24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)

1. Земельна реформа є для нашої країни національною, економічною і соціальною необхідністю.

244

Сільське господарство Румунії буде спиратися на міцні, здорові і виробничі господарства, які є приватною власністю тих, хто ними володіє.

2. Метою земельної реформи є:

а) збільшення площі орної землі існуючих селянських

господарств, що мають менше 5 га;

б) створення для безземельних сільськогосподарських пра

цівників нових індивідуальних селянських господарств...

3. З метою проведення земельної реформи для розподілу

землі між селянами, що мають право на наділ, і для ство

рення резервів, передбачених ст. 2, до держави переходить

таке сільськогосподарське майно разом з живим і мертвим

інвентарем:

а) земельні ділянки і сільськогосподарське майно будь-

якого роду, що належить німецьким і румунським грома

дянам, юридичним або фізичним особам німецької націо

нальності (етнічного походження), які співробітничали з

гітлерівською Німеччиною;

б) земельні ділянки та інше сільськогосподарське майно

військових злочинців і винуватців бідувань країни;

в) земельні ділянки осіб, що втекли в країни, з якими

Румунія перебуває у стані війни, або ж осіб, що втекли за

кордон після 23 серпня 1944 року;

г) ділянки і усе сільськогосподарське майно відсутніх осіб;

д) ділянки осіб, які за останні сім років їх не обробляли

власними засобами, за винятком ділянок менших 10 га;

є) закинуті ділянки;

ж) надлишки земельних ділянок, що є власністю фізичних осіб, а саме: орні землі, сади, луги, болота, ставки незалежно від того, чи використовуються вони для рибальства, а також низини і затоплені ділянки.

4. Будівлі, садиби, токи, шляхи, сади і різного роду меліоративні споруди з усім своїм обладнанням входять до наділу площею 50 га, що передбачено ст. 3. п. «ж», до того ж власник має право обрати за власним бажанням ділянку, але тільки в одному місці.

5. У зв'язку з застосуванням ст. 3. п. «а» таке майно розглядається як спільна сільськогосподарська власність:

а) сільськогосподарські ділянки, що належать одному й тому ж власнику, але розташовані у різних частинах країни;

245

б) земельні ділянки чоловіка і дружини.

У випадку, коли дружина володіє окремо від чоловіка майном, отриманим нею у спадщину або як посаг, і має відповідні документи, за дружиною залишаються 10 га землі, до того ж подружжю надається право залишати собі встановлені законом ділянки з одного або обох володінь за взаємною згодою:

в) сільськогосподарське майно батьків і неповнолітніх дітей;

г) сільськогосподарське майно, що перебуває у власності.

6. Трактори, локомобілі, молотилки, жатки і комбайни з сільськогосподарського майна, передбаченого п. З, переходять до держави, яка створює повітові сільськогосподарські машинопрокатні станції для потреб землеробів. Решта сільськогосподарських знарядь і тяглові тварини переходять у власність держави пропорційно площі відчужуваної земельної ділянки і передаються селянам.

7. Усе сільськогосподарське майно, зазначене у ст.ст. З і 6, переходить повністю і безкоштовно безпосередньо у власність держави для зазначених у ст. 2 цілей.

8. Не підлягають відчуженню і залишаються за колишніми власниками: оброблювані рисові поля, сільськогосподарське майно, що належить монастирям, церковним установам, митрополіям, єпископатам, парафіям; королівські володіння, майно лікувальних установ, а також майно румунської академії, управління шкіл і міських та інших публічних корпорацій, сільських кооперативів, а також луги і пасовиська, що належать громадам, і все узагалі майно, що є державною власністю.