- •Історія держави і права зарубіжних країн /Хрестоматія Шевченко о.О.
- •1.2. Закони Ману
- •Глава III
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
- •2.2. Арістотель про спартанські установи
- •2.3. Арістотель про реформи Клісфена
- •2.4. Плутарх про реформи Солона
- •3.1. Громадянські списки
- •3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
- •3.3. Архонти
- •3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
- •3.5. Організація судів
- •4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
- •4.2. Закони XII таблиць
- •4.3. Інституції Гая
- •5.1. Салічна правда
- •5.2. Королівське пожалування
- •5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
- •5.4. Прекарна грамота
- •5.5. Зобов'язання
- •5.6. Кабальна грамота
- •6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
- •6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
- •6.3. Королівська декларація 1626 р. Про знищення фортець
- •6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
- •7.1. «Золота булла» 1356 р.
- •Глава II
- •Глава VII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XVII
- •8.1. «Земське право»
- •8.2. «Ленне право»
- •Глава II
- •8.3. Кароліна
- •8.4. Магдебурзьке право
- •9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.Ст.)
- •9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
- •9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
- •9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
- •9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. За правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
- •9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
- •10.1. З Корану
- •11.1. Соборное Уложение 1649 г.
- •Глава II. О государской чести, и как его государское здоровье оберегать
- •Глава III. О государеве дворе, чтоб на государеве дворе ни от кого никаного безчинства и брани не бьіло
- •Глава IV. О подпишиках, и которьіе печати поддельївают
- •Глава V. О денежньїх мастерех, которьіе учнут делати воровския деньги
- •Глава VI. О проезжих грамотах в иньїя государства
- •Глава VII. О службе всяких ратных людей Московского
- •Глава VIII. О искуплении пленных
- •Глава X. О суде
- •Глава XI. Суд о крестьянех
- •Глава XII. О суде Патриарших, приказных и дворовых всяких людей и крестьян
- •Глава XIII. О монастырском приказе
- •Глава XIV. О крестном целовании
- •Глава XV. О вершеных делах
- •Глава XVI. О поместных землях
- •Глава XVII. О вотчинах
- •Глава XIX. О посадских людех
- •Глава XX. Суд о холопех
- •Глава XXI. О разбойных и о татиных делах
- •Глава XXIII. О стрельцах
- •Глава XXV. Указ о корчмах
- •13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
- •13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
- •13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
- •13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
- •13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
- •13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
- •13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
- •13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
- •13.9. Білль про права (1689 р.)
- •13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
- •13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
- •13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
- •13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
- •13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
- •13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
- •13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках з'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
- •13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
- •14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
- •14.2. Статті конфедерації 1781 року
- •14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.Іх.1787 р.)
- •14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
- •14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
- •14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
- •14.7. Додатки до Конституції сша
- •14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
- •14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
- •15.1. Декларація прав людини і громадянина
- •15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. Про знищення феодальних прав і привілеїв
- •15.3. Французька Конституція 1791 р.
- •Глава I Про Національні законодавчі збори
- •Глава 2 Розділ 1. Про королівську владу і короля
- •Глава 4 Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5 Про судову владу
- •15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
- •15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
- •15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
- •15.7. Декрет 25 березня 1793 р. Про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
- •15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. Про відрядження народних представників в армію
- •15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. Про масовий набір
- •15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
- •15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
- •15.12. Закон 29 вересня 1793 р. Про максимум
- •15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
- •15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
- •15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
- •15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
- •15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
- •15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
- •15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
- •15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
- •15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
- •15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
- •15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
- •15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
- •15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
- •15.26. Конституція Французької республіки (4.Хі.1848 р.)
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава V
- •Глава VIII
- •15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
- •15.28. Декларація Комуни до французького народу
- •15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
- •15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
- •16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
- •16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
- •16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
- •17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
- •17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
- •19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
- •19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
- •19.3. Закон Вагнера (5.07л935 p.)
