Глава 5 95 94 Розгляд судом справ про усиновлення

новленні, пріоритету усиновлення громадянами України, і участь органів прокуратури є необхідною та повинна стати І додатковою гарантією ухвалення законного та обґрунто­ваного рішення у справах про усиновлення;

в) дитина, повнолітня особа, що усиновлюється. Мета учас- ті дитини - надання згоди на усиновлення. При розгля- І рй справ про усиновлення повнолітньої особи. її участь 1 у справі обов'язкова. Дитина, повнолітня особа, що уси- І новлюсться, набувають у процесі процесуального статусу ■ заінтересованої особи та мають права та обов’язки осіб, що беруть участь у справі;

г) особи, які повинні надати обов’язкову згоду на усиновлен­ня. У залежності від обставин справи надання такої зго­ди буде необхідне від осіб, зазначених у ст. 217, 220, 221, 222 СК України, або вона взагалі не потрібна у випадках, передбачених нормами чинного законодавства України, про що зазначалося вище;

4. Інші учасники процесу. За необхідності суд вирішує пи­тання про залучення до справи свідків, експертів, спеціалістів, тощо.

Що стосується справ про усиновлення іноземними грома­дянами, то коло учасників процесу в справах про усиновлення дітей іноземними громадянами виглядає таким чином:

1. Заявник (заявники] та їх представники;

2. Заінтересовані особи:

а) органи опіки та піклування;

б) Державний департамент з усиновлення та захисту прав дітей;

в) прокурор. На відміну від справ внутрішньо національного усиновлення, відповідно до Наказу Генеральної прокура­тури України від 29 листопада 2006 року № 6 «Про органі­зацію представництва прокурором у суді інтересів грома­дянина або держави та їх захист при виконанні судових рішенв» встановлюється необхідність забезпечення участі прокурорів за своєю ініціативою при розгляді справ про

усиновлення дітей іноземцями⁵⁸;

г) опікуни, піклувальники;

д) усиновлюваний та ін.

3. інші учасники процесу, які сприяють провадженню у спра< вах цієї категорії (перекладач, експерт та ін).

Треба поголитися з лумкою A.A. Мельникова про те. що ви­значення суб'єкта процесуальних правовідносин та визначення учасника процесу не завжди збігаються⁵⁹. У залежності від осо«] бливостей справи про усиновлення можливий різноманітний склад учасників процесу, але вони всі входять до визначеного кола суб’єктів процесу усиновлення.

Таким чином, можна зробити висновок, що метою підготов«] ки справи про усиновлення до судового розгляду є створення умов для забезпечення правильного та*своєчасного судового розгляду.

§ 3. Судовий розгляд та ухвалення судового рішення у справах про усиновлення

Судовий розгляд - це регламентована цивільним процесу*! альним законодавством діяльність суду, осіб, що беруть участь у справі, та інших учасників процесу, спрямована на розгляд ти вирішення цивільної справи по суті, Судовий розгляд має свої специфічні завдання: розгляд та вирішення цивільної справи по суті. Справи про усиновлення розглядаються за загальними правилами цивільного судочинства, встановленими Розділом IV Піавою 5 ЦПК України. Специфіка розгляду справ про усинои* лення зумовлена не тільки розглядом зазначених справ в поч рядку окремого провадження, а має додаткові специфічні риси внаслідок особливого предмета судового розгляду цієї категорії справ. Тому є необхідність проаналізувати процедуру розгляду та вирішення справ цієї категорії більш детально, визначивши коло проблемних питань.

Метою проведення судового розгляду є вирішення справи по суті та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Для того щоб досягнути визначеної мети, суд послідовно здій­снює відповідні процесуальні дії, що дозволяють дійти логічно­го висновку у справі, тобто ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Такі процесуальні дії зазначені в Розділі III Оіаві 4 ЦПК України та об’єднуються в послідовні частини судового розгляду, бо кожна з них має свої специфічні завдання та коло питань, які підлягають вирішенню. Судовий розгляд здійснюється в судо­вому засіданні, що є процесуальною формою проведення такої стадії відповідно до ст. 158 ЦПК України, про що обов’язково сповіщаються особи, які беруть участь у справі.

Судовий розгляд розділяють на такі частини:

1. підготовча частина;

2. розгляд справи по суті;

3. судові дебати;

4. ухвалення судового рішення. Підготовча частина судового розгляду характеризується основним завданням - перевірити наявність необхідних умов для розгляду справи.

Для справ про усиновлення характерними процесуальними діями в такій частині судового розгляду є:

1. відкриття судового засідання відповідно до ст. 163 ЦПК України;

2. вирішення питання стосовно можливості розгляду справи в наявному складі осіб, що беруть участь у справі.

Секретар повинен перевірити явку осіб, які беруть участь у справі ще до відкриття судового засідання, перевірити, чи по­відомлені всі особи, які беруть участь у справі, про час та місце судового засідання, та доповісти про причини неявки відсутніх осіб. Суд повинен встановити особи тих, хто з’явився, а також перевірити повноваження представників. Зокрема, суд переві­ряє правильність оформлення повноважень представників та знайомиться з колом повноважень-, зазначених у довіреності, на предмет відповідності ст. 44 ЦПК України.

Особливістю справ про усиновлення є обов’язкова особиста участь у судовому засіданні заявника. Це не позбавляє заявника права на представництво, але представник може брати участь у справі не замість, а разом із заявником. Розгляд справи за від­сутності заявника є підставою для скасування рішення. У разі відсутності заявника суд повинен відкласти розгляд справи від­повідно до ст. 169 ЦПК України. Але такі наслідки не передбаче­ні у випадку відсутності представника заявника, якщо він був належним чином повідомлений. Втім ЦПК України встановлює можливість за клопотанням особи, у випадку відсутності пред­ставника, відкласти розгляд справи. Проте, виходячи із заборони здійснення представництва при усиновленні взагалі та принци­пу судової економії, здається нелогічним застосування інституту відкладення розгляду справи про усиновлення за таких обста­вин. Що стосується особистої участі інших заінтересованих осіб, то проаналізувавши судову практику можна зробити висновок, що представники органів опіки та піклування у більшості випад­ків надають письмовий висновок про доцільність усиновлення, необхідні документи та клопотання про молсливість розгляду справи за їх відсутності. За наявності такого клопотання та всіх необхідних документів у справі, що повинні бути надані органом опіки та піклування відповідно до ст. 253 ЦПК України, суд має право розглядати справу за відсутністю представника органу опіки та піклування.

У випадках, коли під час підготовки справи до судового роз­гляду суд дійшов висновку щодо необхідності розгляду справи за участю дитини, а до судового засідання вона не з’явилася, суд повинен відкласти судовий розгляд на підставі ст. 169 ЦПК України. Якщо справа розглядається стосовно повнолітньої осо­би, то її участь у процесі також є обов’язковою для з’ясування додаткових обставин справи;

3. роз’яснення перекладачу його прав та обов’язків та попе­редження його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий переклад та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, відповід­но до ст. 385 КК. Участь перекладача в справах про усиновлення є досить актуальним питанням для усиновлення іноземцями. Статтею 7 ЦПК передбачено, що судові документи складаються лише державною мовою. Особи, які не володіють українською мовою, у порядку, встановленому ЦПК, мають право робити за­яви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послуга­ми перекладача в порядку передбаченому цим Кодексом.

4. вирішення питання стосовно можливості розгляду справи