23 Вересня 1648 р. Між військами б. Хмельницького та но

вою польською армією відбулась Пилявецька битва (на Поділ

лі). В ході кількагодинного бою козацькі війська повністю роз

громили поляків. Після цього Хмельницький рушив на Галичи

ну, а в листопаді українське військо вступило на етнічні

польські землі. Почалась облога Замостя. Тут до Хмельницько

го надійшла звістка про обрання польським королем Яна Кази

мира. Хмельницький бажав обрання саме цієї особи, оскільки

вважав Казимира прихильним до козаків. Наближалась зима,

військо було виснажене. До того ж воювати доводилося вже на

чужій території. Усе це змусило Хмельницького припинити бо

йові дії і повернутися в Україну.

Кінець 1648 р. — квітень 1649 р. — тимчасове припинення

бойових дій. Обидві сторони знову накопичують сили.

У квітні 1649 р. поляки порушили перемир’я і вдерлись в Ук

раїну двома арміями. З Волині просувалась армія на чолі з коро

лем Яном Казимиром (25 тис.), а з Галичини — друга армія під

проводом Яреми Вишневецького (15 тис.). Хмельницький прий

няв мудре рішення не дати польським арміям з’єднатись і розби

ти їх поодинці. Тому він швидким маневром пішов назустріч

польським військам, оточив Вишневецького у Збаражі, а потім

таємно відвів війська від Збаража до Зборова, де оточив польсько

49

го короля. У битві під Зборовом польські війська були практично

знищені і сам король мало не потрапив у полон, але зрада татар

(які не бажали значного посилення Хмельницького і були підкуп

лені поляками) змусила Хмельницького піти на переговори.

18 серпня 1649 р. між Україною і Польщею був укладений

Зборівський договір. Відповідно до нього: 1) козацький реєстр

встановлено у 40 тис.; 2) польська армія та євреї не могли пере

бувати в Україні; 3) в Брацлавському, Київському та Чернігів

ському воєводствах всі державні посади могли обіймати лише

православні; 4) амністія всім учасникам повстання; 5) скасуван

ня церковної унії; 6) гетьман ставав найвищим правителем Ук

раїни і підтверджувалось право його виборності.

Зборівський договір 1649 р. відновив українську держав

ність. Україна стала фактично незалежною державою — Геть

манщиною на чолі з виборним гетьманом. За основу державного

устрою було взято козацький устрій. Країну поділено на вій

ськово адміністративні одиниці — полки (у різні періоди

Хмельниччини їх було від 16 до 20). Полки поділялись на сотні,

а сотні — на десятки. Столиця — Чигирин. Міста з магдебур

зьким правом зберігали автономію. Було створено регулярну ар

мію, сформовану за територіальним принципом. Із початку

1650 х років почалось також формування найманого війська та

особистої гвардії. Формувалась система судочинства, в основу

якої було покладено ІІІ Литовський статут та звичаєве право.

Бойові дії у 1651–1653 рр. Одразу ж після укладення Зборів

ського договору і Польща, і Україна почали підготовку до нової

війни, оскільки договір не влаштовував жодну зі сторін. Навес

ні 1651 р. відбулись перші сутички, а у травні 1651 р. на терито

рію України вступило головне польське військо. Вирішальна

битва відбулась біля м. Берестечка на Волині 18 червня —

10 липня 1651 р. Польське військо нараховувало 150 тис., укра

їнське — 100 тис. (проте з них половина — селяни) і 50 тис. та

тар. Основні бойові дії розгорнулися 28 червня–10 липня. Ко

зацька армія почала перемагати, але у вирішальний момент

татари почали відступ і зім’яли козацькі ряди. Б. Хмельниць

кого, який поїхав їх зупиняти, татари фактично взяли в полон і

вивезли. Українські війська лишились без керманича. Все це

викликало паніку серед українців і призвело до їхньої поразки.

Лише Богун, який узяв командування над козацькими війська

50

ми, зміг вивести їх з оточення і таким чином урятував україн

ську армію.

Водночас у червні 1651 р. з півночі на Україну почав наступ

литовський гетьман Радзивілл, який ішов на допомогу поля

кам. Він узяв Київ і наприкінці серпня з’єднався з польською

армією під Васильковом. Але польсько литовська армія була та

кож виснажена, не мала достатньої кількості провіанту і фура

жу. Українське селянство розпочало партизанську боротьбу.

Хмельницький повернувся від татар і під Білою Церквою збира

в нове військо. Все це ускладнювало становище поляків і змуси

ло їх піти на переговори. Хмельницький також змушений був

піти на переговори, оскільки ще не встиг відновити українську

армію після поразки під Берестечком.