Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекц з соцально психолог.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
1.54 Mб
Скачать

Зм2. Закономірності спілкування і взаємодії дюдей

НЕ 2.1. (2 год.) Суспільні відносини і соціальне спілкування

План.

1.Поняття спілкування та його структура.

2.Специфіка соціально-психологічного підходу до спілкування.

3.Розвиток спілкування в онтогенезі.

4.Функції спілкування.

5.Спілкування як взаємодія. Види взаємодії.

Література:

1. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для высш.уч.заведений. –5-е изд., испр. и доп. М.: Аспект Пресс, 2004.– 429с. – С.71-84.

2.Андриенко Е.В. Социальная психология.– М.: Изд. Центр «Академия», 2001. – 264с.- С.179-203, 215-233.

3. Битянова м.Р. Социальная психология: наука, практика и образ мыслей. Учебное пособие. – м.: Изд-во эксмо – Пресс, 2001. – 576с. – с.54-89, 144-157.

4. Крысько в.Г. Социальная психология: Схемы и комментарии. – м.: Изд-во владос – пресс, 2001.–208с. – с.58-65, .

5. Коваленко А.Б., Корнєв М.Н. Соціальна психологія: Підручник. – К., 2006. – 400с. – С.91-104.

6.Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 624с.- С.370-400, 438-476.

7. Орбан-Лембрик л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – к.: Академвидав, 2003. – 448с. – с.165-195.

8. Социальная психология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений /Под общ. ред А.Н.Сухова, А.А.Деркача. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 600с. – С.62- 105.

1.Поняття спілкування та його структура.

Спілкування має величезне значення у формуванні людської психіки, її розвитку і становленні розумної, культурної поведінки. Через спілкування з психологічно розвинутими людьми, які мають широкі можливості навчання, людина набуває усіх своїх вищих пізнавальних здібностей. Через активне спілкування з такими особистостями вона сама перетворюється на особистість. Якби від народження людина була позбавлена можливості спілкуватися з іншими, вона ніколи не стала б цивілізованою, культурною і морально розвинутою, була б до кінця життя приречена залишатися напівтвариною. Про це свідчать численні факти, які показують, що, позбавлений спілкування із собі подібними людський індивід залишається біологічною істотою у своєму психічному розвитку. Як приклад можна навести стани людей, яких знаходили серед звірів і які тривалий період жили в ізоляції від цивілізованих людей або в результаті нещасливого випадку опинилися на самоті і були надовго відірвані від собі подібних (наприклад, після аварії корабля).

Основні методологічні позиції у вивченні психологічного змісту «спілкування»:

  1. Обмін думками, почуттями, переживаннями (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн та ін.).

  2. Різновид людської діяльності (Б.Г. Ананьєв, М.С. Каган, І.С. Кон).

  3. Специфічна соціальна форма інформаційного зв'язку (А.Д. Урсул, Л.О. Рєзников та ін.).

Типовим є підхід, де поняття «спілкування» і «діяльність» розглядаються в таких варіаціях: 1) як тотожні; 2) спілкування є різновидом діяльності; 3) це два різних психологічних фено­мени (М.Н. Корнєв, А.Б. Коваленко).

Спілкування - це: 1) тип людської діяльності, який полягає в обміні пізнавальною, емоційною та оцінною інформацією; 2) процес інформаційної та предметної взаємодії між людьми, де формуються і реалізуються їхні міжособистісні стосунки.

Види спілкування:

1. За предметом стосунків:

  • матеріальне - взаємодія в процесі матеріально-практичної діяльності;

  • духовне - обмін інтелектуально-емоційною інформацією.

2. За стилем стосунків:

  • міжособистісне, або пряме - суб'єкт-суб'єктна взаємодія, тобто без посередників;

  • опосередковане - спрямованість на великі та неоднорідні маси людей, а також взаємодія між окремими суб'єктами через посередників.

Рівні спілкування: 1) фактичний (початковий); 2) діловий («інтереси справи», або раціональний); 3) особистісний (товаришування); 4) спокутний (дружба, любов) (А.В. Мудрик).

Останній рівень має найменшу кількість учасників, а найбільше їх зосереджується на діловому.

Окремі особистості взагалі є неспроможними досягти спокут­ного спілкування, оскільки одного лише претендування на ньо­го як найвищого рівня інтимно-особистісного спілкування ще , недостатньо. Потрібно ще заслужити право на аналогічне став­лення оточення до себе.

Сторони спілкування (Г.М. Андреєва):

  • комунікативна (обмін інформацією);

  • перцептивна (взаємосприймання);

  • інтерактивна (взаємодія).

Існує інший схожий підхід до розуміння природи спілку­вання (Б.Д. Паригін) - комунікація (зміст) і взаємодія (форма).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]