культур захід

них та східних українців.

Вершиною діяльності членів “Руської трійці” було створення

двох альманахів — “Зоря” (1834) та “Русалка Дністрова” (1837),

написаних розмовною українською мовою. Влада заборонила

видавати “Зорю”, а “Русалку Дністрову” дозволили видати у Бу

дапешті. Але невдовзі після друку тираж “Русалки Дністрової”

конфіскували і знищили — з 1 тис. примірників до читача дій

шло лише близько 200. Усе це, а також переслідування учасни

ків організації з боку влади, призвело до припинення діяльнос

ті гуртка у 1837 р. У 1843 р. помер Шашкевич. Вагилевич пе

рейшов на пропольські позиції. Головацький певний час

намагався розвивати ідеї “Руської трійці”, зокрема видав

1846 р. у Відні альманах “Вінок русинам на обжинки”, а в Лейп

цигу статтю “Становище русинів в Галичині”, в якій ознайомив

європейську громадськість зі становищем західних українців та

доводив неприпустимість дискримінаційної політики влади що

до них. Проте і він поступово втратив надію у можливість укра

їнців вибороти свої права і в середині 1860 х років став москво

філом і виїхав у Росію.

Незважаючи на нетривалу діяльність “Руської трійці”, вона

стала важливою віхою в українському національному русі на за

126

хідноукраїнських землях. Важливість діяльності “Руської трій

ці” полягала у встановленні контактів з лідерами українського

національного руху Наддніпрянщини, що сприяло єднанню ук

раїнських патріотичних сил. “Руська трійця” започаткувала пе

рехід українського національного руху в Галичині з площини

культурної у політичну та постановку питань політичних і соці

ально економічних, що зробило українську національну ідею

зрозумілою та важливою для більшого кола українців. Саме

“Руська трійця” підготувала ґрунт для українського національ

ного пробудження в Західній Україні в період “весни народів”

та в наступні часи.

Революція 1848–1849 рр. і західноукраїнські землі. На по

чатку 1848 р. в європейських країнах піднялася хвиля револю

ційного руху, яка поєднувалася з боротьбою пригноблених на

родів за створення власних держав. Ці події започаткували про

будження національної свідомості у європейських народів.

Тому революційні події в Європі 1848–1849 рр. дістали назву

“Весни народів”.

Події “Весни народів” не оминули і багатонаціональної Авс

трійської імперії. В березні 1848 р. відбулось народне повстання

у Відні. Наляканий розмахом повстання імператор був змуше

ний піти на задоволення вимог повстанців: було звільнено з по

сад реакційних міністрів, а 15 березня проголошено Конститу

цію. Революційні виступи швидко охопили всю імперію. Ос

кільки основну частину населення імперії становило селянство,

то імператор був змушений піти на поступки цій частині насе

лення, аби відвернути її від участі у революції.

16 квітня 1848 р. був підписаний указ про скасування панщи

ни, а 22 квітня його оприлюднили. Показово, що в Галичині пан

щина, згідно із цим указом, скасовувалась 15 травня, тобто на

5 місяців раніше, ніж в інших частинах Австрійської імперії.

В Буковині указ про скасування панщини з’явився 9 серпня

1848 р., а селянство Закарпаття було звільнене від панщини лише

указом від 2 березня 1853 р. Головним недоліком цієї реформи бу

ла невпорядкованість права власності на угіддя, внаслідок чого

згодом виникли тривалі судові процеси між сільськими громада

ми та панами щодо права власності на них. За панами залишились

також їхні землі, які значно перевищували площу селянських на

ділів та ряд феодальних привілеїв, наприклад право пропінації,

127

церковна десятина тощо. Окрім цього, уряд зобов’язався виплати

ти панам компенсацію за втрачену робочу силу (пізніше уряд пе

реклав відшкодування 2/3 цієї суми на селян). А проте завдяки

скасуванню панщини селянські господарства звільнилися від пан

ської залежності і стали на капіталістичний шлях розвитку.

25 квітня 1848 р. Австрія була проголошена конституційною

монархією. Це означало введення громадянських свобод, рів

ність громадян, поділ законодавчої влади між парламентом та

імператором. У травні відбулись вибори до загальноімперського

парламенту— рейхстагу, який розпочав свою роботу в середині

липня 1848 р. у Відні. Головним його завданням було вироблен

ня конституції та умов повного звільнення селян від феодальної

залежності. У його роботі брало участь 39 депутатів українців

від Галичини та 5 від Буковини. Українські депутати в австрій

ському рейхстазі виступали єдиним фронтом на захист прав та

вимог українців у сфері освіти та культури. Проте головні до

сягнення у сфері прав українців були пов’язані з діяльністю ук

раїнського національного руху в Галичині.