- •Курс лекцій з дисципліни «Соціальна психологія» зм1. Предмет, методи та завдання соціальної психології.
- •1. Поняття соціальної психології
- •2. Об’єкт, предмет, завдання, функції та основні поняття соціальної психології
- •3. Структура соціальної психології
- •4. Зв’язок соціальної психології з іншими дисциплінами
- •5.Галузі соціальної психології.
- •Етапи становлення соціальної психології як науки.
- •Етапи розвитку соціальної психології
- •Розвиток вітчизняної соціальної психології
- •Розвиток соціальної психології в Україні.
- •Не 1.3. (1 год.) Особливості становлення соціальної психології як науки.
- •Основні теоретичні напрямки сучасної західної соціальної психології.
- •Внесок провідних психологічних шкіл в розробку проблем соціальної психології
- •Критичні тенденції у сучасній соціальній психології
- •Література:
- •Поняття методології наукового дослідження.
- •Організація соціально-психологічної діагностики і процедура її проведення.
- •Характеристика основних методів соціально-психологічної діагностики.
- •Зм2. Закономірності спілкування і взаємодії дюдей
- •Література:
- •3. Битянова м.Р. Социальная психология: наука, практика и образ мыслей. Учебное пособие. – м.: Изд-во эксмо – Пресс, 2001. – 576с. – с.54-89, 144-157.
- •4. Крысько в.Г. Социальная психология: Схемы и комментарии. – м.: Изд-во владос – пресс, 2001.–208с. – с.58-65, .
- •7. Орбан-Лембрик л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – к.: Академвидав, 2003. – 448с. – с.165-195.
- •1.Поняття спілкування та його структура.
- •3.Розвиток спілкування в онтогенезі.
- •2.Специфіка соціально-психологічного підходу до спілкування.
- •4.Функції спілкування.
- •5.Спілкування як взаємодія. Види взаємодії.
- •Література:
- •1. Крысько в.Г. Социальная психология: Схемы и комментарии. – м.: Изд-во владос – пресс, 2001.–208с. – с.176-191.
- •3. Орбан-Лембрик л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – к.: Академвидав, 2003. – 448с. – с.242-252.
- •1. Основні характеристики міжсобистісної комунікації
- •2. Функції, види та форми комунікації
- •3. Особливості вербальної і невербальної комунікації
- •Вербальна комунікація
- •Візуальні:
- •Акустичні (звукові)
- •Тактильні (пов’язані з дотиком):
- •Ольфакторні:
- •4. Комунікативний простір
- •Зм3. Група як об’єкт соціально-психологічних досліджень
- •Література:
- •Орбан-Лембрик л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – к.: Академвидав, 2003. – 448с. – с.355-365.
- •1.Поняття про групи
- •1.1 Проблема групи в психології.
- •1.2. Психологічна характеристика великих соціальних груп.
- •1.3. Проблеми малої групи в психології.
- •2.Міжособистісні стосунки у групах
- •3. Загальна характеристика великих груп та їх соціально-психологічні особливості
- •4. Психологія соціальних класів
- •5. Психологія етнічних груп
- •6. Психологія соціальних рухів та масових явищ
- •Література:
- •Орбан-Лембрик л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – к.: Академвидав, 2003. – 448с. – с.355-365.
- •1. Основні характеристики великих стихійних груп
- •2. Види стихійних груп
- •3. Соціально-психологічна характеристика натовпу
- •Література
- •1. Основні підходи у вивченні малої групи
- •2. Суть та зміст поняття „мала група”
- •3. Класифікація малих груп
- •4. Структура малої соціальної групи
- •Література
- •1 Поняття і механізм групової динаміки
- •2 Утворення та розвиток малої групи
- •3 Феномен конформізму
- •4 Групова згуртованість
- •Групову згуртованість можна розглянути за нижче поданою схемою:
- •5 Групові конфлікти
- •6. Лідерство та керівництво в малих групах: загальні поняття й підходи
- •Відміна лідера від менеджера
- •Література:
- •1. Поняття міжгрупових відносин
- •2. Історія досліджень міжгрупових відносин
- •Об’єктивні умови спільної міжгрупової діяльності
- •Характер безпосередньої міжгрупової взаємодії Параметри процесів міжгрупового сприйняття
- •3. Специфіка міжгрупової взаємодії та міжгрупового сприйняття
- •4. Значення проблематики міжгрупових відносин для методології і практики
- •І. «Горизонтальне» іі. «Вертикальне»
- •Зм4. Соціальна психологія особистості
- •Література:
- •7. Орбан-Лембрик л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – к.: Академвидав, 2003. – 448с. – с.58-89.
- •9. Социальная психология: Учеб. Пособие для студ. Высш. Учеб. Заведений /Под общ. Ред. А.Н.Сухова, а.А.Деркача. – м.: Издательский центр «Академия», 2002. – 600с. – с. 24-56.
- •1. Специфіка постановки проблеми особистості у соціальній психології
- •2. Основні зарубіжні соціально-психологічні концепції особистості
- •3. Характеристики та структура особистості
- •Література
- •1. Поняття прикладної соціальної психології. Структура та рівні застосування прикладної соціальної психології
- •2. Функції та завдання дисципліни
- •Особливості побудови програми соціального дослідження
- •Оформлення відносин із замовником (клієнтом)
- •Формування авторського колективу:
- •Етап збору первинної емпіричної інформації;
- •Етап аналізу та узагальнення інформації.
