19 Березня інформація про повстання у Відні дійшла до Льво

ва. Українська громадськість одразу ж вирішила використати

послаблення центральної влади для того, аби вибороти свої пра

ва. Були створені Національна гвардія та батальйони україн

ських стрільців. Почалась підготовка до створення власних

представницьких органів. Цей процес прискорився активізаці

єю польського національно визвольного руху, який одразу

ж виступив проти права українців на самовизначення. 13 квіт

ня 1848 р. поляки створили у Львові Центральну Раду Народо

ву, яка звернулася до австрійського імператора з вимогою про

перетворення Галичини на польську автономну провінцію. Ос

кільки поляки не визнавали жодних національних прав за ук

раїнським населенням Галичини, то галицькі українці посили

ли боротьбу за свої права.

З метою самоорганізації та згуртування національних сил

8 травня 1848 р. українцями на противагу полякам була створе

на Головна Руська Рада, яку очолив єпископ Григорій Яхимо

вич, а потім священик Михайло Куземський. Ця організація,

яка діяла впродовж 1848–1851 рр., заявила, що виступає репре

зентантом інтересів всіх українців імперії перед урядом. Рада

заснувала власний друкований орган — газету “Зоря Галицька”,

128

запровадила синьо жовтий прапор і герб із зображенням золото

го лева на синьому тлі. До основних вимог Головної Руської Ра

ди, з якими вона звернулась до австрійської влади, належали:

поділ Галичини на дві провінції Східну (українську) і Західну

(польську), допущення українців до державних посад, проведен

ня демократичних виборів до представницьких органів влади,

запровадження навчання в усіх освітніх закладах рідною мовою.

Австрійський уряд задовольнив лише вимогу щодо переведення

освіти на українську мову: навчання українською мовою запро

ваджувалось у початкових школах, а в гімназіях українська мо

ва вводилась як обов’язковий предмет. На початку 1849 р. при

Львівському університеті була також створена кафедра україн

ської мови та літератури, яку очолив Я. Головацький.

15 Травня 1848 р. Головна Руська Рада звернулася з відозвою

до українського населення про підтримку її програми та об’єд

нання навколо ідей відродження української культури та вимо

ги автономії для українських земель імперії. Наслідком цього

звернення стало створення близько 50 відділень Головної Русь

кої Ради на місцях, що засвідчило про її підтримку з боку укра

їнського загалу. Українці почали власними силами розвивати

освітню та видавничу справу. У 1848 р. в Коломиї заснували

першу українську читальню, а в 1849 р. — народний дім у Льво

ві. 25 жовтня 1848 р. у Львові була створена “Галицько!Руська

матиця” — товариство для просвітницької і літературно видав

ничої справи.

Поляки на противагу Головній Руській Раді створили у Льво

ві з ополячених українців пропольську організацію Руський Со

бор (очолив князь Лев Сапега), яка видавала газету “Щоденник

руський”. Ця організація виступала за співпрацю з поляками.

Проте особливої підтримки українського населення Руський

Собор не мав і тому невдовзі приєднався до польської Централь

ної Ради Народової.

Представники західноукраїнської інтелігенції також взяли

участь у скликаному в Празі в червні 1848 р. з’їзді представни

ків слов’янських народів Австрійської імперії (Слов’янський

конгрес). На ньому, зокрема, було розглянуто ситуацію в Гали

чині і зроблено спробу примирити всі три організації на принци

пах рівності. Проте польські національні організації Галичини

проігнорували ці пропозиції.

129

19 жовтня 1848 р. у Львові відбувся з’їзд діячів української

науки та культури (Собор руських вчених), у роботі якого взяло

участь 118 делегатів. Головною метою учасників з’їзду було ви

роблення єдиного українського правопису. Таким було визнано

правопис М. Максимовича. Окрім того, на з’їзді знову була ви

сунута вимога до влади про поділ Галичини на українську та

польську провінції та впровадження української мови в систему

освіти та діловодства.

Дії українців часом набирали і досить радикального характе

ру. Так, 2 листопада 1848 р. відбулось Львівське збройне пов!

стання, яке було відповіддю на жовтневе повстання у Відні. На

селення Львова, за підтримки національних гвардійців, в ніч на