Лабораторна робота № 1

ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЗН У

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

Мета роботи – ознайомити з ключовими поняттями і класифікацією ТЗН, метою використання ТЗН в навчально-виховному процесі.

Теоретичні відомості

Якість проведення занять як у школі, так під час занять із дошкільниками залежить від наочності і викладу, від уміння вчителя сполучити живе слово з образами, використовуючи різноманітні технічні засоби навчання, що мають наступни дидактичні можливості:

• є джерелом інформації;

• раціоналізують форми подання навчальної інформації;

• підвищують ступінь наочності, конкретизують поняття, явища, події;

• організують і спрямовують сприйняття;

• збагачують коло уявлень дітей, задовольняють їхню допитливість;

• найбільш повно відповідають науковим і культурним інтересам і запитам учнів;

• створюють емоційне відношення учнів до навчальної інформації;

• підсилюють інтерес школярів до навчання шляхом застосування оригінальних, нових конструкцій, технологій, машин, приладів;

• роблять доступним для сприймання учнями такий навчальний матеріал, що без ТЗН недоступний;

• активізують пізнавальну діяльність учнів, сприяють свідомому засвоєнню матеріалу, розвитку мислення, просторової уяви, спостережливості;

• є засобом повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань;

• ілюструють зв'язок теорії з практикою;

• створюють умови для використання найбільш ефективних форм і методів навчання, реалізації основних принципів цілісного педагогічного процесу і правил навчання (від простого до складного, від близького до далекого, від конкретного до абстрактного);

- заощаджують навчальний час, енергію викладача й учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації та прискорення темпу викладу. Експериментально доведено, що статична проекція (презентація слайдів) заощаджує до 30 - 40 % часу, відведеного на пояснення нового матеріалу, а на технічних операціях з відтворення графіків, таблиць, формул 15-20%.

Усе це досягається завдяки дидактичним особливостям ТЗН, до яких відносяться:

1) інформаційна насиченість;

2) можливість розширення існуючих часових і просторових меж;

3) можливість глибокого проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів;

4) показ досліджуваних явищ у розвитку і динаміці;

5) реальність відображення дійсності;

6) виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість.

Реалізація принципів організації педагогічного процесу за допомогою ТЗН

Цілеспрямованість полягає в тому, що процес взаємодії вчителя з вихованцями стає педагогічним тільки в тому випадку, якщо є чітко усвідомлюваною обома учасниками напвчально-виховного процесу мета. ТЗН мають чітке цільове призначення, обумовлене насамперед їх змістом (тематичним наповненням – літературним, історичним, біологічним, географічним, фізичним тощо), характером і складністю матеріалу, що визначають вікові межі їх застосування, місцем у процесі навчання та виховання (підготувати до сприйняття нового, передати нову інформацію, проілюструвати, сприяти виробленню загальних уявлень системи понять і суджень, закріпити, узагальнити або перевірити рівень засвоєння отриманих знань, набутих умінь і навичок).

Гуманізація навчально-виховного процесу – спрямованість до особистості суб'єктів педагогічної взаємодії, розширення їхньої участі та співробітництва в ньому. Сучасні технічні засоби розширюють можливості використання різноманітних методів і прийомів роботи з дітьми з урахуванням їх віку, рівня розвитку і підготовленості: від розумово відсталих і дітей із проблемами аналізаторів до талановитих. З будь-якою категорією дітей процес виховання і навчання за допомогою сучасних ТЗН можна організувати цікаво й повноцінно щодо інформаційної насиченості, методичних можливостей.

Культуровідповідність, суть якої полягає в тому, що в процесі навчання і виховання необхідно насамперед знайомити підростаюче покоління з багатством культури і самобутністю того народу і спільноти, у якій воно зростає і розвивається, зі світовою культурою та її невичерпним культурним потенціалом. Без використання презентаційних технологій, що дозволяють реалізовати ТЗН здійснити цей принцип досить важко. Один навчальний фільм про культуру будь-якої країни дасть інформації стільки, скільки вчитель не зможе дати за багато уроків, не враховуючи вже яскравість, образність, точність і насиченість одержуваних знань та уявлень.

