- •Лабораторна робота № 8 використання інтернет-підтримки в роботі вихователя та педагога……………………….………….….….136
- •Лабораторна робота № 1
- •Класифікація тзн
- •Лабораторна робота 2 гігієнічні норми та вимоги безпеки при роботі з тзн в освітніх установах
- •Загальні вимоги техніки безпеки під час роботи з тзн
- •I. Правила техніки безпеки при використанні тзн
- •II. Санітарно-гігієнічні норми при використанні тзн
- •Визначення розмірів екрану залежно від світлових потоків проекційних апаратів для затемнення приміщень (при коефіцієнті відбивання 0,8)
- •Тривалість використання на уроках деяких аудіовізуальних засобів навчання, що пропонується для учнів різного віку
- •III. Правила протипожежної безпеки при використанні сучасних тзн
- •Вогнегасники: правила експлуатації й застосування
- •Дії вчителя в екстремальній ситуації
- •Гасіння пожежі
- •Перша допомога потерпілим від пожежі та електричного струму
- •1. Загальні вимоги безпеки
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3. Вимоги безпеки під час роботи
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Лабораторна робота 3 проекційні засоби навчання
- •Обладнання: діапроектори “Етюд-2с”, “Супутник”, ,,Пеленг 500к”, графопроектор “Лектор- 2000”.
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота 4 мультимедійний проектор
- •Призначення
- •Будова мультимедійного проектора
- •Основні технічні характеристики мультимедійного проектора epson-s72
- •Будова мультимедійного проектора
- •Позначення найменування та функцій органів керування мультимедійного проектора (передня і верхня панелі)
- •Позначення найменування та функцій органів керування мультимедійного проектора (задня панель)
- •Позначення найменування та функцій органів керування мультимедійного проектора (основа – вигляд знизу)
- •Позначення найменування та функцій органів керування мультимедійного проектора (панель керування)
- •Пульт дистанційного управління
- •Підключення мультимедійного проектора за допомогою usb- кабелю і проеціювання
- •Несправності мультимедійних проекторів та їх усунення
- •Рекомендації щодо використання мультимедійних проекторів
- •Українська і зарубіжна література
- •Українська мова
- •Іноземна мова
- •Технологічна освіта
- •Фізична культура
- •Несправності мультимедійних проекторів та їх усунення
- •Р екомендована література
- •Лабораторна робота № 5 вивчення відеокамери та її використання
- •Методика застосування відеотехнічної апаратури
- •2.3. Живлення відеокамери
- •2.4. Використання адаптера змінного струму
- •2.5. Використання батареї
- •2.6. Вставлення і викид касети (рис. 8)
- •Відеомагнітофона і телевізора
- •2.11. Перезапис з відеокамери на відеомагнітофон
- •Лабораторна робота 6 аудіовізуальні засоби навчання
- •Огляд і особливості телевізора з dvd bbk ld3224su
- •Розташування і функції кнопок керування рк-телевізора із встроєним dvd-плєйєр ld3324su Загальний вид пульта дистанційного керування (Рис.5)
- •Рекомендована література
- •Форма й розмір приміщення
- •Освітлення
- •Акустика
- •Конфігурації розміщення меблів
- •І. Стиль "Амфітеатр" (рис.2) має два варіанти конфігурації: V-образний амфітеатр (рис.3) та напівкруглий амфітеатр (рис.4).
- •Іі. Стиль «Кругове розташування посадкових місць» (рис.5) має варіанти конфігурації: Кругове розташування столів (рис.6) та Неповне коло (рис.7).
- •Характеристика конфігурації меблів стилю «Кругове розташування посадкових місць»
- •Ііі. «Конференц-стиль» (рис.8) має два варіанти конфігурації: Квадратне розташування столів (рис.9) та Пустотілий квадрат (рис.10).
- •Характеристика конфігурації меблів «Конференц-стилю»
- •Іv. Стиль «u-подібне розміщення» (рис.11) має два варіанти конфігурації: Подвійне «u» (рис.12) та «u»-подібний комп'ютерний клас (рис.13).
- •V. Стиль «Клас» (рис.14) має два варіанти конфігурації: Перпендикулярне розташування столів (рис.15) та Комп'ютерний клас (рис.16). Клас
- •V. Стиль «Круглий стіл» (рис.17) має варіант конфігурації: Подвійне коло (рис.18).
