II. Санітарно-гігієнічні норми при використанні тзн

Важливим для використання ТЗН є вибір, підготовка й устаткування відповідних навчальних приміщень. З будь-якого місця класної кімнати учні повинні досить добре і розбірливо чути викладача, бачити усе, що він демонструє. Демонстрація зображень проходить найкраще, якщо співвідношення ширини, довжини та висоти аудиторії дорівнює 1:0,6:0,4 відповідно. Ці параметри важливо враховувати для одержання гарної акустики і зменшення можливої реверберації звучання, особливо у великих (на 200 чоловік і більш) аудиторіях.

Кабінет або клас із ТЗН треба розташовувати на північній або північно-західній стороні, куди не попадають прямі сонячні промені, з вікнами на одній стороні для полегшення автоматичного зашторювання.

Приміщення повинне відповідати також і правилам техніки пожежної безпеки. Для цього краще мати двоє дверей, що відкриваються назовні.

Важливу роль у загальних вимогах до приміщення відіграє колір стін. Не слід фарбувати їх у яскраві тони, бажано підбирати кольору холодних тонів (блакитні, ясно-сірі, зеленуваті); при цьому стіну, на якій встановлений екран, фарбують більш темним кольором.

Від затемнення приміщення залежить контрастність зображення. Однак повне затемнення різко знижує якісний показник заняття. Неприпустимо часте вмикання і вимикання освітлення, що негативно впливає на зір і психічний стан учнів. Доцільно передбачити часткове затемнення шляхом зашторювання вікон, розташованих безпосередньо біля екрану, а не затемнювати аудиторію цілком.

У вечірній час часткове затемнення створюється світильниками, що розбиті на дві групи і включаються як за допомогою пульта, так і вимикачами, розташованими при вході в аудиторію. Під час демонстрації групу світильників, розташованих біля екрану, виключають. Іноді в класах установлюють на причілках бра з щитками з боку екрану.

Перед роботою учнів з ТЗН, що комутовані з ЕОМ, варто ознайомитися їх із правилами роботи в цьому кабінеті вимогами безпеки і гігієни праці. Взаємодія учнів з комп'ютерами впливає на їхній психофізіологічний стан. Збільшується частота скорочень серцевого м'яза (більш ніж у два рази). Постійне статичне навантаження при роботі з дисплеями, нерухомість робочої пози приводять до болів у м'язах рук, шиї, плечей і спини, порушенням опорно-рухового апарата. Розвивається розумове стомлення, змінюється мозковий кровообіг. Високі розумові і психоемоційні перевантаження спостерігаються, за даними різних авторів, у 15-70% учнів, що працюють на комп'ютері. Отже, необхідн дозування часу роботи з комп'ютером.

Використовуючи сучасні ТЗН, слід дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог. Великий обсяг інформації та її емоційний вплив збільшують напругу, внаслідок чого зростає навантаження на зорові та слухові аналізатори. Тому, щоб зберегти стійкий рівень працездатності дітей, велике значення мають: умови використання ТЗН, тривалість і частота, а також структура занять.

Застосовуючи екранні засоби, конче потрібно дотримуватися повітряного режиму. При затемненні вікон шторами підвищується температура повітря і збільшується його вологість, зростає концентрація вуглекислого газу, тому необхідно провітрювати приміщення перед початком заняття і після його закінчення.

При перегляді телепередач, відеофільмів важливі такі показники, як відстань глядачів до екрану, пов’язана головним чином з видом апарата, якість зображення, його яскравість і контрастність, умови освітлення.

Перегляд в абсолютній темряві несприятливий, тому що при великій різниці між яскравістю освітленого екрана і темнотою навколо весь час відбувається переадаптація зору, що надмірно стомлюють очі.

Проекція транспарантів, відеофільмів на звичайну стіну не припустима, тому що при цьому в значній мірі знижується яскравість і спотворюється колір зображення. З цією метою найбільш придатні стандартні переносні кіноекрани типу ЕБМ-З (екран біло-матовий згортувальний), ЕСБ-З (екран спрямований білий згортувальний), що забезпечують високий коефіцієнт відбивання – до 0,8. Розміри екрана залежно від світлових потоків проекційних апаратів подано в таблці 1.

Усі дії, пов’язані з настроюванням телевізора (проектора), повинні виконуватись до початку заняття, тому що при мерехтінні кадрів, нечіткому, несфокусованому зображенні, частій зміні яскравості, особливо при настроюванні у процесі демонстрування фільму швидко наступає зорова втома.

З метою збереження у дітей високого рівня уваги і працездатності великого значення набуває правильна тривалість перегляду (прослухування) (табл. 2).

Час перегляду діапозитивів не повинен перевищувати 15 хвилин. Перегляд кінофільмів і телепередач може бути більш тривалим – від 15 до 20 хвилин і значною мірою визначається їх характером. Наприклад, пізнавальний фільм, побудований на розважальному матеріалі, не викликає втоми і може бути більш тривалим. Повторне включення проектора на занятті слід проводити з інтервалами в 5-7 хвилин.

Тривалість застосування звукозапису для дітей шкільного віку і учнів молодших класів припустима в межах 12-15 хвилин, якщо використовується музика, припустимий час – до 20 хвилин. Для учнів середнього і старшого віку ця норма становить 25-30 хвилин.

Таблиця 1