- •Історія держави і права зарубіжних країн /Хрестоматія Шевченко о.О.
- •1.2. Закони Ману
- •Глава III
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
- •2.2. Арістотель про спартанські установи
- •2.3. Арістотель про реформи Клісфена
- •2.4. Плутарх про реформи Солона
- •3.1. Громадянські списки
- •3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
- •3.3. Архонти
- •3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
- •3.5. Організація судів
- •4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
- •4.2. Закони XII таблиць
- •4.3. Інституції Гая
- •5.1. Салічна правда
- •5.2. Королівське пожалування
- •5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
- •5.4. Прекарна грамота
- •5.5. Зобов'язання
- •5.6. Кабальна грамота
- •6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
- •6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
- •6.3. Королівська декларація 1626 р. Про знищення фортець
- •6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
- •7.1. «Золота булла» 1356 р.
- •Глава II
- •Глава VII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XVII
- •8.1. «Земське право»
- •8.2. «Ленне право»
- •Глава II
- •8.3. Кароліна
- •8.4. Магдебурзьке право
- •9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.Ст.)
- •9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
- •9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
- •9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
- •9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. За правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
- •9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
- •10.1. З Корану
- •11.1. Соборное Уложение 1649 г.
- •Глава II. О государской чести, и как его государское здоровье оберегать
- •Глава III. О государеве дворе, чтоб на государеве дворе ни от кого никаного безчинства и брани не бьіло
- •Глава IV. О подпишиках, и которьіе печати поддельївают
- •Глава V. О денежньїх мастерех, которьіе учнут делати воровския деньги
- •Глава VI. О проезжих грамотах в иньїя государства
- •Глава VII. О службе всяких ратных людей Московского
- •Глава VIII. О искуплении пленных
- •Глава X. О суде
- •Глава XI. Суд о крестьянех
- •Глава XII. О суде Патриарших, приказных и дворовых всяких людей и крестьян
- •Глава XIII. О монастырском приказе
- •Глава XIV. О крестном целовании
- •Глава XV. О вершеных делах
- •Глава XVI. О поместных землях
- •Глава XVII. О вотчинах
- •Глава XIX. О посадских людех
- •Глава XX. Суд о холопех
- •Глава XXI. О разбойных и о татиных делах
- •Глава XXIII. О стрельцах
- •Глава XXV. Указ о корчмах
- •13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
- •13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
- •13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
- •13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
- •13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
- •13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
- •13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
- •13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
- •13.9. Білль про права (1689 р.)
- •13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
- •13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
- •13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
- •13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
- •13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
- •13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
- •13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках з'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
- •13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
- •14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
- •14.2. Статті конфедерації 1781 року
- •14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.Іх.1787 р.)
- •14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
- •14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
- •14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
- •14.7. Додатки до Конституції сша
- •14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
- •14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
- •15.1. Декларація прав людини і громадянина
- •15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. Про знищення феодальних прав і привілеїв
- •15.3. Французька Конституція 1791 р.
- •Глава I Про Національні законодавчі збори
- •Глава 2 Розділ 1. Про королівську владу і короля
- •Глава 4 Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5 Про судову владу
- •15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
- •15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
- •15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
- •15.7. Декрет 25 березня 1793 р. Про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
- •15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. Про відрядження народних представників в армію
- •15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. Про масовий набір
- •15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
- •15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
- •15.12. Закон 29 вересня 1793 р. Про максимум
- •15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
- •15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
- •15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
- •15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
- •15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
- •15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
- •15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
- •15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
- •15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
- •15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
- •15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
- •15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
- •15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
- •15.26. Конституція Французької республіки (4.Хі.1848 р.)
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава V
- •Глава VIII
- •15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
- •15.28. Декларація Комуни до французького народу
- •15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
- •15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
- •16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
- •16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
- •16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
- •17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
- •17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
- •19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
- •19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
- •19.3. Закон Вагнера (5.07л935 p.)
- •19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
- •§ 1. Національний закон про трудові відносини з врахуванням внесених доповнень говорить:
- •19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
- •§ 2. Із даних, наданих різноманітними комітетами Сенату і Палати представників, Конгрес робить висновок, що:
- •§ 22. Не дозволяється в'їзд до сша будь-якому іноземцю, який підпадає під будь-яку із таких категорій:
- •19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
- •19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •19.8. Додатки до Конституції сша
- •20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
- •20.2. З Декрету про мир
- •20.3. З Декрету про землю
- •20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
- •20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята рнк 2.11.1917 р.)