- •19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
- •§ 1. Національний закон про трудові відносини з врахуванням внесених доповнень говорить:
- •19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
- •§ 2. Із даних, наданих різноманітними комітетами Сенату і Палати представників, Конгрес робить висновок, що:
- •§ 22. Не дозволяється в'їзд до сша будь-якому іноземцю, який підпадає під будь-яку із таких категорій:
- •19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
- •19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •19.8. Додатки до Конституції сша
- •20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
- •20.2. З Декрету про мир
- •20.3. З Декрету про землю
- •20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
- •20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята рнк 2.11.1917 р.)
- •20.6. Про суд (Декрет рнк 22.11.1917 р.)
- •20.7. Декрет вцвк і рнк від 2(15) грудня 1917 р. Про врнг
- •20.8. З протоколу рнк № 21 про створення внк (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
- •20.9. Декрет вцвк. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
- •20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
- •20.11. Декрет вцвк і рнк від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
- •20.12. Декрет вцвк від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
- •20.13. Декрет рнк від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
- •20.14. Декрет рнк від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
- •20.15. Декрет рнк від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
- •20.16. Постанова врнг від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
- •20.17. Постанова рнк від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
- •20.18. Декрет вцвк від золі. 1918 р. Про народний суд ррфср
- •20.19. Постанова вцвк від 17.02.1919 р. Про внк
- •20.20. Декрет вцвк від 12.04.1919 р.
- •20.21. Декрет вцвк від 24.10.1919 р. Про ревкоми
- •20.22. Декрет вцвк від 8.02.1920 р. Про рсі
- •20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
- •20.24. Постанова вцвк від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
- •20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права ррфср. Про кримінальне право
- •20.26. Конституція (Основний закон) ррфср (прийнята у Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Глава 6
- •20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет вцвк від 21.03.1921 р.)
- •20.28. Про обмін (Декрет рнк від 21.05.1921 р.)
- •20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет рнк від 15.06.1921 р.)
- •20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет вцвк і рнк від 10.12.1921 р.)
- •20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет вцвк ррфср 1.06.1919 р.)
- •20.32. Конституція срср 1924 р.
- •Глава 1
- •Глава 2
- •21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
- •21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
- •21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
- •21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
- •21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
- •21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
- •22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
- •22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
- •22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
- •22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
- •22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
- •22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
- •23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
- •Глава II. Парламент
- •Глава V. Про Президента Республіки
- •Глава VI. Про Раду Міністрів
- •23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
- •Глава II. Розподіл місць між списками
- •23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. Про обрання членів Національних зборів
- •23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
- •23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
- •24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
- •24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
- •24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
- •24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
- •24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
- •24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
1. Буде створено широке зібрання, і усі державні справи будуть вирішуватись у відповідності з громадською думкою.
2. Усі люди, як ті, хто править, так і ті, ким управляють, мають одностайно присвятити себе успіхам нації.
3. Усім військовим і цивільним чинам і всьому простому народові буде дозволено здійснювати свої власні прагнення і розвивати свою діяльність.
4. Усі погані звичаї минулого будуть відмінені; будуть зберігатись правосуддя і неупередженість, як вони розуміються усіма.
5. Знання будуть запозичатися у всьому світі, і таким чином основи імперії будуть зміцнені.
17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
Ст. 1. Японська імперія управляється постійною на вічні часи імператорською династією.
Ст. 3. Особа імператора священна і недоторкана.
Ст. 4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її у відповідності з постановами цієї конституції.
Ст. 5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом.
Ст. 8. Імператор може у випадку нагальної необхідності підтримати громадську безпеку або усунути громадське бідування, у проміжках між сесіями парламенту видавати імператорські укази, що мають чинність закону.
Ці імператорські укази мають бути подані до імперського парламенту у найближчу сесію і, якщо імперський парламент їх не схвалить, мають бути оголошені урядом недійсними на майбутнє.
