- •Лабораторна робота № 8 використання інтернет-підтримки в роботі вихователя та педагога……………………….………….….….136
- •Лабораторна робота № 1
- •Класифікація тзн
- •Лабораторна робота 2 гігієнічні норми та вимоги безпеки при роботі з тзн в освітніх установах
- •Загальні вимоги техніки безпеки під час роботи з тзн
- •I. Правила техніки безпеки при використанні тзн
- •II. Санітарно-гігієнічні норми при використанні тзн
- •Визначення розмірів екрану залежно від світлових потоків проекційних апаратів для затемнення приміщень (при коефіцієнті відбивання 0,8)
- •Тривалість використання на уроках деяких аудіовізуальних засобів навчання, що пропонується для учнів різного віку
- •III. Правила протипожежної безпеки при використанні сучасних тзн
- •Вогнегасники: правила експлуатації й застосування
- •Дії вчителя в екстремальній ситуації
- •Гасіння пожежі
- •Перша допомога потерпілим від пожежі та електричного струму
- •1. Загальні вимоги безпеки
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3. Вимоги безпеки під час роботи
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Лабораторна робота 3 проекційні засоби навчання
- •Обладнання: діапроектори “Етюд-2с”, “Супутник”, ,,Пеленг 500к”, графопроектор “Лектор- 2000”.
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота 4 мультимедійний проектор
- •Призначення
- •Будова мультимедійного проектора
- •Основні технічні характеристики мультимедійного проектора epson-s72
- •Будова мультимедійного проектора
- •Позначення найменування та функцій органів керування мультимедійного проектора (передня і верхня панелі)
- •Позначення найменування та функцій органів керування мультимедійного проектора (задня панель)
- •Позначення найменування та функцій органів керування мультимедійного проектора (основа – вигляд знизу)
- •Позначення найменування та функцій органів керування мультимедійного проектора (панель керування)
- •Пульт дистанційного управління
- •Підключення мультимедійного проектора за допомогою usb- кабелю і проеціювання
- •Несправності мультимедійних проекторів та їх усунення
- •Рекомендації щодо використання мультимедійних проекторів
- •Українська і зарубіжна література
- •Українська мова
- •Іноземна мова
- •Технологічна освіта
- •Фізична культура
- •Несправності мультимедійних проекторів та їх усунення
- •Р екомендована література
- •Лабораторна робота № 5 вивчення відеокамери та її використання
- •Методика застосування відеотехнічної апаратури
- •2.3. Живлення відеокамери
- •2.4. Використання адаптера змінного струму
- •2.5. Використання батареї
- •2.6. Вставлення і викид касети (рис. 8)
- •Відеомагнітофона і телевізора
- •2.11. Перезапис з відеокамери на відеомагнітофон
- •Лабораторна робота 6 аудіовізуальні засоби навчання
- •Огляд і особливості телевізора з dvd bbk ld3224su
- •Розташування і функції кнопок керування рк-телевізора із встроєним dvd-плєйєр ld3324su Загальний вид пульта дистанційного керування (Рис.5)
- •Рекомендована література
- •Форма й розмір приміщення
- •Освітлення
- •Акустика
- •Конфігурації розміщення меблів
- •І. Стиль "Амфітеатр" (рис.2) має два варіанти конфігурації: V-образний амфітеатр (рис.3) та напівкруглий амфітеатр (рис.4).
- •Іі. Стиль «Кругове розташування посадкових місць» (рис.5) має варіанти конфігурації: Кругове розташування столів (рис.6) та Неповне коло (рис.7).
- •Характеристика конфігурації меблів стилю «Кругове розташування посадкових місць»
- •Ііі. «Конференц-стиль» (рис.8) має два варіанти конфігурації: Квадратне розташування столів (рис.9) та Пустотілий квадрат (рис.10).
- •Характеристика конфігурації меблів «Конференц-стилю»
- •Іv. Стиль «u-подібне розміщення» (рис.11) має два варіанти конфігурації: Подвійне «u» (рис.12) та «u»-подібний комп'ютерний клас (рис.13).
- •V. Стиль «Клас» (рис.14) має два варіанти конфігурації: Перпендикулярне розташування столів (рис.15) та Комп'ютерний клас (рис.16). Клас
- •V. Стиль «Круглий стіл» (рис.17) має варіант конфігурації: Подвійне коло (рис.18).