- •20.6. Про суд (Декрет рнк 22.11.1917 р.)
- •20.7. Декрет вцвк і рнк від 2(15) грудня 1917 р. Про врнг
- •20.8. З протоколу рнк № 21 про створення внк (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
- •20.9. Декрет вцвк. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
- •20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
- •20.11. Декрет вцвк і рнк від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
- •20.12. Декрет вцвк від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
- •20.13. Декрет рнк від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
- •20.14. Декрет рнк від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
- •20.15. Декрет рнк від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
- •20.16. Постанова врнг від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
- •20.17. Постанова рнк від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
- •20.18. Декрет вцвк від золі. 1918 р. Про народний суд ррфср
- •20.19. Постанова вцвк від 17.02.1919 р. Про внк
- •20.20. Декрет вцвк від 12.04.1919 р.
- •20.21. Декрет вцвк від 24.10.1919 р. Про ревкоми
- •20.22. Декрет вцвк від 8.02.1920 р. Про рсі
- •20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
- •20.24. Постанова вцвк від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
- •20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права ррфср. Про кримінальне право
- •20.26. Конституція (Основний закон) ррфср (прийнята у Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Глава 6
- •20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет вцвк від 21.03.1921 р.)
- •20.28. Про обмін (Декрет рнк від 21.05.1921 р.)
- •20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет рнк від 15.06.1921 р.)
- •20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет вцвк і рнк від 10.12.1921 р.)
- •20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет вцвк ррфср 1.06.1919 р.)
- •20.32. Конституція срср 1924 р.
- •Глава 1
- •Глава 2
- •21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
- •21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
- •21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
- •21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
- •21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
- •21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
- •22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
- •22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
- •22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
- •22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
- •22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
- •22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
- •23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
- •Глава II. Парламент
- •Глава V. Про Президента Республіки
- •Глава VI. Про Раду Міністрів
- •23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
- •Глава II. Розподіл місць між списками
- •23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. Про обрання членів Національних зборів
- •23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
- •23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
- •24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
- •24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
- •24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
- •24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
- •24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
- •24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
Беручи до уваги, що інтереси національної безпеки вимагають, щоб усі особи, що працюють в державних установах і організаціях, були надійними, заслуговували довіри, відзначалися гарною поведінкою і характером, а також абсолютною і непохитною лояльністю стосовно Сполучених Штатів, ... цим наказую:
§ 3. а) Кожна цивільна посадова особа або службовець будь-якої державної установи або організації призначається після відповідного розслідування. Ретельне розслідування буде перш за все визначатися мірою шкоди, яку той, хто наймається, може завдати національній безпеці тільки своїм становищем, але ні в якому разі розслідування не повинне
проводитись організацією нижчою загальнонаціонального масштабу (і повинно включати перевірку відбитків пальців за картотекою Федерального бюро розслідувань). Обов'язковими є також письмові запити до відповідних місцевих виконавчих влад, колишніх наймачів, інспекторів учбових закладів, які відвідувала особа, що підпадає під розслідування... Якщо на якомусь ступені розслідування будуть отримані дані, що найм такої особи не зовсім відповідає національній безпеці, буде проведено ретельне загальне розслідування або розслідування меншого масштабу, яке дозволить керівникові установи вирішити, чи відповідає продовження найму цієї особи інтересам національної безпеки...
19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
...З метою оголошення Комуністичної партії поза законом, заборони членам Комуністичної партії служити у деяких державних установах і з іншими цілями:
§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
§ 4. Кожен, хто свідомо і намірено стає або залишається членом Комуністичної партії або будь-якої іншої організації, що ставить за мету встановлення контролю, керівництво, захоплення або повалення уряду Сполучених Штатів чи уряду будь-якого штату і будь-якого політичного діяча цього штату через застосування насилля, усвідомлюючи мету і намір такої організації, підлягає усім заходам і покаранням Закону про внутрішню безпеку 1950 р. у його доповненому вигляді як член «комуністично діючої організації»...
19.8. Додатки до Конституції сша
Додаток XVII (ратифіковано в 1913 р.)
До складу Сенату входять по два сенатори від кожного штату, що обираються народом штату на шість років, кожен сенатор має один голос. Виборщики кожного штату повинні відповідати тим вимогам, що й виборщики
7*
195
найбільш багаточисельної палати Законодавчих зборів штату.
За відкритої вакансії у представництві того або іншого штату в Сенаті виконавча влада штату призначає вибори з метою заміщення цих вакансій. При цьому законодавчі збори штату можуть уповноважити їх виконавчу владу здійснити тимчасові призначення до тих пір, поки вакансії не будуть заміщені народом через вибори за вказівкою Законодавчих зборів.
