Лабораторна робота 2 гігієнічні норми та вимоги безпеки при роботі з тзн в освітніх установах

Мета роботи: ознайомлення з санітарно-гігієнічними вимогами і правилами охорони праці й протипожежної безпеки при застосуванні ТЗН.

Обладнання: вогнегасники ВХП-10, ВВП-2, інструкції з охорони праці у процесі застосування ТЗН.

Теоретичні відомості

Загальні вимоги техніки безпеки під час роботи з тзн

Навчальне приміщення, призначене для проведення навчального процесу з використанням технічних засобів навчання, повинне відповідати певним санітарно-гігієнічними вимогами, вимогам охорони праці й протипожежної безпеки.

I. Правила техніки безпеки при використанні тзн

Усі ТЗН живляться електрострумом напругою 220 В, що небезпечно для життя людини. Тому всі особи, допущені до роботи з ТЗН, повинні пройти інструктаж з техніки безпеки і дотримуватися таких правил:

1. Працювати тільки на непошкоджених ТЗН.

2. Знати блок-схему використовуваного ТЗН і правила його експлуатації, порядок включення, вимикання і заземлення апарата.

3. Перед включенням загального електроживлення перевірити вихідне положення всіх вимикачів, розеток і вилок та виключити їх.

4. Забороняється демонтаж апарата ТЗН учнями.

5. При роботі з ТЗН користуватися тільки зовнішніми елементами керування.

6. У випадку замикання (появи іскор, запаху гару) відключити електроживлення.

7. Заміну деталей електроапаратури та її ремонт проводити при виключених джерелах електроживлення.

8. Забороняється визначати наявність напруги шляхом дотику руками до струмоведучих деталей апаратури.

9. Не можна змінювати і ставити запобіжники на електроапаратуру, що знаходиться під напругою.

10. В інтерактивних комплектах приладів комутуючі проводи не повинні знаходитися на шляху виходу глядачів.

11. Забороняється використовувати воду та пінні вогнегасники для гасіння електроапаратури, що горить, оскільки вони є провідниками струму і, отже, можуть привести до короткого замикання й ураження струмом людини, що здійснює гасіння.

12. З метою уникнення опіків не можна доторкатися до проекційних і радіолампам протягом 10 хвилин після їхнього вимикання.

13. Не можна включати в мережу апарати зі знятими фальш панелями, задніми кришками. Це відкриває доступ до деталей, що знаходиться під високою напругою, яка досягає в телевізорах і моніторах ЕОМ величини до 12-25 кВ. Зняття надовго кришок з апаратів приводить до їх забруднення, що викликає порушення нормальної роботи кінематичних і електричних частин пристроїв.

14. Не можна користатися апаратами, у яких не працює вентилятор, тому що це може призвести до перегоряння кварцової галогенної лампи або більш серйозним несправностей.

15. Під час заміни проекційної лампи апарат варто відключити від мережі і почекати, поки лампа охолоне.

16. Установлювати нову лампу можна тільки спеціальним пінцетом, щоб не залишати відбитків пальців на колбі, що може викликати руйнування колби і передчасний вихід з ладу.

17. У різних країнах прийняті різні стандарти щодо напруги в мережі та форми розетки. У нашій країні як стандарт прийнята напруга 220В частотою 50 Гц. Перед підключенням до розетки нового електричного приладу необхідно перевірити, на яку напругу він розрахований. Інформація про це повинна міститися на корпусі приладу й в інструкції до нього.

18. Іноді вказується не точна напруга, а межі, у яких вона може знаходитися (наприклад, 210-230 В). На імпортних приладах можна зустріти позначення напруги латинською буквою V (наприклад, 220V).

Електроприлади повинні мати заземлення. Заземленням називають навмисне з'єднання частин електроустановки провідниками із заземлювачем. Заземлення металевих частин технічних засобів навчання, електроустановок і устаткування, що звичайно не знаходяться під напругою, називають захисним. Його встановлюють для запобігання ударів струмом. Якщо ж буде виявлено, що корпус пристрою знаходиться під напругою (воно називається напругою дотику), то користатися приладами не можна навіть при наявності заземлення.

Заземлювачі поділяють на природні та штучні. До перших відносяться металеві конструкції будинків і споруджень, з'єднані з землею, а також прокладені в землі неізольовані металеві трубопроводи, за винятком трубопроводів пальних рідин і вибухових газів. Категорично забороняється використовувати для заземлення електричних приладів і ТЗН батареї опалення, водопровідні труби через низьку якість цих трубопроводів. Як штучні заземлювачі застосовують розташовані під землею сталеві труби, металеві стрижні. Заземлення в освітніх установах повинне здійснюватися тільки фахівцями.