- •Характеристика конфігурації меблів стилю «Круглий стіл»
- •Основні вимоги планування спеціалізованого приміщення при установці проекційного встаткування для презентацій (актового залу)
- •Проведення презентацій для аудиторії 25-50 чоловік (рис. 20, 21)
- •Проведення презентацій для аудиторії для 100 і більш осіб (рис. 22, 23)
- •Проведення презентацій для невеликої групи (10 - 15 чоловік) (рис. 24)
- •Багатофункціональна мультимедійна навчальна аудиторія (навчальний клас)
- •Бездротовий мобільний мультимедійний комп'ютерний клас
- •З принтером і мультимедійним проектором
- •Етапи планування організації навчальних занять у приміщенні, обладнаному технічними засобами навчання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №9 створення відеофільму засобами windows movie maker
- •Основні відомості про початкові файли
- •Запис відео
- •Рядок меню і панель інструментів
- •Панель збірок
- •Панель змісту
- •Вікно монітора
- •Розкадровування
- •Шкала часу
- •Як записати пряме відео
- •Як автоматично відкрити останній проект при запуску Windows Movie Maker
- •Як автоматично завантажувати невстановлені кодеки
- •Про поєднання клавіш
- •Як додати кліп у проект
- •Як зберегти фільм на записуваному (cd-r) або перезаписуваному (cd-rw) компакт-диску
- •Як видалити кліп з проекту
- •Рекомендації щодо виговлення мультимедійного педагогічного засобу (етап збірки та редагування відеофільму)
- •Використана література
Р екомендована література
1 Гороль П. К. Методика використання технічних засобів навчання : навч. посіб. / П. К. Гороль, Л. Л. Коношевський, М. Г.Вороліс. – К. : Освіта України, 2007. – С. 56-70.
2. Дрига Й.Й. Технические средства обучения в общеобразовательной школе : учеб. пособие для студентов пед. институтов./ Й.Й.Дрига, Г.И. Рах - М. : Просвещение, 1985. – С. 71- 88.
3. Карпов Г. В. Технические средства обучения. / Г.В.Карпов, В.А.Романин - М. : Просвещение, 1972. – С. 58-72.
4. Коджаспирова Г.М. Технические средства обучения и методика их использования : учебн. пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений. / Г.М.Коджаспирова, К.В.Петров. – М. : Изд. Центр «Академия», 2003. – С. 64-79.
5. Кух А.М. Технічне забезпечення сучасного освітнього середовища: навч.-метод. посіб. / А.М.Кух, О.М.Кух. – Кам‘янець-Подільський : К-ПДПУ, інформаційно-видавничний відділ, 2005. – С. 36-42.
6. Мультимедійні засоби навчання : навч. посіб. / П. К. Гороль,Р. С. Гуревич, О. В. Шестопалюк , М. Ю. Кадемія. – [2-ге вид.]. – Вінниця : ТОВ «Планер», 2010. – С. 86-97.
Лабораторна робота № 5 вивчення відеокамери та її використання
Мета роботи: ознайомитися з видами відеокамер, їх функціями та характеристиками; з режимами роботи та органами управління відеокамери; набути навичок проведення навчальних відеозйомок.
Обладнання: відеокамера "Panasonic", відеокасета, телевізор кольорового зображення, інструкція користувача до відеокамери "Panasonic".
Теоретичні відомості
Камкордер – технічна назва апарата, що в побуті називають відеокамерою. Слово камкордер утворено із двох – камера + рекордер, воно нагадує, що в апарат входить і відеокамера (перетворює картинку в електричний сигнал), і відеомагнітофон (записує і відтворює відеосигнал).
Відеокамера - портативна телевізійна передавальна камера, конструктивно об'єднана з касетним відеомагнітофоном; для запису сигналів зображення і звуку (відеозаписи) використовуються магнітні стрічки шириною 12.7 і 8 мм. Відеокамери забезпечуються високоякісними об'єктивами із змінною фокусною відстанню (т.з. трансфокатори або ZОOM-об'єктиви), які здійснюють оптичне 10-кратне збільшення. Це дозволяє при відеозйомці, не змінюючи місця, плавно наблизити або віддалити об'єкт, що фотографується. Відеокамери забезпечені електронним видошукачем, який може використовуватися як для контролю зображення під час зйомки, так і для проглядання записаного сюжету в цілому. Найдосконаліші відеокамери, окрім видошукача, забезпечені мініатюрним кольоровим дисплеєм на рідких кристалах. З його допомогою можна проглянути тільки що знятий відеофільм безпосередньо на відеокамері. На рис. 1 подано блок-схема відеокамери.
Трансляційні відеокамери – це, по-перше, студійні камери, які застосовуються в апаратно-студійних комплексах (АСК) і пересувних телевізійних станціях (ПТС), які можуть мати порівняно великі габарити і масу, відрізнятися високим степенем автоматизації, навністю додаткових сервісних систем, можливістю застосування апаратних об'єктів великої кратності, які забезпечують одержання високої якості зображення, по-друге – камери нестудійного відеовиробництва (НВВ), які застосовуються в невеликих двох-, трьохкамерних ПТС, які мають порівняно невеликі габарити і масу камерної головки і можуть працювати як із штативом, так і з плеча оператора і забезпечують високу якість зображення в різних умовах роботи (кліматичних, погодних, змішаному освітленні і т.п.) (рис 1); камери відеожурналістики (ВЖ). застосовуються спільно
з портативними відеомагнітофонами і радіолініями для оперативних репортажів передач, і відрізняються достатньо високою якістю зображення, портативністю і можливістю автономної роботи;
Рис. 2. Схема відеокамери
1 - об'єктив; 2 - фільтр; 3 - мікродвигун; 4 - мініатюрний кінескоп;
5 - мікрофон; 6 - підсилювач звуку; 7 - електронні блоки
Рис.3. Цифрова HDV відеокамера Sony HVR-Z1E
– відеокамери, які є конструктивним об'єднанням малогабаритних камер ВЖ, касетних записуючих відеомагнітофонів і джерела живлення, що автономно працюють з плеча оператора і відрізняються дещо зниженою чіткістю відтворювального зображення;
- телекіно- і теледіакамери, які застосовуються, як правило, в складі АСК для передачі кінофільмів.
