6.2. Нантський Едикт (1598 р.)

Генріх (Генріх IV (1553—1610 pp.) — французький король), милістю божою король Франції і Наварри, усім

53

присутнім і що мають з'явитися, привіт. Цим вічним... едиктом ми сказали, оголосили і повеліли слідуюче...

VI. Щоб не дати ніякого приводу до смут і боротьби серед наших підданих, ми дозволили і дозволяємо сповідуючим так звану реформовану релігію жити і мешкати в усіх містах і місцях нашого королівства і підлеглих нам областях без переслідувань, утисків і примусу, робити що-небудь у справі релігії, що не протирічить їх совісті; їх не будуть з цього приводу розшукувати у будинках і місцях, де вони побажають жити.

XXII. Велимо, щоб не було ніякої різниці стосовно названої релігії при прийомі учнів в університети, колегії і школи, а хворих і бідних — у госпіталі і установи громадського догляду.

6.3. Королівська декларація 1626 р. Про знищення фортець

Ми (Людовик XIII) заявляємо, оголошуємо, наказуємо, велимо і ми дбаємо:

Щоб в усіх укріплених місцях, чи то будуть міста чи фортеці, що розташовані у середині нашого королівства і провінцій і не розташовані у важливих пунктах на кордоні або інших важливих місцях, укріплення були знесені і-зруйновані; навіть старі стіни повинні бути зруйновані у відповідності з тим, наскільки це буде визнано необхідним для блага і спокою наших підданих і безпеки держави, так, щоб віднині наші піддані не могли боятися, що названі укріплення завдадуть їм якихось турбот, і щоб ми були позбавлені від витрат, які ми змушені нести на гарнізони.

6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію

Ми, згідно з думкою нашої ради, за нашим певним переконанням і нашою королівською владою і авторитетом, сказали і оголосили, кажемо і оголошуємо, що наш паризький парламент і інші наші трибунали були створені лише для того, щоб давати правосуддя нашим підданим; ми суворо забороняємо на майбутнє не тільки брати до свого веден- 54 ня якісь справи, такі, як вище названі, але й узагалі усі справи, які можуть стосуватись держави, адміністрації та уряду; ці справи ми залишаємо виключно за нами і нашими наступниками, якщо тільки ми не дамо їм нашими грамотами влади і спеціального доручення, зберігаючи за собою право цікавитись думкою нашого парламенту стосовно державних справ у тих випадках, коли ми будемо вважати це корисним для блага нашої служби. V. Стосовно едиктів і декларацій, які будуть послані їм щодо уряду і адміністрації держави, то ми наказуємо їм опуб лікувати їх і реєструвати, ні в якому випадку не розбира ючи і не обговорюючи їх; ... щодо едиктів і декларацій стосовно наших фінансів, ... то ми бажаємо і велимо, щоб після того, як вони будуть надіслані їм і трапляться якісь утруднення при їх реєстрації, щоб вони повертались для подання нам, для того, щоб ми могли зробити в них зміни, які вважаємо необхідними... VI. ...Ці едикти повинні бути зареєстровані і виконані у тій формі, у якій ми їх послали їм після того, як вислухали їх подання з цього приводу, і ми бажаємо і велимо, щоб ... вони розпочали перевірку і реєстрацію ... негайно.

7.1. «Золота булла» 1356 р.

Глава II

Про обрання римського короля

3. Нарешті, після принесення князями-виборцями або (їх) послами присяги..., нехай розпочнуть вони вибори і ні в якому випадку названого міста Франкфурте не залишають, перш ніж більша частина їх не обере тимчасового главу мира або християнського народу, тобто римського короля, який має стати імператором. Якщо ж вони не встигнуть це зробити протягом ЗО днів, починаючи з дня прийняття згаданої присяги, то після цього, коли пройде ЗО днів, нехай вони харчуються лише хлібом і водою і ні в якому випадку не залишають вищевказане місто до того часу, поки ними або більшою частиною їх не буде обрано правителя або тимчасового главу віруючих, як про це сказано вище.

5. Ми постановляємо, врешті, що у випадку, якщо три князі-виборці, що присутні (на виборах), або за (їх) відсутності, оберуть у римські королі четвертого з них або з їх середовища, тобто князя-виборця, присутнього або відсутнього, то голос цього обраного, якщо він буде присутнім, або його послів, у випадку його відсутності, повинен мати повну силу, збільшуючи кількість виборців і створюючи більшість разом з (голосами) решти князів-виборців. (Князів-виборців було сім, і чотири з них складали більшість — О.Ш.).