Природовідповідність полягає в тому, що виховання і навчання повинні здійснюватися відповідно до природи і специфіки кожного вікового етапу розвитку людини і природних особливостей та індивідуальних можливостей кожного вихованця. Для реалізації цього принципу сучасні ТЗН мають невичерпні можливості – створення індивідуальних програм навчання.

Науковість, доступність, систематичність і послідовність. Принцип науковості реалізується, коли за допомогою ТЗН передаються усталені в науці знання, істотні ознаки і властивості предметів у доступній для учнів формі. В основі застосування сучасних ТЗН лежить принцип доступності навчання, тобто відповідності змісту і методів викладу матеріалу віковим й індивідуальним особливостям учнів. Без принципу систематичності (чіткої логічної послідовності викладу) не можливе презентування навчальної інформації в посібнику, кінофільмі, теле- або радіопередачі, що розраховані на відповідне місце в системі уроків або конкретному уроці в логічному зв'язку з його матеріалом.

Принцип свідомості, активності і самодіяльності також має безпосереднє відношення до технічних засобів навчання, що забезпечує розуміння учнями фактів, і явищ, збуджує ініціативу, вчать застосовувати набуті в школі знання. Активність мислення стимулюється за допомогою технічних засобів шляхом створення проблемних ситуацій. Відкриваючи невідоме і вирішуючи поставлені в фільмі, передачі задачі, учні самі отримують знання і роблять висновки. Наприклад, коли відтворюється історія якого-небудь відкриття в науці через показ боротьби ідей, розкривається, як за звичайним і, здавалося б, простим твердженням схований складний шлях пошуків, розгортання наукової думки стає зразком для організації розумової діяльності учня.

Принцип наочності - зумовив появу системи технічних засобів навчання. Він визначає добір змісту, розробку форми подання відповідних дидактичних засобів і технічних пристроїв їх презентації, що сприяють полісенсорному сприйняттю навчального матеріалу.

Принципи міри і комплексного характеру використання ТЗН.

Як складова комплексів засобів навчання, ТЗН мають використовуватися в поєднанні з друкованими навчально-наочними посібниками, приладами, макетами, натуральними об'єктами. Крім того, ТЗН не повинні усунути з навчально-виховного процесу безпосередніх спостережень досліджуваних явищ у природі чи реальному житті.

Вимоги до ТЗН

Функціональні - здатність апаратури забезпечувати необхідні режими роботи (гучність й якість звучання; місткість носіїв інформації аудіовізуальних засобів, достатня для проведення заняття з мінімумом перезаряджень; універсальність приладу).

Педагогічні - відповідність можливостей технічного засобу тим формам і методам навчально-виховного процесу, які узгоджуються із сучасними вимогами.

Ергономічні - зручність і безпека експлуатації; мінімальна кількість операцій при підготовці й роботі з апаратом; рівень шуму; зручність огляду, ремонту, транспортування.

Естетична гармонійність форми (наочне вираження призначення); цілісність композиції.

Економічн, оскільки відносно невисока вартість при високій якості технічних засобів.

Функції ТЗН у навчально-виховному процесі

ТЗН взаємодоповнюючі, взаємообумовлені, і виділення їх досить умовне. Не всі функції можуть бути властиві тому або іншому ТЗН у повному обсязі. Відзначемо такі функції:

- комунікативна, тобто передача інформації, що за суттю є інформаційно-пізнавальою функцією, це — подача та пояснення учням такої навчальної інформації, яку не можна подати та пояснити з рівнозначним педагогічним ефектом за допомогою всіх інших засобів навчання, які є в розпорядженні вчителя;

