Десталінізація

Політика Хрущова була позначена лібералізацією внутріш

нього життя країни, і тому дістала назву “хрущовська відлига”.

Почався процес десталінізації, головними ознаками якого були

виправдання несправедливо репресованих та критика культу

особи Сталіна.

Прискоренню реабілітаційного процесу сприяла Постанова

Президії ВР СРСР (вересень 1953 р.), якою Верховний Суд СРСР

отримав право за протестами Генерального прокурора перегля

дати рішення колишніх колегій ОДПУ, трійок НКВС та “особ

ливих нарад” при НКВС–МВС–МДБ СРСР. Відповідно до цієї

постанови були створені центральні та місцеві комісії, які зай

малися реабілітаційною діяльністю. В Україні діяло 26 таких

комісій, які звільнили впродовж 1954 — початку 1956 р. 15 тис.

ув’язнених, з яких 1801 особа повністю реабілітована.

13 березня 1954 р. було прийнято постанову Президії

ВР СРСР, згідно з якою зі складу МВС в окремий орган

виокремлювали КДБ. МВС та КДБ позбавлялися судових фун

кцій. 1 вересня 1954 р. ліквідовано Особливу нараду при МВС

СРСР, яка була своєрідним військовим трибуналом.

14–25 лютого 1956 р. в Москві відбувся XX з’їзд КПРС. На

ньому в ніч з 24 на 25 лютого на закритому засіданні з критикою

та викриттям культу особи Сталіна виступив М. Хрущов. Він

звинуватив у всіх прорахунках радянської системи Сталіна.

Розповів про знищення ним опозиції та просто невинних людей,

про масові депортації, про чистки партії. Водночас Хрущов не

торкнувся суті та витоків сталінізму із самої комуністичної мо

делі, що сформувалась у СРСР. Недоліком було й те, що цей вис

туп був закритим і основні його матеріали лишилися невідоми

ми для загалу. А проте XX з’їзд КПРС прискорив процес деста

301

лінізації. На XX з’їзді було, зокрема, реабілітовано С. Косіора,

П. Постишева, Ю. Коцюбинського, Й. Якіра, В. Затонського,

П. Любченка. На кінець 1950 х років органами КДБ та проку

ратури республіки були переглянуті справи майже 5,5 млн осіб,

з яких 58 % було реабілітовано.

Проте з початку 1960 х років “відлига” почала згортатись.

Замість культу особи Сталіна формувався культ Хрущова. Три

вала боротьба з опозицією. В Україні за 1954–1959 рр. за “анти

радянську діяльність” було притягнуто до судового розгляду

3,5 тис. осіб. У новому Кримінальному кодексі УРСР, прийня

тому у 1961 р., існувала ст. 62 “Антирадянська агітація і пропа

ганда”. У 1961 р. було репресовано групу львівських юристів

(Л. Лук’яненко, І. Кандиба, С. Вірун та ін.), які збиралися агі

тувати за конституційний вихід України зі складу СРСР. Цьо

го ж року у Львові була викрита молодіжна підпільна організа

ція “Український національний центр”, керівника якої було

розстріляно, а інших членів ув’язнили. При цьому Хрущов зая

вив на XXI з’їзді КПРС у січні 1959 р., що в СРСР немає фактів

судової відповідальності за політичні злочини.

Розвиток економіки

Промисловість. Розвиток промисловості характеризувався

збереженням пріоритетності важкої промисловості. Як наслі

док, досягнуто зростання насамперед у тих галузях, які не впли

вали на підвищення добробуту населення. У 1957 р. Україна

посіла перше місце у світі з виробництва чавуну на душу насе

лення, друге — з видобутку вугілля, третє — з виробництва ста

лі. Велика увага традиційно приділялася машинобудуванню та

електротехнічній галузі. За п’яту п’ятирічку (1951–1955) при

скорилось будівництво електростанцій, потужність яких зросла

вдвічі. Був споруджений каскад гідроелектростанцій на Дніпрі.

Загальні темпи зростання промислового виробництва у шостій

п’ятирічці становили 20 % за рік.

Було створено новий потужний промисловий комплекс на Пів

дні України (завод важких пресів і завод бурякозбиральних ком

байнів у Дніпропетровську, трансформаторний завод у Запоріж

жі, завод вантажних автомобілів у Кременчуці, найбільший у сві

302

ті ракетобудівний комплекс у Дніпропетровську — Південмаш,

найбільший в Європі Південний Криворізький гірничозбагачу

вальний комбінат). В Україні випускали найбільші у світі сухо

вантажі та рибальські траулери (Миколаїв), реактивні пасажир

ські літаки Ан–24 (завод ім. Антонова у Києві). Зросла кількість

шахт у Донбасі та освоєні нові вугільні басейни (Львівсько Волин

ський та Дніпропетровський) і газові родовища (Радченківське

у Полтавській області та Шебелинське у Харківській області).

У 1957 р. з метою покращання керівництва у промисловості

замість галузевих міністерств створені за територіальним прин

ципом ради народного господарства, яких в Україні налічува

лось 11. Єдиним позитивним наслідком цієї реформи було пере

дання значної кількості підприємств із загальносоюзного у рес

публіканське підпорядкування, що посилило економічну

самостійність України. На початку 1960 х років почали створю

вати перші виробничі об’єднання, або комплекси. Задля прис

корення промислового розвитку вдавались і до соцзмагань (рух

за комуністичне ставлення до праці, який до 1965 р. охопив по

ловину всіх робітників та службовців в Україні). Позитивним

кроком було збільшення у 1956 р. зарплати на 30 %, збільшен

ня терміну відпусток у зв’язку із вагітністю з 77 до 112 кален

дарних днів, дозвіл на вільну зміну місця роботи, встановлення