Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ...docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
720.89 Кб
Скачать

§ 5. Рішення суду про обмеження

цивільної дієздатності фізичної особи чи про визнання фізичної особи недієздатною

Суд за результатами розгляду справи ухвалює рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи само­стійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

В

і

Глава 2

ідповідно до ст. 60 ІДК. України суд встановлює опіку над фі­зичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опі­куна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опі­ки та піклування.

Рішення суду в справах про визнання фізичної особи обмеже­но дієздатною або недієздатною повинно відповідати вимогам статтей 213,215 ЦПК України. У резолютивній частині рішення слід зазначати висновок суду про визнання фізичної особи обме­жено дієздатною чи недієздатною або про відмову в задоволенні заявлених про це вимог.

Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визна­ння фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієз­датності фізичної особи, відносяться на рахунок держави. Суд, встановивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує з заявника всі судові витрати.

Фізична особа вважається недієздатною з часу набрання за­конної сили рішенням суду про визнання її недієздатною, але у випадках, коли від часу виникнення недієздатності залежать певні правові наслідки, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням висновку судово-психіатричної експер­тизи й інших даних про психічний стан фізичної особи, в рішен­ні може зазначити, з якого часу фізична особа є недієздатною.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.„2.ст. 241 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклу­вальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за за­явою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що по­становляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклуваль­ника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнен­ня опікуна або піїслувальника.

Розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи... 47

Зміст даної норми не дає нам відповіді, як саме повинна роз­глядатись справа про звільнення опікуна або піклувальника, самостійно чи в межах справи, в якій ухвалено рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною.

§ 6. Поновлення цивільної дієздатності фізичноїособи, яка була за рішенням суду обмежена у цивільній дієздатності або визнана недієздатною

Законодавство України передбачає підстави та порядок по-. ч | новлення цивільної дієздатності особи.

Підставами для поновлення цивільної дієздатності особи, , цивільна дієздатність якої була обмежена є: одужання фізичної<^\1 особи, або поліпшення її психічного стану, завдяки чому була ^ відновлена у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; припинення фізичною особою ^ . зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, тощо. ч \

Підставами для поновлення цивільної дієздатності особи, якаНх < була визнана недієздатною є: одужання фізичної особи, або таке поліпшення її психічного стану, що відновило у повному обсязі ГРІ здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Цивільне процесуальне законодавство визначає коло осіб. ^ які вправі звернутися до суду із заявою про поновлення ци- ;ч вільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої ^ була обмежена або визнана недієздатною. Так відповідно до ч. З \ ст. 241 ЦПК України заява про поновлення цивільної дієздат- ? ності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена ^ може бути подана самою фізичною особою, яка була обмежена, ' в цивільній дієздатності, її піклувальником, членами сім’ї або органом опіки та піклування. Заява про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, може бути подана опікуном, органом опіки та піклування (ч. 4 ст. 241 ЦК України). На відміну від ЦПК 1963 р., який уст. 260 за­значав, що суд з власної ініціативі був вправі ставити питання про скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздат­ності фізичної особи чи про визнання фізичної особи обмежено

дієздатною, чинний ЦПК України дане положення не передба­чає.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» (із змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 р. № 15) за­ява про поновлення фізичної особи у цивільній дієздатності по­дається до суду за місцем проживання особи, яка була обмежена у цивільній дієздатності або визнана недієздатною. М. І. Балюк та Д. Д. Луспеник вважають, що системний аналіз статей 236 та 241 ЦПК України вказує на те, що заява про скасування рішен­ня суду про обмелсення цивільної дієздатності чи про визнання фізичної особи недієздатною молсе бути подана до суду за місцем пролшвання заявника, незалелшо від того, яким судом таке рі­шення ухвалювалось31.

Відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК України справи про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи розглядаються колегіаль­но в складі одного судді і двох народних засідателів.

При розгляді справ про поновлення фізичної особи в ци­вільній дієздатності суд повинен призначити проведення судово-психіатричної експертизи для встановлення стану здоров’я особи, яка була визнана недієздатною. Тільки на під­ставі висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення її стану здоров’я або видулсання за рішенням суду поновлюється дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Вказана категорія справ розглядається судом в окремому судовому провадлсенні (в іншій справі) з обов’язковою участю представників органу опіки та піклування. С.Я. Фурса слушно зазначає про те, що правові норми про розгляд справ про ска­сування обмелсення або про поновлення в дієздатності не пови­нні бути розміщені в ст. 241 ЦПК України, яка іменується «Рі­шення суду». Таке розташування цих категорій справ зумовлює незначну увагу до їх самостійного значення. Ці справи мають істотні особливості, тому порядок їх розгляду має таколс визна-

  1. Балюк М. ЛусіїеникД. Д. Практика застосування цивільного процесуаль­ного кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. Серія «Судова практика». -X.: Харків юридичний, 2008.-С. 416.

чатись окремою статтею закону як це, наприклад, передбачено ст. 286 ЦПК РФ19.

Відмова у задоволенні заяви про скасування рішення суду про обмелсення цивільної дієздатності чи про визнання фізичної особи недієздатною не перешкоджає заявникові повторно звер­нутися до суду з цією лс заявою після зміни обставин, що були підставою для відмови в задоволенні заяви.