- регуляційна (управлінська), що припускає підготовку й організацію учнів до виконання завдань (відбір, систематизація, впорядкуання інформації), одержання зворотного зв'язку в процесі сприйняття й засвоєння інформації та корекцію цих процесів. При цьому форми, методи та прийоми подачі навчального матеріалу спрямовані на більш повну практичну реалізацію основних дидактичних принципів навчання;

- кумулятивна, тобто зберігання, документалізація й систематизація навчальної й навчально-методичної інформації. Це здійснюється через комплектування й створення медіатек, нагромадження, збереження й передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій;

- науково-дослідна, пов'язана з перетворенням одержуваної за допомогою ТЗН інформації учнями з дослідницькою метою й з пошуком варіантів використання технічних засобів навчання й виховання педагогом, моделюванням змісту й форм подачі інформації.

Комплекси ТЗН здійснюють вплив на свідомість учня через різні канали сприйняття інформації - в основному зір (зоровий, візуальний аналізатор) та слух (слуховий, аудитивний аналізатор), забезпечуючи реалізацію якісно нової моделі передачі/одержання знань: багатоканальної системи, інформаційного впливу. Джерелами інформації в цій системі виступають сучасні засоби візуалізації інформації (комп'ютер, графопроектор, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, відеопрезентер), засоби відтворення звуку (мультимедійні проектори, лінгафонні системи та інші аудитивні системи), засоби Internet (комп'ютерні мережі), навчальні програми. Учитель при цьому виступає не наставником, а навігатором у світі інформації, що передбачає значно більшу самостійність учнів. Вони безпосередньо здійснюють інтерактивну взаємодію з джерелами інформації, одержуючи відповіді та поставленні запитання, а учитель тільки інформує (демонструє), де і як одержати необхідну інформацію.

Аудіовізуальні (слухозорові) ТЗН, впливаючи на органи чуття комплексом фарб, звуків, інтонацій, викликають різноманітні відчуття, підвищують емоційний тонус і сприяють кращому засвоєнню навчальної інформації. Тому найбільш ефективними є комбіновані ТЗН, потім візуальні і звукові.

Застосовувати ТЗН слід з розрахунком психофізичних ефектів людини. Бінокулярний і бінауральний ефекти обумовлені наявністю в людини двох очей і двох вух, які дозволяють створювати об’ємну картину при здоровому або слуховому сприянні. Стробоскопічний ефект і його розвиток – кіноефект обумовлені властивостями зору і мозку людини при сприянні зорових образів і полягає у виникненні ілюзії неперервного руху при зміні зображень предмета у різних фазах його руху. Якщо час зміни зображень предмета лежить у межах від 0,1 до 0,008 сек., то ілюзія неперервного руху повна, інакше, якщо частота зміни дорівнює або більша за 48 Гц, то око перестає помічати зміну зображень предмета (зникають мерехтіння).

Як відомо, фізіологічною основою формування навичок і умінь є утворення системи тимчасових нервових зв'язків, які у наслідок цілеспрямованого і багаторазового повторення певних дій та операцій закріплюються і стають стереотипними. Практична реалізація цього процесу здійснюється при самостійному розв'язуванні учнями різноманітних вправ (вступні, пропедевтичні, пробні, побіжні, тренувальні, контрольні тощо). Зміст їх подається учням за допомогою відповідної навчальної інформації, яка не є обов'язковою для запам’ятовування, але сприймання, усвідомлення й опанування нею виробляє в учнів уміння і навички застосовувати набуті теоретичні знання в практичній діяльності. До такої навчальної інформації відноситься зміст різноманітних задач, вправ, прикладів, запитань тощо. Як правило, така навчальна інформація подається учням відповідними записами на дошці або за допомогою спеціально виготовленого дидактичного матеріалу На це витрачається багато часу, особливо, коли зміст вправ пов'язаний з необхідністю - виконання складних схем, малюнків тощо.

Для раціоналізації й інтенсифікації цього процесу можна ефективно використати транспаранти для графопроектора, епіпроекції, слайди під час комп’ютерної презентації. Застосування таких засобів із заздалегідь зробленими на них записами запитань, вправ дає можливість активізувати процес застосування набутих знань у практичній діяльності й виконати більше самостійних завдань, ніж у класах, де ТЗН не використовувались.