- •Література
- •1. Форми і засоби засобів масової інформації
- •2. Вплив масової інформації на соціальне виховання
- •3. Соціологія засобів масової інформації. Основні об’єкти соціологічних досліджень засобів масової їнформації
- •4. Проблеми формування ціннісних орієнтацій старшокласників засобами радіо
- •Література:
- •Сфери застосування та напрями діяльності практичного соціального психолога
- •Прикладна соціальна психологія в освіті
- •Соціально-психологічна діагностика проблем сім’ї
- •Прикладна соціальна психологія у сфері економіки
- •Екстремальна прикладна соціальна психологія
- •Вимоги до особистості психолога
- •Особливості роботи соціального психолога в державній організації та приватній фірмі. Основні етапи роботи спеціалістів-консультантів в організації
- •Функції соціального психолога в бізнес-консалтинговій фірмі, pr-технологіях і рекламній справі
- •Правила реклами
- •Умови створення ефективної реклами
4. Значення проблематики міжгрупових відносин для методології і практики
Як же співвідносяться когнітивні та соціальні аспекти міжгрупової взаємодії?
Висновок про універсальність внутрішньогрупового фаворитизму, отриманий Теджфелом, значною мірою обумовлений тим, що ці два аспекти не були достатньо чітко розведені.
У роботах В. Дуаза, що примикають до цього напрямку, хоча і підкреслюється вплив суб’єктивного фактору на процеси міжгрупових стосунків, признається соціальний зміст когнітивних категорій.
М. Кодол теж намагається вийти за межі когнітивізму. Він розглядає не просто когнітивні структури, які виникають у процесі міжгрупових стосунків, але вплив цих структур на зміну самих стосунків.
М. Плон вивчав особливості формування уявлень про іншу групу в умовах об’єктивно існуючого конфлікту.
С. Московічі, узагальнюючи експерименти цих дослідників, підходить до висновку про те, що міжгрупова дискримінація не має абсолютного характеру і не є атрибутом будь-яких міжгрупових стосунків (Донцов, Ємельянова, 1987).
Розробка проблеми міжгрупових стосунків на основі принципу діяльності вносить суттєвий вклад у розвиток цих ідей: тепер можна констатувати не просто той факт, що соціальні стосунки можуть сприяти розвитку міжгрупової дискримінації тільки за певних умов, але і назвати засіб, за допомогою якого вона взагалі може бути знята – спільна діяльність груп. При її наявності міжгрупова диференціація, яка проявляє себе на когнітивному рівні як констатація відмінностей між «моєю» та «чужою» групами, зовсім не обов’язково у реальній взаємодії призводить до внутрішньогрупової ворожості. Цими принципами необхідно керуватись, вирішуючи практичні проблеми міжгрупових стосунків. Так, на рівні малих груп може бути удосконалений пошук оптимальних форм співробітництва, на рівні великих груп – зняті деякі питання міжетнічних стосунків, стосунків між народами різних держав. Може бути виокремлений і своєрідний «середній» рівень розгляду проблеми – взаємостосунки професій, різних відомств між собою…
Введення проблематики міжгрупових стосунків у соціальну психологію має значення для збагачення знань про самі групи. Очевидно, що характер міжгрупової взаємодії впливає і на внутрішньогрупові процеси: почата серія досліджень про вплив міжгрупової взаємодії на такі внутрішньогрупові процеси, як задоволеність від належності до групи, характер міжособистісних стосунків у групі, точність їх сприйняття членами групи, групові рішення… Проводилися експерименти, які виявили порівняльні характеристики групових процесів в залежності від місця, яке займає група у міжгруповому змаганні, і від сприйняття групою цього місця (тобто, суб’єктивної оцінки міри власного успіху). Відповідно, були отримані дані, які стосуються і неуспішності груп. Вдалося встановити, що у випадку стабільної невдачі групи у ній значно погіршується якість міжособистісних стосунків: зменшується кількість зв’язків типу взаємної симпатії, збільшується кількість негативних виборів, спостерігається і збільшення кількості конфліктів. Додатково було помічено, що сам інтерес до проблем міжособистісних стосунків більш інтенсивно виражений в «неуспішних» групах. Це є показником того, недостатня інтегрованість групи спільною діяльністю знижує показники її ефективності: увага членів групи концентрується не стільки на стосунках діяльнісної залежності, скільки на стосунках міжособистісних. Констатація подібного зрушення може слугувати діагностичним засобом для визначення рівня групового розвитку.
У методологічному плані ці дані важливі для розуміння того, що мала група не може при жодних обставинах розглядатись як ізольована система: для пояснення будь-якого внутрішньогрупового процесу необхідно вийти за межі малої групи. Теза про детермінованість всіх процесів малої групи більш широкою системою суспільних стосунків отримує своє розкриття і конкретизацію: найближчою сферою таких стосунків є стосунки між групами. Виникає своєрідний «міжгруповий контекст», який є різновидом соціального контексту. Перспектива досліджень психології міжгрупових стосунків повинна включити у себе два перетини: стосунки між групами «по горизонталі», тобто між групами, які не пов’язані стосунками підпорядкування, а існуючими ніби «поряд» (бригада з бригадою, шкільний клас з шкільним класом, якщо мова йде про малі групи, чи нація з нацією, демографічна група з демографічною групою, якщо мова йде по великі групи). Варіант цього перетину – взаємостосунки різних, але не супідпорядкованих груп: сім’я, школа, спортивна секція… Другий перетин – стосунки між групами «по вертикалі», тобто у системі деякої їх ієрархії: бригада, цех, завод, об’єднання… Цей випадок дозволить логічно включити у проблематику міжгрупових стосунків відносно новий розділ соціальної психології – психологію організації (мал.1).