Рішення суду про поновлення фізичної особи в цивільній дієз­датності після набрання ним законної сили надсилається органу опіки та піклування та, відповідно, опіка (піклування), встанов­лена над фізичною особою, припиняється.

Список рекомендованої літератури:

  1. Балюк M. 1., Луспеник Д.Д. Практика застосування цивіль- ‘ ного процесуального кодексу України (цивільний процесу питан­нях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції.-Судова практика. -X.: Харків юридичний, 2008.- 708 с.

  2. ЛСшпкєвичЛ., Лутчєнко ІО. Ограничение дееспособности гралсдан, злоупотребляющих спиртными напитками//Социа­листическая законность. - 1984.- № 8,- С. 47-48

  3. ГузъЛ.Е. «Подготовка некоторых категорий гралсданских дел к слушанию и особенности их рассмотрения. Книга 3».-Х: Харьков юридический, 2001.

  4. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія/В. В. Комаров, В.І. Тертишніков, В. В. Варанкова та ін.; За заг. ред. професора В. В. Комарова. - X.: Харків юри­дичний, 2008.-928 с.

  5. Пятилетов И. М. Признание гралсданина ограниченно дееспособным.-М., 1980.-47с.

  6. Сімейне право України. Підручник/Під ред.. В Л. Борисової;

І. В. Жилінкової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 264 с.

  1. Слободян С. Обмелсення дієздатності фізичних осіб: Цивільно-правові проблеми//Юридичний журнал, - 2004,- №1.-С. 32-33.

  1. УсталоваА.В. Судопроизводство по делам о признаний гражданина недееспособным или ограниченно дееспособным: Автореф. дисс... канд. юрид. наук,-М.. 1975.-25 с.

  2. Харитонов Е. О., Старцев А. В., Харитонова Е. И. фаждан- ское право Украины: Ученик. Издание четвертое. -X.: Одиссей,

  1. -920 с.

  1. Хутыз М.Х. Признание гражданина недееспособным или ограниченно дееспособным: Автореф. дис... канд. юрид. наук.- М., 1968.-17 с.

  2. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./За заг. ред.

  1. І. Борисовой Ї.В. Спасибо-Фадєєвої, В. Л. Яроцького.-К.: Юрін- ком Інтер, 2004. - Т. 1. - 480 с.

  1. Цивільний процес України: Підручник/За ред. ІО. С. Чер­воного. - К.: Істина, 2007. - 392 с.

  2. Цивільний процес України: академічний курс; за ред.

  1. Я. Фурси. - К.: Видавець Фурса С. Я.: КНТ, 2009. - 848 с.

  1. ЧечотД.М. Неисковые производства.-М.: Юридическая литература, 1973.- 168 с.

  2. Шишка Р. Б. Цивільне право України: Курс лекцій: У 6-ти томах.Т. 1.-Харків: Еспада, 2008.-680 с.

  3. Штефан М. И. Цивільне процесуальне право України: Під- руч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.- К.: 1н Юре, 2005.- 624 с.

; ГЛАВА 3. РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО НАДАННЯ НЕПОВНОЛІТНІЙ ОСОБІ повної цивільної ДІЄЗДАТНОСТІ

| »

; § 1. Загальна характеристика справ про надання повної цивільної дієздатності неповнолітній особі

Серед справ, що розглядаються в окремому провадженні, слід ! особливо виділити справи про надання повної цивільної дієздат­ності неповнолітній особі (ст. 242-245 ЦПКУкраїни). Розгляд цих справ є новелою, яка знайшла своє відображення у ЦПК тільки у 2004 році. Набуття повної цивільної дієздатності фізичною особою пов’язане із досягненням нею вісімнадцяти років або моментом реєстрації шлюбу (у разі реєстрації шлюбу фізичною особою, яка не досягла повноліття).

Однак, за законом повна цивільна дієздатність може не лише набуватися фізичною особою, але й надаватися їй відповідними державними органами. Надана фізичній особі повна цивільна дієздатність поширюється на усі права та обов’язки.

Встановлення можливості надання фізичній особі повної ци­вільної дієздатності пов’язане, насамперед, з гарантіями забез­печення інтересів неповнолітніх, розвитком їх здібностей і нави­чок в трудовій діяльності, турботою про розвиток цивілізованих відносин в умовах громадянського суспільства.

Цивільний кодекс України у 2004 р. вперше у ст. 35 встановив інші випадки набуття повної цивільної дієздатності неповноліт­німи, крім реєстрації шлюбу. В законодавстві інших країн такий інститут відомий під назвою «емансипація». Надання повної ци­вільної дієздатності проводиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою зацікавленої особи та письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. У разі відсутності такої згоди, надання повної цивільної дієздатності проводиться за рішенням суду в порядку, передбаченому розділом 4 главою З ЦПК України (ст. ст. 242-245). Підсудність даної категорії справ

визначається місцем проживання заявника. Місцем проживан-. ня фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше примі­щення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, перевалено або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце прожи­вання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.