Прикладні відеокамери бувають :
- візуального спостереження і контролю,
- систем навчального ТВ і телевізійних тренажерів;
- систем телевізійної автоматики, які забезпечують знаходження об'єктів, вимірювання їх параметрів, ідентифікацію, підрахунок і класифікацію об'єктів.
На відміну від трансляційних і побутових відеокамер, чуттєвих тільки до електромагнітних хвиль видимого діапазону, прикладні відеокамери можуть використовувати й інші діапазони хвиль. До них відносять камери інфрачервоного діапазону (камери телебачення), ультрафіолетового діапазону і рентгенотелевізійної установки.
Побутові відеокамери призначенні для відеозйомок із записом на касетний відеомагнітофон і відтворення, як правило, в домашніх умовах. Їх. часто об'єднують із записуючим відеомагаїтофоном (рис. 2). Масова портагивна побутова (любительська) кольорова відеокамера разом з підключеним до неї
Рис. 4. Побутова камера фірми "Canon"
домашнім відеомагнітофоном і телевізором складає відеокомлекс засобів домашнього любительського кіно. Власник відеокомплексу може самостійно створювати і відтворювати в домашніх умовах любительські відеофільми, причому відеострічку, на відміну від кіноплівки, можна використовувати багато разів.
Основними особливостями побутових відеокамер є мала маса і габарити; невелика вартість, надійність і стабільність роботи, простота конструкції і експлуатації, прийнятна якість зображення і звук, тривалість запису на одну касету і тривалість роботи від одної акумуляторної батареї.
Якість зображення, яка забезпечується побутовими відеокамерами, поступається тій, що необхідна для телебачення. У той же час розробники намагаються покращити основні параметри побутових відеокамер (чіткість, чуттєвість, відношення сигнал-шум, відсутність помітних спотворень растра, поєднання, правильна передача кольорів).
Побутові відеокамери VНS-формату, як правило, кольорові Побутові відеокамери більш високої якості іноді називають напівпрофесюнальними, так як в деяких країнах для оперативних відеорепортажів допускають їх використання (незважаючи на знижену якість зображення і звуку). Побутові відеокамери виготовляють як у плечовому так і ручному варіанті.
Основними особливостями побутових відеокамер є мала маса і габарити; невелика вартість, надійність і стабільність роботи, простота конструкції і експлуатації, прийнятна якість зображення і звуку, тривалість запису на одну касету і тривалість роботи від одної акумуляторної батареї.
Якість зображення, яка забезпечується побутовими відеокамерами, поступається якості зображення, необхідної для телебачення. В той же час розробники намагаються покращити основні параметри побутових відеокамер (чіткість, чуттєвість, відношення сигнал-шум, відсутність помітних спотворень растра, поєднання, правильна передача кольорів)
Останнім часом значно зріс обсяг розробок по створенню комплексів відеокамера-віоеомагттофон і їх масове виробництво. У системах відеозапису VНS, VНS-С, у яких використовується магнітна стрічка шириною 12,7 мм (а також 8 мм), вся електронна частина виконана на інтегральних мікросхемах. Датчиком зображення, як правило використовується чіп із зарядним зв'язком. Тривалість запису або відтворення в системах VНS (12,7 мм ) 180 хв., а в 8-міліметрових комплексах вона досягає 240 хв. при високій якості запису звуку з частотним діапазоном до 15 кГц.
Конкуренція між VНS і 8-міліметровими системами привела до розробки нових моделей, наприклад, S-VНS і апаратури фірми JVС (Японія ) (рис. 3). У системі VНS використовується також нова магнітна стрічка фірми 'Samsung" (Південна Корея).
Подальше вдосконалення комплексів пов'язують із цифровими відеокамерами. Вони мають підвищену світлочутливість датчика, що забезпечує кращу передачу півтонів, зменшення експозиції до 0,001 і запис при малій освітленості. Обладнання цифрових відеокамер рідинно-кристалічними панелями дозволяє зменшити габарити (камера «Нitachi» габаритні розміри 6x4x3,5 см) та використовувати їх для перегляду відзнятих фрагментів. Обладнання цифрових камер електронними засобами збереження зображень (електронна пам'ять) дозволило зберігати записи тривалістю до 60 хв., у сучасних цифрових форматах, що обробляються комп'ютерами, МР2 та МР4, об'ємом до 240 Мбайт.