- •Характеристика конфігурації меблів стилю «Круглий стіл»
- •Основні вимоги планування спеціалізованого приміщення при установці проекційного встаткування для презентацій (актового залу)
- •Проведення презентацій для аудиторії 25-50 чоловік (рис. 20, 21)
- •Проведення презентацій для аудиторії для 100 і більш осіб (рис. 22, 23)
- •Проведення презентацій для невеликої групи (10 - 15 чоловік) (рис. 24)
- •Багатофункціональна мультимедійна навчальна аудиторія (навчальний клас)
- •Бездротовий мобільний мультимедійний комп'ютерний клас
- •З принтером і мультимедійним проектором
- •Етапи планування організації навчальних занять у приміщенні, обладнаному технічними засобами навчання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №9 створення відеофільму засобами windows movie maker
- •Основні відомості про початкові файли
- •Запис відео
- •Рядок меню і панель інструментів
- •Панель збірок
- •Панель змісту
- •Вікно монітора
- •Розкадровування
- •Шкала часу
- •Як записати пряме відео
- •Як автоматично відкрити останній проект при запуску Windows Movie Maker
- •Як автоматично завантажувати невстановлені кодеки
- •Про поєднання клавіш
- •Як додати кліп у проект
- •Як зберегти фільм на записуваному (cd-r) або перезаписуваному (cd-rw) компакт-диску
- •Як видалити кліп з проекту
- •Рекомендації щодо виговлення мультимедійного педагогічного засобу (етап збірки та редагування відеофільму)
- •Використана література
Лабораторна робота 6 аудіовізуальні засоби навчання
Мета роботи: ознайомлення з аудіовізуальними засобами навчання, схемою підключення, з роботою рідкокристалічного телевізора із вбудованим DVD-плєйєром.
Обладнання: рідкокристалічний телевізор ВВК із вбудованим DVD-плєйєром LD3324SU (моноблок), інструкція користувачеві до телевізора ВВК.
Теоретичні відомості
Телевізійна техніка – це технічні засоби запису, збереження, передачі та відтворення відео та звукової інформації. Телевізійна техніка має великі дидактичні можливості.
До телевізійних технічних засобів навчання (ТТЗН) відносяться телевізійні приймачі (телевізори), відеомагнітофони, відеокамери, відеопрогравачі тощо.
Залежно від цілей використання ТТЗН можна розділити на чотири групи:
1. Ефірне телебачення.
2. Замкнуті кабельні системи телебачення.
3. Статичні засоби передачі інформації на базі телебачення.
4. Супутникове телебачення.
Ефірне телебачення дає можливість використання в навчально-виховному процесі навчальних передач, підготовлених центральним телебаченням.
Замкнуті кабельні системи телебачення дають можливість підготовки власних передач. До складу таких систем входять декілька аудиторій, в які телепередачі транслюються з телецентру, обладнаного телекамерами, відеомагнітофонами, телекінопроекторами та телеепіпроекторами.
До статичних засобів передачі інформації на базі телебачення відносяться телеепіпроектори та аудиторні телевізійні установки (АТУ). При цьому зображення та звук формуються безпосередньо в аудиторії телекамерами на робочому столі викладача та передаються на телевізійні приймачі. Перевага такого методу полягає в можливості передачі відеоінформації без затемнення та стаціонарної підготовки аудиторії.
У світі експлуатуються такі системи кольорового телебачення:
– NTSC (від англ. National System color);
– SECAM (від фр. Sequentiel memojre);
– PAL (від англ. Phoe alternatyol lyne).
Незалежно від типу системи джерела сигналів (телекамери, телекінопроектори та інше) формують сигнали трьох основних кольорів: червоного, зеленого та синього, які керують струмами променів електронно-оптичної системи кольорового кінескопа в телевізорі. Змінюючи співвідношення сигналів на катодах кінескопа, можна отримати будь-який колір.
NTSC – перша система кольорового телебачення, яка знайшла практичне використання. Створена вона в США у 1953 р, працює нині в США, Канаді, Японії, на Кубі, в країнах Центральної та Південної Америки.
Система PAL створена фірмою «Telefunken» у 1963 р., телепередачі по системі PAL ведуться в Німеччині, Великобританії та інших країнах Західної Європи, Азії та Африки.
Система SECAM була запропонована у 1967 р. французьким винахідником Анрі де Франсом. Тривалий час система SECAM-І проходила випробовування й доопрацювання, а у 1967 р. було розпочато регулярне транслювання по цій системі одночасно в СРСР та Франції.
Телебачення (далекобачення) − це передача зображення на відстані. Днем народження телебачення вважають 9 травня 1911 року, коли професор Петербурзького технологічного інституту Б.Л.Розінг (1869-1933) провів перші досліди за розробленими ним методами передачі зображення на відстані за допомогою електронно-променевої трубки.
В основу телебачення покладені такі процеси: 1) перетворення оптичного зображення об'єкта в електричні імпульси; 2) передача цих імпульсів через канали радіозв'язку; 3)перетворення прийнятих імпульсів в оптичне зображення об'єкта.
В основі телебачення лежить розкладання (аналіз) зображення на елементи, передача цих складових каналами зв'язку та складання сигналів у приймачі-телевізорі (їх синтез). Для передачі зображення поверхню кожного предмета розглядають як комбінацію дуже великої кількості точок різної яскравості, пропорційно яким за допомогою фотоелемента одержують електричні сигнали та передають їх на різні відстані. У місці ж прийому сигналу знову перетворюють його на точки, які світяться з різною яскравістю, а відносне розташування їх аналогічне розташуванню в оригіналі.
