15.26. Конституція Французької республіки (4.Хі.1848 р.)

У присутності Бога і іменем Французького народу Національні збори оголошують:

1) Франція конституюється у республіку.

2) Французька республіка демократична і неподільна. 4) Свобода, рівність і братство — її принципи.

Сім'я, праця, власність, громадський порядок — її основи.

8) Республіка має оберігати особу громадянина, його сім'ю, релігію, власність, працю і зробити доступним для будь-кого освіту, необхідну кожній людині. Вона має через надання братської допомоги забезпечити існування нужденним громадянам, підшукуючи роботу, що відповідає їх здібностям, або ж підтримуючи тих, які не мають рідних і неспроможні працювати.

Глава І

Про верховну владу

1. Верховна влада належить сукупності французьких гро

мадян. Вона не відчужувана і невід'ємна. Жодна особа, час

тина народу не можуть привласнити собі її здійснення.

Права громадян, гарантовані конституцією

2. Ніхто не може бути заарештований або затриманий інакше, як у відповідності із законом.

3. У межах французької території житло будь-якої особи недоторкане; проникнути до житла можна лише у відповідності із формою і у випадках, передбачених законом.

7. Кожен може вільно сповідувати свою релігію, і держава в однаковій мірі захищає відправлення будь-яких релігійних культів. Служителі церкви, визнаної законом або такої, яка буде визнана законом, мають право на одержання утримання від держави.

171

8. Громадяни мають право створювати товариства і збиратися мирно без зброї, подавати петиції і оприлюднювати свої думки друкованим або якимось іншим чином...

9. Навчання вільне. Свобода навчання втілюється у життя у відповідності з певними моральними і юридичними умовами, визначеними у законі, і під наглядом держави. Цей нагляд поширюється на усі без виключення виховні і освітні установи.

11. Усяка власність недоторкана. Держава, проте, може вимагати відчуження власності у випадку суспільної на те потреби, законним чином встановленої, за умови справедливого і попереднього її відшкодування.

16. Жодна подать не може вводитись і стягуватись інакше, як тільки у відповідності із законом.

Глава III

Про державні влади

8. Усяка влада у державі, у чому б вона не проявлялася, виходить від народу. Вона не може вручатися кому-небудь з правом передавати її у спадщину.

19. Розподіл влади — це перша умова вільного уряду.

Глава IV

Про законодавчу владу

20. Французький народ вручає законодавчу владу одним зборам.

21. Виборцями можуть бути, незалежно від свого цензу, усі французи у віці 21 року, що користуються громадянськими і політичними правами.

26. Можуть обиратися незалежно від свого проживання усі виборці у віці від 25 років.

31. Національні збори обираються на 3 роки і оновлюються лише у повному своєму складі.

36. Представники народу недоторкані. їх не можна переслідувати, звинувачувати і судити за думку, висловлену ними у Національних зборах.

172

Глава V

Про виконавчу владу

43. Французький народ вручає виконавчу владу одному громадянину, якому дається титул Президента республіки.

45. Президент республіки обирається на чотири роки і може бути переобраний лише через проміжок періоду, рівний чотирьом рокам.

49. Президент може подавати через міністрів законопроекти до Національних зборів. Він стежить і забезпечує виконання законів.

56. Президент республіки публікує закони від імені французького народу.

64. Президент республіки призначає і зміщує міністрів. Він, беручи до уваги думку міністрів, призначає і зміщує дипломатичних агентів, головнокомандуючого флотом і армії, префектів, вищих начальників національної гвардії Сенсь-кого департаменту, правителів Алжиру і колоній, головних прокурорів та інших посадових осіб вищого порядку...