Кожному вчителю треба не тільки добре знати і дотримуватись правил експлуатації різних навчальних електричних установок, але й уміти правильно надавати першу допомогу потерпілим від електричного струму.

Правила електробезпеки при використанні ТЗН:

1.Учитель повинен обережно поводитись з апаратом, що перебуває під струмом, адже коли людина одночасно торкається до двох провідників чи клем, які перебувають під напругою, електричне коло замикається через частину тіла людини.

2. Електричний струм може уразити й тоді, коли людина, яка стоїт на землі чи тримаючись за якийсь металевий предмет, пов΄язаний з землею, торкається до одного провідника під напругою. У такому разі струм від провідника через тіло людини проходить у землю.

3. Ураження електричним струмом може призвести до тяжких наслідків. Слід пам΄ятати, що струм силою 0,1 А смертельний для людини. Значна частина нещасних випадків відбувається внаслідок необережного користування приладами, що перебувають під струмом.

4. Перед вмиканням апарата в мережу необхідно переконатися в справності плавких запобіжників і відповідності їх силі струму напрузі мережі, на яку розраховано апарат.

5. Заборонено включати в мережу апарати із знятими фальш панелями, задніми кришками, тому що це відкриває доступ вчителю й учням до деталей, що знаходяться під високою напругою (наприклад, у телевізорах ця напруга становить декілька тисяч і навіть декілька десятків тисяч вольт).

6. Крім того, зняття кришок з апаратів призводить до забруднення, яке може викликати порушення нормальної роботи кінематичних і електричних частин пристроїв.

7. При пошкодженні апаратури в процесі її роботи приступати до ремонту можна тільки після вимикання з мережі.

8. Монтувати, чистити апаратуру, змінювати лампи і запобіжники треба при вимкненій напрузі, користуючись добре ізольованими провідниками. Апаратуру слід заземлювати, сполучивши її корпус провідником зі спеціальним контуром заземлення.

9. Деякі лампи при роботі апаратів нагріваються до значної температури, тому доторкнувшись до них, можна отримати опіки.

10. Під час роботи кінопроектора необхідно остерігатися дотику до зубчастих барабанів та інших обертових деталей, що можуть травмувати пальці.

11. Щоб уникнути травм при перемотуванні фільму, заборонено торкатися руками обертових бобін.

12. Заборонено визначати наявність напруги шляхом доторкання руками струмоведучих проводів, розеток, контактів апаратів та ін.

13. Заборонено використовувати пінні вогнегасники і воду (вони проводять електричний струм) для гасіння електрообладнання ТЗН, яке перебуває під напругою.

14. Слід обережно поводитись з кінескопом телевізора, не торкатися до нього руками, тому що він знаходиться під високим тиском навіть після вимкнення довго зберігає електричний заряд.

Основні правила безпеки життєдіяльності при роботі з мультимедійними комплекси, ураховуюч технічні особливості.

1. Протяжність електрокомунікацій і просторове розділення точок силового живлення проектора, комп'ютера й додаткового обладнання, яке зумовлене необхідністю розташовування апаратних складових, яке визначається параметрами проекційного обладнання. Зокрема, за використання звичайних (не надкороткофокусних) проекторів, вони мають бути розташовані на консольному кріпленні або підвісі до стелі, тому їхнє силове живлення і сигнальні кабелі потрібно прокладати так, щоб виключити можливість випадкового пошкодження або несанкціонованого вимкнення.

2. У сучасних проекторах джерелом світла є ртутна лампа надвисокого тиску, тому суворе дотримання алгоритму вимкнення, яке в проекторах реалізується програмно, є необхідним. Вимкнення живлення проектора при лампі, яка знаходиться в робочому режимі (світиться), недопустиме, оскільки одночасно зі зняттям напруги припиниться робота вентилятора, який забезпечує відведення тепла від лампи, що може призвести до локального перегріву її частин. Наслідком такого режиму охолодження може стати суттєве зменшення терміну придатності лампи, передчасне її псування. Найбільшу небезпеку в цьому випадку становить можливість вибуху лампи, що може призвести до руйнування важливих частин проектора і, в окремих випадках, проведення заходів з демеркуризації приміщення.

3. Іншою суттєвою небезпекою є великий світловий потік, який може пошкодити органи зору, якщо навіть короткочасно подивитись в об'єктив увімкненого проектора. Тому слід обов'язково попереджати учнів про необхідність дотримання правила «додаткового кроку», тобто виходу з зони освітлення проектором для того, щоб звернутись до класу. Особливо це важливо тоді, коли використовують проектори, які необхідно встановлювати таким чином, що вони потрапляли в поле зору. Варіантом розв'язання цієї проблеми є використання сучасних короткофокусних проекторів, які монтують над екранами.