Будь-яка система аналового телебачення (рис.1) складається з двох основних частин − пристроїв які передають та приймають. Основною частиною цих установок є електронно-променева трубка. Трубка, що передає, називається відеконом, а та яка приймає — кінескопом. Відекон перетворює оптичне зображення в електричний сигнал, а кінескоп перетворює електричний сигнал в оптичне зображення.
Зображення об'єкта 1 проектується об'єктивом 2 на світлочутливу мозаїчну поверхню електронно-променевої трубки 3 передавальної камери 4. Одержане електронне зображення послідовно (порядково) передається синхрогенератором 12 та розгортальним пристроєм 13. Відеосигнали поступають на підсилювач 5, де, підсилюючись, одночасно змішуються із синхроімпульсами та підводяться до радіопередавальної антени 7. Антена випромінює перетворені електричні коливання у вигляді радіохвиль.
Рис. 1. Блок-схема передачі та сприймання телевізійного зображення
1-зображення об'єкта; 2-об'єктив; 3-відекон; 4-передавальна камера; 5-відеопідсилювач; 6-радіопередавач; 7-передавальна антена; 8-приймальна антена; 9-телевізійний приймач; 10-кінескоп; 11-гучномовець; 12-синхрогенератор; 13-розгортальний пристрій.
Радіохвилі збуджують у приймальній антені 8 струми надвисокої частоти, які по антенному кабелі поступають на вхід телевізора 9. Телевізор приймає, підсилює, розподіляє, детектує та перетворює електричні сигнали у світлові зображення (одержані в електронно-променевій трубці) та звуковий супровід (за допомогою гучномовця).
Телевізор – це апарат, призначений для приймання відеосигналів і перетворення їх в оптичне зображення та для приймання електричних сигналів звукової частоти і перетворення їх у звукові коливання.
Структурна схема телевізора, зображена на рис. 2, включає такі елементи: телевізійна антена; перемикач телевізійних каналів; блок приймача; блок звукового супроводу; гучномовець; відеопідсилювач; блок яскравості; блок кольоровості; кінескоп; блок телевізійної розгортки; високовольтний випрямляч; низьковольтний випрямляч.
Рис. 2. Структурна схема телевізора:
1 – антена; 2 – перемикач телевізійних каналів; 3 – блок приймача;
4 – блок звукового супроводу; 5 – гучномовець; 6 – відеопідсилювач; 7 – блок яскравості; 8 – блок кольоровості; 9 – кінескоп; 10 – блок телевізійної розгортки; 11– високовольтний випрямляч; 12 – низьковольтний випрямляч
Супутникове телебачення – це система технічних засобів для передачі телевізійних сигналів за допомогою космічних супутників зв’язку, які знаходяться в космічному просторі на стаціонарних орбітах, з періодом обертання, що дорівнює періоду обертання земної кулі. Реалізація супутникового ТВ подана на рис. 3, 4.
Рис. 3. Супутникове ТВ
Рис. 4. Супутникове ТВ
Телевізійна антена призначена для приймання електричних сигналів, які містять зорову та звукову інформацію. Антени для приймання телеінформації в метровому і дециметровому діапазонах мають свої конструктивні особливості.
Перемикач телевізійних каналів забезпечує вибір каналу, на якому відбувається телевізійна передача. У різних моделях телевізорів застосовуються механічні, пакетні, кнопкові, електронні та радіоелектронні перемикачі.
Блок приймача призначений для приймання електричних сигналів, які містять зображувальну та звукову інформацію, і попереднього проміжного їх підсилення. Цей блок ще називають підсилювачем проміжної частоти.
Блок звукового супроводу призначений для виділення, підсилення і відтворення електричних сигналів звукової частоти. Розташований цей блок у звуковому каналі.
Гучномовець призначений для перетворень електричних коливань звукової частоти у звукові коливання.
Відеопідсилювач призначений для підсилення відеосигналів, які надходять з блоку приймача.
Блок яскравості призначений для подання на кінескоп відеосигналів, які містять кольорове зображення об’єкта. Цей блок забезпечує регулювання яскравості зображення.
Кінескоп призначений для перетворення відеосигналів в оптичне зображення об’єкта. Кінескоп – це приймальна телевізійна електронно-променева трубка.
Блок телевізійної розгортки призначений для послідовного поелементного зчитування відеосигналу у вигляді рядків і кадрів.
Високовольтний випрямляч призначений для живлення кінескопа та деяких інших блоків постійним електричним струмом високої напруги.
Низьковольтний випрямляч призначений для живлення блоків телевізора постійним електричним струмом низької напруги.
Дистанційний пульт управління призначений для управління телевізором на відстані.