Додаток XIX (ратифіковано в 1920 р.)
Право громадян Сполучених Штатів на участь у виборах не повинне заперечуватись або обмежуватись у зв'язку з їх статтю як Сполученими Штатами, так і окремими штатами...
Додаток XX (ратифіковано в 1933 р.)
Розділ І. Термін повноважень Президента і Віце-президента закінчується опівдні двадцятого січня, а термін повноважень сенаторів і представників — опівдні третього січня того року, в який ці повноваження мають закінчитись, якби дана стаття не була ратифікована, з цього ж часу наступає термін повноважень їх наступників.
Розділ III. У випадку смерті новообраного Президента до початку його повноважень Президентом стає новообраний Віце-президент. Якщо Президент не буде обраний на момент, встановлений для початку його повноважень, новообраний Віце-президент буде виконувати обов'язки Президента, доки останній не посяде посаду. У випадку, коли ні новообраний Президент, ні новообраний Віце-президент не посядуть посаду, Конгрес встановлює, хто буде виконувати обов'язки Президента або яким чином має бути обраним той, хто буде виконувати зазначені обов'язки, і така особа буде діяти у такій якості до тих пір, поки Президент або Віце-президент не посядуть посаду.
Розділ IV. Конгрес має право вживати заходів у випадку смерті однієї з тих осіб, з-поміж яких Палата представників обирає Президента, коли право обрання переходить до неї, і смерті однієї з тих осіб, з-поміж яких Сенат обирає Віце-президента, коли право обрання переходить до нього.
196
Додаток XXII (1951 p.)
Розділ І. Жодна особа не повинна обиратись на посаду Президента більше двох разів, і жодна особа, яка більше двох років заміщала Президента або виконувала його обов'язки протягом того терміну, на який Президентом було обрано іншу особу, не повинна бути обрана на посаду Президента більше одного разу. Ця стаття не стосується, проте, того, хто посідав посаду Віце-президента у момент її внесення Конгресом, а також не повинна бути перепоною для особи, що заміщає Президента або виконує обов'язки Президента здійснювати ці функції увесь залишок встановленого терміну після набрання чинності цієї статті.
Додаток XXV (1967 р.)
Розділ 1. У випадку усунення Президента з посади, його смерті або відставки Віце-президент стає Президентом.
Розділ 2. Кожного разу, коли посада Віце-президента стає вакантною, Президент призначає Віце-президента, який посідає посаду після затвердження його більшістю голосів обох палат Конгресу.
Розділ 3. Кожного разу, коли Президент передає Голові pro tempore (тобто тимчасовому, непостійному) Сенату і спікеру Палати пердставників свою письмову заяву про те, що він неспроможний здійснювати свої посадові повноваження і обов'язки, до тих пір, поки він не передасть їм письмову заяву про протилежне, такі повноваження і обов'язки здійснюються Віце-президентом у якості виконуючого обов'язки Президента.
Розділ 4. Кожного разу, коли Віце-президент і більшість основних посадових осіб виконавчих департаментів або іншого такого органу, який може бути передбачений Конгресом через закон, передають Голові pro tempore Сенату і спікеру Палати представників письмову заяву про те, що Президент неспроможний здійснювати свої посадові повноваження і обов'язки, Віце-президент негайно бере на себе його посадові повноваження і обов'язки у якості виконуючого обов'язки Президента.
Після того як Президент передає Голові pro tempore Сенату і спікеру Палати представників свою письмову заяву
197
про те, що ця неспроможність більше не існує, він поновлює здійснення своїх посадових повноважень і обов'язків, якщо Віце-президент і більшість основних посадових осіб виконавчих департаментів або іншого такого органу, який може бути передбачений Конгресом через закон, не подадуть протягом чотирьох днів Голові pro tempore Сенату і спікеру Палати представників своєї письмової заяви про те, що Президент неспроможний здійснювати свої посадові повноваження і обов'язки. У цьому випадку Конгрес вирішує це питання, зібравшись протягом сорока восьми годин, коли немає його сесії. Якщо Конгрес протягом 21 дня ... встановлює двома третинами голосів обох палат, що Президент неспроможний здійснювати свої посадові повноваження і обов'язки, Віце-президент продовжує їх здійснювати у якості виконуючого обов'язки Президента; в іншому випадку Президент відновлює здійснення своїх посадових повноважень і обов'язків.
198