2. Функції, види та форми комунікації

Функції комунікації:

• функція комунікативного контролю – передбачає. Що будь-яке повідомлення містить інформацію про розподіл контролю між учасниками спілкування. Контроль – це сукупність взаємообмежень співрозмовників під час виголошення інформації та організації розмови, що обмежує вибір ними засобів спілкування. Головна властивість контролю – переривання розмови з метою перехоплення ініціативи;

• функція афіліації (англ to affiliate – приєднуватися, намагання людини бути в товаристві інших людей). Цю функцію розглядають як параметр “любов-ненависть” у комунікативних відносинах. Саморозкриття індивіда (добровільне інформування про себе, на певний момент недосяжне для інших) використовується для позитивного спрямування. Синонімічною за змістом є позитивна афіліація, яку характеризує поняття “продуктивний”, “ефективний”, “відкритий” комунікативний простір.

Види і форми комунікації:

Залежно від спрямованості:

• аксіальна – спрямована на особу чи групу. Використовується міжособистісному спілкуванні;

• ретиальна – комунікація, адресатами якої є багато реципієнтів. Моделі ретиальної комунікації використовує масове спілкування.

За характером впливу:

• спонукальна інформація – наказ, прохання, порада, інструкція, які призначені для стимулювання певних дій. Її функції:

• активізація поведінки (спонукання до дії у певному напрямі);

• інтердикція (заборона) – заборона певних небажаних видів діяльності;

• дестабілізація (передбачає порушення певних автономних форм поведінки)

• констатуюча інформація – передбачає зміну поведінки не безпосередньо, а опосередковано

Залежно від мети повідомлення інформація може бути:

• регуляторна (спонукає партнера по дії);

• емоційна (адресована до почуттів, переживань реципієнтів);

• обізнана (передає тільки відомості про об’єкт)

За формами передачі інформації:

• міжособистісна комунікація (система установок, орієнтацій, очікувань, через які люди спілкуючись сприймають і оцінюють інформацію, якою безпосередньо обмінюються);

• масова комунікація (систематичне розповсюдження спеціально підготовлених повідомлень із застосуванням технічних засобів тиражування інформації (радіо, телебачення, преса, відео-, звукозаписи та ін.), які мають спеціальне значення і використовуються з метою впливу на установки, поведінку, думки й оцінки людей).

Види масової комунікації: організована, стихійна.

Функції масової організованої систематичної комунікації:

• поширює знання про дійсність;

• має освітньо-виховний характер;

• здійснює соціальне регулювання;

• транслює культурні цінності;

• задовольняє потребу в отриманні відповідної інформації тощо...

Основні ознаки:

• публічність;

• швидкість передавання;

• скороминучий характер інформації.

Масові стихійні форми – чутки (інформація, що надойдить від однієї чи кількох осіб про непідтверджені події).

Види і форми комунікації детерміновані культурними традиціями. Табу – найдавніші культурні норми, які зумовлюють сприймання інформації і мають заборонний характер.

Види табу, в залежності від сфери впливу:

• мовні – виражають заборону вимовляти окремі слова та словосполучення;

• тематичні – полягають у цілковитій відмові розмовляти на певні теми;

• контактні – забороняють окремі чи будь-які види комунікації між представниками певних соціальних ролей, наприклад, між тещею та зятем.

Кожен етикет, сценарій повідомлення містить крім табу імперативи й факультативи.

Імператив – обов’язковий мінімум у діях комунікатора і сфера табу знаходиться за межами дозволеного діапазону таких дій.

Факультатив – різноманітні елементи спілкування, які надають йому інформованості, емоційної насиченості.

На комунікативний процес впливають і стереотипні ситуації спілкування. Стереотипи проявляються в судженнях, висловлюваннях, способі мислення. Культурними стереотипами людина керується неусвідомлено, опановуючи їх через звичаї, традиції, зразки поведінки. Стереотипи спілкування надають про людину більше інформації, ніж її зовнішній вигляд. У багатьох випадках без них об’єктивно неможливо обійтися. Знання та використання ритуальних прийомів, мовних формул допомагають налагодити контакти, досягти взаєморозуміння у комунікативному процесі. Однак не за всіх обставин вони ефективні.