Інтенсифікації і раціоналізації процесу формування в учнів умінь та навичок сприяє і застосування ТЗН, які подають у комплексі наочну, звукову, семантичну інформації. Це, наприклад, спеціально виготовлені матеріалу слайд-шоу типу: "Матеріали для розвитку мови". У їх кадрах, як правило, подано малюнки, за змістом яких пропонується складати невеликі оповідання, давати відповіді на запитання. Виконання таких завдань буде сприяти активізації процесу розвитку навичок і умінь усного і письмового мовлення учнів, підвищенню рівня самостійності учнів у виконанні завдань. З цією метою у кадрах можуть бути подані методичні рекомендації, поради, вказівки до виконання завдань. Тобто такі ТЗН є до певної міри автономними засобами для організації процесу формування в учнів знань, умінь, навичок застосовувати їх у практичній діяльності.

Однією із важливих інформаційно-пізнавальних функцій ТЗН є застосування звукових засобів навчання, у першу чергу, фонозаписів у комплексі з лінгафонним обладнанням (ЛО) навчального кабінету. Як показує практика, це дає можливість значно розширити й удосконалити процеси індивідуалізації і диференціації навчання, коли в один і той же час слабкі й сильні учні можуть виконувати роботу, яка відповідає рівням їх знань та можливостей. Тому до форм реалізації інформаційно-пізнавальних функцій звукових ТЗН можна віднести:

- прослуховування учнями тексту з подальшою його імітацією, а також виконання усних чи письмових завдань; імітація (наслідування) – для розглядуваного випадку це повторення за диктором під час паузи окремих звуків, слів, словосполучень, цілих речень, різноманітних їх конструкцій тощо;

- прослуховування інструкцій до виконання завдання;

- парної та групової роботи учнів при виконанні поставлених завдань аудіювання та проведення діалогів, у тому числі з учителем.

Управління пізнавальною діяльністю учнів – це складний і багатогранний процес. Умовно його можна поділити на дві тісні взаємопов'язані частини:

- комплекс методів і прийомів, які забезпечують створення та підтримання стійкої концентрованої та цілеспрямованої уваги до навчальної інформації;

- комплекс методів і прийомів, які забезпечують формування в учнів знань відповідно до цілей і завдань процесу навчання.

Практична реалізація першої та другої частини може визначатись впливом таких факторів — голос диктора, майстра художнього слова, затемнене приміщення, яскраво освітлений екран, превалювання зорової інформації, зміст навчальної інформації, специфічні для ТЗН методи, прийоми її викладу та пояснення. У результаті їх дії в учнів створюється сильна орієнтовна реакція. Яскраво освітлений екран, а для динамічних ТЗН рухоме зображення, голос диктора і інші подразники вирізняють уявлення учнів, одержані до використання ТЗН. Уважність різко зростає, навіть пасивні учні активізують свою діяльність, слухають, слідкують за екраном, за явищами та процесами, які демонструються і пояснюються.

Аналіз особливостей змісту різних видів ТЗН показує, що можливі такі варіації форм і способів подачі навчальної інформації:

- за допомогою наочної форми лише ілюструються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків явищ та процесів, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів;

- за допомогою семантичної форми пояснюються явища та процеси, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів;

- за допомогою наочної та семантичної форм демонструються та пояснюються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків і співвідношень об'єктів, явищ, процесів, які вивчаються на уроці або окремому його етапі, здійснюється керівництво пізнавальною діяльністю учнів.

Усі вище перераховані варіації особливостей форм і способів подачі навчальної інформації за допомогою ТЗН дають можливість учителю використовувати їх для виконання різної дидактичної ролі, а саме: застосовувати як самостійне джерело інформації для пояснення навчального матеріалу та керівництва пізнавальною діяльністю учнів, або як ілюстрації до словесних пояснень вчителя, текстів підручників, інших засобів навчання, мотивації, актуалізації знань, як зорова або слухова опора раніше вивченого навчального матеріалу, засіб узагальнення набутих знань.

