640 Тисячна французька армія під командуванням Наполеона на

пала на Російську імперію. Наполеон мав конкретні плани щодо

України. Вони полягали в тому, щоб використати частину укра

їнських земель як предмет розплати із союзниками, а решту пе

ретворити на плацдарм подальших завоювань. Правобережну

Україну Наполеон обіцяв передати Герцогству Варшавському,

Волинь — Австрійській імперії. А у разі вступу у війну проти

Росії Туреччини останній планувалось віддати Крим та Північ

не Причорномор’я. Решта ж українських земель (Лівобережжя

та Слобожанщина) мали стати французькою колонією і поділя

лись на три військово адміністративні області (наполеоніди).

Ще до 1812 р. на території України з’явились французькі

агенти, які знищували військові бази і вели агітацію серед насе

лення з метою підняття антиросійського повстання. Але україн

ці в основній своїй масі виявились інертними і не відгукнулись

114

на французькі заклики. Правда, траплялись і поодинокі епізоди

профранцузьких настроїв серед українців (дворянин Мочулов

ський у Південній Полтавщині, відставний солдат Гуцан у Пере

яславському повіті, дворянин Лукашевич у Переяславському

повіті та ін.), але вони далі розмов не йшли. Єдиний випадок ак

тивних антиросійських дій — створення польським шляхтичем

Чайковським у своєму маєтку на Волині козацького “рушення”

на допомогу наполеонівським військам. Натомість абсолютна

більшість українського суспільства вирішила підтримати у цій

війні Росію. При цьому кожна суспільна група керувалася влас

ними інтересами. Дворяни боялись запровадження революцій

них порядків у випадку перемоги Франції, а просте населення

вважало французів іновірцями, що особливо підкреслювалось

православним духовенством, яке також не хотіло опинитися під

владою неправославного правителя. Значно вплинули на зайнят

тя проросійської позиції селянством також обіцянки російсько

го уряду про звільнення від кріпацтва і відновлення козацтва.

Територія України не була ареною головних бойових дій росій

сько французької війни 1812 р., оскільки основні сили наполео

нівської армії пройшли північніше — через Білорусь до Москви.

Проте окремі підрозділи армії Наполеона проникли на територію

України влітку 1812 р. Так, наприкінці липня 1812 р. австро сак

сонський корпус зайняв Ковельський, Володимирський та Луць

кий повіти Волинської губернії. Водночас ще одна частина напо

леонівської армії на початку серпня 1812 р. прорвалась на північ

Чернігівщини. Виникла загроза захоплення Києва.

Вояки наполеонівської армії поводилися на окупованих ук

раїнських землях брутально. У відповідь на такі дії окупантів

населення піднялось на партизанську боротьбу. Партизани пе

решкоджали сполученню між військами, нападали на тран

спорти, вбивали кур’єрів та знищували невеликі підрозділи во

рожих військ.

Окрім стихійного захисту свого особистого майна, участь ук

раїнців у Вітчизняній війні 1812 р. мала й інші форми. До них

належали: створення ополченських підрозділів, захисного лан

цюга вздовж північних рубежів України, участь у бойових діях

у складі регулярної російської армії та у партизанських з’єднан

нях, матеріальне забезпечення російської армії, участь у будів

ництві укріплень тощо.

115

6 липня 1812 р. російський імператор Олександр І видав ма

ніфест, який закликав населення створювати земське ополчен

ня. Малоросійському генерал губернатору князю Лобанову

Ростовському цар надав спеціальні повноваження на формуван

ня ополчення для захисту України від наступу наполеонівських

військ із півночі. У “Відозві до малоросійського народу” уряд

закликав українців активно включитись у боротьбу з наполео

нівською армією, а всім, хто вступав до ополчення, обіцяли пра

ва і привілеї козацтва та особисту волю. Були натяки і на мож

ливість відновлення автономії України. Українці активно від

гукнулись на ці заклики і до початку вересня 1812 р. на

добровільних засадах сформували 15 козацьких полків (9 пол

тавських та 6 чернігівських). Активну роль у формуванні 5 го

Полтавського полку взяв І. Котляревський. Окрім козацьких,

в Україні було сформовано також 5 кінних підрозділів (загони

“лісових козаків” та ескадрон херсонських козаків). У вересні