99 98 Глава 5 Розгляд судом справ про усиновлення

таким складом суду. ГЬловуючий оголошує склад суду, прізви- | | ще експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового за- І | сідання. Відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК України розгляд справ | про усиновлення провадиться у складі одного судці та двох на- | родних засідателів. Таке положення відповідає принципу коле­гіальності розгляду справи, закріпленому в ст. 129 Конститу- | ції України та в ст. 18 ЦПК України. Окрім зазначеного розгляд 1 справ про усиновлення в зазначеному складі суду є, свого роду, І проявом принципу участі народу в здійснені правосуддя, що за- І кріплений в ч. 4 ст. 124 Конституції України. Для забезпечення І об’єктивності розгляду справи суддя підлягає відводу або само- і І відводу у випадках, встановлених ст. 20 ЦПК України. Голову- 11 ючий у справі повинен вирішити питання стосовно наявності | клопотань про відвід суддів. Якщо таких клопотань немає, голо- | вуючий продовжує розгляд справи по суті;

5. Роз’яснення прав та обов’язків особам, що беруть участь і у справі, відповідно до ст. 167 цгік України;

6. розгляд заяв та клопотань осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ст. 168 ЦПК України. Під клопотаннями необхід­но розуміти заяви, що подаються до суду учасниками справи з ! проханням про виконання процесуальних дій, без здійснення і котрих, на їх думку, справа не може бути правильно вирішена.

Розгляд справи по суті починається з доповіді головуючого у справі про зміст заявлених вимог згідно із ст. 173 ЦПК України, і Тсіка частина судового розгляду справ окремого провадження має значні відмінності від справ позовного провад ження: якщо в по­зовному провадженні ця частина проходить у формі змагання двох сторін, то у справах окремого провадження, за відсутністю: спору про право, такого змагання, по суті, немає; суд заслуховує заявника та досліджує надані ним докази⁶⁰. Тому у справах про усиновлення суд не з’ясовує питання щодо визнання відповіда­чем вимог заявника, оскільки судова діяльності в справах про усиновлення направлена не на вирішення спору про цивільне право, а направлена на підтвердження наявності або відсутності усиновлення, шляхом встановлення наявності всіх позитивних та відсутності усіх негативних умов усиновлення. В таких спраг вах не може бути протилежних інтересів, які присутні в справах * позовного провадження. Тому визнання вимог, як суб’єктивного процесуального права, в окремому провадженні взагалі, та в справах про усиновлення, зокрема, не відбувається.

Особливістю справ про усиновлення в особиста участь заяв­ника в судовому засіданні.

Відсутність спору про право у справах окремого провадження вимагає особливої активності від суду в доказовій діяльності. Після доповіді у справі, суд заслуховує пояснення заявника та інших осіб, що беруть участь у справі, відповідно до ст. 176 ЦПК України.

У справах окремого провадження відсутній інститут третіх осіб. Тому суд встановлює порядок надання пояснень у справі, виходячи з того, хто з’явився до судового засідання, та надає слово особам, що беруть участь у справі, у такому порядку: заяв­ник, його представник, дитина, якщо вона за віком та за станом здоров’я може усвідомлювати факт усиновлення, представник органу опіки та піклування та інші заінтересовані особи. Якщо справа розглядається відносно повнолітньої особи, то суд заслу-1 ховує її пояснення після заявника. У цивільному процесуальному законодавстві не врегульоване питання щодо можливості пред-' ставництва в процесі усиновлення повнолітньої особи. Вбача,* ється, що повнолітня особа також має право мати представника у справі відповідно до ст. 59 Конституції України, що закріплюй' право на правову допомогу. Така допомога може бути надана у вигляді консультацій, представництва інтересів у суді (заумо*] ви особистої участі заявника в судовому засіданні). За вільним вибором особи таку допомогу може надавати як адвокат так й інша особа, яка відповідно до ст. 40 ЦПК України може бути пред-1 ; ставником в суді.

^: Заслухавши пояснення заявника та інших осіб, що беруть] участь у справі, суд переходить до дослідження доказів. Відпої ; відно до ст. 177 ЦПК України суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок “з’ясування обставин справи, на які вони посилаються.