Ст. 9. Імператор видає або наказує видати укази, необхідні для виконання законів, підтримки громадської безпеки та порядку і сприяння добробутові підданих. Такі укази ні в якому випадку не повинні вносити змін до чинних законів.
185
Ст. 10. Імператор встановлює організацію різних галузей державного управління, призначає і звільняє усіх цивільних і військових посадових осіб і визначає їх жалування, якщо у цій конституції або в інших законах не передбачено особливих винятків.
Ст. 11. Імператор є верховним командуючим армією і флотом.
Ст. 12. Імператор встановлює організацію і кількісний склад армії і флоту мирного часу.
Ст. 13. Імператор оголошує війну, встановлює мир і укладає договори.
Ст. 16. Імператор має право амністії, помилування, пом'якшення покарання і відновлення в правах.
Ст. 19. Кожен японський підданий, який відповідає умовам, що вимагаються законами або указами, має доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої публічної служби.
Ст. 20. Усі японські піддані зобов'язані служити в армії або флоті у відповідності із законом.
Ст. 23. Ніхто із японських підданих не може бути заарештований, ув'язнений, викликаний на допит або покараний інакше, як тільки у відповідності із законом.
Ст. 25. Без згоди японського підданого не можна ні ввійти до його житла, ні обшукати це житло, за винятком визначених законом випадків.
Ст. 33. Імперський парламент складається із двох палат: палати перів і палати депутатів.
Ст. 34. Палата перів, у відповідності з указом про палату перів, складається із членів імператорської сім'ї, із носіїв дворянських титулів і із осіб, призначених до неї імператором.
Ст. 35. Палата депутатів складається із членів, що обираються народом у відповідності із виборчим законом.
Ст. 37. Жоден із законів не може бути виданий без згоди імперського парламенту.
Ст. 38. Обидві палати голосують пропоновані урядом законопроекти. Кожній з них належить над те право законодавчої ініціативи.
Ст. 46. У жодній з палат парламенту не має бути розпо
чато обговорення, голосування інакше, як у присутності
1/3 загальної кількості членів кожної палати. •,,•■<•.«•■■
186
Ст. 47. В тій і в іншій палаті рішення приймаються абсолютною більшістю голосів. У випадку рівності голос голови дає перевагу.
Ст. 52. Ніхто з тієї або іншої палати не може бути притягнений до відповідальності поза палатою за думку, висловлену ним у палаті, або за його вотум в ній.
Якщо, проте, сам член оприлюднив свою думку у промовах, у пресі або якимось іншим подібним чином, то він підкоряється постановам загального права, до нього застосовуються загальні закони.
Ст. 55. Кожен із державних міністрів дає свої поради імператорові і відповідальний перед ним за них.
Усі закони, імператорські укази і будь-які акти, що стосуються державних справ, мають бути скріплені державним міністром.
Ст. 56. Таємна рада обговорює, у відповідності з постановами стосовно організації таємної ради, найважливіші державні справи, коли імператор запитує її.
Ст. 57. Судова влада здійснюється судами іменем імператора, у відповідності із законом. Організація судів визначається законом.
Ст. 58. Жоден суддя не може бути усунений з своєї посади інакше, як за дії, що караються за вироком кримінального або дисциплінарного суду.
Правила про дисциплінарні стягнення визначаються за-.коном.
Ст. 64. Державні доходи і витрати мають затверджуватися імператорським парламентом у формі річного бюджету.
Ст. 65. Бюджет вноситься спочатку у палату депутатів.
Ст. 66. Для задоволення особливих потреб уряд може просити у імперського парламенту згоди на відоме асигнування у якості постійних витратних фондів на певну кількість років.
Ст. 71. Якщо імперський парламент не вотував бюджет або якщо бюджет не міг бути складений, то уряд застосовує бюджет попереднього року.
Ст. 74. Зміни у статуті імператорського дому не підлягають обговоренню імперським парламентом.
Ніяка постанова цієї Конституції не може бути змінена статутом імператорського дому.