Засоби навчання освітнього середовища можна використовувати з різними дидактичним призначенням (за дидактичною функцією) умовно об'єдємми в три групи.

▲ реалізація загальнодидактичних принципів навчання. Зокрема:

- більш повна практична реалізація основних дидактичних принципів навчання;

- автономна подача та пояснення нового навчального матеріалу;

- повторення, узагальнення та систематизація знань;

- формування естетичних, моральних правил, норм поведінки і діяльності учнів загалом;

- інтенсифікація процесу подачі навчальної інформації:

- індивідуалізація навчання;

- створення наочної опори при усвідомленні зв'язків між явищами та процесами, які вивчаються;

- створення проблемних ситуацій;

▲ створення раціональних умов для полегшення роботи вчителя; урізноманітнення форм проведення занять; доповнення змісту підручників та пояснень педагога; процесів контролю та самоконтролю знань учнів, активізації емоцій, інтересу до навчання.

▲ створення умов оптимізації навчальної діяльності учнів (ілюстрації до розповіді та пояснень вчителя; активізація пізнавальної діяльності учнів; раціональна організація самостійної роботи учнів; підвищення доступності навчання).

Етапи побудови методики використання ТЗН з урахуванням можливостей освітнього середовища:

- тематичне планування навчального матеріалу:

- визначення змісту навчального матеріалу, дидактичних завдань та типу заняття, форми його проведення;

- підбір комплексу ТЗН: (дидактичне призначення та роль окремих елементів комплексу ТЗН; технологія і методика їх використання ТЗН).

Підбір комплексу здійснювати з урахуванням можливостей, органічного поєднання змісту інформації ТЗН і словом учителя, а також іншими засобами навчання;

запровадження різноманітних форм і методів викладу навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності учнів;

створення сприятливих умов для виконання одного або кількох завдань уроку.

Якщо комплекс ТЗН призначається для виконання кількох завдань уроку, (наприклад, актуалізації чуттєвого досвіду і опорних знань учнів; мотивації навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдання уроку; подачі нового навчального матеріалу), то потрібно підбирати динамічні і статичні екранні та екранно-звукові засоби, зміст яких в основному не повторюється.

Отже, різноманітність змісту інформаційних функцій, дидактичної ролі та призначення ТЗН, варіативності форм, методів та прийомів їх застосування дає підстави вважати, що вони мають великі потенційні можливості для підвищення якості знань учнів, інтенсифікації та раціоналізації їх навчальної діяльності. Разом з тим, слід відзначити, що практична реалізація вищенаведених можливостей освітнього середовища буде ефективною, якщо ТЗН будуть використовуватися як інструменти педагогічної діяльності вчителя в комплексі з іншими засобами навчання при вирішенні всіх завдань навчального процесу в межах обраної технології навчання.

До ТЗН належать:

а) технічні пристрої (комп'ютери, відеопроектори, слайдпроектори, відеокамери, фотокамери, документ-камери, презентаційні системи, інтерактивні дошки, аудіосистеми, DVD-плейери тощо);

б) носії інформації до них (DVD-, CD- диски, флеш-пам'ять, слайди, транспоранти тощо);

в) технології використання їх в навчально-виховному процесі.

Метою застосування ТЗН є підвищення ефективності навчально-виховного процесу, що дає можливість повідомлення учню точних знань у потрібні моменти навчального процесу з дисципліни, що вивчається. ТЗН також дозволяють індивідуалізувати процес навчання (лінгафонні кабінети, комп’ютери тощо).

ТЗН класифікують відповідно до :

– функціонального призначення (характеру розв'язуваних навчально-виховних завдань);

– роду навчання;

– логіки роботи;

– характеру впливу на органи почуттів;

– подання інформації.