Порядок дослідження доказів у справах про усиновлення, у зв’язку з тим, що вони розглядаються за правилами окремо«! ⁵ го провадження, має свої специфічні особливості в порівнянні ; з позовним провадженням. Як свідчить аналій чинного закоч Інодавства та матеріали судової практики, застосування покц*|

зань свідків є допустимим тільки разом з іншими доказами та у виняткових випадках. Так, показання свідків можуть бути допущені судом для підтвердження обставин, що свідчать про не проживання та не надання батьківської турботи батьками усиновлюваній дитині, обставин, що підтверджують факт не ви­ховання та не утримання понад шість місяців без поважних при­чин дитини, що усиновлюсться, з метою звільнення від необхід­ності отримання згоди на усиновлення від повнолітніх батьків.

Дослідження письмових та речових доказів, заслуховування звукозаписів, демонстрація відеозаписів, дослідження висновку експерта, отримання консультацій спеціаліста у справах про усиновлення здійснюється за загальними правилами, встанов­леними Розділом III Піавою 4 ЦПК України.

Розгляд справи спрямований на встановлення законності під­став для усиновлення. Встановлення таких обставин під час судового розгляду повинно здійснюватися безперервно відпо­відно до принципу безпосередності судового розгляду. Проте, за необхідності, в судовому засіданні може бути оголошена пере­рва, тобто судовий розгляд справи переноситься на деякий час. Після закінчення перерви судовий розгляд не поновлюється, а продовжується.

Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки наданих стороною доказів головуючий надає сторонам право на додатко­ві пояснення, що можуть суттєво доповнити матеріали справи, відповідно до ст. 192 ЦПК.

Вислухавши додаткові пояснення, суд переходить до судових дебатів. Судові дебати - окрема, самостійна частина судового розгляду, яку необхідно відрізняти від надання додаткових по­яснень у справі. Так, в судових дебатах можна посилатися тільки на ті обставини і докази, що були досліджені в судовому засідан­ні, на відміну від додаткових пояснень, надання яких має на меті надати суду нову, не досліджену інформацію у справі. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових об­ставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. До судових дебатів суд має право переходи­ти тільки після закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами, ухваливши відповідну ухвалу, відповідно до ст.

192 ЦПК. Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом, за винятком випадків, коли промовець виходить за межі справи, або повторюється.

Після проведення судових дебатів суд зобов’язаний ухвалити рішення. Як правило, розгляд цивільної справи закінчується ухваленням судового рішення. Однак під час судового розгляду можуть виникнути обставини, за наявності яких, в силу зако­ну, провадження у справі закінчується без ухвалення судового рішення шляхом закриття провадження у справі (ст. 205 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК). Відсутність у справах усиновлення спору про право, сторін з протилежни­ми інтересами, як наслідок, відсутність можливості укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду (ст. 235 ЦПК) та відсутність можливості визнати позов, при­зводять до того, що закриття провадження у справі на підставі п. п. 3-5 ст. 205 ЦПК є не можливим. Тому, у зв’язку з особли­вою процесуально-правовою природою справ про усиновлення, провадження може бути закрите тільки на підставі п. п. 1, 2, 6 ст. 205 ЦПК. Тобто якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не до­пускають правонаступництва. А справи про усиновлення не мо­жуть допускати правонаступництва.

Залишення заяви без розгляду, як зазначається в науковій літературі, можливе в тих випадках, коли заявник має право на судовий захист, але реалізація зазначеного права на даний момент не можлива у зв’язку з відсутністю встановлених за­коном процесуальних умов такої реалізації⁶¹. Залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою самою вимогою та з тих самих підстав. Треба зазначити, що особливістю справ про усиновлення є необхідність перебу­вання заявника на обліку в якості кандидата в усиновлювачі. Така необхідність зумовлена наступними чинниками: особа, що бажає усиновити дитину, може ознайомитися з інформа­цією про неї тільки через відповідні органи (служби у справах дітей), звернувшись із заявою про взяття особи на облік; озна-