5.2. Королівське пожалування

Нехай знає величність ... ваша, що ми ... пожалували славному мужу такому-то, помістя таке-то, з усіма доходами і землями, повністю як воно було і є у володінні такого-то або нашого фіска. По цьому даною владою нашою визначаємо і наказуємо тримати непорушним навіки, щоб вищеназваний муж такий-то указане помістя таке-то, як ми сказали, в усій його цілості із землями, будинками, будівлями, колонами, рабами, виноградниками, лісами, полями, лугами, пасовиськами, водами і річками, млинами, угіддями і всім належним ... мав пожалуваним навіки, як повний імунітет, із забороною службовцям (нашим) будь-якого в'їзду для стягнення з яких-то не було б справ судових штрафів. І нехай володіє ним, як власністю, не чекаючи акта передачі суддями, і нащадкам своїм, з допомогою божою, від щедрот наших, або кому побажає, у володіння залишає і робить з ним, за нашим волевиявом, усе, що забажає.

5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої

Славному панові такому-то, я, такий-то. Усім має бути відомо, наскільки мало я маю засобів, щоб харчуватися і одягати себе, тому я звернувся з проханням до вашої бла-гості, і вам забажалося, щоб я передав себе і комендувався під ваш захист; я так і зробив за тієї умови, що ви маєте мені надавати допомогу як у харчуванні, так і в одежі, у відповідності з тим, як я можу вам служити і заслужити (це). Я ж довічно повинен буду служити вам на становищі вільної людини і слухати вас, і не буду мати права виходити за свого життя з-під вашої влади і захисту, і повинен буду перебувати протягом усіх днів свого життя під вашою владою і захистом. При цьому сталася (між нами) домовленість, що якщо один із нас захоче відмовитись від цієї угоди, то повинен буде заплатити іншій стороні стільки-то солідів, а сама угода має залишатися чинною. Сталася й (інша) домовленість, що (сторони) мають написати один для одного і скріпити два однакового змісту документи, що вони так і зробили.

5.4. Прекарна грамота

Шановній жінці такій-то, я — абатиса така-то. Оскільки відомо, що ти власність свою в окрузі такім-то, у поселенні такім-то за монастирем Св. Марії закріпила і за це просила у нас і у названого монастиря дати прекарій, то ось цією грамотою за тобою закріпили, щоб поки ти жива, володіла б і мала б у користуванні цю землю, проте не мала б права яким би то не було чином відчужувати її, а якби вирішила це зробити, землю негайно б втратила.

5.5. Зобов'язання

Панові братові такому-то такий-то. У великій нужді не відмовив ти у проханні позичити мені гроші, стільки-то солідів. А я просив скласти і затвердити за це для себе зобов'язання у тому розумінні, щоб мені протягом стількох-то років стільки-то днів на тиждень працювати на тебе, коли ти накажеш і коли буде потреба. Якщо цього не виконаю, або буду проявляти лінощі, або до закінчення захочу змінити своє становище, я обіцяю, що у відповідності із цим зобов'язанням, де б ти мене не знайшов без будь-якого втручання суду я повинен дати тобі подвійне відшкодування; якщо ж закінчиться обов'язковий строк і я поверну борг, моє зобов'язання ти повернеш мені назад.

5.6. Кабальна грамота

Панові братові моєму такому-то. Усім відомо, що бідність і тяжкі турботи мене обсіли і зовсім не маю, на що жити і одягтися. Тому, на моє прохання, ти не відмов у великій моїй бідності вручити мені із своїх грошей стільки-то солідів; а мені зовсім нічим виплатити ці соліди. І ось я просив звершити і затвердити закабалення тобою моєї вільної особи, щоб віднині ти мав повну свободу робити зі мною усе, що ти повноважний робити із своїми рабами, а саме: продавати, обмінювати, карати. Якщо ж (чого, я певний, не буде) я, або хто-небудь із спадкоємців моїх, або хто-небудь інший вирішить оспорювати це закабалення, нехай внесе тобі і казні штраф у стільки-то унцій золота; ця ж кабала залишається незмінною.